Рішення

від 15.06.2018 по справі 821/796/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/796/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Собчук Є.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Солдатова Ю.В. розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Солонцівської сільської ради Олешківського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення № 267 від 05.03.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Солонцівської сільської ради Олешківського району Херсонської області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 267 від 05.03.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Солонцівської сільської ради з клопотанням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8061 га. кадастровий НОМЕР_2 та у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,9198 га кадастровий НОМЕР_3.

Рішенням Солонцівської сільської ради від 05.03.2018 року №267 відмовлено ОСОБА_1 у наданні земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства: орієнтовною площею 0,8061 га. в оренду та орієнтовною площею 1,9198 га у власність, які розташовані в межах населеного пункту села Солонці Ліві по вул. Лісна у зв'язку з тим, що вищевказані земельні ділянки непередбачені генеральним планом села Солонці Ліві та не відповідають його вимогам.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення XXXVIII сесії VII скликання Солонцівської сільської ради Олешківського району Херсонської області №267 від 05.03.2018 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства: орієнтовною площею 0,8061 га. в оренду та орієнтовною площею 1,9198 га у власність які розташовані в межах населеного пункту села Солонці Ліві по вул. Лісна;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 та прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок: в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8061 га. кадастровий НОМЕР_2 та у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,9198 га кадастровий НОМЕР_3.

Ухвалою суду від 27 квітня 2018 року у справі відкрито спрощене провадження.

08 червня 2018 року представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтовано тим, що відповідно до генерального плану населеного пункту Солонці Ліві затвердженого рішенням сесії Солонцівської сільської ради №89 від 04 серпня 2011 року, вказані в позовній заяві земельні ділянки призначені для садибної забудови на землях осг міняючих цільове призначення.

Відповідно до заяви та викопіювання бажаного місця розташування земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту. Згідно до статті 19 Земельного Кодексу України чітко визначаються категорії земель, в тому числі як сільськогосподарського призначення так житлової і громадської забудови. Статтею 39 Земельного Кодексу України передбачається використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно- господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Оскільки рішенням сесії Солонцівської сільської ради №89 від 04 серпня 2011 року, затверджений Генеральний план населеного пункту Солонці Ліві і в ньому не передбачено надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, вважає відмову правомірною.

В судовому засіданні позивач та його представник просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне: 04 вересня 2006 року між Цюрупинською районною державною адміністрацією та селянським (фермерським) господарством "Апіс" укладено договір оренди землі строком на 49 років, за умовами якого останньому передано земельну ділянку загальною площею 20,8028 га. із земель запасу Солонцівської сільської ради, яка знаходиться в адміністративних межах Солонцівської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області, на якій розташовано належне господарству майно: будівля кошари, артсвердловина, пожежна водойма, душ, туалет, огорожа із залізобетонних плит, ставок.

28 серпня 2009 року між ФГ "Апіс" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач придбав у власність будівлю кошари літ. "А", колодязь трубчатий № 1, огорожу № 2,3, що розташований за адресою с. Солонці Цюрупинського району Херсонської області на земельній ділянці площею 28061 кв.м., яка надана відчужувану майна на підставі договору оренди від 04 вересня 2006 року.

Відповідно до Витягу №23711203 від 31.08.2009 року право власності зареєстровано Херсонським державним бюро технічної інвентаризації.

17 листопада 2009 року голова ФГ "Апіс" склав заяву на ім'я голови Цюрупинської райдержадміністрації відповідно до якої вказав, що фермерське господарство у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу будівлі кошари, просить вилучити частину земельної ділянки площею 2,8061 га (господарський двір) та залишити господарству земельну ділянку площею 17,9967 га. із наданням дозволу на внесення відповідних змін до договору оренди землі від 04 вересня 2006 року.

