Рішення

від 13.06.2018 по справі 472/282/18

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/282/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2018 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.,

за участю секретаря Ставніченко А.П.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності у порядку спадкування.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер її син ОСОБА_5, про що в Книзі реєстрації смертей складено відповідний актовий запис №15 Луб'янською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить його право на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 8,72 га розташовану на території Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту серії НОМЕР_3, виданого 09.08.2005 року Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №010501001145, оригінал якого втрачено.

За життя спадкодавець заповіту не склав, тому право на спадкування за законом у першу чергу отримали матір.

У встановлений законом шестимісячний строк позивачка звернулася до Приватного нотаріуса Веселинівського нотаріального округу Миколаївської області подавши заяву про прийняття спадщини, на підставі заяви та наданих документів нотаріусом 07.10.2017 року було заведено Спадкову справу.

Після витоку шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, позивач звернулася до Приватного нотаріуса Веселинівського нотаріального округу Миколаївської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що у спадкоємця відсутній для видачі свідоцтва про право на спадщину оригінал правовстановлюючого документу.

Бажаючи оформити свої права власності на спадкове майно, позивачка звернулася з відповідним позовом до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю в тому ж обсязі і з тих же підстав.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні, просила задовольнити позовні вимоги позивачки, та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку.

Представник відповідача Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області Скрипник О.В. в судове засідання не з'явилася, до суду надійшла заява про визнання позову, щодо задоволення позову не заперечує.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, та зазначених і доведених обставин, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Нововоскресенка Веселинівського району Миколаївської області помер ОСОБА_5, про що 12 серпня 2010 року Луб'янською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області зроблено відповідний актовий запис за №15, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (рос. мовою), серії НОМЕР_5, де в графі батьки зазначено: мати - ОСОБА_1 (рос. мовою).(а.с.8).

24 березня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 було розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за №13 та видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6. Після розірвання шлюбу позивачка змінила прізвище на ОСОБА_1. (а.с.9).

Виходячи з наведеного підтверджується родинний зв'язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (мати - син).

Судом було витребувано від приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу спадкову справу №173/2017 року заведену після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6, в якій наявна заява ОСОБА_1 від 07.10.2017 року про прийняття спадщини. Крім того наявна довідка Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області №237 від 27.04.2017 року в якій зазначено, що ОСОБА_5, 1877 року народження, згідно запису в погосподарській книзі №6 за 2006-2010 роки особистого рахунку №249, проживав без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 2010 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_6. Знятий з реєстраційного обліку, як померлий. За цією адресою разом із померлим на момент його смерті проживали та були зареєстровані: ОСОБА_1, 1957 року народження - мати, з 30 вересня 1998 року по теперішній час.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленому статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Постановою від 07.10.2017 року приватний нотаріус Веселинівського районного нотаріального округу Болгарчук О.Ф. відмовила у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв'язку з тим, що у спадкоємців відсутні правовстановлюючі документ про наявність спадкового майна спадкодавцю (а.с. 12).

Таким чином, в позасудовому порядку позивачка позбавлені можливості оформити своє право власності на успадковане майно.

Відповідно до звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є власністю ОСОБА_5 (померлий) місце знаходження: Миколаївська область Веселинівський район, в межах території Луб'янської сільської ради згідно якої експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 149827 грн. (а.с.16).

Згідно листа Веселинівського відділу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №262/108-17 від 17.10.2017 року ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка площею 8,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом серії НОМЕР_3.

Крім того, Веселинівським відділом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області було надано належним чином завірену копію державним актом серії НОМЕР_3, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 09 серпня 2005 року (другий примірник якого зберігається в Держгеокадастрі), з якого вбачається, що ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка площею 8,72 га кадастровий номер НОМЕР_2.

Виходячи з наведеного, спадкодавцю ОСОБА_5 на момент смерті належала земельна ділянка площею 8,72 га кадастровий номер НОМЕР_2.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права чи інтересу може бути визнання права.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст. 1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Крім того, ст.ст.1218, 1268 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, і що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки, позивачка прийняла спадщину в установленому законному порядку, то спадщина належить їй з часу її відкриття.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, вищезазначені обставини перешкоджають позивачці оформити право на спадщину в позасудовому порядку, а визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до переконання про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до відповідача Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, у порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 8,72 га, успадковану нею після смерті сина ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Нововоскресенка Веселинівського району Миколаївської області, право власності якого було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_3, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 09 серпня 2005 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіП. О. Чаричанський

Дата складання повного судового рішення 19.06.2018 року.