Рішення

від 11.06.2018 по справі 559/240/17

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/240/17

2/559/42/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Жуковської О.Ю.,

секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача Татарин В.М.,

представника відповідача "Редакція газети "Замок" Мороза М.В.,

відповідача ОСОБА_4,

представників відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Редакція газети "Замок" Дубенської міської ради, ОСОБА_4, про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу розпочато за позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації, яку подав до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області (далі - суд) 06.02.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач). Першопочатково відповідачем було Комунальне підприємство Редакція газети ЗАМОК Дубенської міської ради (далі - відповідач-Редакція, а.с. 1-4).

21.03.2017 до суду надійшли заперечення проти позову відповідача-Редакції, в яких повідомлено, що автором спірної статті є ОСОБА_4 із додаванням доказів (далі - відповідач-Автор, а.с. 18).

21.03.2017 позивач доповнив позов і просив залучити як співвідповідача у справі Автора (а.с.19-20). Ухвалами суду від 22.03.2017 співвідповідачем у справу залучено ОСОБА_4, а також призначено судовий розгляд (а.с. 27-28).

29.05.2017 від відповідача-Автора надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з 30.05.2017 на іншу дату, в зв'язку з його хворобою, на підтвердження чого надані документи (а.с. 53-54). 30.05.2017 клопотання задоволено, оголошено перерву до 15.06.2017.

15.06.2017 відповідачем-Автором та його представниками надано об'ємні заперечення проти позову з додатками. Судом задоволено клопотання позивача та його представника і надано строк на ознайомлення із запереченнями (а.с. 40-101).

26.09.2017 надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки він не міг з'явитись в судове засідання через загострення військового протистояння за місцем проходження служби на першій лінії в зоні АТО, але бажав особисто приймати участь в розгляді справи, на підтвердження чого надано докази (а.с. 109-111).

27.09.2017 клопотання позивача задоволено і оголошено перерву.

14.12.2017 від представника позивача надійшли додаткові пояснення з урахуванням заперечень відповідача-Автора з додатками (а.с. 116-126). Вирішено клопотання сторін: представник позивача відмовився від допиту свідка, який би підтверджував авторство статті, оскільки факт авторства не оспорювався ніким. Задоволено клопотання відповідача-Автора про допит свідка. Розпочато розгляд справи по суті, проти чого не заперечували учасники. Заслухано вступне слово сторони позивача.

22.02.2018 оголошено перерву в зв'язку з неявкою позивача, який не зміг прибути із зони АТО.

06.03.2018 надійшло клопотання позивача, згідно з яким він не може прибути до суду в зв'язку з військовим переміщенням, просив проводити подальший розгляд справи без нього з урахуванням його письмових пояснень, але за присутності представника позивача. Позов підтримує і просить задовольнити (а.с. 136). Клопотання задоволено і в судовому засіданні 06.03.2018 заслухано вступні слова представника відповідача-Редакції і відповідача-Автора.

10.05.2018 надійшло клопотання одного з представників відповідача-Автора про відкладення розгляду справи в зв'язку із зайнятістю в іншому процесі у Рівненському міському суді (а.с. 143), яке судом задоволено, оскільки ніхто з учасників не заперечував, а представник позивача була хвора.

15.05.2018 суд заслухав вступні слова представників відповідача-Автора, покази їх свідка. Досліджено письмові докази. Від дослідження змісту інформації, що міститься на диску, сторони відмовились, оскільки факт авторства статті ніким не оспорюється. Задоволено клопотання сторін і надано час для підготовки до судових дебатів.

11.06.2018 на судові дебати з'явились усі учасники справи. Додаткові пояснення дати не бажали. Завершено з'ясування обставин і перевірки їх доказами і оголошено судові дебати. Після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

15.06.2018 складено повне судове рішення.

2. Позивача представляла адвокат Татарин Вікторія Миколаївна, яка практикує у м. Луцьк.

Відповідача-Редакцію представляв головний редактор Комунального підприємства Редакція газети ЗАМОК Дубенської міської ради Мороз Микола Васильович.

Відповідача-Автора представляли адвокати Санжаревський Олександр Іванович та Савурко Олександр Володимирович, які практикують у м. Рівне.