В ході розгляду справи встановлено, що Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 16.02.2010 року №108 земельна ділянка, яка перебувала в оренді ФГ "Апіс" загальною площею 2,8061 га - господарський двір вилучена.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру Солонцівська сільська рада з 10.01.2018 року є власником вказаних земельних ділянок НОМЕР_2 та НОМЕР_4 (а.с. 11-12).

08 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Солонцівської сільської ради з клопотанням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

- в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8061 га. кадастровий НОМЕР_2;

- у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,9198 га кадастровий НОМЕР_3.

Рішенням Солонцівської сільської ради від 05.03.2018 року №267 відмовлено ОСОБА_1 у наданні земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства: орієнтовною площею 0,8061 га. в оренду та орієнтовною площею 1,9198 га у власність, які розташовані в межах населеного пункту села Солонці Ліві по вул. Лісна у зв'язку з тим, що вищевказані земельні ділянки непередбачені генеральним планом села Солонці Ліві та не відповідають його вимогам.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне: 13, 14 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Частиною 1 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частинами 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення з заявою про надання згоди на розробку проекту землеустрою) Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналізуючи вказане, суд приходить до висновку, що ст. 118 Земельного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення про відмову в задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим, що вищевказані земельні ділянки не передбачені генеральним планом села Солонці Ліві та не відповідають його вимогам.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідачем прийнято рішення, яке не відповідає фактичним обставинам, оскільки судом не встановлено невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів у розумінні ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Крім того, відповідно до Інформаційних витягів, наявних в матеріалах справи земельні ділянки з кадастровими НОМЕР_2 та НОМЕР_3 є землями запасу та суб'єктом права власності на вказані земельні ділянки є Солонцівська сільська рада Олешківського району Херсонської області.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, які не передбачені законодавством.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення XXXVIII сесії VII скликання Солонцівської сільської ради Олешківського району Херсонської області №267 від 05.03.2018 року, яким відмовлено громадянину ОСОБА_1 у наданні земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства: орієнтовною площею 0,8061 га. в оренду та орієнтовною площею 1,9198 га у власність які розташовані в межах населеного пункту села Солонці Ліві по вул. Лісна підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 та прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок: в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8061 га. кадастровий НОМЕР_2 та у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,9198 га кадастровий НОМЕР_3 суд зазначає, що вказане є втручанням в дискреційні повноваження.

Суд зазначає, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження.

Суд зазначає, що він може втрутитися в дискреційні повноваження лише за наявності обґрунтованих підстав невиконання вимог законодавства.

Таким чином, вказана позовні вимога підлягає в задоволенні в частині зобов'язання повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок: в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8061 га. кадастровий НОМЕР_2 та у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,9198 га кадастровий НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів щодо підтвердження правомірності своїх дій.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 241-246, 255 КАС України, суд -

вирішив :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Солонцівської сільської ради Олешківського району Херсонської області (75109, Херсонська обл., Олешківський р-н, с. Солонці, вул. Зарічна, 45 Код ЄДРПОУ 04402385) про визнання протиправним та скасування рішення № 267 від 05.03.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення XXXVIII сесії VII скликання Солонцівської сільської ради Олешківського району Херсонської області №267 від 05.03.2018 року, яким відмовлено громадянину ОСОБА_1 у наданні земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства: орієнтовною площею 0,8061 га. в оренду та орієнтовною площею 1,9198 га у власність які розташовані в межах населеного пункту села Солонці Ліві по вул. Лісна.

Зобов'язати Солонцівську сільську раду Олешківського району Херсонської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 вх. № 02 від 08.02.2018 р. та вх. № 03 від 08.02.2018 р. щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок: в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8061 га. кадастровий НОМЕР_2 та у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,9198 га кадастровий НОМЕР_3.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в сумі 1409 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Солонцівської сільської ради Олешківського району Херсонської області (75109, Херсонська обл., Олешківський р-н, с. Солонці, вул. Зарічна, 45 Код ЄДРПОУ 04402385) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 червня 2018 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 6.2.1