Рішення

від 04.06.2018 по справі 295/14296/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Житомир справа №295/14296/17

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирського агротехнічного коледжу до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Житомирський агротехнічний коледж звернувся до Управління Держпраці у Житомирській області із позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

- визнати протиправними дії Управління Держпраці у Житомирській області щодо проведення в період з 11.10.2017 по 12.10.2017 позапланової перевірки Житомирського агротехнічного коледжу;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ 188/06-03-108/0775 від 31.10.2017 про накладення на Житомирський агротехнічний коледж штрафу у розмірі 1 536 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем було прийнято наказ від 10.10.2017, яким передбачалося виключно інспекційне відвідування Житомирського агротехнічного коледжу щодо дотримання вимог законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, однак, посадовими особами де-факто було проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт перевірки №06-03-108/0775 від 12.10.2017. На думку позивача, постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.2017 №295 не наділяє Управління Держпраці у Житомирській області проводити позапланові перевірки в межах Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Вказує, що позивачем у наданий контролюючим органом строк було виконано умови припису №06-03/108/0775-0438 від 12.10.2017 та видано наказ №143к від 31.10.2017, однак, Управління Держпраці у Житомирській області все одно було винесено спірну постанову про накладення штрафу у розмірі 1 536 000,00 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 відмовлено у задоволенні заяви Житомирського агротехнічного коледжу про забезпечення позову.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 продовжено розгляд адміністративної справи №295/14296/17. Призначено підготовче судове засідання у справі на 10.04.2018 о 10:00.

Судовий розгляд справи, призначений на 10.04.2018 о 10:00 було відкладено на 24.04.2018 о 11:20 у зв'язку із неявкою представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання.

17 квітня 2018 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву вих. №1663 від 06.04.2017 відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Зокрема, зазначає, що інспекційне відвідування було проведено у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, а тому посилання позивача на необхідність застосування до даних правовідносин вимог Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 №390 в частині необхідності згоди Державної служби України з питань праці на її проведення. Вказує, що оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 не було затверджено нових відповідних бланків актів, приписів, протоколів не було затверджено, посадовими особами були використані бланки, затверджені наказом Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 №390, який на момент спірних правовідносин (до 28.12.2017) також залишався чинним. За твердженнями відповідача, спірна постанова про накладення штрафу прийнята відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (а.с. 75-77)

В підготовче судове засідання, призначене на 24.04.2018 о 11:20 прибули представник позивача та представник відповідача. Представником позивача у підготовчому судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, було подано уточнену позовну заяву. (а.с. 147-153) Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 задоволено клопотання представника відповідача та у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 23.05.2018 об 11:00 у зв'язку з уточненням позовних вимог та надання відповідачу часу для ознайомлення, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 24.04.2018.

В підготовче судове засідання, призначене на 23.05.2018 об 11:00 прибули представник позивача та представник відповідача. Протокольними ухвалами Житомирського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 закрито підготовче судове засідання у справі та здійснено перехід до розгляду справи по суті, в судовому засіданні оголошено перерву до 04.06.2018 о 11:20.

В судове засідання призначене на 04.06.2018 о 11:20 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у обсязі та з підстав, викладених у уточненій позовній заяві від 24.04.2018 (а.с. 147-153).

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву вих. №1663 від 06.04.2017 (а.с. 75-77).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Положеннями статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Питання допущення позивачем порушень у сфері законодавства про працю, зокрема, були предметом розгляду в адміністративній справі №806/3116/17.

Так, Житомирським окружним адміністративним судом у справі №806/3116/17 встановлено, що у зв'язку з обмеженим фінансуванням коледжу на 2017 рік та з метою здійснення раціонального використання коштів, своєчасних виплат заробітної плати у межах бюджетних призначень, керуючись п.9 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII, ч.1 ст.51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №24-56-VI та п.1 ст.40 КЗпП України, відповідно до наказу №71к від 30.06.2017 "Про скорочення штатної чисельності працівників коледжу", за підписом директора Житомирського агротехнічного коледжу ОСОБА_3, скорочено 04.09.2017 зі штатного розпису спеціального фонду державного бюджету коледжу посаду чергового по гуртожитку (16 одиниць). (а.с. 84)

На виконання наказу №71к від 30.06.2017 видано наказ №72 від 13.07.2017 "Про упорядкування штатного розпису", за підписом директора Житомирського агротехнічного коледжу ОСОБА_3М, згідно з яким внесено відповідні зміни до штатного розпису та затверджено у новій редакції штатний розпис, який вводиться в дію з 04.09.2017 (а.с.85 та зворот).

