Ухвала

від 13.06.2018 по справі 757/4920/18-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Буденергомонтаж-8» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Буденергомонтаж-8» відкритому у ПАТ «АСВІО БАНК» та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на зазначений рахунок.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором доведена наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Буденергомонтаж-8» ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити. Так, апелянт вказує на відсутність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, посилаючись на ті обставини, що надані стороною обвинувачення матеріали не містять жодних відомостей, які б давали підстави вважати, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а також того, що ТОВ «Буденергомонтаж-8» має якесь відношення до кримінального провадження № 42017000000002273. В апеляційній скарзі зазначається, що діяльність даного товариства є законною, а грошові кошти, що знаходяться на його банківському рахунку, отримані правомірним шляхом. Крім того, на думку ОСОБА_6 , клопотання прокурора не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, оскільки в ньому не зазначено мету у відповідності до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України.

Також апелянт зазначає про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без його повідомлення, а копію постановленого судом рішення ним було отримано 14 лютого 2018 року.

ОСОБА_6 та його представник, будучи належним чином повідомлені про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення особи, яка подала скаргу, а копію постановленого судом рішення останній отримав 14 лютого 2018 року та на наступний день подав апеляційну скаргу, колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта щодо своєчасності оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується посилань ОСОБА_6 про відсутність підстав для накладення арешту на майно, то колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали, вважає їх безпідставними з огляду на такі обставини.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002273 від 17 липня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Відповідно до доводів клопотання, в ході досудового розслідування встановлено,

що службові особи КП «Київміськсвітло» отримавши розпорядження виконавчого органу Київської міської ради №1261 від 09 грудня 2016 року Про підготовку та проведення у 2017 році пісенного конкурсу «Євробачення» в місті Києві та план заходів з підготовки та проведення у 2017 році пісенного конкурсу «Євробачення» в місті Києві відповідно до якого з міського бюджету міста Києва КП «Київміськсвітло» виділено кошти на виконання робіт з капітального ремонту зовнішнього освітлення, проектування та капітального ремонту архітектурно-декоративного підсвічування мостів через річку Дніпро, проектування та будівництва архітектурно-декоративного підсвічування крон дерев в Дніпровському районі міста Києва, вступили в попередню змову із членами тендерного комітету КП «Київміськсвітло» та службовими особами ПАТ «Трест «Київелектромонтаж», ТОВ «Будівельна компанія «Новітні технології», ТОВ «Буденергомонтаж-8», ТОВ «Будівельна компанія «Кірос», ТОВ «Група компаній Беті», ТОВ «Імперіал КР», ТОВ «ЕТЕ Консалтинг» (далі Група) з метою розтрати грошових коштів місцевого бюджету міста Києва виділених на підготовку пісенного конкурсу для поліпшення майнового становища вказаних суб`єктів господарювання.

Для реалізації злочинного умислу спрямованого на розтрату грошових коштів місцевого бюджету міста Києва на користь третіх осіб службові особи КП «Київміськсвітло» виготовили проекти та розробили технічну документацію на виконання робіт, передбачених планом заходів з підготовки та проведення у 2017 році

пісенного конкурсу «Євробачення» в місті Києві, в яких умисно завищили вартість товарів, будівельних матеріалів та обсягу виконання запланованих робіт.

В подальшому члени тендерного комітету КП «Київміськсвітло», діючи в інтересах вказаних підприємств, затвердили проекти і технічну документацію на виконання робіт та розробили тендерну документацію для учасників закупівель під заздалегідь визначених Групою суб`єктів господарювання, яку в подальшому затвердили на засіданні комітету. Після чого упродовж квітня-червня 2017 року організували та провели ряд закупівель товарів, робіт та послуг передбачених планом заходів з підготовки та проведення у 2017 році пісенного конкурсу «Євробачення» за значно завищеними цінами у заздалегідь визначених Групою вищевказаних підприємств.

Після оголошення результатів закупівель службовими особами КП «Київміськсвітло» укладено 2 договори із ТОВ «Буденергомонтаж-8» по наступним закупівлям:

1. Капітальний ремонт мережі зовнішнього освітлення за адресою: проспект Броварський (від Каховського шляхопроводу до мосту через Венеціанську затоку» на суму 4138757, 71 грн. Під час аукціону 24 квітня 2017 року визнано переможця ТОВ «Буденергомонтаж-8» (ЄДРПОУ 35932011), а іншого учасника ТОВ «Будівельна компанія «Кірос» відхилено. Договір укладено 05 травня 2017 року.

2. Капітальний ремонт мережі зовнішнього освітлення за адресою: «Гідропарк» на суму 10314686, 60 грн. Під час аукціону 24 квітня 2017 року визнано переможця ТОВ «Буденергомонтаж-8» (ЄДРПОУ 35932011), а іншого учасника ТОВ «Будівельна компанія «Кірос» відхилено. Договір укладено 05 травня 2017 року.

В подальшому у продовж травня серпня 2017 року по вказаним договорам КП «Київміськсвітло» перерахувало на рахунки ТОВ «Буденергомонтаж-8» кошти у вигляді авансових платежів та часткового виконання робіт.

В ході досудового розслідування встановлено, що для ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Буденергомонтаж-8» (ЄДРПОУ 35932011) використовувало рахунок відкритий у ПАТ «АСВІО БАНК» (МФО 353489) на який зараховувались бюджетні кошти по вищевказаним договорам із КП «Київміськсвітло».

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 06 грудня 2017 року грошові кошти, що зараховані на банківському рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Буденергомонтаж-8» відкритому у ПАТ «АСВІО БАНК» визнано речовими доказами.

Звертаючись з клопотанням про арешт вказано майна, прокурор зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження його як речового доказу.

Враховуючи вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на зазначене в ньому майно.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

На думку колегії суддів, доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що грошові кошти,що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Буденергомонтаж-8» відкритому у ПАТ «АСВІО БАНК», могли бути об`єктом кримінально протиправних дій або набуті незаконним шляхом, а тому відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Вище наведені обставини спростовують і доводи апеляційної скарги про невідповідність клопотання про арешт майна вимогам ст. 171 КПК України.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Буденергомонтаж-8» відкритому у ПАТ «АСВІО БАНК» та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на зазначений рахунок, залишити без зміни, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Буденергомонтаж-8» ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/1335/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9

Доповідач ОСОБА_1