Рішення

від 15.06.2018 по справі 922/1003/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2018 р.Справа № 922/1003/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ТОВ "Ювіс Консалт", м. Дніпропетровськ до ТОВ "Центротек", м. Харків про стягнення коштів за участю предстанвиків:

від позивача - не з*явився

від відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮВІС КОНСАЛТ" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТРОТЕК" про стягнення пені в розмірі 9 952,41 грн.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару за договором поставки від 11.09.2017 р. №11/09/01.

Ухвалою від 17.05.18 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 21.05.2018 р. о 10:00. 21.05.2018 р. розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою представників сторін.

У засіданні 05.06.2018 р. представник позивача повідомив суд про неготовність до судового засідання щодо викладення обставин та обґрунтування позовних вимог.

15.06.2018 року відповідач у призначене судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався. Разом з тим, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву та просить суд звернути увагу на ті обставини, що позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату в розмірі 9.952,41 грн. , але у відповідності до п. 4.1 договору поставки від 11.09.2017 р. №11/09/01 позивачем в даному випадку , самим порушені умови договору, так позивач не передав своєчасно відповідачеві видаткові накладні на товар, які як пояснив відповідач направлялись значно пізніше. ( а.с.120).

12.06.2018 року від позивача надійшов лист , в якому ТОВ" Ювіс Консалт" пояснює , що видаткові накладні були видані відповідачу своєчасно, одночасно з випискою видаткових накладних та рахунків на оплату.

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

Розглянувши матеріли справи , судом встановлено наступне, відповідно до ст.509 ЦК України зобов*язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов*язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов*язку. Зобов*язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов*язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов*язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов*язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов*язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов*язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Так, 11.09.2017 року між ТОВ" Ювіс консалт" надалі " Постачальник" та ТОВ" Ценротек" надалі "Покупець" був укладений договір поставки за № 11/09/01 ( а.с.74-75). У відповідності до предмету договору, Постачальник зобов*язався поставити і передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов*язався прийняти та оплати товар на умовах даного договору ( п.1.1 договору). Товаром, що поставляється за договором є сільськогосподарська продукція врожаю 2017 року, що визначається сторонами у п. 2.1 договору.

Найменування товару соняшник, якість товару повинна відповідати ДСТУ 4694?2006 з врахуванням обмежень показників , а саме вологість макс. 8 %, сміттєва домішка . макс. - 3 %, кислотне число олії в насінні - не більше 3 мг КОН, олійність - не менше 46 % на абсолютно суху речовину, зараженість шкідниками та амброзія не допускається ( п. 2.1 договору).

Кількість ціна товару вказується у видаткових накладних з урахуванням виду сільськогосподарської продукції. ( п. 2.2 договору). Фактична кількість товару визначається згідно кількості вказаної в ТТН на товар. ( п. 2.3 договору). Товар доставляється на склад покупця за адресою : Харківська обл., Барвінківський р-н, с. Червона Поляна ( п. 3.2 договору).

Сторони погодили, що Постачальник зобов*язується надати Покупцю не пізніше дати постачання товару видаткові накладні, ТТН ( п.4.1 договору).

Умови оплати, так за договором поставки № 11/09/01 від 11.09.2017 року , сторони передбачили наступні, Покупець зобов*язався здійснити оплату товару чи партії товару протягом 5 банківських днів після фактичного отримання товару чи партії товару та документів передбачених п. 4.1 договору в національній валюті України шляхом перерахування коштів в розмірі, що дорівнює вартості фактично поставленого товару чи партії товару, на розрахунковий рахунок Постачальника .

Згідно зі ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) належить до первинної транспортної документації. Адже відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363, ТТН - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу й обліку виконаної роботи.

Отже, ТТН є первинним документом, який дає право на врахування вартості ТМЦ у складі витрат.