Відповідно до затверджених директором Житомирського агротехнічного коледжу ОСОБА_3, змін до штатного розпису спеціального фонду по Житомирському агротехнічному коледжу, з 01 вересня 2017 року виводиться з штатного розпису спеціального фонду посади чергових по гуртожитку у кількості 14 осіб та з 04 вересня 2017 року виводиться з штатного розпису спеціального фонду посади чергових по гуртожитку у кількості 2-х осіб.

09 жовтня 2017 року посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області проведено позапланову перевірку Житомирського агротехнічного коледжу на предмет дотримання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт №06-03-108/0752 від 09.10.2017 про порушення позивачем ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, неправомірне звільнення двох чергових по гуртожитку у зв'язку зі скороченням штату працівників, чому передувало внесення змін до штатного розпису коледжу, затверджених директором ОСОБА_3 В ході перевірки не надано наказу та/або іншого розпорядження документу Міністерства освіти і науки України, Міністерства аграрної політики та продовольства України про реорганізацію Житомирського агротехнічного коледжу та нового штатного розпису, затвердженого Міністерством освіти і науки України, в якому посади чергових по гуртожитках були б скорочені.

На підставі акту перевірки, 20.10.2017 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ181/06-03-108/0752 відповідно до якої до позивача за порушення ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, застосовано штраф у розмірі 3200 грн.

Так, згідно п. 1 наказу начальника Управління Держпраці у Житомирській області "Про проведення інспекційного відвідування у Житомирському агротехнічному коледжі" від 10.10.2017 головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів доручено провести 11.10.2017 та 12.10.2017 інспекційне відвідування щодо дотримання вимог законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин у Житомирському агротехнічному коледжі. Відповідно до п.2 вказаного наказу, за результатами проведення інспекційного відвідування необхідно надати інформацію начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів. (а.с. 78 та зворот)

Водночас, як встановлено зі змісту направлення на проведення інспекційного відвідування №1750/04 від 10.10.2017, управлінням Держпраці у Житомирській області відповідно до ч.3 ст. 2, ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, наказу Управління Держпраці у Житомирській області від 10.10.2017 №1922 посадові особи відповідача були направлені для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у Житомирському агротехнічному коледжі. (а.с. 79 та зворот)

За результатами проведення інспекційного відвідування позивача, посадовими особами контролюючого органу складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №06-03-108/0775 від 12.10.2017, відповідно до змісту якого встановлено порушення позивачем ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, зокрема, що укладені позивачем цивільно-правові угоди із попередньо протиправно скороченими працівниками мають ознаки трудових договорів. (а.с. 60-65)

Встановлено та не заперечується сторонами, що з метою усунення порушень, викладених у акті 06-03-108/0775 від 12.10.2017, контролюючим органом було винесено припис №06-03/108/0775-0438 від 12.10.2017 із наданням часу для усунення порушень.

31 жовтня 2017 року заступником начальника управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_4 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.10.2017 №ЖИ 188/06-03-108/0775 відповідно до змісту якої за порушення ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України на Житомирській агротехнічний коледж накладено штраф у розмірі 1 536 000,00 грн. (а.с. 66 та зворот)

Наголошуючи, що дії відповідача по проведенню позапланової перевірки у період з 11.10.2017 по 12.10.2017 суперечать нормам чинного законодавства, а спірна постанова Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ 188/06-03-108/0775 від 31.10.2017 про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, перевіряючи дії та рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).

Згідно п.1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп.6 п. 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Підпунктом дев'ятим пункту 4 Положення №96 встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Згідно пп.5-1, пп. 6 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю; проводити безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з відповідними інформацією, документами і матеріалами та отримувати від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Держпраці копії або витяги з документів.

У відповідності до положень пп. 54 п.4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340 затверджено Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці (далі - Положення №340).

Згідно пп.8 п.4 Положення №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Відповідно до пп.5 п.4 Положення №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Підпунктом 49 пункту 4 Положення №340 встановлено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на неї накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі - Порядок №295)

Згідно п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Пунктом 19 Порядку №295 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до п.23 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно п. 25 Порядку №295 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Положеннями пункту 29 Порядку №295 визначено, що заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначаються Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 (далі - КЗпП України).

