Ухвала

від 19.06.2018 по справі 922/4585/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"19" червня 2018 р. Справа № 922/4585/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп", м. Харків, (вх.№1014 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.03.2018, постановлену у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Усатим В.О., час проголошення ухвали - не зазначено, дата складання повного тексту ухвали - не зазначено, у справі №922/4585/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродуктгруп", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 08.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродуктгруп" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2018 провадження у справі №922/4585/16 зупинено з тих підстав, що 02.03.2018 Шевченківським районним судом м. Києва надано старшому слідчому з ОВС 6-ого розділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_2 тимчасовий доступ до документів, як знаходяться у володінні Господарського суду Харківської області, в яких ліквідатором банкрута є ОСОБА_1; зазначені документи необхідні, в тому числі, для проведення почеркознавчої експертизи підпису ліквідатора ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження від 18.09.2017 за фактом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 29.03.2018, кредитор боржника, вимоги якого включено до шостої черги погашення вимог кредиторів, - ТОВ "Провід Групп" звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та поновити провадження у справі.

Одночасно апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, а саме апелянтом до апеляційної скарги не було додано доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів усім конкурсним кредиторам та ліквідатору; доказів сплати судового збору; що наведені апелянтом доводи в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду були визнані судом неповажними.

Зазначене стало підставою для залишення апеляційної скарги ТОВ "Провід Групп" без руху ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2018; постановлено апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, апелянт мав надати суду належні у розумінні статті 259 Господарського процесуального кодексу України докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів усім конкурсним кредиторам, яким апеляційна скарга не була надіслана, та ліквідатору; докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку і розмірі; обґрунтоване клопотання з викладеними обставинами, підтвердженими належними та допустимими доказами щодо пропуску строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Роз'яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що ухвалу апеляційного господарського суду від 01.06.2018 про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 08.06.2018, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (т.7 а.с.120).

15.06.2018 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 29.03.2018 (вх.№4663).

Також апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх.№4669), просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі №922/4585/16.

Крім того, від апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№4673), до якого апелянтом додані докази надсилання копії апеляційної скарги ліквідатору та конкурсним кредиторам у справі.

Розглянувши матеріали справи та подані апелянтом клопотання, судова колегія зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції в ухвалі від 01.06.2018 про залишення апеляційної скарги без руху встановлено, що апелянт до апеляційної скарги мав надати докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів конкурсним кредиторам (представнику комітету кредиторів) та ліквідатору, який з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові (правонаступником якого відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 30.08.2017 є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області), УПФУ в Московському районі м. Харкова, Київської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, ПАТ КБ "Приватбанк"; включено до реєстру вимог кредиторів як такі, що не є конкурсними, вимоги ТОВ "Провід Групп".

Постановою господарського суду Харківської області від 08.02.2017 ліквідатором у справі призначено ОСОБА_1

Проте, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянтом було надано докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів на адресу боржника, Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, проте, не було надано доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів іншим конкурсним кредиторам та на адресу ліквідатора, яка зазначена у постанові господарського суду Харківської області від 08.02.2017.

До клопотання про усунення недоліків апелянтом додані належні докази надсилання копії апеляційної скарги на адреси ліквідатора боржника - ОСОБА_1, кредиторів - УПФУ в Московському районі м. Харкова, ПАТ КБ "Приватбанк", Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.

Відтак, апелянтом у цій частині усунені встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки.

Щодо судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду від 29.03.2018 судом апеляційної інстанції в ухвалі від 01.06.2018 про залишення апеляційної скарги без руху встановлено, що відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762, 00грн.

Проте, апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, про що Харківським апеляційним господарським судом складено акт №13-42/311 від 21.05.2018, яким встановлено факт відсутності вказаного в апеляційній скарзі додатку - квитанції про сплату судового збору.

Однак, апелянтом на виконання вимог ухвали суду від 01.06.2018 не сплачено судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.