ФАКТИ

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. Позивач волонтер, громадський активіст, був кандидатом у депутати до міської ради, називає себе політичним діячем. Військовослужбовець (солдат військової частини А3488, а.с. 111) і учасник бойових дій (згідно посвідчення УБД від 16.01.2016, а.с. 5). Вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області був визнаний винним за ч.1 ст. 263 КК України. Проте, вирок не набрав законної сили, оскільки 12.01.2017 Апеляційний суд Харківської області скасував його, задовольнивши повністю апеляційну скаргу захисника Татарин В.М. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст. 263 КК України закрито в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпання можливості їх отримати, запобіжний захід скасовано, а ухвала набрала законної сили в той же день.

4. 04.02.2016 у Дубенському громадсько-політичному тижневику ЗАМОК №6 (453) на сторінці 9 розміщено статтю Політичні невдахи та люди з темним минулим прийшли на сесію боротися за владу . Автор - ОСОБА_9 (а.с. 6-7).

5. У відповідних частинах публікації написано:

Активіст причетний до контрабанди зброї з АТО.

Ці слова не на жарт розізлили одного з активістів , який нині, начебто, служить в Айдарі , ОСОБА_1. До речі, цей правдолюб перебуває під слідством за перевезення зброї із зони АТО, ще коли рахувався волонтером. Кілька гранатометів, 20 гранат, три тисячі патронів було вилучено у нього у січні минулого року на блокпосту №631 у Полтавській області. Кому віз цей вантаж ОСОБА_1? Щоб стріляти в мирних людей під час бандитських розбірок? Можливо, його подальше палке бажання мобілізуватись добровольцем... виникло внаслідок цієї неприємної історії, яка ще має продовження…

Але, наскільки відомо, батальйон Айдар як добровільне формування давно перестав існувати...Відомо, що відбір до Національної гвардії виключав наявність там осіб з кримінальним минулим. Значить, ОСОБА_1 начебто мав служити у Збройних силах. Але тоді чому він постійно буває вдома і ніколи в цей час не реєструється у Дубенському військкоматі. Чи насправді служить цей активіст , чи перебуває у самоволці. Це теж питання, на яке нехай дадуть відповідь компетентні органи. Крім того, на недавніх виборах ОСОБА_1 активно брав участь у передвиборчих баталіях, і навіть висувався депутатом від партії Народний контроль . То що ж це за партія, якщо у ній такі самородки ?..

6. 04.02.2016 позивачем на адресу відповідача-Редакції надіслано вимогу про опублікування спростування інформації (а.с. 8). На що головний редактор попросив вказати, що конкретно ганьбить честь і гідність у згаданій публікації, а також що редакція готова опублікувати наведені факти у вигляді спростування та вибачитись на сторінках газети (а.с. 8-9).

7. Під псевдонімом Борис Головатий автором статті був ОСОБА_4. Цей факт визнається усіма учасниками справи, а також на підтвердження надано скріншот електронної скриньки відповідача-Редакції, на яку стаття надійшла з поштової скриньки ОСОБА_4 із вказівкою: Друкувати без редакторських правок , в роздрукованому файлі зміст статті ідентичний публікації в газеті (а.с. 21-23).

8. Відповідач-Автор - журналіст, згідно посвідчення №8922 - член Спілки журналістів України з 2001 року (а.с. 49). 31.12.2014 між Замовником-Відповідачем-Редакцією і Виконавцем-відповідачем-Автором укладено цивільно-правовий договір. За п.1.1. предмет договору - Замовник доручав, а Виконавець брав на себе зобов'язання виконувати роботи: написання журналістських матеріалів (інтерв'ю, репортажів, нарисів, новинних інформацій тощо) згідно завдання Замовника та підготовка їх до публікацій у газеті Замок на термін з 1 січня до 31 березня 2015 року. Відповідно до п.6.2. Договору за угодою сторін та відсутності взаємних претензій договір може бути продовжено терміном на 1 рік. (а.с.50-51). Згідно Актів здачі-приймання виконаних робіт Виконавець діяв згідно договору від 31.12.2014 до 04.11.2015 включно (а.с. 52-60).

