Рішення

від 15.06.2018 по справі 911/327/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-04-26, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2018 р. Справа № 911/327/18

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України та Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров'я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2 - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

про стягнення 77 612, 22 грн

Суддя Горбасенко П.В.

за участю представників:

від прокуратури: Моцик Л.М.

від позивача 1: Депешко М.М. (дов. № 14-02/88 від 21.12.2017);

від позивача 2: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: Котовський В.М. (дов. № 50 від 19.12.2017).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України та Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров'я України (далі - позивачі) звернулися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (далі - відповідач) про стягнення 77 612, 22 грн заборгованості, з яких: 55 796, 36 грн основного боргу за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1356 від 30.11.2012, 8 258, 41 грн пені та 13 557, 45 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1356 від 30.11.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №911/327/18, підготовче засідання призначено на 06.04.2018 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 08.06.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.06.2018 закрито підготовче засідання у справі № 911/327/18 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 15.06.2018.

13.06.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання № 673 від 13.02.2018 (вх. № 11262/18), згідно якого представник позивача 2 повідомляє суд про те, що підтримує позов у повному обсязі, вважає його таким, що підлягає задоволенню та просить суд розглядати справу без його участі.

У судовому засіданні 15.06.2018 прокурор та представник позивача 1 повністю підтримали позовні вимоги; представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою господарського суду Київської області від 08.06.2018.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників відповідача.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (Орендар) укладено договір оренди № 1356 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі - договір), згідно якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, нежилі приміщення (Майно), площею 346,3 м 2 , розміщене за адресою: 07100, Україна, Київська обл., м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7, що перебуває на балансі Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров'я України (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку на 31.07.2012 і становить за незалежною оцінкою 708 600, 00 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору, майно передається в оренду з метою розміщення котельні та обладнання для котельні.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно із п.п. 3.1., 3.2. та 3.3. договору, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди - вересень 2012 8 839, 76 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння (п. 5.9. договору).

Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно із п. 5.3. договору, орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п. 10.1. та 10.4. договору, цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 30.11.2012 до 29.10.2015 включно. Орендар не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору повідомляє орендодавця про намір продовжити договір на новий строк. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.

30.11.2012, на виконання п. 1.1. договору оренди № 1356 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30.11.2012, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс державне майно - нежилі приміщення (Майно), площею 346,3 м 2 , розміщене за адресою: 07100, Україна, Київська обл., м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7, загальною вартістю, визначеною на підставі вартісної оцінки від 31.07.2012 та становить 708 600, 00 грн, що підтверджується актом № 1 прийому-передачі державного майна, підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

09.06.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (Орендар) укладено додатковий договір № 1 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1356 від 30.11.2012, згідно якого сторони домовились: п. 1.1. договору викласти в такій редакції: Орендодавець передає, а орендар - приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, нежилі приміщення (Майно), площею 346,3 м 2 , розміщене за адресою: 07100, Україна, Київська обл., м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7, що перебуває на балансі Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров'я України (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.03.2016 і становить за незалежною оцінкою 1 147 077, 00 грн ; п. 3.1. договору викласти в такій редакції: Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - березень 2016 року 14 338, 46 грн .

Відповідно до п. 4 додаткового договору № 1 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1356 від 30.11.2012, термін дії договору продовжено до 29.09.2018.

Cуд встановив, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області за період з серпня по грудень 2017 року надано відповідачу послуги з оренди на загальну суму 55 796, 36 грн.

28.09.2017, 31.10.2017, 29.11.2017 та 29.12.2017 позивач 2 звертався до відповідача з претензіями № 977, № 1108, № 1214 та № 1329 відповідно (а.с. 73-80), з вимогами сплатити заборгованість відповідно до підписаних та скріплених печатками обох сторін договору актів виконаних робіт № 8, № 9, № 10 та № 11 (а.с. 44-48).

Відповідач, в порушення умов договору, за отримані за період з серпня по грудень 2017 року послуги з оренди в сумі 55 796, 36 грн не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем 2, як балансоутримувачем, за договором оренди № 1356 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30.11.2012 склав 55 796, 36 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Предметом позову є вимоги про стягнення 55 796, 36 грн боргу з орендної плати за договором оренди № 1356 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30.11.2012, 8 258, 41 грн пені та 13 557, 45 грн штрафу.

Суд встановив, що між сторонами виникли орендні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відносини щодо оренди державного майна регулюються спеціальним законом - Законом України Про оренду державного та комунального майна .

Статтею 2 ЗУ Про оренду державного та комунального майна визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Згідно із ч. 3 ст. 18 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Суд встановив, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області за період з серпня по грудень 2017 року надало відповідачу послуги з оренди на загальну суму 55 796, 36 грн; відповідач, в порушення договору, за отримані за період з серпня по грудень 2017 року послуги з оренди в сумі 55 796, 36 грн не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем 2, як балансоутримувачем, за договором оренди № 1356 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30.11.2012 склав 55 796, 36 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 55 796, 36 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача 2 про стягнення з відповідача 55 796, 36 грн боргу з орендної плати за договором оренди № 1356 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30.11.2012 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором оренди № 1356 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30.11.2012, позивачем за період з березня по листопад 2017 року нарахована пеня в розмірі 8 258,41 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.7. договору сторонами погоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 21, 39), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з березня по листопад 2017 року становить загалом 8 258, 41 грн. Відтак, вимога про стягнення 8 258, 41 грн пені є такою, що підлягає задоволенню судом.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 13 557, 45 грн штрафу на підставі п. 3.8. договору оренди № 1356 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30.11.2012.

Відповідно до п. 3.8. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21 % від суми заборгованості.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив орендну плату з перевищенням 3 місячного строку, штраф у розмірі 21 % від суми заборгованості (погоджений сторонами п. 3.8. договору) у загальному розмірі 13 557, 45 грн (21 % від 10 433, 28 грн - суми заборгованості за березень, нараховано 31.07.2017; 21 % від 10 527, 17 грн - суми заборгованості за квітень, нараховано 28.08.2017; 21 % від 10 834, 64 грн - суми заборгованості за червень, нараховано 27.09.2017; 21 % від 10 856, 32 грн - суми заборгованості за липень, нараховано 30.10.2017; 21 % від 10 845, 45 грн - суми заборгованості за серпень, нараховано 20.12.2017; 21 % від 11 062, 37 грн - суми заборгованості за вересень, нараховано 23.01.2018) відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 13 557, 45 грн штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2012 у справі № 5019/1287/12.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 55 796, 36 грн основного боргу за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1356 від 30.11.2012, 8 258, 41 грн пені та 13 557, 45 грн штрафу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (07101, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 11; ідентифікаційний код 31835216) на користь Державного закладу Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров'я (07100, Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7; ідентифікаційний код 33949175) 55 796 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто шість гривень) 36 коп. боргу за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 1356 від 30.11.2012, 8 258 (вісім тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень) 41 коп. пені, 13 557 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім гривень) 45 коп. 21 % штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комунтехсервіс (07101, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 11; ідентифікаційний код 31835216) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2; ідентифікаційний код 02909996) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.06.2018.

Суддя П.В.Горбасенко