Рішення

від 19.06.2018 по справі 910/3771/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2018Справа № 910/3771/18 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Буд"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

29.03.2018 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш" до товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Буд" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір оренди №238 від 30.07.2015 року, на підставі якого позивач передав відповідачу в оренду обладнання.

У зв'язку з неналежним виконання умов договору відповідачем, позивач направив останньому письмове повідомлення про розірвання договору оренди №238 від 30.07.2015 року та вимагав передати обладнання орендодавцю.

Оскільки, вимога позивача проігнорована, тому він звернувся в суд з вимогами про витребування з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Буд" обладнання, згідно переліку зазначеного в позовній заяві.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

20.04.2018 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків з додатковими документами. А також, подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Малозначними справами є справи, незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (пункт 2 частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.04.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Євгена Сверстюка, буд. 21, оф. 803, м. Київ, 02002.

Станом на дату розгляду справи в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103047118437, згідно якого ухвала суду від 25.04.2018 була вручена представнику відповідача за довіреністю 16.05.2018.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між ТОВ ВКП ЮЖТЕХМАШ (надалі - Позивач, Орендодавець) та ТОВ "СМАРТ- БУД" (надалі - Відповідач, Орендар) було укладено договір оренди № 238 від 30 липня 2015 року, за яким Орендодавець зобов'язався передати в строкове платне користування Орендарю обладнання, а Орендар - сплачувати орендну плату та після закінчення строку оренди повернути обладнання Орендодавцю.

Судом встановлено, що в рамках дії даного Договору, Позивач передав Відповідачу в оренду таке обладнання:

1) Відповідно до Додатка № 3 і Акту № 3 до договору № 238 від 30 липня 2015 р. Позивач передав 11 травня 2016 р. Відповідачу підмостки у наступній комплектації: Підмостки тип -1-10 шт.;

2) Відповідно до Додатка № 4 і Акту № 4 до договору № 238 від 30 липня 2015 р. Позивач передав 16 травня 2016 р. Відповідачу підмостки у наступній комплектації: Підмостки тип -1-5 шт.;

3) Відповідно до Додатка № 5 і Акту № 5 до договору № 238 від 30 липня 2015 р. Позивач передав 25 травня 2016 р. Відповідачу підмостки у наступній комплектації: Підмостки тип -1-10 шт.;

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни, заставна вартість обладнання п.1 складає 65000,00 грн., розмір орендної плати - 300,00 грн. на добу.

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни, заставна вартість обладнання п.2 складає 32500,00 грн., розмір орендної плати - 150,00 грн. на добу.

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни, заставна вартість обладнання п.3 складає 65000,00, розмір орендної плати - 300,00 грн. на добу.

Грошова оцінка всього обладнання складає 162 500 грн.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 01 березня 2017 р. по справі № 922/421/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП Южтехмаш" до ТОВ "Смарт-Буд", ФОП Малакей Олександр Сергійович про стягнення 180 024,93 грн. було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ-БУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (- 120800,00 грн. заборгованості за Договором оренди № 238 від 30.07.2015 p.; 8669,61 грн. індексу інфляції; 1905,58 грн. З % річних; 14408,15 грн. пені; 1100,87 грн. судового збору.

В силу положень ч. 4 ст. 75 Господарського-процесуального кодексу України, вищезазначені обставини не підлягають доказуванню.

За твердженням позивача, судове рішення не виконано, сума заборгованості не сплачена, вищезазначене обладнання і надалі знаходиться у ТОВ СМАРТ-БУД , а умови Договору оренди № 238 від 30 липня 2015 р. щодо сплати орендної плати зі сторони Орендаря не виконуються.

Відповідно до п. 8.2 даного Договору договір може бути розірвано достроково за згодою сторін шляхом заключення письмової згоди або за ініціативою однієї із сторін у випадку порушення іншою із сторін умов цього Договору.

Згідно з підпунктом а) п. 8.3 Договору підставою для дострокового розторгнення Договору зі сторони орендодавця служить несвоєчасне або неповне внесення орендної плати.