Положеннями статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною другою статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Пунктом другим Порядку №509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно абз.4 п.8 Порядку №509 постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Відповідно до п.9 Порядку №509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Згідно п. 10 Порядку №509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу є порушення, зафіксовані в акті №06-03-108/0775 від 12.10.2017, яким, зокрема, встановлено порушення ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України щодо допуску працівників до роботи без укладення трудового договору. (а.с. 66 та зворот)

Суд критично ставиться до доводів позивача в частині вжиття ним заходів щодо усунення порушення до закінчення встановленого приписом строку як на підставу для не застосування штрафних санкцій та зазначає, що положеннями пункту 29 Порядку №295 визначено, що заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача у вказаній частині є безпідставними, оскільки відповідальність за допущені порушення передбачення статтею 265 КзПП України та усунення виявлених порушень не є підставою для скасування штрафних санкцій, застосованих за сам факт вчинення порушення у сфері законодавства про працю.

Вказана правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.02.2018 у справі №818/584/17 (адміністративне провадження №К/9901/381/17), які, відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Щодо доводів позивача в частині неналежного оформлення направлення на проведення інспекційного відвідування та акту за результатами його проведення, суд зазначає наступне.

Так, згідно п. 1 наказу начальника Управління Держпраці у Житомирській області "Про проведення інспекційного відвідування у Житомирському агротехнічному коледжі" від 10.10.2017 головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів доручено провести 11.10.2017 та 12.10.2017 інспекційне відвідування щодо дотримання вимог законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин у Житомирському агротехнічному коледжі. (а.с. 78 та зворот)

Водночас, як встановлено зі змісту направлення на проведення інспекційного відвідування №1750/04 від 10.10.2017, управлінням Держпраці у Житомирській області відповідно до ч.3 ст. 2, ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, наказу Управління Держпраці у Житомирській області від 10.10.2017 №1922 посадові особи відповідача були направлені для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у Житомирському агротехнічному коледжі. (а.с. 79 та зворот)

За результатами проведення інспекційного відвідування позивача, посадовими особами контролюючого органу складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №06-03-108/0775 від 12.10.2017, відповідно до змісту якого встановлено порушення позивачем ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, зокрема, що укладені позивачем цивільно-правові угоди із попередньо протиправно скороченими працівниками мають ознаки трудових договорів. (а.с. 60-65)

Суд звертає увагу, що направлення на проведення інспекційного відвідування №1750/04 від 10.10.2017 містить вказівку на проведення позапланової виїзної перевірки, а результати такого інспекційного відвідування оформлені актом позапланової виїзної перевірки.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер'їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("ОСОБА_1 проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії"). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("ОСОБА_1 проти Хорватії").

Суд звертає увагу, що неналежне оформлення та допущення помилок посадовими особами контролюючого органу при оформленні організаційно-розпорядчих та інших документів в процесі своєї діяльності не відповідає положенням частини другої статті 19 Основного Закону та створює додаткові неясності та ускладнення для суб'єкта господарювання та, зокрема, призвело до звернення до суду із вказаних підстав.

Водночас, окремі технічні недоліки документів, допущені при їх оформленні, не спростовують висновків контролюючого органу щодо виявлених порушень за результатами проведення інспекційного відвідування, факту наявності таких порушень, а також необхідності застосування до позивача відповідного виду юридичної відповідальності за факт їх допущення.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача в цій частині як на підставу для скасування спірної постанови є безпідставними, а належним способом реагування суду на встановлення вказаного факту є постановлення окремої ухвали за наслідками встановленого порушення.

Суд також критично ставиться до доводів позивача про необхідність застосування до даних правовідносин вимог Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 №390, оскільки перевірку було проведено відповідно до положень Порядку №295, який на той момент вже набрав чинності.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні інспекційного відвідування діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, а спірна постанова Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ 188/06-03-108/0775 від 31.10.2017 про накладення штрафу відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем не доведено, а відповідачем на виконання ч.2 ст.77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано доводи про протиправність дій Управління Держпраці у Житомирській області щодо проведення інспекційного відвідування у період з 11.10.2017 по 12.10.2017 та винесення постанови Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ 188/06-03-108/0775 від 31.10.2017 про накладення штрафу, а тому позовні вимоги Житомирського агротехнічного коледжу є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 78, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні позовних вимог Житомирського агротехнічного коледжу (вул. Покровська, 96, Житомир, 10031. Код ЄДРПОУ 00727966) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-А, Житомир, 10008. Код ЄДРПОУ 39790560) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене: 19 червня 2018 року.