На виконання умов договору, позивач надає наступні ТТН , які доводять отримання товару за договором № 11/09/91 від 11.09.2017 року , а саме :

№ 1000944 від 25.11.2017 року ( а.с.76)

№ 1 000947 від 25.11.2017 року ( а.с.77)

№ 887600 від 23.11.2017 року ( а.с.78)

№ 2227673 від 20.11.2017 року ( а.с.79)

№ 117797 від 18.11.2017 року ( а.с.80)

№ 554498 від 14.11.2017 року ( а.с.81

№ 230004 від 07.11.2017 року ( а.с.82

№ 230019 від 09.11.2017 року ( а.с.83)

№ 099845 від 01.11.2017 року ( а.с.84)

№ 430102 від 28.10.2017 року ( а.с.85

№ 554494 від 14.11.2017 року ( а.с.86)

№ 817403 від 15.11.2017 року ( а.с.87)

№ 987002 від 31.10.2017 року ( а.с.88)

№ 430106 від 30.10.2017 року ( а.с.89)

№ 430099 від 28.10.2017 року ( а.с.90)

№ 117790 від 18.11.2017 року ( а.с.91)

№ 141456 від 16.11.2017 року ( а.с.92)

№ 222677 від 20.11.2017 року ( а.с.93)

№ 555612 від 21.11.2017 року ( а.с.94)

№ 100942 від 25.11.2017 року ( а.с.95)

№ 987000 від 31.01.2017 року ( а.с.96)

№ 080877 від 04.11.2017 року ( а. с. 97)

№ 554491 від 14.11.2017 року ( а.с.98)

№ 817407 від 15.11.2017 року ( а.с.99)

№ 141449 від 16.11.2017 року ( а. с. 100)

№ 117792 від 18.11.20-17 року ( а.с.101)

№ 430096 від 28.10.2018 року ( а.с.102)

№ 554499 від 14.11.2017 року ( а. с. 103)

№ 430103 від 28.10.2017 року ( а. с. 104)

№ 430107 від 28.10.2017 року ( а.с.105

№ 554501 від 14.11.2017 року ( а. с. 106)

№ 430108 від 28.10.2017 року ( а.с.107)

№ 300108 від 17.11.2017 року ( а. с. 108)

№ 117795 від 18.11.2017 року ( а.с.109)

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону №996 первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Акт приймання виконаних робіт - документ, який фіксує закінчення будь-яких робіт та приймання їх замовником за кількістю та якістю.

Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання. Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця.

Рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер.

Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, який передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги.

Факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Одночасно позивачем на відпуск товару, надано наступні документи , рахунки на оплату та видаткові накладні , а саме :

рахунок та видаткова накладна від 30.10.2017 року за № 2971 на суму 137.942,55 грн. ( а.с. 18-19) ;

рахунок та видаткова накладна від 31.10.2017 року за № 2973 на суму 164.680,88 грн. ( а.с. 20-21);

рахунок та видаткова накладна від 31.10.2017 року за № 2972 на суму 236.165,13грн. ( а.с. 22-23);

рахунок та видаткова накладна від 01.11.2017 року за № 2974 на суму 117.684,01грн. ( а.с. 24-25);

рахунок та видаткова накладна від 04.11.2017 року за № 2980 на суму 174.153,40грн. ( а.с. 26-27);

рахунок та видаткова накладна від 07.11.2017 року за № 2989 на суму 136.641,16грн. ( а.с. 28-29);

рахунок та видаткова накладна від 09.11.2017 року за № 2991 на суму 119.145,16грн. ( а.с. 30-31);

рахунок та видаткова накладна від 14.11.2017 року за № 3002 на суму 146.754,66грн. ( а.с. 32-33);

рахунок та видаткова накладна від 14.11.2017 року за № 3006 на суму 149.387,73грн. ( а.с. 34-35);

рахунок та видаткова накладна від 14.11.2017 року за № 3003 на суму 226.110,53грн. ( а.с. 36-37);

рахунок та видаткова накладна від 14.11.2017 року за № 3005 на суму 196.670,57грн. ( а.с. 38-39);

рахунок та видаткова накладна від 14.11.2017 року за № 3004 на суму 228.460,41грн. ( а.с. 40-41);