9. Відповідач-Автор 20 листопада 2015 року затверджений на посаді заступника голови Дубенської міської ради Рівненської області, якій на той час належала газета ЗАМОК . Згідно загальнодоступної електронної декларації ОСОБА_11 його дохід за 2016 рік складається винятково із заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи у Дубенській міській раді, і становить 97170 грн. (https://public.nazk.gov.ua/declaration/e60a3f43-0326-40e2-a624-2ec8b7ade32a).

II. ВІДПОВІДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ТА ПРАКТИКА

А. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 (далі - Конвенція)

10. У відповідних положеннях Конвенції передбачено:

Стаття 10 Свобода вираження поглядів

1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів…

2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві … для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Б. Конституція України від 28 червня 1996 року (далі - Конституція)

11. У відповідних положеннях Конституції передбачено:

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

…

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом … для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Стаття 40.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Стаття 62.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

В. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - ЦК України)

12. У відповідних положеннях ЦК України передбачено:

Стаття 201. Особисті немайнові блага

1. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

2. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Стаття 277. Спростування недостовірної інформації

1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. …

4. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. …

6. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. …

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

7. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Стаття 297. Право на повагу до гідності та честі

1. Кожен має право на повагу до його гідності та честі.

2. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

3. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Стаття 299. Право на недоторканність ділової репутації

1. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.

2. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Стаття 280. Право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушено, на відшкодування шкоди

1. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню .

Г. Закон України № 2657-XII від 2 жовтня 1992 року Про інформацію (далі - Закон про інформацію)

13. У відповідних положеннях Закону про інформацію передбачено:

Стаття 1. Визначення термінів

документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі;…

інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді…

Стаття 2. Основні принципи інформаційних відносин

… достовірність і повнота інформації;

свобода вираження поглядів і переконань;

правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації...

Стаття 29. Поширення суспільно необхідної інформації

1. Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

2. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав

людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Стаття 31. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди

1. У разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

Д. Закон України № 2782-XII від 16 листопада 1992 року Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні (далі - Закон про пресу)

14. У відповідних положеннях Закону про пресу передбачено:

Стаття 25. Журналіст редакції друкованого засобу масової інформації

Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації відповідно до цього Закону є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації.

Професійна належність журналіста може підтверджуватися документом, виданим професійним об'єднанням журналістів.

На особу, якій видано редакційне посвідчення чи інший документ, що підтверджує повноваження, надані їй редакцією друкованого засобу масової інформації, або її професійну належність, поширюються права і обов'язки, зазначені у статті 26 цього Закону.

Стаття 26. Права та обов'язки журналіста редакції

Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та виконує обов'язки, передбачені Законом України "Про інформацію" та цим Законом.

Журналіст має право: … на вільне одержання, використання, поширення (публікацію)

та зберігання інформації; … поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за

власним підписом, під умовним ім'ям (псевдонімом) або без підпису (анонімно); … на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.

Журналіст зобов'язаний: … подавати для публікації об'єктивну і достовірну

інформацію…

Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків.

Е. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи

15. У відповідних положеннях постанови передбачено:

П. 4 Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

П.15 При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі…

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

П. 16. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади...

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

21. При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Ж. Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ):

16. У відповідних положеннях Рішень ЄСПЛ передбачено:

Рішення у справі Гендісайд проти Сполученого Королівства ( HANDYSIDE v. THE UNITED KINGDOM, Application no. 5493/72, п. 49)

Свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі або незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливо.

Рішення у справі Торгей Торгейсон проти Ісландії (THORGEIR THORGEIRSON v. ICELAND, Application no. 13778/88 , п. 63)

Це не тільки завдання преси - поширювати подібну інформацію та ідеї - суспільство також має право отримувати їх. Інакше чи здатна була б преса відігравати цю життєво важливу роль вартового пса демократії .

