Ухвала

від 19.06.2018 по справі 922/3563/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"19" червня 2018 р. Справа № 922/3563/16

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Провід Групп" (вх. №1022 Х/2) на ухвалу постановлену Господарським судом Харківської області о 12 годині 38 хвилин 29.03.2018 (дата складення повного тексту не зазначена) у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Усатим В.О. у справі № 922/3563/16

за заявою ТОВ "ТМП "Брок" (код ЄДРПОУ 39176367, 61018, м. Харків, вул. О. Дерев'янко, буд. 6-А, офіс 15)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМП Брок"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТМП Брок" на підставі статті 95 ГПК України.

Постановою Господарського суду Харківської області від 01.12.2016 визнано ТОВ "ТМП Брок" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором боржника призначено ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер боржника: 39176367, адреса боржника: вул. Олексія Дерев'янко, 6-А, оф. 15, м. Харків, 610018). Зобов'язано ліквідатора виконати дії щодо ліквідації банкрута, передбачені законом, та надати суду звіт про виконану роботу.

02.12.2017 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Вказано граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника : один місяць з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

До суду надійшла заява ТОВ "Провід Групп" з грошовими вимогами до боржника (вх. 17680 від 29.05.2017).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.06.2017 повідомлено ТОВ "Провід Групп" про допущені недоліки в заяві, а саме: відсутність доказів сплати судового збору і доказів надсилання копії заяви ліквідатору боржника. Встановлено строку усунення недоліків до 19.06.2017.

Зважаючи на те, що ТОВ "Провід ГРУПП" не усунуто недоліки заяви з грошовими вимогами до боржника ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2017 повернуто ТОВ "Провід ГРУПП" заяву з грошовими вимогами до боржника без розгляду.

До суду від ліквідатора надійшов звіт, разом з додатками, який суд призначив до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2018 провадження у справі № 922/4517/16 зупинено.

Зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд зазначив про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення по кримінальному провадженню щодо ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "ТМП Брок" та дій ліквідатора ОСОБА_1

До Харківського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від ТОВ "Провід ГРУПП" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.03.2018 у справі № 922/3563/16.

У скарзі посилається на передчасність винесення оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вказує на те, що кримінальне провадження від 18.09.2017, на яке посилається суд першої інстанції, не перебуває на розгляді в жодному суді на момент винесення оскаржуваної ухвали.

Апелянт звертає увагу на те, що стаття 227 ГПК України передбачає, що справа повинна перебувати в іншому суді, тобто бути на стадії судового розгляду, зокрема в кримінальному провадженні.

Отже, на думку апелянта обов'язок про зупинення провадження у справі, передбачений п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України, виникає тільки у випадку наявності іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Також апелянт посилається на те, що судом не було здійснено перевірки наявності повноважень старшого слідчого з ОВС 6-го розділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС, якому надавались матеріали по справі № 922/3563/16.

Крім того, апелянт вважає, що винесення оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі порушує принцип господарського судочинства щодо розумності строків розгляду справи.

Просить суд: скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.03.2018 про зупинення провадження у справі № 922/3563/16 та поновити провадження у справі.

Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строків для звернення з апеляційною скаргою. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що копія оскаржуваної ухвали не була йому надіслана. Про її постановлення апелянту стало відомо лише 10.05.2018. Просить визнати причини пропуску строку поважними, відновити пропущений строк та відкрити апеляційне провадження.

Розглянувши заявлене клопотання, суддя - доповідач зазначив, що факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд надсилав копії судових рішень за належною адресою апелянта та яка повернулася у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16.

За таких обставин, суддя-доповідач визнав наведені апелянтом доводи в обґрунтування поданого клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.03.2018 як неповажні та необґрунтовані, що пов'язані виключно із невчиненням апелянтом суб'єктивних дій щодо отримання судової кореспонденції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.03.2018 у справі №922/3563/16 залишено без руху. Ухвалено апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Харківського апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу. Роз'яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Апеляційним господарським судом встановлено, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів ліквідатору банкрута; доказів сплати судового збору; наведені апелянтом доводи в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду визнані судом неповажними.

Матеріали справи свідчать, що ухвалу апеляційного господарського суду від 04.06.2018 про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 08.06.2018.

15.06.2018 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 29.03.2018 (вх.№4638).

Також апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх.№4640), просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі №922/3563/16.

Крім того, від апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№4646), до якого апелянтом додані докази надсилання копії апеляційної скарги ліквідатору боржника. До клопотання додано фіскальний чек "Укрпошта" з описом вкладення на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги ліквідатору боржника.

Отже, апелянтом частково усунені встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надано докази відправлення копії апеляційної скарги сторонам та іншим учасникам у справі про банкрутство.

