Рішення

від 12.06.2018 по справі 825/1912/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1912/18

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кронас-Північ , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Нормаль-України до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Кронас-Півнич (далі - ТОВ Кронас-Півнич , товариство, позивач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Нормаль-Україна , з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, контролюючий орган, відповідач), про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 21.12.2017 № 456000/40109587 та зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.10.2017 № 75.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ТОВ Кронас-Півнич складено податкову накладну від 27.10.2017 № 75 та направлено засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак її реєстрація контролюючим органом зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. На вимогу ДФС України позивачем надано письмові пояснення та необхідні документи, які підтверджували реальність господарської операції з ТОВ Нормаль-Україна . Разом з тим, ДФС України рішенням від 21.12.2017 № 456000/40109587 відмовлено в реєстрації з тих підстав, що платником податку надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вважає, що спірне рішення є протиправним, оскільки в останньому відсутні будь-які обґрунтування, на підставі яких відповідачем відмовлено в реєстрації податкової накладної.

Ухвалою від 14.05.2018 відкрито провадження у справі і призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23.05.2018 від ТОВ Нормаль-Україна надійшли пояснення, в яких третя особа зазначає, що на виконання умов договору від 22.11.2017 № 211, позивачем передано у власність ТОВ Нормаль-Україна котел твердопаливний Пром (300 кВт) в кількості 2 шт. та за придбаний товар проведено оплату, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та платіжними дорученнями, що свідчить про реальність господарської операції. Тому спірне рішення вважає протиправним.

01.06.2018 на адресу суду надійшов відзив (вх.№10536/18), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не в повному обсязі подані відповідні документи на підтвердження реальності господарської операції, що стало підставою для прийняття комісією ДФС України рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.10.2017 № 75.

В судовому засіданні представник позивача та представник третьої особи просили позов задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з доводів, наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ТОВ Кронас-Півнич зареєстровано в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 40109587.

22.09.2017 між ТОВ Кронас-Півнич (постачальник) та ТОВ Нормаль-Україна (покупець) укладено договір № 211, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, а саме котел твердопаливний Кронас Пром 300 кВт-2шт., а покупець здійснити оплату за придбаний товар ( а.с.23-24).

На виконання умов даного договору, ТОВ Кронас-Півнич поставило ТОВ Нормаль-Україна котел твердопаливний Кронас Пром 300 кВт, в кількості 2 штуки, а покупцем проведено оплату, що підтверджується платіжними дорученнями від 25.09.2017 № 1433 на суму 200000,00 грн., від 27.10.2017 № 1680 та карткою рахунку № 631 за 25.09.2017-22.052018, копії яких містяться в матеріалах справи. Поставка вказаного товару покупцю також підтверджується видаткової накладною від 31.10.2017 (а.с.33).

На підставі вказаних документів складено податкову накладну від 27.10.2017 № 75 на суму 45000,00 грн. та направлено відповідачу для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За допомогою програми електронного документообігу, надійшла квитанція від 15.11.2017, в якій вказано, що документ прийнято та відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8403. Відповідач пропонує надати пояснення та/або копії документів(а.с.11).

На виконання даних вимог, позивачем подано відповідачу письмові пояснення та копії документів, які підтверджують реальність здійсненої господарської операції з контрагентом ТОВ Нормаль-Україна , (а.с.22, 74-86).

Разом з тим, 21.12.2017 Комісією ДФС України прийнято рішення № 456000/40109587 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою вказано - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погоджуючись із даним рішенням, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а , б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

В розумінні пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі-платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно якої реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Із процитованих норм слідує, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Зі змісту квитанції від 15.11.2017 № НОМЕР_1 видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.

Зокрема, у квитанції вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:8403, на підставі чого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

В даному випадку, суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Пункт 6 наказу Мінфіну України №567 від 13.06.2017, яким затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії ) містить у собі визначення двох різних критеріїв.

Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У пункті 1 Вичерпного переліку документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), наведено вичерпний перелік документів, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії), а саме:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як зазначалось вище та видно з квитанції від 15.11.2017, якою зупинена реєстрація податкової накладної, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, внаслідок чого платник податків отримує альтернативну можливість подання документів.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

Суд встановив, що у порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, позивачем були надані ДФС України письмові пояснення та копії наступних документів оборотно-сальдова відомсть 26 рахунок № 12 від 14.12.2017, договір оренди № 11 від 14.12.2017, технічні умови № 10 від 14.12.2017, лист повідомлення № 9 від 14.12.2017, декларація № 8 від 14.12.2017, декларація № 7 від 14.12.2017, сертифікати № 6 від 14.12.2017, сертифікати № 5 від 14.12.2017, сертифікати № 4 від 14.12.2017, сертифікати, декларації № 3 від 14.12.2017, платіжне доручення № 1680 від 14.12.2017, приходні накладні № 1734 від 28.09.2017 (а.с. 75-86).

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем виконано вимоги квитанції від 15.11.2017 та надано письмові пояснення та необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Однак комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надання пояснень та відповідних документів, прийняла оскаржуване рішення, яким відмовила в реєстрації податкової накладної № 75 від 27.10.2017.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що платником податку надано і письмові пояснення і копії документів, відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Окремо суд зазначає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретних мотивів щодо причин та підстав прийняття такого, а лише містить загальну фразу про те, що причиною неприйняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто в рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Не вказано яка саме з наведених причин стала підставою для прийняття оскаржуваних відмов.

Відповідно до пункту 70 рішення у справі Рисовський проти України (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Крім того, суд зауважує, що підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень також є прийняття комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації таких рішень за відсутності кворуму для проведення засідання комісії, та, відповідно, кворуму для прийняття оскаржуваних рішень, передбаченого пунктами 6.6 6.8 Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 26.06.2017 № 450 (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому суд враховує, що відповідачем не надано, на вимогу суду, належних та допустимих доказів щодо наявності кворуму на засіданні такої комісії.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що Договір поставки товару від 33.09.2017 № 211 дійсно не надано відповідачу, однак, вказаний факт не спростовує наявність здійснення господарської операції, оскільки підтверджується наявними в матеріалах справи іншими документами, що у свою чергу є підставою для реєстрації податкової накладної № 75 від 27.10.2017.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на те, що позивач мав альтернативну можливість надати письмові пояснення та наявність, передбачених законодавством документів, які свідчать про здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом ТОВ Нормаль-Україна , відмова ДФС України у реєстрації податкової накладної № 75 від 27.10.2017 є безпідставною.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Визначаючись з приводу позовної вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну, суд зазначає про наступне.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Із положень частин третьої - четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає необхідним зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 75 від 27.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі судові витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 3524,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кронас-Північ (вул. Івана Мазепи, 78, м. Чернігів), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Нормаль-України (вул. Красносільського, 37, м. Чернігів, 14026) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 14000) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 21.12.2017 № 456000/40109587.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.10.2017 № 75.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 14000, код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати в розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири тисячі гривні 00 копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кронас-Північ (вул. Івана Мазепи, 78, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 40109587) відповідно до платіжного доручення від 27.04.2018 № 928.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 18.06.2018.

Суддя І.І. Соломко