Разом з тим, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі №922/4585/16, яке заявник мотивує тим, що на рахунках ТОВ "Провід Групп" відсутні вільні кошти на сплату судового збору, що підтверджується довідкою про рахунок і залишок коштів №180605SU19070256 від 08.06.2018, згідно якої станом на 08.06.2018 у ПАТ КБ "Приватбанк" залишок коштів на рахунку ТОВ "Провід Групп" №26004050008750 (поточний рахунок) становить 0, 00грн. Також заявник вказує, що підприємство знаходиться у досить важкому фінансовому стані у зв'язку із курсовим коливанням валют, падінням купівельної спроможності населення та погіршення економічної ситуації у країні в цілому, внаслідок чого прибутки підприємства значно скоротилися; окрім цього, ТОВ "Провід Групп" є кредитором по багатьох справах про банкрутство, які перебувають у провадженні господарських судів.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення; крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" підлягають застосуванню судом, з урахуванням майнового стану сторони та за визначених цією статтею умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Проте, апелянт не відноситься до категорії осіб, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"; предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Крім того, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Надана апелянтом незасвідчена належним чином довідка про рахунок і залишок коштів №180605SU19070256 від 08.06.2018, згідно якої станом на 08.06.2018 у ПАТ КБ "Приватбанк" залишок коштів на рахунку ТОВ "Провід Групп" №26004050008750 (поточний рахунок) становить 0, 00грн, жодним чином не підтверджує викладених заявником у клопотанні доводів щодо відсутності коштів для сплати судового збору. Оскільки дана довідка не свідчить про відсутність у апелянта інших банківських рахунків із залишком на них коштів; до речі, у клопотанні апелянт вказує про те, що саме на рахунках (а не одному рахунку) у нього відсутні кошти для сплати судового збору, однак, доказів щодо відсутності інших рахунків заявником не надано.

Дана довідка також не свідчить про тяжкий фінансовий стан апелянта.

Поняття "фінансовий стан підприємства" визначено у спільному наказі Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України №49/121 від 26.01.2001, яким затверджено Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (надалі - Положення).

Пунктом 1.1. Положення визначено, що фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Положення, основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність, в тому числі Форма 1 "Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості - звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства - Форма 2 "Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.

Судова колегія зазначає, що апелянтом не було надано до апеляційного господарського суду належних та допустимих доказів в обґрунтування доводів клопотання про відстрочення сплати судового збору, зокрема, не надано доказів, які б свідчили про важке фінансове становище апелянта, не надано доказів відсутності інших рахунків у апелянта та відсутності на них грошових коштів, як і не обґрунтовано, що станом на момент ухвалення судового рішення у справі №922/4585/16 у апелянта будуть наявні кошти для сплати судового збору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "МПП "Голуб" проти України" №6778/05 зауважив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа "Голдер проти Сполученого Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, ст. 13-18, п. 28-36).

Суд наголосив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Як зазначено вище, порядок сплати, відстрочення сплати судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", яким встановлено ставку за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, а також умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

У даному випадку апелянт, по-перше, не відноситься до категорії осіб, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", яким законом надано право, зокрема, на відстрочення сплати судового збору, а предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. По-друге, апелянтом не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про важке фінансове становище апелянта, не надано доказів відсутності інших рахунків у апелянта та відсутності на них грошових коштів, як і не обґрунтовано, що станом на момент ухвалення судового рішення у справі №922/4585/16 у апелянта будуть наявні кошти для сплати судового збору.

Відстрочення апелянту сплати судового збору за відсутності визначених законом правових підстав та прийняття до розгляду апеляційної скарги, поданої без дотримання положень Господарського процесуального кодексу України, може бути витлумачено як надання переваги заявнику, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, що відстрочення сплати судового збору є винятковим заходом, що суд має право його застосувати лише в окремих випадках за наявності певних обставин, підтверджених заявником належними та допустимими доказами, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи, що апелянтом не виконані вимоги ухвали апеляційного господарського суду від 01.06.2018, а саме не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку та розмірі, а клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відхилено апеляційним господарським судом як необґрунтоване та таке, що не підлягає задоволенню, зазначене є підставою для повернення апеляційної скарги.

Згідно частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на повернення апеляційної скарги апелянту, клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги апеляційним господарським судом не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.03.2018 у справі №922/4585/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Додаток на адресу апелянта: апеляційна скарга з додатками на 15арк. та поштовий конверт.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.