Однак, крім відсутності доказів відправлення копії апеляційної скарги сторонам та іншим учасникам провадження у справі, апеляційним господарським судом встановлено відсутність доказів сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Так, Харківським апеляційним господарським судом складено акт №13-42/334 від 21.05.2018, яким встановлено факт відсутності вказаного в апеляційній скарзі додатку - квитанції про сплату судового збору.

Як вбачається із наданих апелянтом документів, апелянтом на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2018 не сплачено судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.

Проте, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі №922/3563/16, яке заявник мотивує тим, що на рахунках ТОВ "Провід Групп" відсутні вільні кошти на сплату судового збору, що підтверджується довідкою про рахунок і залишок коштів №180605SU19070256 від 08.06.2018, згідно якої станом на 08.06.2018 у ПАТ КБ "Приватбанк" залишок коштів на рахунку ТОВ "Провід Групп" №26004050008750 (поточний рахунок) становить 0, 00грн. Також заявник вказує, що підприємство знаходиться у досить важкому фінансовому стані у зв'язку із курсовим коливанням валют, падінням купівельної спроможності населення та погіршення економічної ситуації у країні в цілому, внаслідок чого прибутки підприємства значно скоротилися; окрім цього, ТОВ "Провід Групп" є кредитором по багатьох справах про банкрутство, які перебувають у провадженні господарських судів.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення; крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" підлягають застосуванню судом, з урахуванням майнового стану сторони та за визначених цією статтею умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Проте, апелянт не відноситься до категорії осіб, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"; предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Крім того, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Надана апелянтом незасвідчена належним чином довідка про рахунок і залишок коштів №180605SU19070256 від 08.06.2018, згідно якої станом на 08.06.2018 у ПАТ КБ "Приватбанк" залишок коштів на рахунку ТОВ "Провід Групп" №26004050008750 (поточний рахунок) становить 0, 00грн, жодним чином не підтверджує викладених заявником у клопотанні доводів щодо відсутності коштів для сплати судового збору. Оскільки дана довідка не свідчить про відсутність у апелянта інших банківських рахунків із залишком на них коштів; до речі, у клопотанні апелянт вказує про те, що саме на рахунках (а не одному рахунку) у нього відсутні кошти для сплати судового збору, однак, доказів щодо відсутності інших рахунків заявником не надано.

Дана довідка також не свідчить про тяжкий фінансовий стан апелянта.

Поняття "фінансовий стан підприємства" визначено у спільному наказі Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України №49/121 від 26.01.2001, яким затверджено Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (надалі - Положення).

Пунктом 1.1. Положення визначено, що фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Положення, основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність, в тому числі Форма 1 "Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості - звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства - Форма 2 "Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.

Судова колегія зазначає, що апелянтом не було надано до апеляційного господарського суду належних та допустимих доказів в обґрунтування доводів клопотання про відстрочення сплати судового збору, зокрема, не надано доказів, які б свідчили про важке фінансове становище апелянта, не надано доказів відсутності інших рахунків у апелянта та відсутності на них грошових коштів, як і не обґрунтовано, що станом на момент ухвалення судового рішення у справі №922/3563/16 у апелянта будуть наявні кошти для сплати судового збору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "МПП "Голуб" проти України", № 6778/05, зауважив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа "Голдер проти Сполученого Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, ст. 13-18, п. 28-36).

Суд наголосив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Як зазначено вище, порядок сплати, відстрочення сплати судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", яким встановлено ставку за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, а також умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

У даному випадку апелянт, по-перше, не відноситься до категорії осіб, визначених пунктами 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", яким законом надано право, зокрема, на відстрочення сплати судового збору, а предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. По-друге, апелянтом не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про важке фінансове становище апелянта, не надано доказів відсутності інших рахунків у апелянта та відсутності на них грошових коштів, як і не обґрунтовано, що станом на момент ухвалення судового рішення у справі №922/3563/16 у апелянта будуть наявні кошти для сплати судового збору.

Відстрочення апелянту сплати судового збору за відсутності визначених законом правових підстав та прийняття до розгляду апеляційної скарги, поданої без дотримання положень Господарського процесуального кодексу України, може бути витлумачено як надання переваги заявнику, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, що відстрочення сплати судового збору є винятковим заходом, що суд має право його застосувати лише в окремих випадках за наявності певних обставин, підтверджених заявником належними та допустимими доказами, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи, що апелянтом не виконані вимоги ухвали апеляційного господарського суду від 04.06.2018, а саме не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку та розмірі, а клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відхилено апеляційним господарським судом як необґрунтоване та таке, що не підлягає задоволенню, зазначене є підставою для повернення апеляційної скарги.

Згідно частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на повернення апеляційної скарги апелянту, клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги апеляційним господарським судом не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.03.2018 у справі №922/3563/16.

Додаток на адресу апелянта: апеляційна скарга з додатками на 15 арк. та поштовий конверт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.