Рішення у справі Селісто проти Фінляндії (SELISTO v. FINLAND, Application no. 56767/00 , п. 54)

Суд наголошує, що стаття 10 Конвенції не гарантує абсолютно необмеженої свободи вираження поглядів, навіть стосовно висвітлення пресою питань, що викликають законне занепокоєння у суспільстві. Відповідно до пункту 2 статті 10, здійснення цієї свободи породжує обов'язки і відповідальність , які стосуються також і преси… В силу того, що здійснення свободи вираження поглядів пов'язане з обов'язками і відповідальністю , гарантії, надані журналістам статтею 10 щодо висвітлення питань, які викликають загальний інтерес, супроводжуються застереженнями, що журналісти діятимуть добросовісно і передаватимуть точну да достовірну інформацію згідно з вимогами журналістської етики.

Рішення у справі Прагер та Обершлік проти Австрії (PRAGER and OBERSCHLICK v. AUSTRIA (1), Application no. 15974/90 , п. 38)

Журналістська свобода передбачає також використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або, навіть, провокаційних.

ПРАВО

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ

17. Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що уся інформація, яка міститься у зазначеній статті стосується його особисто як людини, політика, активіста, військовослужбовця. Вона є недостовірною (викладена неправдиво та/або не відповідає дійсності) та викладена у зухвалій формі, що порушує його особисті немайнові права, передбачені ст. 297, 297 ЦК України, а тому бажає скористатись правом на судовий захист, гарантованим ч.4 ст. 32 Конституції.

18. Відповідач-Редакція готова у найближчому номері газети надрукувати спростування недостовірної інформації та вибачення за поширення конфіденційної інформації та образливих оціночних суджень щодо ОСОБА_1, які вказані у спірній статті автора ОСОБА_4

19. Відповідач-Автор заперечує проти позову, бо діяв як журналіст, виклав перевірену і достовірну інформацію, після проведення журналістського розслідування. Враховуючи значний суспільний резонанс, вважав що замовчування суспільно необхідної інформації було неприпустимим, оскільки все це стосувалось громадського активіста, волонтера і місцевого політика, кандидата в депутати Дубенської місцевої ради. Тому скористався правами, наданими журналісту, а також гарантованим ст. 34 Конституції правом свободи думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

20. Суд зазначає, що позовна заява розглядається відповідно до статті 10 Конвенції, статей 3 і 34 Конституції, оскільки справа стосується балансу між свободою слова і захистом честі та гідності особи.

A. Суть

1. Доводи сторін

(a) Позивач

21. Позивач і його представник у удовому засіданні стверджують, що:

1) недостовірною є інформація:

1.1. Активіст причетний до контрабанди зброї з АТО ;

1.2. До речі, цей правдолюб перебуває під слідством за перевезення зброї із зони АТО, ще коли рахувався волонтером. Кілька гранатометів, 20 гранат, три тисячі патронів було вилучено у нього у січні минулого року на блокпосту №631 у Полтавській області… ;

1.3 чому він постійно буває вдома і ніколи в цей час не реєструється у Дубенському військкоматі… .

2) оціночні судження, які висловленні у принизливій, неетичній формі, спрямованими на створення негативного образу особи, є:

2.1. Кому віз цей вантаж ОСОБА_1? Щоб стріляти в мирних людей під час бандитських розбірок? Можливо, його подальше палке бажання мобілізуватись добровольцем... виникло внаслідок цієї неприємної історії, яка ще має продовження ;

2.2 Але, наскільки відомо, батальйон Айдар як добровільне формування давно перестав існувати...Відомо, що відбір до Національної гвардії виключав наявність там осіб з кримінальним минулим. Значить, ОСОБА_1 начебто мав служити у Збройних силах. ;

2.3 Чи насправді служить цей активіст , чи перебуває у самоволці… ;

2.4 То що ж це за партія, якщо у ній такі самородки ?..

22. Просять визнати недостовірною, поширену відповідачем-Автором інформацію згідно п1).21. Зобов'язати відповідача-Редакцію опублікувати спростування у найближчому номері газети.

23. Представник позивача також вказує, що твердження відповідача-Автора про те, що він діяв як журналіст, - є надуманим. Всі документи на підтвердження проведеного журналістського розслідування датовані часом після того, як подано позов. Інформація про кількість зброї не відповідає дійсності, блокпост і область названі не правильно.

