Ухвала

від 18.06.2018 по справі 591/2127/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №591/2127/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/788/204/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_3 ,

суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 травня 2018 року про арешт майна,

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Власник арештованого майна, ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та повернути йому: проїзний Сирійської Арабської Республіки № 000077797, карту для біженців Палестини виданий Сирійською Арабською Республікою, закордонний паспорт України ОСОБА_7 , оскільки дані документи не є доказами у кримінальному провадженні.

02 травня 2018 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Сумській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором прокуратури Сумської області ОСОБА_8 , про арешт майна, постановив ухвалу, якою наклав арешт на предмети, речі та документи вилучені 23.04.2018 року в ході проведення обшуку приміщення квартири ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: пластикову картку «Приватбанку» № НОМЕР_1 ; пластикову картку «Приватбанку» № НОМЕР_2 ; заяву на візування переказу (номер переказу 53993880) від 20.04.2018 на 1 арк.; квитанцію № 13905 від 20.04.2018 на 1 арк.; квитанцію № 13906 від 20.04.2018 на 1 арк.; паспорт Сирійської Арабської Республіки (ZAKARIIA SHUAIB IBRAHIM) № 000077797; паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 ; документ на арабській мові на 1 арк.; заява на видачу готівки № 2927425711 від 28.02.2018 на 2-х арк.; записи на арабській мові на 4 арк.; 68 купюр номіналом 5000 «СУМ» та 11 купюр номіналом 1000 «СУМ»; ноутбук марки «HP» s/n: CND8231M1K, флеш накопичувач марки «Kingston» 16 Gb білого кольору, флеш накопичувач чорного кольору; пластикову картку «Приватбанку» № НОМЕР_5 ; пластикову картку «Ощадбанку» № НОМЕР_6 ; пластикову картку «Ощадбанку» № НОМЕР_7 ; пластикову картку «Bankkart» № НОМЕР_8 ; ID-картку громадянина Сирії на імя ОСОБА_7 ; банківську роздруківку «Приватбанк» на 1 арк. від 13.06.2017 з написом на звороті на англійській мові; мобільний телефон «Samsung» s/n: НОМЕР_9 , IMEI1 НОМЕР_10 ; IMEI2 НОМЕР_11 з сім-картками «Київстар» а/н НОМЕР_12 та «Lifecell» а/н НОМЕР_13 ; мобільний телефон «Samsung» IMEI1 НОМЕР_14 ; IMEI2 НОМЕР_15 з сім-карткою «Lifecell» а/н НОМЕР_16 .

Слідчий суддя ухвалене судове рішення мотивував тим, що майно вилучене під час обушку 23 квітня 2018 року на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 17.04.2018 року відповідає критеріям вказаним ст. 170 КПК України. Не застосування заборони щодо обмеження права користуватись та розпоряджатись таким майном призведе до знищення слідів злочинів, та неможливості використати зазначені речі, та інформацію, яка в них мітиться в якості доказів.

Про день та час розгляду провадження у порядку апеляційної процедури учасників провадження було проінформовано, при цьому клопотання про відкладення не надійшло, а їх участь в розгляді провадження судом апеляційної інстанції при перевірці судового рішення, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, слідчим відділом УСБУ в Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22018200000000017, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 лютого 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно з матеріалами, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб, з невстановленими слідством особами, організовує та здійснює переміщення через митний кордон України зброю та боєприпаси.

ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб, з дизайнером ТОВ "Паперовий змій" ОСОБА_10 , та іншими невстановленими слідством особами, організовує та безпосередньо незаконно переправляє іноземних громадян через державний кордон України, використовуючи підроблені візові документи Канади, які на замовлення ОСОБА_7 , виготовляє ОСОБА_10 .

Згідно з ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 травня 2018 р. відносно ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 квітня 2018 року, виявлено та вилучено низку речей і документів, які зазначено в ухвалі слідчого судді.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Розглядаючи в порядку ст.ст. 170-173 КПК України клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна. При постановленні слідчим суддею оскаржуваної ухвали зазначені вимоги закону дотримані.

Так, з оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчим суддею ретельно вивчалися вищенаведені матеріали кримінального провадження, які містять відомості, що у слідства є достатні підстави вважати, що вилучені предмети, речі і документи мають доказову базу для кримінального провадження щодо переміщення через митний кордон України зброї та боєприпасів, організація та незаконне переправлення осіб через державний кордон України за попередньою змовою групою осіб.

На думку колегії суддів, слідчим доведено, що арешт вказаного майна застосований з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню, так як вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Так, при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею дотримані положення ч.2,4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява N 11370/02) від 21 червня 2007 року «повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи».

Колегія суддів дійшла висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 23 квітня 2018 року.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно відповідає також і практиці ЄСПЛ. Так, в рішенні «Раймондо проти Італії», скарга 12954/87 від 22 лютого 1994 року ЄСПЛ зазначив: " арешт, поза сумнівом, застосували як проміжковий захід, що має забезпечити в разі необхідності подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності". Такий захід виправданий і не можна стверджувати, що накладення арешту на цій стадії провадження було непропорційне поставленій меті.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, з викладених у ній доводів, як необґрунтовану - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 167, 170, 172, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Сум від 02 травня 2018 року, якою накладено арешт на предмети, речі та документи вилучені під час проведення обшуку, 23 квітня 2018 року, в квартирі ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 - без задоволення

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5