Рішення

від 14.06.2018 по справі 904/1562/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2018м. ДніпроСправа № 904/1562/18

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "БІМА ТРАНС"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфо-Пром"

про стягнення 137 112 грн. 44 коп.

Суддя Манько Г.В.

За участю секретаря судового засідання Федьковської О.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 ордер ДП № 979/000044 від 08.05.2018

Від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біма Транс" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо-Пром" суми попередньої оплати 81 025 грн., інфляційні втрати 6266 грн., 3% річних від простроченої суми 1445 грн., штрафу 41917 грн. 50 коп., пені, 6458 грн. 94 коп. Судовий збір просить стягнути з відповідача.

Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги. Зазначив, що усі докази, що є підставою позовних вимог надав до господарського суду. У повному обсязі підтримав доводи, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. З заявами та клопотаннями до суду не звертався.

У судовому засіданні, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на договір №31082017/08 поставки продукції від 31.08.2017р. (далі Договір 1).

Предметом вказаного договору 1 передбачено, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця щебінь гранітний (далі по тексту - Продукція), що не виробляється Продавцем, а Покупець зобов'язується приймати цю Продукцію та повністю оплачувати її вартість.

Згідно п. 6. 1 Договору 1 за невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору винна Сторона несе відповідальність в порядку; визначеному чинним законодавством України та цим Договором.

Умовами п. 6. 5 Договору передбачено, при зміні тарифів на залізничні перевезення відповідні витрати, покладаються на Покупця.

Якщо після закінчення терміну поставки Постачальник не виконав свої зобов'язання повністю або частково. Покупець, що здійснив передоплату, має право вимагати повернення грошових коштів у сумі непоставленої Продукції, а Постачальник зобов'язаний на письмову вимогу Покупця протягом 2 (двох) банківських днів повернути зазначені кошти (п. 6.7 Договору 1).

Відповідно до п. 6.9 Договору 1 сторони домовились про таку послідовність погашення Сторонами своїх грошових зобов'язань за цим Договором: пеня; штраф; прострочена та/або частково несплачена сума; плата за поставлену Продукцію або повернення грошових коштів.

В разі порушення термінів поставки Продукції, згідно узгодженого графіку поставки, Постачальник сплачує штраф у розмірі 2% від суми сплаченої за Продукцію за кожен день прострочення поставки (п. 6.10 Договору 1).

Згідно п. 6.11 Договору 1 в разі порушення терміну повернення грошових коштів на вимогу Покупця, Постачальник зобов'язаний сплатити на користь Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (тобто у період впродовж якого існувала заборгованість), від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення (протермінування, несвоєчасного виконання, порушення, невиконання).

Також позивач посилався на Договір №31082017/17 транспортного експедирування від 31.08.2017р. (далі Договір 2).

Предметом договору 2 передбачено Експедитор приймає на себе зобов'язання за дорученням Клієнта, за винагороду, здійснювати від свого імені і за рахунок Клієнта організацію перевезень вантажів Клієнта в залізничному рухомому складі. Клієнт відшкодовує Експедитору всі витрати, по'вязані з перевезенням і транспортно- експедиційним обслуговуванням вантажів, сплачує Експедитору винагороду (плату) за надані відповідно до цього Договору послуги.

Вказані Договори не підписані відповідачем.

У відповідності до приписів ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України Договір 1 та Договір 2 є не укладеними.

Позивач звернувся до відповідача з листом, яким просить виставити рахунок та відвантажити продукцію.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №25 від 31.08.2017р. на суму 81 025 грн. У рахунку мається словосполучення: "Основний договір". При цьому відповідачем у рахунку не зазначено, який договір мається на увазі.

Платіжними дорученнями №372 від 01.09.2017р. та №375 від 05.09.2017р. позивачем перераховано відповідачу 34 450 грн. та 46 575 грн. Призначенням платежу у вказаних платіжних дорученнях є оплата за щебінь згідно рахунку №25 від 31.08.2017р.

Отже, у платіжних дорученнях позивача йдеться посилання не на договір, а виключно на реквізити рахунку.

Відповідачем на адресу позивача направлено лист від 22.11.17р. в якому зазначає, що у зв'язку з невиконання планів залізниць повертає позивачу кошти згідно платіжних доручень №372 від 01.09.2017р. та №375 від 05.09.2017р. згідно рахунку №25 від 31.08.2017р. в сумі 81025 грн. та просить провести коригування податкових накладних.

Позивачем на адресу відповідача направлено лист з проханням повернути кошти оплачені платіжними дорученнями №372 від 01.09.2017р. та №375 від 05.09.2017р. згідно рахунку №25 від 31.08.2017р. в сумі 81 025 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 17.01.2018р. з вимогою щодо повернення 90 134 грн. 98 коп.

Платіжним дорученням №14 від 05.02.2018р. відповідачем повернуто позивачу 5 000 грн. за щебінь згідно рахунку №25 від 31.08.2017р.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Застосування частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції та трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з суми попередньої оплати, перерахованої за договором не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього кодексу.

Вказане є підставою у відмові у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на те, що між сторонами не підписані договори на які посилався позивач позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо-пром" (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Свободи, 15, ідентифікаційний код 31692581) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біма транс" (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Мостинська, 10, ідентифікаційний код 40280462) 76 025 грн. суму попередньої оплати, 1140 грн. 38 коп. судовий збір.

В решті суми позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України .

Повне рішення складено 19.06.2018

Суддя Г.В.Манько