Рішення

від 09.06.2015 по справі 637/349/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.06.2015 637/349/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2015 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого - Тордія Е.Н.

за участю :секретаря - Поступного С.І.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Куйбишево Шевченківського району Харківської області про повернення земельної ділянки у зв'язку з закінченням строку оренди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 08 квітня 2015 року звернулась до Шевченківського районного суду Харківської області з вищезазначеним позовом.

В судовому засіданні представник позивача, яка діє на підставі за довіреністю, просила позовні вимоги позивача задовольнити. В обґрунтування вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_2, має у власності земельну ділянку площею 5,3195 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області згідно державного акту на право приватної власності на землю. В 2007 році між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі терміном на 5 років, тобто до 2012 року. Нею було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки та акт визначення меж земельної ділянки в натурі. Договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем в 2007 році, зареєстровано 28 вересня 2012 року за № 632570004001776.

В 2010 році позивач зверталась з письмовою заявою до відповідача з проханням розірвати договір оренди землі, але отримала відмову, викладену в листі СТОВ Куйбишево від 22 листопада 2010 року № 357, згідно якого їй було повідомлено, що договір оренди земельної ділянки між СТОВ Куйбишево та нею був укладений в 20087 році на строк 5 років, тобто до кінця 2012 року. Відповідачем було наголошено, що підприємство не має наміру в добровільному порядку достроково розривати договір оренди земельної ділянки, укладений до кінця 2012 року.

Проте, після закінчення терміну дії договору, земельна ділянка позивачу так повернута і не була.

16 липня 2013 року, тобто після спливу 5-річного терміну дії договору оренди землі від 2007 року, позивач вкотре направила СТОВ Куйбишево листа з повідомленням про небажання продовжувати орендні відносини та з вимогою про повернення земельної ділянки та припинення її обробітку, який отриманий Відповідачем 18 липня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповіді на вказаний лист від СТОВ Куйбишево до цього часу позивачу не надано.

Відповідач продовжує використовувати земельну ділянки позивача, без будь-яких правових підстав, порушуючи її право володіти, користуватися та розпоряджатися власністю.

Вказана в договорі земельна ділянка була передана позивачем відповідачу в 2007 році і саме з 2007 року відповідач здійснював користування даною земельною ділянкою.

Позивач, як власник земельної ділянки, зі свого боку повністю виконала свої зобов'язання за договором оренди, передавши земельну ділянку у користування орендарю терміном на 5 років.

Будь-яких змін, в тому числі щодо зміни терміну дії договору до договору оренди землі від 2007 сторонами не вносилося.

Враховуючи викладене, позивач вимушена звернутися до суду з метою захисту свого права власності на земельну ділянку та повернення її в примусовому порядку, в зв'язку з закінченням терміну її оренди, а також просить відшкодувати судові витрати понесені нею при подачі позову до суду, з відповідача.

Представник відповідача СТОВ Куйбишево в судове засіданні не з'явилася надала до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за своєї відсутності, та надала заперечення проти задоволення позову ОСОБА_2 В обґрунтування своїх заперечень зазначила, що сільськогосподарське товариство добросовісно виконувало взяті на себе обов'язки, тому вважає, що позовні вимоги є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Суд вислухавши представників позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України передбачає ,що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається ,що ОСОБА_2, має у власності земельну ділянку 5,3195 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, за межами населеного пункту, згідно державного акту на право приватної власності на землю ( серія Р2 № 741123, виданого на підставі розпорядження голови Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 10 грудня 2002 року № 255 та зареєстрованого 13 травня 2003 року за № 127).

В 2007 році між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі терміном на 5 років. Договір оренди землі був зареєстрований в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії Центр ДЗК при Держкомземі України 28 вересня 2012 року за №632570004001776.

Сторонами не заперечується той факт, що вони мали договірні правовідносини відповідно до договору оренди землі укладеного в 2007 році.

Вказана в договорі земельна ділянка була передана позивачем відповідачу в 2007 році, що підтверджується актом встановлення меж земельної ділянки в натурі та актом прийому-передачі об'єкту оренди від 2008 року.

Таким чином , власник земельної ділянки зі свого боку повністю виконала свої зобов'язання за договором оренди, передавши земельну ділянку у користування орендарю терміном на п'ять років.

Фактичне використання переданих земельних ділянок було розпочато з 2007 року, у зв'язку з чим позивач заздалегідь звернулась до СTOB Куйбишево з клопотанням про повернення належної їй земельної ділянки, зазначивши, що має намір в подальшому обробляти власну земельну ділянку самостійно.

З відповіді № 351 від 22 листопада 2010 року СTOB Куйбишево вбачається ,що земельна ділянка не може бути повернута, та наголошено позивачу, що підприємство не має наміру в добровільному порядку повертати земельну ділянку враховуючи ,що договір був зареєстрований в 2012 році і саме з цього часу на думку відповідача починається строк оренди земельної ділянки , яка належить позивачу.

Після закінчення терміну користування земельною ділянкою відповідачем, а саме 16 липня 2013 року позивачем було повторно направлений лист з повідомленням про повернення земельної ділянки у зв'язку з закінченням строку оренди, але від СТОВ Куйбишево відповіді до теперішнього часу не отримано .

Згідно ст. 31 Закону України Про оренду землі однією з підстав припинення договору оренди є закінчення строку, на який його було укладено.

За змістом ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило відповідно до якого договір є укладеним з моменту коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Положеннями Цивільного Кодексу України прямо не передбачено вимоги щодо державної реєстрації договору оренди землі, а отже прямо не визначено моменту його укладення, відсилаючи, разом з цим, до спеціальних (галузевих) норм законодавства.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 20 Закону України Про оренду землі (яка діяла на час підписання договору) передбачено, що укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Відповідно до ст. 19 названого Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав)- офіційневизнанняі підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , яка діяла на час укладання спірного договору оренди , істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди, тощо.

Пунктом 7 Договору оренди землі від 2007 року чітко передбачено, що договір укладається на термін 5 років.

Статтею 18 Закону України Про оренду землі (яка діяла на час підписання договору), передбачено, що договір оренди набуває чинності після його державної реєстрації.

Проте виходячи зі змісту ст. 640 Цивіль ного кодексу України та ст. 18 Закону України Про оренду землі" , твердження відповідача про те, що строк дії спірних договорів оренди землі починається з дати його державної реєстрації є помилковим, так як державна реєстрація договору вказує на його чинність і не може змінювати день його укладання, тобто строк дії договору.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, не визначає моменту укладення договору оренди, який можна вважати укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов (ч.1 ст. 638 ЦК України ).

Крім того, незважаючи на те, що державна реєстрація Договору оренди землі від 2007 року здійснена майже через п'ять років після його укладання і навіть в останні місяці строку дії договору, сторони згідно вимог ст. 651 Цивільного кодексу України не внесли зміни до договору щодо строку його дії.

Поняття набрання чинності договору оренди, що застосоване у ст. 18 ЗУ Про оренду землі очевидно констатує, що чинність набирає договір, який на момент набрання чинності вже є укладеним.

Державна реєстрація договору оренди землі не визначає моменту укладення договору. Державна реєстрація договору оренди землі вказує лише на момент набрання чинності договором, а не на момент його укладення.

Отже, державна реєстрація договорів оренди пов'язана з чинністю договорів, а не зі строком їх дії.

Пунком 21 договору оренди від 2007 року передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до пункту 35 дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди. Не допускається також протиправне позбавлення права власності або обмеження в його здійсненні.

Згідно п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 2 до Конвенції, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 р. у справі "ОСОБА_4 Девелопментс ЛТД" проти Ірландії" зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховував позивач, користуватися своєю власністю, відповідачем порушені.

Отже, Договір оренди землі між ОСОБА_2 та СТОВ Куйбишево Шевченківського району Харківської області від 2007 року був укладений на термін 5 років та діяв до кінця 2012 року.

Будь-яких змін, в тому числі щодо зміни терміну дії договору до договору оренди землі від 2007 сторонами не вносилося.

Після спливу строку дії договору оренди землі, власник має право витребувати у відповідача своє майно у вигляді спірної земельної ділянки.

Таким чином, на теперішній час відповідач безпідставно користується земельною ділянкою ,що належить позивачу, а тому дана земельна ділянка підлягає поверненню власнику, в зв'язку з закінченням строку її оренди.

Протилежного представником відповідача не надано.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені нею та документально-підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 690,37 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.627, 631, 638, 640, 651 Цивільного Кодексу України, ст.15, 18, 31 Закону «Про оренду землі» , ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, ст.14, 41 Конституції України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Куйбишево Шевченківського району Харківської області про повернення земельної ділянки, у зв'язку із закінченням строку оренди - задовольнити.

Зобов'язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Куйбишево (код ЄДРПОУ 30926003, юридична адреса: с.Семенівка Шевченківського району Харківської області) повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5,3195 га (кадастровий номер 6325785900:03:000:0118) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить їй на праві приватної власності, згідно Державного акту на право приватної власності на землю (серія Р-2 № 741123), розташована на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, у зв'язку із закінченням строку її оренди.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Куйбишево код ЄДРПОУ 30926003, юридична адреса: с.Семенівка Шевченківського району Харківської області на користь ОСОБА_2 , інд. код. НОМЕР_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати в сумі 690.37 грн .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