24. В обґрунтування розміру моральної шкоди позивач посилається на те, що ОСОБА_4 здійснив грубе і зухвале посягання на його особисті немайнові права. Позивач пережив стрес після поширення інформації в газеті, тираж якої 2200 примірників. Таке масове поширення неправдивої інформації призвело до дестабілізації стосунків в сім'ї, з рідними, друзями та знайомими, було безліч дзвінків із питаннями щодо правдивості цих даних. Ускладнились відносини з однопартійцями та членами громадських організацій, з якими співпрацював з питань надання допомоги військовослужбовцям, які також несли службу в зоні АТО. Завдану моральну шкоду важко виразити в якомусь грошовому еквіваленті, однак вважає, що вона має бути достатньою для усвідомлення автором протиправності та попередження в майбутньому аналогічних дій. Перебуваючи на першій лінії оборони, позивач не міг спростувати інформацію, не міг навіть з'ясувати хто Автор, бо публікація була здійснена під псевдонімом. Доки не розпочався судовий процес - не було відомо хто Автор. Також робить посилання на розмір заробітної плати відповідача-Автора як заступника міського голови. І з врахуванням глибини моральних страждань та майнового стану відповідача-Автора, просить суд стягнути зі ОСОБА_4 моральну шкоду за приниження честі, гідності і ділової репутації в загальному розмірі 30 000 грн. Представник позивача додає, що зазначений розмір моральної шкоди не створить складних фінансових наслідків для ОСОБА_4 і це чисто символічна компенсація, яку він має можливість сплатити, бо не усвідомив величину завданої шкоди ОСОБА_1

(б) Відповідач-Редакція

25. Представник відповідача-Редакції в судовому засіданні стверджував, що був проти публікації спірної статті. Оскільки вважає, що доки людину не визнано винною вироком суду, публікувати інформацію про її вину, - не можна. Але відповідач-Автор працює на посаді заступника голови Дубенської міської ради. Тому він виконав вказівку і дозволив друк статті, яка надійшла від Автора на їх електронну адресу 03.02.2016, без редакторських правок у тижневику від 04.02.2016 (а.с. 18, 21-23). Редакція газети готова визнати рішення суду і на своїх сторінках розмістити спростування.

(в) Відповідач-Автор

26. Стверджує, що позовна заява є незаконною, необґрунтованою і просить відмовити у її задоволенні. Інформація про затримання правоохоронним органами позивача у січні 2015 року викликала значний суспільний резонанс, оскільки він відомий активіст, потім був кандидатом в депутати Дубенської міської ради і тому є політичним діячем. На підтвердження того, що громадськість знала про затримання ОСОБА_1 клопотав про допит свідка. Проводив журналістське розслідування період з березня по жовтень 2015 року, коли працював журналістом у газеті Замок . Повідомляє, що на сайті судової влади, завдавши в пошук прізвище позивача, знайшов номер справи, у якій його було затримано. А потім вказавши цей номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень зайшов знеособлену інформацію у справі, а тому був впевнений, що вона стосується ОСОБА_1 (а.с. 61-75). Що стосується інформації про те, що ОСОБА_1 прибуває до Дубно і не реєструється у військкоматі, то визнає, що це інформація з обмеженим доступом. Але йому повідомили про це. Діяв як журналіст, а тому на нього розповсюджуються право журналіста не видавати джерела інформації. І в статті він не стверджував, що ОСОБА_1 не реєструвався у військкоматі. Позивачем штучно обрізано зміст, який треба оцінювати в контексті. Адже він ставив це питання правоохоронним органам з метою, щоб інформацію перевірили: Але тоді чому він постійно буває вдома і ніколи в цей час не реєструється у Дубенському військкоматі. Чи насправді служить цей активіст , чи перебуває у самоволці. Це теж питання, на яке нехай дадуть відповідь компетентні органи. В статті не було ствердних формулювань - все це оціночні судження.

Результати опублікував, коли вважав за потрібне, бо замовчування суспільно необхідної інформації є неприпустимим. І він член Спілки журналістів України. Сталось це після того, як позивач поводив себе нахабно на засіданні Дубенської міської ради. Тоді він вирішив продемонструвати суспільству хто такий ОСОБА_1 Щодо опублікування статті, то головний редактор послухав його і опублікував без редакторських правок тому, що вони в дружніх відносинах з часу, як працював журналістом у газеті. І його посада заступника голови Дубенського міської ради не має до справи відношення.

