Рішення

від 12.06.2018 по справі 906/225/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/225/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю прокурора: Дереча І.В. посвідчення №023362 від 04.12.2013;

представників сторін:

від позивача: Маркусевич С.Ю. сільський голова, посвідчення №1 (2015-2020р.р.);

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Осиківської сільської ради Бердичівського району

до Фізичної особи - підприємця Богайчук Олени Василівни

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.01.2018 №Б-18, припинення

зобов'язання за договором на майбутнє

Керівником Бердичівської місцевої прокуратури пред'явлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу №Б-18 від 19.01.2018, укладеного між Осиківською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Богайчук Оленою Василівною на поставку продуктів харчування та про припинення зобов'язання за договором на майбутнє.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Осиківською сільською радою порушено умови здійснення публічних закупівель, а саме, не оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу електронні документи, які б підтверджували планування закупівель товарної продукції, яка є предметом спірного договору та не оприлюднено звіт про укладений договір. Спірний договір не містить визначеного Національним класифікатором України конкретного предмету закупівлі.

В якості правових підстав прокурор посилається на ст.ст. 203, 215, 236, 655, 656, 669 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20,179, 180, 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 10 Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.03.2018 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.04.2018.

24.04.2018 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 15:00 год. 15.05.2018 .

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Терлецької-Байдюк Н.Я. з 02.05.2018, в провадженні якої знаходилась вищевказана справа, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області №87/2018 від 17.05.2018 відповідно до ч.9 ст.32 ГПК України та п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України в редакції від 15.09.2016 та п.5.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених зборами суддів від 20.04.2016 (із змінами), здійснено повторний автоматизований розподіл справи №906/225/18.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №906/225/18 передано для розгляду судді Шніт А.В.

Ухвалою господарського суду від 21.05.2018 суддею Шніт А.В. прийнято справу №906/225/18 до свого провадження; підготовче засідання призначено на 12.06.2018.

12.06.2018 до суду від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог та про розгляд справи без її участі (а.с.54).

В судовому засіданні 12.06.2018, з урахуванням думки учасників провадження, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні вказав, що порушення, зазначені прокурором, мали місце. Подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору №Б-2 від 05.06.2018, специфікації до договору №Б-2 від 05.06.2018, витяг із сайту щодо звіту про укладений договір.

Учасники провадження в судовому засіданні не заперечували щодо розгляду справи без участі відповідача. Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.01.2018 між Осиківською сільською радою (покупець, позивач) та фізичною особою-підприємцем Богайчук Оленою Василівною (постачальник, відповідач) укладено договір №Б-18, за умовами якого продавець передає покупцю продукти харчування, визначені в асортименті, а покупець оплачує їх вартість (далі - Договір) (а.с. 27-28).

Сума Договору складає 40000,00 грн (п.3.3. Договору). Покупець перераховує продавцю 100% від вартості партії товару, згідно накладної (п.3.2. Договору). Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018 (п.5.1. Договору).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

За нормами ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник) який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України).

Осиківська сільська рада є розпорядником бюджетних коштів, закупівля товару за оспорюваним Договором здійснювалась за рахунок коштів бюджету.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлено Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно визначень, наведених в ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак, зокрема, юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. Договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що цей Закон застосовується:

до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Таким чином, замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені ч. 1 ст. 12 Закону, шляхом використання електронної системи закупівель, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.

Водночас під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель (далі - система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті другої Закону).

Відповідно до укладеного між Осиківською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Богайчук Оленою Василівною Договору №Б-18 від 19.01.2018, вартість предмета закупівлі становить 40000,00грн, що є менше за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі". Замовником (в даному випадку - Осиківська сільська рада) здійснено закупівлю без використання електронної системи закупівель та без оприлюднення в системі електронних закупівель звіту про укладений договір №Б-18 від 19.01.18 на суму 40000,00грн.

Прокурор зазначає, що спірний договір не містить конкретного найменування та кількості продукції, його укладено без дотримання процедури публічних закупівель, тобто без оприлюднення річного плану закупівель та додатку до плану закупівель на 2018 рік.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) від 17.03.2016 №454 (далі - Порядок визначення предмета закупівлі).

При цьому, з 17.01.2017 набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 №2092 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі", згідно з яким предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Національний класифікатор України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", призначений для стандартизації опису в договорах предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти.

Відповідне визначення предмета закупівлі відсутнє в Договорі №Б-18 від 19.01.2018.

Таким чином, предмет закупівлі визначено з порушенням п. 1 Порядку визначення предмета закупівлі.

Статтею 4 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.

Форму річного плану та додатку до річного плану затверджено Наказом Мінекономрозвитку України від 22.03.2016 №490, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за №449/28579.

Пунктом 2 вказаного наказу передбачено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.

У пунктах 3, 4, 6, 7 форми річного плану закупівель, затвердженої Наказом Мінекономрозвитку України від 22.03.2016 №490, зазначається: конкретна назва предмета закупівлі; коди та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності); розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі; процедура закупівлі.

Таким чином, у разі, якщо замовником планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" , інформація про таку закупівлю має зазначатися в додатку до річного плану закупівель. При цьому, додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Виходячи зі змісту пункту 2 наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. В затвердженій формі річного плану відображається предмет закупівлі, визначений згідно наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 №454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі", та орієнтовний початок проведення процедур закупівель.

Однак, Осиківською сільською радою не оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу електронні документи (річний план закупівель, додаток до річного плану та змін до нього), які б підтверджували планування Осиківською сільською радою закупівель продуктів харчування.

Господарський суд зазначає, що планування є процедурою, яка передує проведенню закупівлі, тобто є передумовою здійснення закупівлі. З підстав викладеного, слід дійти висновку, що закупівля за оспорюваним Договором проведена без дотримання процедури здійснення закупівлі продуктів харчування за державні кошти.

Згідно норм ст.ст. 2, 3 Закону України "Про публічні закупівлі" під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися наступних принципів здійснення публічних закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Дотримання принципів закупівель забезпечується, зокрема, через вільний доступ необмеженого кола потенційних постачальників товарів до інформації про закупівлю та можливістю взяти участь у відповідній закупівлі.

Разом з цим, встановлені вище порушення, а саме: проведення закупівлі без оприлюднення відповідного плану на веб-порталі Уповноваженого органу, та не зазначення конкретного предмета закупівлі у відповідності з пунктом 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі в оспорюваному Договорі, свідчить про недотримання принципів закупівлі, визначених ст.3 Закону "Про публічні закупівлі", зокрема відкритості і прозорості закупівель.

Таким чином, оспорюваний Договір суперечить принципам закупівель, встановлених ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", що є порушенням абз.3 ч.1 ст.2 Закону "Про публічні закупівлі", та, відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання Договору недійсним.

За правилами ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Звернення з позовом Прокурора в інтересах держави в особі Осиківської сільської ради обґрунтовується тим, що укладення оспорюваного Договору всупереч норм законодавства є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принцип відкритості та прозорості проведення публічних закупівель. Прокурор вказує про загрозу порушень економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди державному бюджету у вигляді незаконних витрат, можливого протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

З підстав викладеного та враховуючи, що закупівля за оспорюваним Договором відбулась за бюджетні кошти, господарський суд дійшов висновку про порушення в даному випадку інтересів держави внаслідок укладення договору з недотриманням вимог законодавства, що є підставою представництва Прокурора інтересів держави в суді.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд ухвалює повернути прокурору з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 881,00 грн.

Щодо решти судового збору суд виходить з наступного.

Прокурором сплачено судовий збір в розмірі 1762,00грн, з яких 881,00грн повертається. Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, судовий збір має бути покладено на відповідача. Разом з тим, частина 9 вказаної статті вказує на те, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. В даному випадку суд вбачає вину обох сторін у виникненні спору, тому невідшкодовані витрати прокурора на сплату судового збору покладаються на сторони порівну.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу продуктів харчування №Б-18 від 19.01.2018, який укладений між Фізичною особою-підприємцем Богайчук Оленою Василівною (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) та Осиківською сільською радою (13334, Житомирська область, Бердичівський район, с.Осиково, вул.Михайлова,10; ідентифікаційний код 04345479).

3. Припинити зобов'язання за вказаним договором на майбутнє.

4. Стягнути з Осиківської сільської ради (13334, Житомирська область, Бердичівський район, с.Осиково, вул.Михайлова,10; ідентифікаційний код 04345479) на користь Прокуратури Житомирської області (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, ідентифікаційний код 02909950; Банк одержувача: Держказначейська служба України, м.Київ, код банку: 820172, рахунок: 35215069011049) - 440,50грн судового збору.

5. Стягнути з Богайчук Олени Василівни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Прокуратури Житомирської області (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, ідентифікаційний код 02909950; Банк одержувача: Держказначейська служба України, м.Київ, код банку: 820172, рахунок : 35215069011049)- 440,50 грн судового збору.

6. Повернути Прокуратурі Житомирської області (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, ідентифікаційний код 02909950; Банк одержувача: Держказначейська служба України, м.Київ, код банку: 820172, рахунок : 35215069011049) з Державного бюджету України - 881,00грн судового збору, який сплачений платіжним дорученням №375 від 20.03.2018 на загальну суму 1762,00грн., оригінал якого знаходиться в матеріалах даної судової справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.06.18

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- Бердичівській місцевій прокуратурі ( рек. з повід.)

3- Прокуратурі Житомирської області - оригінал рішення

4 - позивачу (рек. з повід.)

5 - відповідачу (рек. з повід.)