Ухвала

від 11.06.2018 по справі 310/423/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 310/423/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №310/423/18 Головуючий у 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/778/539/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

Категорія оскарження ст.170 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ТОВ «ГАЗФАЄР ІНВЕСТ» -

адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Запорізької області провадження за апеляційними скаргами представника ОСОБА_7 та ТОВ «ГАЗФАЄР ІНВЕСТ» - адвоката ОСОБА_10 , представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 квітня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , грошові кошти на банківському рахунку ТОВ «Газфаер Інвест», -

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з матеріалів провадження, до слідчого судді звернувся слідчий з клопотанням про накладення арешту на вищезазначене майно, мотивуючи свої вимоги тим, що засновником та директором ТОВ «Газфаєр Інвест» є ОСОБА_7 . На банківський рахунок ТОВ «Газфаєр Інвест» № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ КБ «Правекс-Банк» було перераховано грошові кошти за роботи по об`єкту «Газифікація села Інзівка Приморського району. І черга будівництва»в тому числі 3 315 589 гривень 20 копійок, які згідно висновку судової експертизи незаконно нараховані.

ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбаченихч.5 ст.191, ч.2 ст.366,ч.4 ст.27, ч.1 ст.366, ч.4 ст.27 ч.2 ст.366ККУкраїни.

Посилаючись на те, що в разі не накладення арешту на майно, орган досудового розслідування втратить можливість забезпечити відшкодування державі шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий просив накласти арешт на вказане майно.

Слідчий суддя, з посиланням на ч.1 ст.170 КПК, задовольнив зазначене клопотання в повному обсязі.

В апеляційнійскарзі представник ОСОБА_7 -адвокат ОСОБА_10 вважає, що ухвала підлягає скасуванню, оскільки її було постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та норм матеріального права, за умов неповно з`ясованих обставин справи, що мають значення для прийняття законного, обґрунтованого та об`єктивного рішення.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що ОСОБА_7 повідомлення про підозру не отримував, належних та допустимих доказів вручення повідомлення про підозру матеріали клопотання не містять, а отже підстави для арешту майна даної особи відсутні.

Крім того,цивільний позовдо ОСОБА_7 не заявлено, потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні, судом обрано найбільш обтяжливий спосіб арешту майна. Судом при накладенні арешту на майно, яке суд вважає спільною сумісною власністю подружжя, не досліджено критерію джерела набуття тобто походження грошових коштів, за які набуте арештоване майно. Матеріали клопотання не містять жодного доказу того, що майно має режим спільної сумісної власності подружжя.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Крім того в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки ухвалу постановлено без виклику власника майна, про існування судового рішення апелянтові стало відомо 7 травня 2018 року.

В апеляційнійскарзі представник ТОВ «ГАЗФАЄР ІНВЕСТ» - адвокат ОСОБА_10 вважає ухвалу слідчого судді незаконною, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтуваннясвоїх вимогвказує,що зоскаржуваної ухвалине вбачається,що досудоверозслідування здійснюєтьсящодо ТОВ «ГАЗФАЄР ІНВЕСТ», товариство та його представник не залучені до кримінального провадження в порядку ст.64-1 КПК України.

Крім того, ТОВ «ГАЗФАЄР ІНВЕСТ» не є юридичною особою щодо якої здійснюється провадження, цивільний позов до товариства не заявлений, відсутній обґрунтований розмір неправомірної вигоди, яку нібито отримано товариством, у даному кримінальному провадженні відсутній потерпілий.

Накладення арешту на рахунок ТОВ «ГАЗФАЄР ІНВЕСТ» блокує, зупиняє господарську діяльність товариства, позбавляє його можливості виконувати свої зобов`язання як за цивільно-правовими договорами так і перед власними працівниками, державою.

Розмір шкоди, що заподіяний кримінальним правопорушенням не зазначений, питання співмірності заходу забезпечення кримінального провадження та розміру шкоди судом не досліджувалось та не вирішувалось.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Крім того в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки ухвалу постановлено без виклику представника товариства, про існування судового рішення апелянтові стало відомо 07 травня 2018 року.

В апеляційнійскарзі представник ОСОБА_8 -адвокат ОСОБА_9 вважає ухвалу слідчого судді незаконною, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтуваннясвоїх вимогвказує,що ухвалапостановлена 24.04.2018року,тобто відомостіпокладені вїї основує застарілими,а отжевисновок проналежність арештованогомайна ОСОБА_8 є припущеннямсуду. Судом при накладенні арешту на майно, яке суд вважає спільною сумісною власністю подружжя, не досліджено критерію джерела набуття тобто походження грошових коштів за які набуте арештоване майно. Матеріали клопотання не містять жодного доказу того, що майно має режим спільної сумісної власності подружжя.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Крім того в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки ухвалу постановлено без виклику власника майна, про існування судового рішення апелянтові стало відомо 7 травня 2018 року.

11 червня 2018 року на адресу апеляційного суду надійшло письмове пояснення до поданих апеляційних скарг адвоката ОСОБА_9 , якій діючи в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ТОВ «ГАЗФАЄР ІНВЕСТ», просить ухвалу слідчого суді скасувати повному обсязі та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Крім викладеного в апеляційних скаргах зазначив, що ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки повідомлення про підозру у спосіб, передбачений законом, йому вручено не було. На підтвердження цього до пояснень додав лист начальника відділу компенсацій ТОВ «Нова Пошта», згідно якого кореспонденцію, на яку посилається слідчий у додатках до клопотання, ОСОБА_7 вручено за місцем його проживання не було. Крім того, до письмових пояснень додав консультативний висновок з рецензування висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/12-17 від 7 грудня 2017 року, згідно якого спеціаліст Української експертної компанії ОСОБА_11 вважає, що висновок судової будівельно-технічної експертизи № 143/12-17, складений експертом ОСОБА_12 є неповним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам нормативної будівельно-технічної документації.

В судовому засіданні представник ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ТОВ «Газфаєр Інвест» - адвокат ОСОБА_9 підтримав подані апеляційні скарги, просив їх задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Зазначив, що ОСОБА_7 статусу підозрюваного в даному провадженні не набув, у зв`язку із чим підстави для арешту його майна відсутні. Підозра ОСОБА_7 у чиненні наведених у клопотанні слідчим злочинів є необґрунтованою, оскільки згідно проведеного дослідження висновки судово-будівельної експертизи, проведеної в даному провадженні, є необґрунтованими. Розмір шкоди належними та допустимими доказами не встановлено, з огляду на що накладення арешту на все майно, належне підозрюваному та його дружини, не узгоджується з принципом співрозмірності. Належними доказами не доведено належність дружині підозрюваного транспортних засобів, на які накладено арешт. Щодо юридичної особи кримінальне провадження не здійснюється, тому слідчий суддя не мав підстав арештовувати грошові кошти підприємства.

Прокурор в судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, ухвалу слідчого судді вважала законною, обґрунтованою та просила залити її без змін. Також зазначила, що ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у встановленому законом порядку. Оскільки він ухиляється від органу досудового розслідування він 25 травня 2018 року оголошений у розшук, але до того часу повідомлення про підозру слідчим надіслано за місцем його постійного проживання.

Заслухавши доповідача по справі, представника власників майна, прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_10 в інтересах ТОВ «Газфаєр Інвест» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, апеляційні скарги представників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з положеннями ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Порушень слідчим суддею наведених вимог кримінального процесуального закону колегією суддів при вирішенні питання про накладенні арешту на майно, належне ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не встановлено.

Так згідно доданого до клопотання витягу з ЄРДР № 120130803400009098 ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру, в тому числі у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с. 29 м.к.п.).

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Таким чином у слідчого були підстави для звернення із клопотанням про арешт майна ОСОБА_7 та майна, яке ним набуто під час шлюбу спільно із ОСОБА_8 з метою його збереження для вирішення питання про його конфіскацію як виду покарання, а у слідчого судді були підстави для задоволення клопотання в цій частині.

Слідчим до клопотання додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 62-71, 73-75 м.к.п), згідно яких на час звернення слідчого із клопотанням власниками нерухомого майна та земельних ділянок є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Також слідчим до клопотання додано лист начальника Бердянського міського відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, згідно якого шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстровано 14 листопада 2009 року (а.с. 72 м.к.п).

Крім того слідчим додано копії реєстраційних карток бази даних автоматизованої інформаційної системи МВС, згідно яких за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в період шлюбу з ОСОБА_7 зареєстровано право власності на транспортні засоби, зазначені в прохальній частині клопотання слідчого (а.с. 76-79).

Апеляційним судом перевірено відомості, які містяться в наведених вище реєстраційних документах та встановлено, що все рухоме та нерухоме майно, зазначене у прохальній частині клопотання належить підозрюваному в даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 або придбано у період шлюбу із ОСОБА_8 .

З урахуванням наведеного є законним та обґрунтованим рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого в частині арешту майна підозрюваного ОСОБА_7 та спільно набутого ним майна з ОСОБА_8 .

Що стосується доводів апеляційних скарг з приводу того, що ОСОБА_7 не набув в даному кримінальному провадженні статусу підозрюваного, то вони є безпідставними з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місця знаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України складено 11 квітня 2018 року (а.с. 34-59 м.к.п.).

Згідно доданої до клопотання роздруківки з Інтернет сайту ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_7 у м. Києві отримано відправлення по експрес-накладній №59000330345240 (а.с. 60 м.к.п.).

З доданого до письмових пояснень представника власників майна адвоката ОСОБА_9 листа начальника відділу компенсацій ТОВ «Нова Пошта» від 25 травня 2018 року, за експрес-накладній 59000330345240 ОСОБА_13 (який є старшим слідчим СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області та який склав клопотання про арешт майна), 11 квітня 2018 року здійснив відправлення вантажу (документів) з м. Києва, відділення № 260 в АДРЕСА_1 для ОСОБА_7 . Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вказана адреса є місцем фактичного проживання ОСОБА_7 .

Як зазначає у вказаному листі уповноважений представник ТОВ «Нова Пошта», вручити ОСОБА_7 кореспонденцію не вдалось, оскільки кур`єр не зміг зв`язатись з ним і залишив кореспонденцію консьєржу у цьому будинку.

Таким чином, слідчим виконані всі передбачені законом дії для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру, і відповідно у порядку, визначеному законом, він набув статусу підозрюваного в даному кримінальному провадженні.

Доводи апеляційних скарг про відсутність складу кримінального правопорушення, відсутність у органу досудового розслідування необхідності такого втручання в право власності та відсутність підстав для обмеження права володіння, користування та розпорядження майном висновків слідчого судді не спростовують, оскільки рішення про накладення арешту на майно прийнято на початковій стадії кримінального провадження і на цей стадії досудового розслідування слідчий суддя не повинен вирішувати ті питання, які можуть бути вирішені лише під час судового розгляду по суті.

При цьому колегія судді приймає до уваги і те, що звертаючись із вказаним клопотанням, слідчий просив застосувати найменш обтяжливі види арешту майна у вигляді квартири, в якій проживає ОСОБА_7 та житлового будинку, в якому як зазначає її представник проживає ОСОБА_8 , і просив накласти на них арешт лише шляхом заборони відчуження та розпорядження ними.

Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Газфаєр Інвест» з приводу відсутності правових підстав для накладення на цій стадії провадження арешту на майно вказаного товариства.

Так згідно доданих до клопотання слідчого матеріалів, кримінальне провадження щодо вказаної юридичної особи на цей час не здійснюється, цивільні позови не заявлені, згідно клопотання слідчого єдиною метою накладення арешту на все зазначене в ньому майно є необхідність відшкодування шкоди, завданої злочином, тобто питання про збереження майна товариства в якості речового доказу не ставиться також.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею безпідставно було задоволено клопотання слідчого в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Газфаєр Інвест», що відповідно є підставою для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової хвали апеляційного суду, якою клопотання слідчого слід задовольнити частково.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги адвокат ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 в інтересах ТОВ «ГАЗФАЄР ІНВЕСТ» задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 квітня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12013080340000909 від 12.09.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366,ч.4 ст.27, ч.1 ст.366, ч.4 ст.27 ч.2 ст.366ККУкраїни, скасувати.

Постановити нову ухвалу апеляційного суду, якою клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНА в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_13 задовольнити частково.

Накласти арешт на:

- споруду, гідроспоруду з краном для спуску води (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 723910053251), розташовану за адресою: Полтавська область, Чорнухинський р., сщ/рада. Чорнухинська, «Лейбино» урочище;

- земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 691322018234), розташовану за адресою: Житомирська область, Малинський р., с. Баранівка;

- земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 396505318234), розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №219775518234), розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- квартиру (реєстраційний номер майна № 35263435), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), іззабороноювідчуження та розпорядження нею;

- земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1489943574206), розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;

- житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1489849674206), розташований за адресою: АДРЕСА_3 , яка на праві приватної власності належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), іззабороноювідчуження та розпорядження нею;

- VOLKSWAGEN GOLF 1,6 (1985), державний номерний знак НОМЕР_4 , номер свідоцтва НОМЕР_5 , номер кузову НОМЕР_6 ;

- УАЗ 452 2445 (1978), державний номерний знак НОМЕР_7 , номер свідоцтва НОМЕР_8 , номер двигуна НОМЕР_9 , номер шасі НОМЕР_10 ;

- TOYOTA HILUX 2494 (2008), державний номерний знак НОМЕР_11 , номер свідоцтва НОМЕР_12 , номер двигуна НОМЕР_13 , номер шасі НОМЕР_14 , які належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), іззабороноювідчуження, розпорядження та користування ними;

- SKODA OKTAVIA A5 (2010), державний номерний знак НОМЕР_15 , номер свідоцтва НОМЕР_16 , номер двигуна НОМЕР_17 , номер кузову НОМЕР_18 , іззабороною відчуження, розпорядження та користування ним;

- TOYOTA RAV4 (2016), державний номерний знак НОМЕР_19 , номер свідоцтва НОМЕР_20 , VIN номер НОМЕР_21 , який належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), іззабороноювідчуження, розпорядження та користування ним;

У задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на грошові кошти на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому вПАТ КБ «Правекс-Банк»(ЄДРПОУ14360920, МФО380838) для обслуговування ТОВ «Газфаєр Інвест» (ЄДРПОУ36463916), із забороною відчуження, розпорядження та користування ними, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4