27. Представники відповідача-Автора підтримали відповідача, його заперечення, вказали, що позивач сам називає себе політичним діячем, а тому є публічною фігурою і має бути готовим до критики. Про його затримання було відомо громадськості, що підтвердить свідок. Послались на Висновок результатів лінгвістичного дослідження тексту статті, зробленого на замовлення відповідача-Автора. А також вказали, що моральна шкода, розміром 30 000 грн. є необгрунтованою і непомірною. Просили повністю відмовити в позові.

28. Висновок результатів лінгвістичного дослідження тексту статті, зроблений доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету ОСОБА_19 Згідно якого аналіз фрагментів вказує, що:

Питання 1: п.1.3.1).21. - не є достатнім і вичерпним у смисловому відношенні, а тому стверджувати, що він містить недостовірну інформацію не можна;

Питання 2: п.2.1.2).21 - перші два речення не є судженнями загалом, тому питання про те, чи ці речення є власне оціночними судженнями взагалі недоречне. Третє речення з наведеного тексту не є власне оцінним судженням, висловленими у принизливій формі, що принижують честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1;

Питання 3: п.2.2.2).21 - не є власне оцінним судженням, висловленими у принизливій формі, що принижують честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1;

Питання 4: п.2.3.2).21 - наведений фрагмент не можна кваліфікувати як оцінне судження, висловлене у принизливій формі, що принижує гідність, честь, чи ділову репутацію ОСОБА_1;

Питання 5: п.2.4.2).21 - Автор аналізованої статті створив газетний текст згідно з вимогами, що ставлять до відповідного мас-медійного жанру (газетної статті). Цитоване питальне речення, оформлене як експресивна синтаксична одиниця, не є, утім, оцінним судженням, висловленим у принизливій формі, що принижує гідність, честь, чи ділову репутацію конкретної особи - ОСОБА_1;

Питання 6: Проаналізовані вищезазначені контексти не всі є судженнями. Твердження позивача, що автор статті образно підштовхує читачів до думки, нібито в мене наявне кримінальне минуле , некоректне, оскільки автор статті не образно підштовхує читачів до певних висновків, а прямо інформує їх про відомі йому події та факти. У тих випадках коли автор не впевнений у достовірності повідомлюваної ним інформації, він сам з метою об'єктивно розібратись в ситуації, що склалася, апелює до інституцій, уповноважених надавати громадськості достовірну інформацію (а.с. 86-92).

28. Допитаний судом свідок зі сторони відповідача-Автора ОСОБА_20 показав, що працює диспетчером у КП Дубноводоканал . З ОСОБА_1 ніс разом військову службу у 24 батальйоні, тому знає його особисто. Сам свідок був присутній при затриманні ОСОБА_1 на блокпості у Харківській області. Приблизно 10-12 січня 2015 року прибув у м. Дубно і повідомив громадську організацію Правий сектор , членами якої вони були, що необхідно збирати кошти для внесення застави за ОСОБА_1 На питання представників відповідача вказав, що про переміщення зброї через митний кордон йому нічого невідомо, про факти самоволки також, кількість зброї назвати не може, все це з'ясовували в межах кримінального провадження. Він прийшов підтвердити, що інформація щодо затримання ОСОБА_1 не була секретною, бо багато людей в Дубно збирали кошти на заставу ОСОБА_1

2. Оцінка Суду

(a)Чи діяв як журналіст відповідач-Автор

29. Спірна стаття вийшла 04.02.2016. Автор підписав її псевдонімом Борис Головатий . Цим Автором був відповідач ОСОБА_4 знаходився у трудових відносинах з КЗ Редакція газети Замок Дубенської міської ради в період з 01.01.2015 до 04.11.2015, що підтверджується наданими доказами. В цей період на нього розповсюджувались і права журналіста редакції друкованого засобу масової інформації відповідно. З 20.11.2015 ОСОБА_4 працює на посаді заступника голови Дубенської міської ради Рівненської області і більше не є журналістом редакції. Згідно електронної декларації його єдиний дохід за 2016 рік - це винятково заробітна плата, отримана за основним місцем роботи у Дубенській міській раді, яка становить 97170 грн. Отже, твердження ОСОБА_4 про те, що він діяв як журналіст - є безпідставне, таке, що прямо суперечить фактам. Також суду доведено, що редакція газети погодилась публікувати статтю без редакторських правок.