рахунок та видаткова накладна від 15.11.2017 року за № 3008 на суму 182.661,29грн. ( а.с. 42-43);

рахунок та видаткова накладна від 15.11.2017 року за № 3007 на суму 136.954,88грн. ( а.с. 44-45);

рахунок та видаткова накладна від 16.11.2017 року за № 3010 на суму 138.968,17грн. ( а.с. 46-47);

рахунок та видаткова накладна від 16.11.2017 року за № 3011 на суму 122.352,51грн. ( а.с. 48-49);

рахунок та видаткова накладна від 17.11.2017 року за № 3013 на суму 136.629,33грн. ( а.с. 50-51);

рахунок та видаткова накладна від 18.11.2017 року за № 3017 на суму 195.286,09грн. ( а.с. 52-53);

рахунок та видаткова накладна від 18.11.2017 року за № 3015 на суму 203.725,20грн. ( а.с. 54-55);

рахунок та видаткова накладна від 18.11.2017 року за № 3016 на суму 142.913,98грн. ( а.с. 56-57);

рахунок та видаткова накладна від 18.11.2017 року за № 3018 на суму 144.033,05грн. ( а.с. 58-59);

рахунок та видаткова накладна від 20.11.2017 року за № 3020 на суму 96.855,82 грн. ( а.с. 60-61);

рахунок та видаткова накладна від 20.11.2017 року за № 3021 на суму 106.075,28грн. ( а.с. 62-63);

рахунок та видаткова накладна від 21.11.2017 року за № 3022 на суму 203.883,35грн. ( а.с. 64-65);

рахунок та видаткова накладна від 23.11.2017 року за № 3023 на суму 150.909,42грн. ( а.с. 66-67);

рахунок та видаткова накладна від 25.11.2017 року за № 3025 на суму 128.365,09грн. ( а.с. 68-69);

рахунок та видаткова накладна від 25.11.2017 року за № 3024 на суму 95.768,90грн. ( а.с. 70-71);

рахунок та видаткова накладна від 28.11.2017 року за № 2968 на суму 1. 395.224, 78 грн. ( а.с. 72-73);

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до перерахованих вище видаткових накладних та рахунків позивачем було поставлено товар на суму 5.860.000,00 грн. З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що відповідачем було перераховано позивачу кошти в загальній сумі 5.860.000,00 грн., відповідно до наступних документів:

- платіжне доручення від 08.11.2017 р. на суму 820000 грн.;

- платіжне доручення від 09.11.2017 р. на суму 1030000 грн.;

- платіжне доручення від 16.11.2017 р. на суму 1030000 грн.;

- платіжне доручення від 20.11.2017 р. на суму 1650000 грн.;

- платіжне доручення від 27.11.2017 р. на суму 1330000 грн.

Враховуючи положення п. 5.1 Договору, дати отримання товару і передбачених п. 4.1 Договору документів та дати платіжних доручень, позивачем здійснювалась оплата за поставлений товар із порушенням термінів оплати за умовами укладеного сторонами Договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В пункті 7.1 Договору поставки сторони закріпили, що у випадку порушення взятих на себе зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, а саме зобов'язуються сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого/непоставленого товару за кожен день прострочення.

У зв'язку із викладеним, позивачем було нараховано пеню у розмірі 9952,41 грн. за порушення строків оплати поставленого товару. Перевіривши розрахунок позивача по пені, суд вважає його обґрунтованим, таким, що не перевищує встановлені законом обмеження.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови Договору поставки №11/09/01 від 11.09.2017 р. в частині здійснення своєчасної оплати оставленого товару, а отже позовні вимоги щодо стягнення нарахованої пені є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОТЕК" ( м. Харків, пров. Троїцький, б. 9 кім. 1-8, код ЄДРОПУ 40332819 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ЮВІС КОНСАЛТ" ( м.Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, б. 4 код ЄДРПОУ 41274952 ) суму пеня за договором поставки від 11.09.2017 року за № 11/09/01 в сумі 9.952,41 грн. та судові витрати 1.762,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.06.2018 р.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексу. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.С. Лаврова