Рішення

від 18.06.2018 по справі 826/3935/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 18 червня 2018 року                                                    № 826/3935/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у спрощеному провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «СК Гамма» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ: ПрАТ «СК Гамма» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2018 №0127561212. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням на позивача вдруге накладено штрафні санкції за одне й те саме порушення, а саме: невчасну сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2014 рік. Крім того, позивач вказує, що ним не допущено порушення п. 57.1 ст 57 Податкового кодексу України при сплаті грошових зобов'язань з податку на прибуток починаючи з 2011 року. Відповідач письмового відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття спрощеного провадження у справі. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, ВСТАНОВИВ: Головним управлінням ДФМ у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми (зобов'язання) по податку на прибуток ПрАТ «СК Гамма», за результатом якої складено акт від 07.02.2018 №403/26-15-12-12-12/33947733 (далі – акт перевірки). З акту перевірки вбачається, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на прибуток ПрАТ «СК Гамма» задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік. Фактична дата погашення податкового боргу 06.03.2017 (граничний термін сплати 11.03.2015). На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення  від 26.02.2018 №0127561212, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в сумі 7  000 грн. за платежем податок на прибуток страхових організацій. Пунктом  75.1  та підпунктом  75.1.1  статті  75 Податкового кодексу України  встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Згідно з пунктами  76.1  та 76.2 статті  76 Податкового кодексу України  камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог  статті 86 цього Кодексу. Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом  75.1  статті  75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Законодавчо встановлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів. Отже камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання. Таким чином, терміни сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток  не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки. Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 06.10.2014    №К/800/52765/13, від 27.10.2014 №К/800/63121/13, від 26.05.2016 № К/800/7055/14, від 21.06.2017 №К/800/14775/16, від 03.10.2016 №К/800/22489/15, від 15.06.2016    №К/800/49074/15, від 20.04.2016 № К/800/31134/15, від 08.06.2017 №К/800/9261/16. Як зазначено вище, відповідно до вказаного вище акту його складено за результатом камеральної перевірки щодо своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету  та зафіксовано порушення позивачем п. 57.1 ст. 27, п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України в частині порушення термінів сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток. Отже, відповідачем, під час проведення камеральної перевірки з'ясовано питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду перевірки.  Відповідно до частини другої  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України. У частині другій  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Таким чином, інформація, що зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення. Щодо доводів позивача про порушення податковим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення п. 116.2 ст 116 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу України за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України. З матеріалів справи вбачається, що податковим повідомленням-рішенням від 22.04.2016 №0017701102 позивача зобов'язано сплатити штрафні санкції в сумі 47  578,4 грн за платежем податок на прибуток. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 15.04.2016 №162/26-59-11-02-94 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, відповідно до якого податковим органом встановлено порушення позивачем п. 57 .1 ст 57 Податкового кодексу України при сплаті (перерахуванні) самостійно узгоджених сум грошового зобов'язання по податку на прибуток ПрАТ «СК Гамма» задекларованих в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2011 рік, І, ІІ, ІІІ квартали 2012 року 2012 рік, 2013 рік та 2014 рік. Враховуючи, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивача зобов'язано сплатити штраф за порушення п. 57.1 ст 27 Податкового кодексу України при сплаті самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік, як і податковим повідомленням-рішенням від 22.04.2016 №0017701102, отже при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковим органом порушено п. 116.2 ст 116 Податкового кодексу України. Щодо доводів позивача про своєчасну сплату податку на прибуток за 2014 рік в сумі 92  066 грн. платіжним дорученням від 05.03.2016 №256, суд зазначає наступне. Положення пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначають податковим обов'язком обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 87.9 статті 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Отже, контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення за умовою наявності податкового боргу в цього платника податків. Позивачем не надано доказів відсутності податкового боргу, що б унеможливило  застосування податковим органом п. 87.9 ст 87 Податкового кодексу України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, – В И Р І Ш И В: 1. Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Гамма» (04055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7, код ЄДРПОУ 33947733) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2018 №0127561212. 3. Стягнути на користь ПрАТ «Страхова компанія «Гамма» судовий збір в сумі 1  762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві. Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Суддя                                                                                      В.І. Келеберда