30. Проте, ОСОБА_4 має право як і будь-яка інша особа на свободу вираження поглядів. Тому суд вважає за необхідне застосувати трискладовий тест, згідно практики ЄСПЛ, щоб оцінити співрозміріність свободи слова і особистих немайнових прав особи.

(б) Чи можна вважати експертним Висновком документ, наданий відповідачем-Автором (п. 28)

31. Суд не бере до уваги Висновок професора як доказ, оскільки особу не попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок згідно вимог ЦПК України. І як письмовий доказ також, оскільки він має ряд дефектів: не вказано перелік матеріалів, які були надані на дослідження. Об'єктом дослідження названо статтю в газеті, але за текстом Висновку аналізується зміст позовних вимог у судовій справі, що недопустимо, оскільки відноситься лише до повноважень суду. Професор перебрала на себе роль судді, вирішуючи чи посягає те чи інше судження на честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Надання даного висновку від імені РДГУ та з відтиском печатки РДГУ суперечить вимогам п.71. та Додатку 5 Інструкції з діловодства РДГУ від 21.10.2013 (а.с. 121-123), де вказано вичерпний перелік документів, які затверджуються даним університетом: може бути затверджено Висновок і відгук установи на дисертацію та автореферат, або Акт експертизи.

(в) Чи було втручання, встановлене законом, чи переслідувало легітимну мету та чи було необхідним у демократичному суспільстві

32. ОСОБА_1 був кандидатом у депутати Дубенської міської ради. Але на виборах не переміг. Публікація вийшла в друк більш ніж через 2 місяці після виборів. У суда були сумніви з приводу чи можна вважати ОСОБА_1 публічної або політичною фігурою. Але позивач, обґрунтовуючи позов і завдану йому моральну шкоду, сам неодноразово називає себе політичним діячем, громадським активістом. Отже, він добровільно взяв на себе відповідні обов'язки, ставши значущою публічною фігурою на місцевому рівні. Тому межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. На місцевому рівні дійсно мав місце резонанс з приводу затримання ОСОБА_1, місцева громада збирала кошти задля внесення застави відносно нього, що підтвердив суду свідок, а тому опублікування інформації про хід справи було суспільно значущим. Згідно ст. 34 Конституції України на це мала право будь-яка людина, в тому числі відповідач-Автор.

33. Тому суд вважає, що оцінні судження, висловлені у формі, неприємній для позивача, не означають, що його особисті немайнові права порушені. Свобода слова дозволяє використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або, навіть, провокаційних, якщо це стосується публічної фігури.

34. Щодо уривку 1.2.1)21, то ця інформація не може бути визнана недостовірною, оскільки ОСОБА_1 дійсно перебував під слідством (як досудовим, так і судовим) за ч.1 ст. 263 КК України, а не правильно вказаний пост, на якому була особа затримана чи загальні фрази про кількість зброї, - на суть не впливають. Підстави писати про слідство і зброю у відповідача-Автора були.

35. Щодо уривку 1.3.1)21, то суд також погоджується з відповідачем-Автором, що позивачем вирвано фразу із контексту, який повністю звучав як звернення до відповідних органів з приводу перевірки озвученого питання, що дозволяється ст. 40 Конституції.

36. Щодо уривку 1.1.1)21., то в даному випадку Автор використав категорично сформульовану конструкцію, в якій стверджується, що позивач причетний до контрабанди зброї із зони АТО. По-перше, кримінального переслідування позивача за контрабанду не існувало. Твердження відповідача-Автора, що під контрабандою він мав на увазі переміщення зброї через лінію розмежування, - безпідставні. Контрабанда зброї - це конкретний склад злочину, передбачений ст. 201 КК України.

