Рішення

від 12.06.2018 по справі 910/1449/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2018Справа №910/1449/18

Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/1449/18

За позовомПублічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південна залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця доТовариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Ніжинський механічний завод простягнення 37 687,57 грн.

Представники учасників справи:

від позивача:Нікуліна О.М. (дов. б/н від 30.10.2017); від відповідача:Кириченко К.О. (дов. б/н від 06.03.2018);

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Південна залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Ніжинський механічний завод (далі - відповідач) про стягнення 37 687,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №П/НХ-171183/НЮ від 25.05.2017 р. в частині дотримання строків поставки товару, внаслідок чого позивач просить стягнути суму пені за період прострочення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/1449/18, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

12.03.2018, через відділ діловодства суду, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що сторони під час виконання умов Договору не використовували письмову форму заявки в якості основної, а систематично домовлялись про поставку конкретної партії товару в телефонному режимі, чим фактично відступили від умов Договору в частині здійснення поставок виключно на підставі письмової вимоги, про що також свідчить прийняття позивачем товару, поставленого відповідачем у період з 31.05.2017 по 28.12.2017 та відсутність будь-яких заперечень з боку позивача, щодо такого порядку поставки товару.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем не доведено факту прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару, оскільки вимоги позивача №НХ-06/30-689 від 07.09.2017 р. не отримував, що виключає наявність підстав для наведеної в позову відповідальності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у зв'язку з запереченнями відповідача проти позову та виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на докази, які було подано сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, судом ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.04.2018.

23.04.2018, через відділ діловодства суду, від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якої позивач не погоджуючись з твердженнями відповідача про те, що сторони відступили від умов Договору в частині здійснення поставок виключно на підставі письмової вимоги, вказує на те, що ним на адресу відповідача окрім спірного листа-вимоги №НХ-06/30-689 від 07.09.2017, надсилались також інші листи-вимоги №НХ-06/30-340 від 29.05.2017 р. про поставку товару на суму 189 480,00 грн., а також №НХ-06/30-597 від 27.07.2017 р. про поставку товару на суму 151 548,00 грн.

Крім того, заперечуючи проти тверджень відповідача, позивач зазначає, що умовами п. 11.4 Договору передбачена письмова форма внесення змін та доповнень до Договору, які вважаються дійсними після їх підписання представниками обох сторін, втім таких угод про зміну порядку поставки сторонами не підписувалось.

03.05.2018, через загальний відділ діловодства суду, від відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, відповідно до змісту яких відповідач наголошує на тому, що оскільки докази вручення відповідачу письмової заявки відсутні, висновок про порушення відповідачем строків поставки є безпідставним. Крім цього, відповідач наголошує на неналежному виконанні ПАТ Укрпошта своїх обов'язків щодо повідомлення відповідача про надходження цінного листа, що є запорукою його отримання останнім.

У судовому засіданні 11.05.2018, враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, судом поставлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.05.2018.

22.05.2018, у відповідності до ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні було оголошено перерву до 12.06.2018.

В судовому засіданні 12.06.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 12.06.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2017 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Ніжинський механічний завод (постачальник) укладено Договір №П/НХ-171183/НЮ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у зумовлені строки у власність покупцю певну продукцію, надалі товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Пунктом 1.2 Договору визначено найменування товару: башмак універсальний гальмовий.

Ціна даного договору становить 943 610,40 грн., з урахуванням ПДВ 20%: 157 268,40 грн. (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору, оплата здійснюється у безготівковій формі. Покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару впродовж 20 банківських днів з дати поставки товару покупцю, при умові надання постачальником рахунку - фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.

Умови та порядок постачання сторони визначили пунктом 5.1 договору, а саме товар поставляється транспортом та за рахунок постачальника на склад покупця впродовж 7 календарних днів з дня отримання письмової вимоги. Необхідною умовою поставки товару є тільки письмова вимога покупця постачальнику на відвантаження товару в кількості та вартості постачання. Товар може поставлятись партіями.

Датою поставки товару вважається день підписання покупцем або його уповноваженим представником акту прийому-передачі товару, який готується постачальником та надається одночасно з товаром покупцю (п. 5.1.4 Договору).

Строк дії договору №П/НХ-171183/НЮ від 25.05.2017 встановлено до 31.12.2017 р., а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 10.1 Договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж норми унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

При цьому, п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.1.2 Договору сторони погодили, що необхідною умовою поставки товару є тільки письмова вимога покупця постачальнику на відвантаження товару в кількості та вартості постачання.

Як встановлено судом, через засоби поштового зв'язку 07.09.2017 позивач, цінним листом, направив на адресу відповідача, яка вказана у Договорі поставки №П/НХ-171183/НЮ від 25.05.2017 (03150, м. Київ, провулок Феодосійський, 14, корпус А, приміщення 237), лист-вимогу №НХ-06/30-689 від 07.09.2017, в якій просив здійснити поставку башмака універсального гальмовного у загальній кількості 1 590 шт. на суму 602 546,40 грн.

Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку регулюються Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ №270 від 05.03.2009 (надалі - Правила).

Так, п. 21 Правил визначено, що адресат внутрішнього поштового відправлення (посилки, листа чи бандеролі з оголошеною цінністю), поштового переказу повідомляється про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу за телефоном, номер якого зазначається відправником на поштовому відправленні, бланку поштового переказу, або за відповідним повідомленням.

У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу (п. 101 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 Правил, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання (п. 117 Правил).

Із наведеного слідує, що повернення поштою реєстрованого поштового відправлення із зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував, а саме не звернувся до поштового відділення для отримання листа, який зберігався на пошті встановлений законом строк, і який лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, лист-вимога №НХ-06/30-689 від 07.09.2017 не був отриманий відповідачем, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ Укрпошта за ідентифікатором відстеження пересилання поштового відправлення 6105236434743, де, зокрема, зазначено, що 14.09.2017 р. - невдала спроба вручення (не вручене під час доставки): інші причини, а 11.10.2017 р. - невдала спроба вручення (повернення): закінчення встановленого терміну зберігання.

Отже, враховуючи викладене та умови надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов до висновку, що неотримання листа та повернення його за зворотною адресою з відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто його власною волею.

При цьому, днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повернення з підстав неможливості вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є саме дата оформлення названим підприємством цього повернення.

Зазначене відповідає принципам розумності, справедливості та вимогам щодо належності виконання взятого на себе зобов'язання, враховуючи, що постачальник погодив такі умови договору, які передбачають порядок отримання ним письмової вимоги від покупця, що свідчить про обізнаність постачальника, зокрема, щодо обов'язку відстежувати власну поштову кореспонденцію та наслідки її неотримання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що днем отримання відповідачем листа-вимоги №НХ-06/30-689 від 07.09.2017 р. на поставку товару за Договором поставки №П/НХ-171183/НЮ від 25.05.2017 р. є 11.10.2017 р., тобто, дата, коли відділенням поштового зв'язку було оформлено довідку (внесено інформацію) про повернення поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, а не дата не можливості вручення повідомлення про надходження цінного листа, як помилково визначив позивач.

Відповідно до п.п. 5.1.1 Договору, товар поставляється транспортом постачальника за рахунок постачальника на склад покупця впродовж 7 календарних днів з дня отримання письмової вимоги.

Таким чином, враховуючи дату пред'явлення вимоги №НХ-06/30-689 від 07.09.2017 (11.10.2017 р.) та строки поставки товару, встановлені у п. 5.1.1 Договору, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був поставити позивачу товар (башмак універсальний гальмовний у загальній кількості 1 590 шт., загальною вартістю 602 546,40 грн.) у строк до 18.10.2017 р. включно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Підпунктом 5.1.1 Договору визначено, що постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP Інкотермс 2010 (61080, м. Харків, вул. Південнопроектна, 2а, Виробничий підрозділ Харківський головний матеріально-технічний склад регіональної філії Південна залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця ).

На виконання п.п. 5.1.1 договору, у період з 29.09.2017 р. по 28.12.2017 р. відповідач поставив позивачу товар на суму 341 064,00 грн. (башмак універсальний гальмівний, кількістю 900 шт.), що підтверджується видатковими накладними №226 від 29.09.2017 р. на суму 75 792,00 грн., №228 від 05.10.2017 р. на суму 113 688,00 грн., №235 від 30.10.2017 р. на суму 37 896,00 грн., №246 від 12.12.2017 р. на суму 37 896,00 грн., №247 від 18.12.2017 р. на суму 37 896,00 грн. та №251 від 28.12.2017 р. на суму 37 896,00 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Ніжинський механічний завод і штампом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця .

Будь-яких інших доказів виконання відповідачем обов'язку з поставки товару за Договором поставки №П/НХ-171183/НЮ від 25.05.2017 р. по вимозі №НХ-06/30-689 від 07.09.2017 сторонами суду не надано.

Приймаючи до уваги вищевикладене, строк, в межах якого відповідач повинен був поставити позивачу товар (башмак універсальний гальмовний, кількістю 1 590 шт., загальною вартістю 602 546,40 грн.) - до 18.10.2017 р. включно, дати здійснених відповідачем поставок на суму 341 064,00 грн. та відсутність доказів поставки товару на суму 261 482,40 грн., суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору в частині строків поставки.

В той час, як відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьому, дотримання строку виконання є одним з критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання (ст.ст. 610, 612 ЦК України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. За приписами ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені, штрафу.

Пунктом 7.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну поставку товару, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення; крім того за прострочення понад тридцять днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строків поставки, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 7.2 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 37 687,57 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що у розрахунку допущені помилки у визначенні початку періоду нарахування пені, оскільки, як встановлено судом, відповідач повинен був поставити позивачу товар у строк до 18.10.2017 р. включно, а не 21.09.2017 р., як помилково визначено позивачем.

Тож, за розрахунком суду, обґрунтованою до стягнення є сума пені у розмірі 27 000,90 грн., яка розрахована наступним чином:

Сума заборгованості (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір пені за кожний день прострочкиСума пені за період прострочки 413 066,40 грн. 19.10.2017 - 29.10.2017 11 0.1% 4 543,73 грн. 375 170,40 грн. 30.10.2017 - 11.12.2017 43 0.1% 16 132,33 грн. 337 274,40 грн. 12.12.2017 - 17.12.2017 6 0.1% 2 023,65 грн. 299 378,40 грн. 18.12.2017 - 27.12.2017 10 0.1% 2 993,78 грн. 261 482,40 грн. 28.12.2017 - 01.01.2018 5 0.1% 1 307,41 грн.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної поставки товару підтверджений належними доказами, дослідженими в судовому засіданні та неправильне визначення позивачем строку поставки, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що сторони своїми діями змінили умови поставки виключно на підставі письмової вимоги, оскільки жодних доказів в підтвердження того, що сторонами погоджено інший порядок здійснення поставок ніж той, що передбачений умовами договору суду не надано.

Так, ст. 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 11.4 Договору сторони також погодили, що всі зміни та доповнення до даного договору складаються у письмовій формі і вважаються дійсними після їх підписання представниками обох сторін.

Безпідставними є і доводи відповідача про те, що ПАТ Укрпошта не належним чином виконала свої обов'язки в частині повідомлення відповідача про надходження цінного листа, оскільки такі твердження не підтверджені жодними доказами.

Тоді як, відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приймаючи до уваги вищевикладене та встановлені судом обставини в сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1 262,79 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південна залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Ніжинський механічний завод (03150, м. Київ, провулок Федосійський, 14 корпус А, приміщення 237; ідентифікаційний код: 38604306) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії Південна залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця (61052, м. Харків, Євгена Котляра, 7; ідентифікаційний код: 40081216) пеню у розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) дев'ять) грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 1 262 (одна тисяча двісті шістдесят дві) грн. 79 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.06.2018.

Суддя Т.В. Васильченко