Ухвала

від 06.06.2018 по справі 640/5148/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/5148/18

н/п 1-кс/640/5838/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2018 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , вивчивши клопотання старшого слідчого 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017220000000990 від 04.08.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2018року доКиївського районногосуду м.Харкова надійшлоклопотання слідчогопро арештмайна,яке належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та буловилучено вході проведенняобшуку 30.05.2018року в автомобілі «MazdaCX-5»з д.р.н.« НОМЕР_1 »,яким користуєтьсяостанній,на підставіухвали слідчогосудді Київськогорайонного судум.Харкова від24.05.2018року пропроведення обшуку,а саме: мобільний телефон «Prestigio» (s/n: НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 ) з сім-карткою «Life» № НОМЕР_5 .

Слідчий суддя, вивчивши клопотання слідчого приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Проте, з клопотання слідчого про арешт майна та доданих до нього документів не зрозуміло, який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) слідчий просить застосувати в даному випадку. У клопотанні не зазначено про те, чи це майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації, воно необхідно для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Крім того, всупереч п. 3 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна не зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю власника майна.

Однак, слідчим не зазначено в клопотанні контактних даних власника вилученого майна (номеру телефону, адреси електронної пошти), з урахуванням визначеного ст. 172 КПК України стислого строку розгляду клопотання, що виключає надіслання повідомлення поштою, фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст. 22, 24-28, 172 КПК України.

Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому порядку.

На підставі викладеного і керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого 3-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017220000000990 від 04.08.2017 року повернути прокурору прокуратури Харківської області раднику юстиції ОСОБА_4 для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя- ОСОБА_1