Рішення

від 18.06.2018 по справі 819/517/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/517/18

18 червня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до приватного підприємства "ВЕСТЕРН-М" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулося у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до приватного підприємства "ВЕСТТЕРН-М", в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути податковий борг за рахунок готівки, що належить ПП "ВЕСТТЕРН-М" та з рахунків у банках, обслуговуючих ПП "ВЕСТТЕРН-М" в розмірі 232249,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 232249,59 грн. Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку зазначений податковий борг, то дана сума заборгованості підлягає стягненню за рахунок готівки, що належить ПП "ВЕСТТЕРН-М" та з рахунків у банках, обслуговуючих ПП "ВЕСТТЕРН-М".

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи судом. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув дану справу в порядку письмового провадження відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, що ПП "ВЕСТТЕРН-М" зареєстроване як юридична особа 29.01.2008 та перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, як платник податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Суд встановив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 232249,59 грн., з них:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 10370 грн.;

- з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в сумі 153492,16 грн.;

- мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 68387,43 грн.

Зазначена сума заборгованості підтверджується довідкою про наявність податкового боргу від 23.01.2018, розрахунком суми податкового боргу (арк. справи 14-15, 17), розрахунком пені (арк. справи 16, 18, 48-49, 58-59, 78-79, 91-93), податковими повідомленнями - рішеннями від 03.11.2016 № 0017111201 (на підставі акта перевірки № 3703/12-01/35708446 від 19.09.2016), від 29.08.2017 № 0025541207 (на підставі акта перевірки № 4350/19-00-12-07/35708446 від 04.07.2017), від 03.07.2017 № 0014361207 (на підставі акта перевірки № 2997/19-00-12-07/35708446 від 24.05.2017), від 12.05.2016 №№ 0001261407, 0001231407 (на підставі акта перевірки № 133/14-07/0035708446 від 01.04.2016), від 23.12.2015 №№ 0000132206, 0000142206 (на підставі акта перевірки № 160/22-06/0035708446 від 17.11.2015), від 29.07.2015 №№ 0000092206, 0000102206 (на підставі акта перевірки № 80/22-06/0035708446 від 19.06.2015), від 27.01.2015 №№ 0000022206, 0000012206 (на підставі акта перевірки № 02/22-06/0035708446 від 06.01.2015) та копією інтегрованої картки платника податків.

Як слідує з матеріалів справи, що відповідач оскаржував в адміністративному порядку лише податкові повідомлення - рішення від 27.01.2015 №№ 0000022206, 0000012206. Однак рішенням від 31.03.2015 № 6616/6/99-99-10-01-06-17, прийнятого ГУ ДФС у Тернопільській області, скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення - рішення без змін (арк. справи 20-24).

Таким чином доказів скасування у встановленому порядку зазначених податкових повідомлень - рішень відповідач не надав, а суд не здобув. Також відповідач не надав, а суд не здобув доказів, які б підтверджували самостійну сплату відповідачем визначених у податкових повідомлень - рішень суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів та за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, податкові зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів, нараховані контролюючим органом на підставі зазначених податкових повідомлень - рішень є узгодженим у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Пунктом 57.3. статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковим боргом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів та за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 232249,59 грн. є податковим боргом.

Суд встановив, що у зв'язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 ПК України відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ю" № 1584-25 від 12.10.2015.

Як слідує з матеріалів справи, з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, а отже, відповідно до статті 60 ПК України зазначена податкова вимога не відкликалася.

На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу в сумі 232249,59 грн. відповідач не надав, а суд не здобув.

Пунктом 41.2. статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пунктів 95.3., 95.4. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: 46003, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39403535) до приватного підприємства "ВЕСТТЕРН-М" (місцезнаходження: 46024, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Чалдаєва, 1/12, код ЄДРПОУ 35708446) про стягнення податкового боргу за рахунок готівки, що належить ПП "ВЕСТТЕРН-М" та з рахунків у банках, обслуговуючих ПП "ВЕСТТЕРН-М" в розмірі 232249,59 грн.,- задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках приватного підприємства "ВЕСТТЕРН-М" (місцезнаходження: 46024, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Чалдаєва, 1/12, код ЄДРПОУ 35708446), що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "ВЕСТТЕРН-М" (місцезнаходження: 46024, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Чалдаєва, 1/12, код ЄДРПОУ 35708446) кошти в розмірі податкового боргу в сумі 232249 (двісті тридцять дві тисячі двісті сорок дев'ять) грн. 59 коп., з яких:

- 10370 (десять тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на р/р 31110029700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 14010100;

- 153492 (сто п'ятдесят три тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 16 коп. з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на р/р 31114031705002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 14070100;

- 68387 (шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 43 коп. за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на р/р 31118060705002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 15010100.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 червня 2018 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.