Відповідно до п. 8.4 Договору якщо Орендар не виправить порушення зазначені у п. 8.3 (a-в) за одну добу з моменту отримання письмового повідомлення з вказівкою порушень, тоді Орендодавець має право розторгнути цей Договір.

Орендар порушення вказані у листі-вимозі (який направлявся Відповідачу 26.10.2016 р) не виправив, тому відповідно до положень п. 8.4 даного Договору Позивач направив 21.02.2018 на адресу Відповідача письмове повідомлення про розірвання Договору оренди № 238 від 30 липня 2015 р.

Листом відповідача також було повідомлено про те, що орендар більше не має права експлуатувати отримане обладнання за Договором оренди № 238 від 30 липня 2015 р. та вимагав передати обладнання орендодавцю протягом 5 робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення.

Відповідно до роздруківки з офіційного сайту УКРПОШТИ, вищезазначене повідомлення було отримане Відповідачем 22.02.2018 p., однак станом на 07.03.2018 р. вимога про передачу обладнання Позивачем проігнорована, а обладнання не повернуто.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач був зобов'язаний повернути (передати) обладнання Позивачу, проте Відповідач не виконав своїх зобов'язань перед Позивачем, вимогу проігнорував та не надав обґрунтованих заперечень щодо неможливості їх виконання.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.291 ГПК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст. 188 ГПК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 8.2 даного Договору передбачено, що договір може бути розірваний достроково за згодою сторін шляхом заключення письмової згоди або за ініціативою однієї із сторін у випадку порушення іншою із сторін умов цього Договору.

У даних правовідносинах існував факт несплати орендної плати, тобто наявне порушення умов Договору зі сторони Орендаря, а тому Орендодавець правомірно скористався своїм правом і розірвав Договір в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Під річчю у даній статті необхідно розуміти саме нерухоме майно, бо воно, власне, і є річчю відповідно до ст. ст. 179, 181, 190 ЦК України.

Повернення майна з незаконного володіння у такому випадку, відбувається або в добровільному порядку орендарем, або в примусовому - за рішенням суду.

Так як Відповідач добровільно не повернув передане за вже розірваним Договором майно протягом 5 днів з моменту отримання письмового повідомлення, то Позивач вимушений звертатися за захистом своїх прав у судовому (примусовому) порядку.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Позивач є власником наданого в оренду обладнання.

Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, що передбачено ст. 387 ЦК України.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Позовні вимоги обґрунтовано нормами ст. 387 ЦК України, згідно з якою власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Віндикаційними позовами захищається правомочність володіння, що належить власникові або іншій особі, яка отримала право володіння річчю на законній підставі( у тому числі на підставі договору, який не визнано недійсним).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Частиною 3 цієї статті визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем в суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ч. 3 ст. 397 ЦК України).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За висновками суду, всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем не було спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів повернення орендованого майна. Обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, суду також не наведено.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ-БУД" (вул. Євгена Сверстюка, буд. 21, оф. 803, м. Київ, 02002; Код ЄДРПОУ: 38807295) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (просп. Повітрофлотський, буд. 72, м. Київ, 03151; Код ЄДРПОУ: 37514950) обладнання, а саме : підмостки тип -1 у кількості 10 шт., які були передані 11 травня 2016 р. відповідно до Додатка № 3 і Акту № 3 до Договору № 238 від 30 липня 2015 p.; підмостки тип -1 у кількості 5 шт., які були передані 16 травня 2016 р. відповідно до Додатка № 4 і Акту № 4 до Договору № 238 від 30 липня 2015 p.; підмостки тип -1 у кількості 10 шт., які були передані 25 травня 2016 р. відповідно до Додатка № 5 і Акту № 5 до Договору № 238 від 30 липня 2015 р.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ-БУД" (вул. Євгена Сверстюка, буд. 21, оф. 803, м. Київ, 02002; Код ЄДРПОУ: 38807295) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП ЮЖТЕХМАШ" (просп. Повітрофлотський, буд. 72, м. Київ, 03151; Код ЄДРПОУ: 37514950) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) грн. 50 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий