Рішення

від 15.06.2018 по справі 916/908/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/908/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

розглянувши справу №916/908/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Броварської сотні, 3)

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" (65039, м.Одеса, проспект Гагаріна, буд. 25, офіс 212)

Про стягнення 160503,26 грн.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № ГСОО 973/18 від 15.05.2018р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС", у якій просить суд стягнути заборгованість у розмірі 160503,26 грн.

Позовні вимоги позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару за видатковими накладними та направлено на стягнення з відповідача заборгованості.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивач просив суд розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/908/18. Справу №916/908/18 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

11.06.2018р. до господарського суду Одеської області представником позивача надано заяву, у якій позивач, зокрема, просив суд розглядати справи без його участі.

Також, 11.06.2018р. до господарського суду Одеської області представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат.

Відповідачем - Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідань суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвал суду.

У судові засідання представник відповідача не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувались судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД в період 2016-2017 р.р. здійснювалась поставка та монтаж алюмінієвих конструкцій для Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС".

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД належним чином виконало свої зобов'язання перед відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" та передало товар, який в свою чергу було отримано відповідачем, що підтверджується видатковим накладними: №1497 від 02.11.2016р., №1547 від 09.11.2016р., №1599 від 17.11.2016р., №1562 від 09.11.2016р., №1618 від 22.11.2016р., №1672 від 28.11.2016р., №1760 від 13.12.2016р., №1783 від 15.12.2016р., №1805 від 19.12.2016р., №1809 від 19.12.2016р., №1876 від 29.12.2016р., №19 від 18.01.2017р., №22 від 19.01.2017р., №26 від 19.01.2017р., №27 від 19.01.2017р., №29 від 20.01.2017р., №46 від 25.01.2017р., №192 від 01.03.2017р., №251 від 13.03.2017р., №278 від 20.03.2017р., №337 від 30.03.2017р., №392 від 06.04.2017р., №374 від 04.04.2017р., №373 від 04.04.2017р., №426 від 12.04.2017р., №442 від 18.04.2017р., №662 від 01.06.2017р., №663 від 01.06.2017р., №721 від 15.06.2017р., №722 від 15.06.2017р., №723 від 15.06.2017р., №811/1 від 06.07.2017р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Також, як зазначає позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД виготовлено алюмінієві конструкції та касети, що підтверджується відповідними актами наданих послуг: Актом наданих послуг №1/03 від 01 березня 2017р., Актом наданих послуг №26/12 від 26 грудня 2016р., Актом наданих послуг №12/12 від 12 грудня 2016р.

За поясненнями позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД на корись відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" поставлено товар на загальну суму 1640803,03 грн.

Предмет та вартість поставки була узгоджена у підписаних між сторонами видаткових накладних, де, зокрема, зазначено, що претензії щодо комплектації, кількості поставленого товару, а також якості, приймаються протягом 5 робочих днів з моменту здобуття товару.

Позивачем було зазначено суду, що у вищевказані строки претензії до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД від відповідача не надходили. Отже, позивач вважає, у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" виникло зобов'язання щодо оплати вартості поставленого й змонтованого товару.

Позивачем на адресу відповідача, для здійснення відповідної сплати, були виставлені рахунки, а саме: рахунок на оплату №2389 від 01.11.2016р., рахунок на оплату №2457 від 07.11.2016р., рахунок на оплату №2656 від 28.11.2016р., рахунок на оплату №2790 від 09.12.2016р., рахунок на оплату №2802 від 12.12.2016р., рахунок на оплату №2268 від 19.10.2016р., рахунок на оплату №2824 від 14.12.2016р., рахунок на оплату №2858 від 19.12.2016р., рахунок на оплату №2860 від 19.12.2016р., рахунок на оплату №2881 від 20.12.2016р., рахунок на оплату №2921 від 28.12.2016р., рахунок на оплату №371 від 16.02.2017р., рахунок на оплату №382 від 27.02.2017р., рахунок на оплату №394 від 28.02.2017р., рахунок на оплату №427 від 06.03.2017р., рахунок на оплату №649 від 28.03.2017р., рахунок на оплату №688 від 31.03.2017р., рахунок на оплату №822 від 18.04.2017р., рахунок на оплату №1007 від 11.05.2017р., рахунок на оплату №1041 від 15.05.2017р., рахунок на оплату №1482 від 06.07.2017р.

Проте, відповідачем було частково сплачено позивачу вартість отриманого товару, у зв'язку з чим станом на момент розгляду спору за Товариством з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" рахується борг у розмірі 160503,26 грн.

Позивачем на адресу відповідача 14.03.2018р. було скеровано Претензію №24 з зазначенням щодо необхідності сплати існуючої заборгованості, однак така претензія з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" залишилась без реагування та виконання.

Позовні вимоги позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару за видатковими накладними та направлено на стягнення з відповідача заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД та Товариством з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" виникли на підставі складених та підписаних між ними видаткових накладних, які засвідчують отримання певного товару відповідачем, та виставлених рахунків позивачем, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" прийнятих на себе зобов'язань щодо повної сплати вартості отриманого товару від позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та рахунками на оплату, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 160503,26 грн. боргу за отриманий товар - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС"160503,26 грн.

Щодо судових витрат у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як встановлено судом, 01 березня 2018 року між позивачем та адвокатом Панамаренко Д.М. було укладено Договір №2/18 про надання правової допомоги, за умовами якого Адвокат надає правничу допомогу Клієнту по стягненню заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" за поставку товару відповідно до чинного законодавства України, а Клієнт зобов'язується оплатити послуги Адвоката.

Умовами укладеного Договору №2/18 про надання правової допомоги від 01.03.2018р. визначено, що вартість послуг, що є предметом даного Договору, за домовленістю сторін встановлена у розмірі 10% від суми задоволених судом позовних вимог зі стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС", не включаючи витрати на оплату судового збору.

Відповідно до Акту наданих послуг від 08.06.2018р. до договору про надання правничої допомоги №2/18 визначено, що Адвокат надав Клієнту в повному обсязі послуги, обумовлені предметом Договору про надання правничої допомоги №2/18 від 01.03.2018р., а саме: правовий аналіз та підготовка правової позиції щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС", аналіз документів Клієнта з взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС", надання консультацій з питань можливості стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС", участь у переговорах з Товариством з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" з метою досудового врегулювання спору, підготовка та направлення претензії Товариству з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС", підготовка та направлення позову Товариству з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС", підготовка та участь в судовому процесі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС".

11.06.2018р. адвокат забезпечив свою явку та прибув до господарського суду Одеської області за для участі у судовому засіданні, однак, у зв'язку з перебуванням судді Д'яченко Т.Г. у відрядженні з 10.06.2018р. по 12.06.2018р., відповідно до Наказу голови Господарського суду Одеської області від 01.06.2018р. №31-а, судове засідання, призначене ухвалою суду від 18.05.2018р. на 11.06.2018р. о 11:00, не відбулося.

У зв'язку з наведеним, представником позивача, залучено до матеріалів справи заяву, у якій він просив суд, у зв'язку з територіальною віддаленістю адвоката, розглядати справу без участі представника.

Також в матеріалах справи міститься ордер серія КС №422853.

Отже, приймаючи до уваги положення Договору №2/18 про надання правової допомоги від 01.03.2018р. та задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі зі стягненням з відповідача суми боргу у розмірі 160503,26 грн., загальна вартість правової допомоги складає 16050,33 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2407,56 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 126, 129, п. 2, ч. 1, ст. 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" про стягнення 160503,26 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" (65039, м. Одеса. проспект Гагаріна, буд. 25, офіс 212; код 40546495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Броварської сотні, 3; код 13732199) борг у розмірі 160503 (сто шістдесят тисяч п'ятсот три) грн.26 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2407 (дві тисячі чотириста сім) грн. 56 коп.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КАРИФ-ВІННЕРС" (65039, м. Одеса. проспект Гагаріна, буд. 25, офіс 212; код 40546495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма „Талісман" ЛТД (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Броварської сотні, 3; код 13732199) витрати пов'язані з наданням правничої допомоги адвокатом згідно п. 4.1. Договору про надання правничої допомоги №2/18 від 01.03.2018р. у розмірі 10% від суми задоволених вимог у розмірі 16050 (шістнадцять тисяч п'ятдесят) грн. 33 коп.

Повний текст рішення складено 19 червня 2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та відповідно до п.п. 17.5. п. 17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко