Рішення

від 18.06.2018 по справі 905/488/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.2018р. Справа №905/488/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство

"Спецвуглемаш", м.Горлівка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення", м.Покровськ

про стягнення заборгованості в сумі 945134,10 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Спецвуглемаш", м.Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення", м.Покровськ, про стягнення заборгованості в сумі 945134,10 грн., у тому числі основний борг в розмірі 794706,57 грн., інфляція в сумі 131080,27 грн. та три проценти річних в сумі 19347,26 грн.

Згідно із ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач клопотанням від 15.05.2018р. №15/05-03 змінив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення основного боргу в сумі 794706,57 грн., інфляції в сумі 118590,73 грн. та трьох процентів річних в сумі 29471,60 грн.

За таких обставин, фактично позивачем заявлені та судом розглянуті вимоги, викладені у клопотанні від 15.05.2018р. №15/05-03 про уточнення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №25101423/п від 21.04.2015р. в частині повного та своєчасного постачання товару, рахунки-фактури №СФ-002485 від 19.12.2016р., №СФ-002473 від 16.12.2016р., СФ066 від 20.01.2017р., №СФ 0124 від 02.02.2017р., платіжні доручення №2074 від 30.12.2016р., №2096 від 13.01.2017р., №2110 від 23.01.2017р., №2094 від 18.01.2017р., №2111 від 23.01.2017р., претензію від 21.08.2017р., розрахунок суми боргу, акт звіряння.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення" зареєстровано за адресою: 85302, Донецька обл., м.Покровськ, вул.Поштова, 20, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом (повідомлення про вручення поштових відправлень від 17.04.2018р., 31.05.2018р.).

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

За приписом ст.265 Господарського кодексу України договір, в якому одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, є договором поставки.

21.04.2015р. між сторонами був підписаний договір купівлі-продажу №25101423/п, за умовами якого відповідач (продавець) взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця металопродукцію, а покупець (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Згідно п.2.1 договору обсяг, перелік товару та його вартість, а також вартість доставки товару покупцю вказується в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Оплата товару та його частини вартості його доставки покупцю здійснюється перерахуванням грошових коштів продавцю передплатою в строки, вказані в рахунках-фактурах по п.2.1 договору. Розрахунки між сторонами за їх згодою можливі та в інших формах, зокрема, взаємозаліком (п.2.2 договору).

За умовами розділу 3 договору передача товару - здійснюється на складі продавця в будь-який із п'яти днів з моменту оплати, що була здійснена згідно п.2.2 договору та на складі покупця протягом 5 днів після оплати в порядку п.2.2 договору.

Відповідно до п.5.1 договору останній набирає чинності з моменту підписання представниками сторін і терміном дії необмежений, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено, на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур №СФ-002485 від 19.12.2016р., №СФ-002473 від 16.12.2016р., №СФ-066 від 20.01.2017р., №СФ 0124 від 02.02.2017р., згідно платіжних доручень №2074 від 30.12.2016р., №2096 від 13.01.2017р., №2110 від 23.01.2017р., №2094 від 18.01.2017р., №2111 від 23.01.2017р. позивачем сплачено передплату за договором №25101423/п від 21.04.2015р. в сумі 833359,98 коп.

Факт отримання вказаних грошових коштів з боку відповідача не спростований.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, згідно із ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Як вказувалось вище, за змістом розділу 3 договору передача товару - здійснюється на складі продавця в будь-який із п'яти днів з моменту оплати, що була здійснена згідно п.2.2 договору та на складі покупця протягом 5 днів після оплати в порядку п.2.2 договору.

Таким чином, з урахуванням проведених позивачем платежів, відповідач мав поставити товар позивачу в строк не пізніше 31.01.2018р.

За висновками суду, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної поставки позивачу товару всупереч ст.ст.526, 662, 663 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач належним чином не виконав.

Зокрема, згідно з наданим до справи актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, станом на 18.08.2017р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 794706,57 грн.

За змістом ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи, що відповідач свої зобов'язання за договором №25101423/п від 21.04.2015р. з поставки товару позивачу у встановлений строк не виконав, суд дійшов висновку, у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати у розмірі 794706,57 грн.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією №142 від 21.08.2017р. позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення передплати у сумі 794706,57 грн. у строк до 11.09.2017р. Отримання вказаної претензії відповідачем підтверджується відміткою останнього на другому аркуші листа.

Відповідачем доказів повернення позивачу грошових коштів в сумі 794706,57 грн. до справи не надано.

Як наслідок, позов в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 794706,57 грн. є правомірним та підлягає задоволенню.

Позивачем згідно ст.625 Цивільного кодексу України також нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 118590,73 грн. та три проценти річних в сумі 29471,60 грн.

Так, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, за висновками суду, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не для виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

Згідно п.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення коштів, отриманих як попередня оплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, внаслідок чого позов в частині вимог про стягнення інфляцію в сумі 118590,73 грн. та три проценти річних в сумі 29471,60 грн. є неправомірним та підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

При цьому, враховуючи зменшення позовних вимог позивачу з державного бюджету України згідно Закону України Про судовий збір підлягає поверненню судовий збір в сумі 35,48 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 120, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Спецвуглемаш", м.Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення", м.Покровськ про стягнення основного боргу в сумі 794706,57 грн., інфляції в сумі 118590,73 грн. та трьох процентів річних в сумі 29471,60 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метбудзабезпечення" (85300, Донецька обл., м.Покровськ, вул.Поштова, б.20, рах.№26000013032817 в АТ Сбербанк , МФО 320627, ЄДРПОУ 35484448) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Спецвуглемаш" (84600, Донецька обл., м.Горлівка, вул.Володарського, б.9, рах.№26000013006199 в ПАТ Сбербанк , МФО 320627, ЄДРПОУ 25101423) заборгованість в сумі 794706,57 грн., судовий збір в сумі 11920,60 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути Приватному акціонерному товариству "Науково-виробниче підприємство "Спецвуглемаш" (84600, Донецька обл., м.Горлівка, вул.Володарського, б.9, рах.№26000013006199 в ПАТ Сбербанк , МФО 320627, ЄДРПОУ 25101423) з державного бюджету України судовий збір в сумі 35,48 грн.

В судовому засіданні 18.06.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 18.06.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина