Рішення

від 05.06.2018 по справі 910/4724/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2018Справа № 910/4724/18 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецгаз"

до публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк"

про стягнення 2 286 323,58 грн.

При секретарі судового засідання: Єрмоловій Р.М.

Представники сторін:

від позивача: Куракін Ю.В. - представник за довіреністю № б/н від 11.04.2018 р.;

від відповідача: Гопкало О.В. - представник за довіреністю № б/н від 28.02.2018 р.

ВСТАНОВИВ:

17.04.2018 року до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецгаз" до публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" про стягнення 2 286 323,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір на постачання природного газу №27/17 від 19.10.2017 року.

На виконання умов договору позивачем за період з листопада 2017 року по березень 2018 року поставлено природній газ на суму 2 781 428,93 грн. Проте, відповідачем сплачено тільки 639 834,15 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 2 141 594,78 грн., пені в розмірі 132 531,87 грн., 3% річних в розмірі 12 196,93 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України справи, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, розглядаються у загальному позовному провадженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.05.2018 р.

11.05.2018 р. до канцелярії суду відповідач подав відзив на позовну заяву.

15.05.2018 р. у судове засідання з'явилися представники учасників справи, надали пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2018 р. відкладено підготовче судове засідання у справі на 05.06.2018 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача факт наявності заборгованості перед позивачем не заперечував, позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч.3 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

У судовому засіданні 05.06.2018 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

19 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМСПЕЦГАЗ (далі - Позивач) та Публічним акціонерним товариством ЗАВОД МАЯК (далі - Відповідач) був укладений Договір на постачання природного газу № 27/17 (далі - Договір).

Згідно п.2.1 Договору Постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити газ на умовах Договору. Відповідно до п.4.3. Об'єми поставок природного газу в період 2017- 2018 p.p. становлять до 490 тис. куб.м. та зазначені в додатку №1 до договору. Згідно п. 4.5 Договору фактична кількість поставленого по даному Договору природного газу визначається згідно щомісячних Актів прийому-передачі природного газу між Постачальником та Споживачем, складених на підставі актів про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протраспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період між Оператором ГРМ/ГТС та Споживачем відповідно до вимог Кодексу ГТС/ГРМ.

На виконання умов пункту 2.1 Договору Позивачем у період з 01.11.2017 р. по 31.03.2018 р. поставлено природний газ згідно актів прийому-передачі: від 30.11.2017 р. №817 - 51. 16600 тис.м 3 на загальну суму 424 654,67 грн.; від 31.12.2017 р. №939 - 60.69700 тис.м 3 на загальну суму 563 875,37 грн.; від 31.01.2018 р. №7 - 95.09300 тис.м 3 . на загальну суму 979 790,72 грн.; від 28.02.2018 р. №119 - 63.75400 тис.м 3 на загальну суму 620 683,44 грн.; від 31.03.2018 р. №219 - 22.54800 тис.м 3 . на загальну суму 192 424,73 грн.

Відповідно до вищезазначених Актів приймання-передачі природного газу згідно договору на постачання природного газу Постачальник у період з листопада 2017 року по березень 2018 року поставив природній газ на загальну суму 2 781 428.93 грн.

Згідно з п. 7.1. Договору розрахунок за поставку природного газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах оплати:

30% оплати вартості місячного обсягу газу до 10 числа місяця поставки газу;

70% оплати вартості місячного обсягу газу до 07 числа після місяця поставки газу;

З п. 7.2. Договору у випадку перевищення фактичного обсягу споживань газу, в порівнянні з узгодженим плановим обсягом, кінцевий розрахунок за обсяг поставленого природного газу, що перевищує узгоджений плановий обсяг, проводиться Відповідачем не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу, у відповідності до умов даного Договору на підставі акту, оформленого з газорозподільним підприємством, що підтверджує обсяг фактично про транспортованого (отриманого) природного газу.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач фактично сплатив Позивачу за поставлений природний газ у період листопад 2017 року - березень 2018 року за Договором суму у розмірі 639 834,15 грн..

Таким чином, заборгованість Відповідача по оплаті за поставлений природний газ складає: 2 781 428,93 грн. - 639 834,15 грн. = 2 141 594,78 грн.

Судом встановлено, що сума основного боргу Відповідача перед позивачем становить 2 141 594,78 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки (купівлі-продажу), тому, права і обов'язки сторін підпадають під регулювання загальних положень про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, як встановлено судом, Покупець (Відповідач) свої обов'язки не виконав, не здійснив в повному обсязі розрахунки за поставлений у період листопад 2017 року - березень 2018 року природний газ у строк, вказаний у п.п. 7.1., 7.2. Договору, чим порушив умови Договору та статті 526 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений договором строк.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 132 531,87 грн. та трьох процентів річних в сумі 12 196,93 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, визначені у п. 7.1. даного Договору, Споживач сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі 0.1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та трьох процентів річних і встановив, що суми відповідають вимогам законодавства, нормативно та документально доведені, зокрема розраховані з моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 132 531,87 грн. - пені та трьох процентів річних в сумі 12 196,93 грн. та підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецгаз" до публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" про стягнення 2 286 323,58 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 185, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" (пр-т.Степана Бандери (Московський), буд. 8, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 14307423) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецгаз" (б-р. М. Приймаченка, буд. 1/27, офіс 103-1, м. Київ, 01042; ідентифікаційний код 37243368) 2 141 594 (два мільйони сто сорок одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 78 коп. основного боргу, 132 531 (сто тридцять дві тисячі п'ятсот тридцять одну) грн. 87 коп. пені, 12 196 (дванадцять тисяч сто дев'яносто шість) грн. 93 коп. 3% річних та 34 294 (тридцять чотири тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 86 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 19.06.2018 року.

Суддя С.М. Мудрий