Постанова

від 13.06.2018 по справі 820/800/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/800/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії :

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Чалого І.С. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду, від 05.04.2018, суддя Панов М.М., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004 повний текст складено 10.04.18 по справі № 820/800/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС"

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС" ( далі - позивач ) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 22 листопада 2017 року №0000491405 на суму зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8946,00 грн. та податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 22 листопада 2017 року №0000481405 на суму завищених податкових зобов'язань у загальному розмірі 180873,00 грн., в т.ч. 120582,00 грн. основного зобов'язання та 60291,00 грн. штрафних санкцій, а також розрахунок фінансових санкцій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС" (вул. Маршала Батицького, буд. 8, м. Харків, 61038, ЄДРПОУ 32338135) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 22 листопада 2017 року №0000491405 та №0000481405.

Стягнено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС" (ЄДРПОУ 32338135) сплачену суму судового збору в розмірі 2847 (дві тисячі вісімсот сорок сім тисяч) грн. 29 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (ЄДРПОУ 39599198).

Відповідачем, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв язку з неповним з ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, 06 жовтня 2017 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ИМПУЛЬС» (код 32338135) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Лордфілк» (податковий номер 40103941) за квітень 2016 року та джерел походження товарно-матеріальних цінностей реалізованих ТОВ «Лордфїк» ГУ ДФС у Харківській області було складено відповідний Акт №14877/20-40-14-05-19/32338135.

Відповідно до висновків даного Акту було встановлено порушення ТОВ «НВП ИМПУЛЬС» вимог чинного законодавства, а саме: в порушення вимог п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України від 22.12.2010 року №2755-VІ, підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за квітень 2016 року на суму 120582,00 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2016 року на 8946,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №14877/20-40-14-05-19/32338135 від 06.10.2017 відповідачем були прийняті податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 22 листопада 2017 року №0000491405 на суму зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8946,00 грн. та податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 22 листопада 2017 року №0000481405 на суму завищених податкових зобов'язань у загальному розмірі 180873,00 грн., в т.ч. 120582,00 грн. основного зобов'язання та 60291,00 грн. штрафних санкцій, а також розрахунок фінансових санкцій.

Податковим органом в акті перевірки зазначалося, що директору ТОВ «НВП ИМПУЛЬС» ОСОБА_1 власноручно вручено 26.09.2017 копія наказу ГУ ДФС у Харківській області від 25.09.2017 №5016. Також ОСОБА_1 пред'явлено направлення від 25.09.2017 №7355 «Про проведення позапланової вивізної документальної перевірки ТОВ «НВП «ИМПУЛЬС» (податковий номер 32338135) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Лордфілк» (податковий номер 40103941) за квітень 2016 року та джерел походження товарно-матеріальних цінностей реалізованих ТОВ «Лордфілк» .

Директором ОСОБА_1 документи по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Лордфілк» (податковий номер 40103941) за квітень 2016 року та джерелам походження товарно-матеріальних цінностей реалізованих ТОВ «Лордфілк» не надані. Про ненадання документів до перевірки було складено відповідні акти ненадання документів до перевірки).

02 жовтня 2017 року ТОВ «НВП «ИМПУЛЬС» на адресу ГУ ДФС у Харківській області та Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ГФС у Харківській області було надіслано лист вих. №01-10/58 в якому повідомлялося, що 29.09.2017, в результаті проникнення невідомими у автомобіль була вкрадена папка, в котрій знаходилися фінансово-господарські документи та електронний носій з інформацією по фінансово-господарській діяльності ТОВ «НВП Импульс» за період 2015-2016 р.р., в тому числі і оригінали документів по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Лордфілк» . Таким чином, станом на 29 вересня 2017 року, ця подія унеможливила надання документів для проведення позапланової виїзної перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «Лордфілк» за квітень 2016 року та даних щодо джерела придбання товарів, які були реалізовані на адресу, вищезгаданого контрагента.

Даний факт було зареєстровано Московським ВП ГУНП в Харківській області та внесено до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №12017220470005854 від 29.09.2017 за ч. 1 ст. 185 КК України.

Як встановлено судом, ТОВ «НВП «ИМПУЛЬС» об'єктивно було позбавлене можливості надати документи на перевірку.

Податковий орган враховуючи ненадання до перевірки первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку, при перевірці використані дані АІС «Податковий Блок» , Єдиний реєстр податкових накладних, Архів електронної звітності.

Так відповідно до існуючої податкової інформації податковим органом зазначається, що в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (реєстраційний №9081142968, поданій 19.05.2016) податкові зобов'язання сформовано за операціями з одним контрагентом - покупцем 401039426533- ТОВ «Лордфілк» на суму 131950 грн.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних та Архіву електронної звітності податкові зобов'язання сформовані податковою накладною від 19.04.2016 №1 на загальну суму 791700,00 грн., в тому числі ПДВ 131950,00 грн., виписана на адресу ТОВ "ЛОРДФІЛК" (податковий номер 40103941) на сало свинне хребтове без пісних частин морожене без шкіри на загальну вагу 42000 кг. за ціною 15,7083333 грн. за 1 кг. Дата реєстрації податкової накладної в ЄРПН 22.04.20116.

Податковим органом було встановлено, що ТОВ «ЛОРДФІЛК» не отримувало від ТОВ «НВП «ИМПУЛЬС» у квітні 2016 року сало свинне хребтове без пісних частин морожене без шкіри на загальну вагу 42000 кг.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Харківській області, звернувся до суду з даним позовом, для захисту своїх прав та інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок, що висновки органу перевірки про порушення ТОВ «НВП «ИМПУЛЬС» законодавства, а також оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до п.п.14.1.36, п.14.1 ст.14, визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України 198.5. Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г ; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у платників податків не існує обов'язку перевіряти контрагентів на можливу фіктивність, що підтверджується судовою практикою адміністративних судів - подібний обов'язок у законодавстві відсутній і за умови дотримання розумної обачності платник податків не повинен відповідати за податкові порушення своїх контрагентів. Така позиція, серед іншого, ґрунтується на рішенні Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» та інших судових рішеннях цієї інституції. Контрагент начебто «фіктивного» суб'єкта господарювання не може вважатися таким, що не виконав свого податкового обов'язку лише через те, що отримав складені таким суб'єктом первинні документи та використав їх у податковому обліку.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватися лише фактом порушення вимог законодавства при створенні підприємства - постачальника товарів (послуг) та веденні ним фінансово-господарської діяльності чи фактом порушення вимог податкового законодавства, зафіксованим податковим органом в акті перевірки. Відсутність у підприємства - контрагента основних засобів, складських та інших умов, на що також посилається відповідач, само собою не може свідчити про нереальне вчинення господарської операції з постачання товару.

Допущені продавцем певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для нього продавця та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, адже законами іншого не передбачено. Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.06.2015 по справі № К/9991/16662/12 (номер судового рішення в ЄДРСР № 44833937).

З аналізу викладеного вбачається, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ «НВП «ИМПУЛЬС» не має жодних прав, обов'язків або законних повноважень за для контролю своїх контрагентів - примушування їх подавати документи під час перевірок органами ДФС, подавати декларації та інше.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в читанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З викладеного вбачається, що самі по собі документи досудового слідства не можуть бути доказами в адміністративному судочинстві, доки вони не пройшли апробацію та дослідження судовим кримінальним провадженням.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України належними доказами, які 5 підтверджували відповідні юридичні факти (зокрема, вину посадових осіб) у начебто фальсифікації бухгалтерських чи інших документів, є відповідні судові рішення, що набрали : іконної сили, зокрема, вирок суду. Таким чином неприпустимо використання у якості доказів з адміністративному судочинстві матеріалів незавершеного кримінального провадження, які не були остаточно розглянуті у кримінальному судовому процесі.

Поруч з цим, протоколи допиту свідків або їх пояснення не є допустимими або беззаперечними доказами, які є безумовною та достатньою підставою для висновків про з ід сутність фактичного виконання договорів. Таких висновків притримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 02.06.2015 року №К/800/59894/14.

В рішенні від 5 липня 2016 року по справі №21-1793а16 Верховний суд України вказав, що сам факт заперечення директором контрагента своєї участі у діяльності товариства та у підписанні товариством від його імені первинних облікових та бухгалтерських документів, за умови, що на час встановлення фактичних взаємовідносин сторін керівником цього товариства в Єдиному реєстрі підприємств і організацій України значився саме цей директор, не може бути свідченням безтоварності спірних операцій, за умови скасування щодо нього постанови про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України («Фіктивне підприємництво» ).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі №21-47а10 (№ в ЄДРСРУ 14222198), відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

В підтвердження зазначеному в ухвалі Вищий адміністративний суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №К/9991/72665/12 вказав: « ...протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України , а тому дана обставина судами обґрунтовано не взята до уваги як доказ порушення позивачем податкового законодавства» .

Згідно ч. 1 ст. 55-1 Господарського кодексу України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово - господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та впроваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами податкового органу в Акті перевірки не зазначається відповідного рішення суду про визнання ТОВ «ЛОРДФІЖ» фіктивним підприємством.

Так, відповідно до пунктів 21.1.1.-21.1.4 п. 21.1. ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів, серед іншого, зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з п. 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 20.08.2015 №727, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вказаним приписам дії та рішення відповідача не відповідають.

Якщо, контрагент позивача не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, чи не подав податкову звітність, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. ТОВ «НВП «ИМПУЛЬС» та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, окремими платниками, зокрема, податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно приписів п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що висновки відповідача про порушення ТОВ «НВП «ИМПУЛЬС» законодавства, а також оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, здійснені та винесені без наявних до того дійсних правових та фактичних підстав, всупереч вимогам законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС" підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 по справі № 820/800/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду лише у випадках передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 18.06.2018.