37. Висновок про причетність чи не причетність особи до контрабанди може робити лише один орган - суд. Назвати особу причетною до контрабанди можливо лише якщо є обвинувальний вирок, що набрав законної сили. В усіх інших випадках - це порушення презумпції невинуватості, яке не може бути виправдане нічим: ні публічністю особи, ні цікавістю суспільства до подібних публікацій, ні значущістю теми. Тому легітимної мети для такої публікації не існує. Також суд звертає увагу, що врешті решт кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 263 КК України було закрито апеляційною інстанцією, в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпання можливості їх отримати, тобто особу фактично виправдано.

37. Враховуючи, що ОСОБА_1 ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності за контрабанду зброї, викладена інформація у статті є недостовірною, не переслідує легітимну мету, тому в подальшому аналізі відпадає потреба.

38. Суд констатує, що баланс між свободою слова і захистом особистих майнових прав не дотриманий у публікації. Особисті немайнові права ОСОБА_1 було порушено, а тому йому має бути виплачена моральна шкода. Щодо розміру, то суд враховує глибину страждань і майновий стан відповідача. Розмір морально шкоди в 30000 грн. не є мізерним і складає приблизно 1/3 річного доходу відповідача-Автора. В даному випадку суд вважає достатнім розмір моральної шкоди приблизно половини місячного доходу відповідача-Автора (враховуючи податки).

II. З ЦИХ ПІДСТАВ ВИСНОВОК СУДУ

1. Категорично сформульоване твердження Активіст причетний до контрабанди зброї з АТО - це недостовірна інформація, яка розповсюджена у газеті тиражом 2200 екземплярів і має бути спростована на сторінці того ж Дубенського громадсько-політичного тижневика ЗАМОК .

2. Відповідач-Автор порушив особисті немайнові права позивача, виклавши у статті недостовірну інформацію відносно нього, а також порушив презумпцію невинуватості, тому честь, гідність та ділова репутація ОСОБА_1 підлягає судовому захисту. Тому необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 3000 грн., що разом із спростуванням є достатньою сатисфакцією.

3. Позов підлягає до часткового задоволення. Враховуючи позиції відповідачів, саме через дії ОСОБА_4 потребував судового захисту ОСОБА_1, а отже і витрати на правову допомогу в розмірі 4700 (чотири тисячі сімсот) грн, які підтверджуються доказами (а.с. 153-156), необхідно стягнути з відповідача-Автора на користь позивача.

Керуючись: ст. 3, 32, 34, 40, 62, 68 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Практикою Європейського суду з прав людини, ст. 201, 277, 293, 280, 299 Цивільного Кодексу України, ст. 1, 2, 29, 31 Закону України Про інформацію , ст. 25, 26 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , ст.10, 60, 137, 141, 258, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Редакція газети "Замок" Дубенської міської ради, ОСОБА_4, про захист честі, гідності та ділової репутації, - задовольнити частково.

Визнати недостовірною поширену ОСОБА_4 інформацію щодо ОСОБА_1, яка опублікована у Дубенському громадсько-політичному тижневику ЗАМОК №6 (453) на сторінці 9 у статті Політичні невдахи та люди з темним минулим прийшли на сесію боротися за владу , а саме: Активіст причетний до контрабанди зброї з АТО .

Зобов'язати Комунальне підприємство "Редакція газети "ЗАМОК" Дубенської міської ради опублікувати спростування недостовірної інформації щодо ОСОБА_1, яка опублікована у Дубенському громадсько-політичному тижневику ЗАМОК №6 (453) на сторінці 9 у статті Політичні невдахи та люди з темним минулим прийшли на сесію боротися за владу , у найближчому номері газети.

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за приниження честі, гідності та ділової репутації в розмірі 3000 (три тисячі) грн. та 4700 (чотири тисячі сімсот) грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив рішення.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, НОМЕР_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідачі: 1) Комунальне підприємство "Редакція газети "ЗАМОК" Дубенської міської ради, місцезнаходження: вул. Лисенка, 21, м. Дубно, Рівненської області; код ЄДРПОУ 35091290; 2) ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3.

Повне рішення суду складено 15.06.2018.

Суддя: