Рішення

від 31.05.2018 по справі 905/417/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.05.2018 Справа № 905/417/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання Нарожній М.С.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей-Н» (вул. Калинова, 8, кімната 24, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 39936622)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» (вул. Миру, будинок 1А, село Діанівка, Донецька область, 85783, код ЄДРПОУ 30492941)

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/417/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей-Н» , до Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» про стягнення 210094,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №26115жм від 26.11.2015 року щодо оплати поставленого товару.

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що постачання товару відбувалось поза межами договору, оскільки видаткова накладна № 00000026 від 29.08.2016 року не містить посилань на договір поставки №26115жм від 26.11.2015 року.

19.04.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог від 18.04.2018 року у зв'язку з частковим виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №26115жм від 26.11.2015 року, в якій позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» на користь позивача борг в сумі 151049,49 грн. Вказана заява прийнята судом та справа розглядається з її урахуванням.

23.05.2018 року надав до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог в розмірі 111 600,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог у сумі 31 600,00 грн. у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши документи, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

26.11.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цефей-Н» (далі - постачальник або позивач) та Приватним акціонерним товариством «Діанівська птахофабрика» (далі покупець або відповідач) було укладено договір поставки №26115жм (далі - договір).

Згідно вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю ЦЕФЕЙ-Н зобов'язалось поставити у власність покупця Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» соєвий шрот, макуху соєву (Товар), а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Відповідно до п. 1.2. Договору асортимент, одиниця виміру, кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються специфікацією на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною цього договору.

На підставі п. 2.2. Договору місце поставки товару визначається: відповідно до Специфікації на кожну партію Товару та транспортної інструкції покупця.

У відповідності з п. 3.1. Договору поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка зазначена у видатковій накладній.

Згідно з п. 3.2. Договору поставка товару здійснюється у строки, обумовлені у Специфікації до даного договору.

На підставі п. 3.5. Договору датою поставки товару є дата розвантаження товару, вказана у видатковій накладній.

У відповідності до п. 6.1. Договору умови та порядок розрахунків за кожну партію товару визначаються в специфікації до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 6.4. Договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

25.08.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ЦЕФЕЙ-Н та Приватним акціонерним товариством «Діанівська птахофабрика» була підписана Специфікація №11 до Договору поставки №261115жм від 26.11.2015 р., відповідно до якої постачальник зобов'язався поставити покупцю макуху соєву у кількості 27+/-10% тонн за ціною 9583,33 грн. (без ПДВ) за 1 тонну на загальну сумму 310500,00 грн. з урахуванням ПДВ. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP: Донецька область, Артемівський район, с. Бахмутське, строк поставки з 25.08.2016 р. по 30.08.2016 р. Оплата товару повинна бути здійснена Покупцем шляхом 100% оплати партії товару протягом 7 (семи) банківських днів з моменту поставки Товару.

Таким чином, відповідно до видаткової накладної №ц-00000026 від 29.08.2016 року. відповідачу був поставлений товар - макуха соєва у кількості 26,28 т за ціною 9583,33 грн. без ПДВ за тонну на загальну суму 302219,89 грн. (триста дві тисячі двісті дев'ятнадцять грн. 89 коп.) з урахуванням ПДВ.

Товар був отриманий представником відповідача ОСОБА_1 який діяв за довіреністю №287 від 12.08.2016 року.

Відповідачу був виставлений рахунок-фактура №ц-00000026 від 29.08.2016 року. на суму 302219,89 грн. (триста дві тисячі двісті дев'ятнадцять грн. вісімдесят дев'ять коп.) з урахуванням ПДВ.

Строк оплати товару сплинув 07.09.2016 року.

Відповідачем не була оплачена сума в розмірі 210 094, 57 грн. за поставлений товар, у зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Оцінивши зміст договору №26115жм від 26.11.2015 року, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як вказано вище, відповідно до умов договору та специфікації позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на суму 302 219,89 грн., що підтверджується видатковою накладною №ц-00000026 від 29.08.2016 року. В зазначеній накладній у якості замовлення вказано рахунок-фактуру №ц-00000026 від 29.08.2016 року, підставою для оплати якого є договір №26115жм від 26.11.2015 року.

Посилання відповідача на те, що постачання товару між позивачем та відповідачем макухи соєвої в загальній кількості 26,28 тон, вартістю 302 219,89 грн., відбувалося поза межами договору №26115жм від 26.11.2015 року та фактично був вчинений інший правочин через конклюдентні дії сторін, не сприймаються судом як обгрунтовані з огляду на наступне.

Як вбачається з п. 6.1. договору №26115жм від 26.11.2015 року умови та порядок розрахунків за кожну партію товару визначаються в специфікації №11 від 25.08.2016 року, що є невід'ємною частиною цього договору.

За специфікацією №11 від 25.08.2016 р. передбачено постачання товару, за ціною 9583,33 грн. (без ПДВ) за 1 тонну на загальну суму 310500,00 грн. (27+/-10% тон) з урахуванням ПДВ,

На підставі видаткової накладної №ц-00000026 від 29.08.2016 р. відповідачу фактично був поставлений товар - макуха соєва у кількості 26,28 тон , що відповідає кількості товару за специфікацією №11 від 25.08.2016 року, за ціною 9583,33 грн. без ПДВ за тонну на загальну суму 302219,89 грн. (триста дві тисячі двісті дев'ятнадцять грн. 89 коп.) (27+/-10% тон), з урахуванням ПДВ.

При цьому, в рахунку-фактурі №ц-00000026 від 29.08.2016 року міститься посилання на договір №26115жм від 26.11.2015 року.

Разом з тим, у видатковій накладній №ц-00000026 від 29.08.2016 року, зазначається, що відвантаження продукції здійснено відповідно до рахунку-фактури №ц- 00000026 від 29.08.2016 року.

Наведене доводить взаємозв'язок вищевказаних документів і спростовує доводи відповідача щодо укладення іншого договору на підставі видаткової накладної №ц-00000026 від 29.0 8.2016 року, як правочину не пов'язаному з договором №26115жм від 26.11.2015 року.

Також, суд приймає до уваги факт (який не заперечується обома сторонами), що 02.09.2016 року відповідач перерахував позивачу 2 219, 89 грн. платіжним дорученням № 2992.

Отже, на момент звернення до суду з позовом відповідачем не було проведено оплату заборгованості за договором поставки №26115жм від 26.11.2015 року у встановленому порядку та розмірі на суму 150 000, 00 грн.

Разом з тим, під час судового провадження відповідач надіслав на адресу позивача лист №325 від 20.04.2018 року про залік зустрічних вимог, а саме, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей-Н» за м'ясопродукцію у сумі 20 000,00 грн. у тому числі ПДВ, що відвантажена на адресу позивача згідно видаткової накладної №11-10 на підставі договору №045У від 06.04.2016 року, зараховується в якості оплати поставленого товару відповідно до видаткової накладної № 00000026 від 29.08.2016 року.

Позивач заперечував проти врахування вказаного заліку, проте, не навів належних доводів та доказів, які б обґрунтовували такі заперечення.

Таким чином заборгованість за договором поставки №26115жм від 26.11.2015 року у сумі 20 000,00 грн. суд вважає погашеною, в силу ст. 601 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до листа Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» №304 від 20.04.2018 року відповідачем було змінено призначення платежу за платіжними дорученнями: №510 від 12.03.2018 року на суму 15 000,00 грн; №561 від 13.03.2018 року на суму 15 000,00 грн; №578 від 14.03.2018 року на суму 15 000,00 грн; №658 від 13.04.2018 року на суму 15 000,00 грн. та зарахувано як часткову оплату за макуху соєву згідно рахунку-фактури №ц-00000026 від 29.08.2016 року, в тому числі ПДВ 2 500,0 грн.

Також до заяви про закриття провадження у справі, що подана відповідачем, додані копії платіжних доручень: №1124 від 11.05.2018 року; №1161 від 11.05.2018 року; №1193 від 16.05.2018 року про сплату боргу в сумі 31 600,00 грн.

Зазначена сума оплати прийнята позивачем, про що останній вказує в заяві про відмову від частини позовних вимог.

Тобто, залишок заборгованості, на момент прийняття рішення у справі складає 38 400,00 грн.

Користуючись своїми правами, позивач під час розгляду справи, зменшив свої вимоги, щодо заявленої суми основного боргу з 152 219, 89 грн. до розміру 90 000,00 грн., та відмовився від позовних вимог у сумі 31 600,00 грн.

Проте, враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, належною до сплати суму боргу за договором у розмірі 38 400,00 грн. (з урахуванням заліку зустрічних однорідних вимог та відмови від частини позовних вимог).

Як слід, провадження у справі щодо заявленої вимоги у розмірі 20 000,00 грн. (проведення заліку), та 31 600,00 грн. (відмова від позову), підлягає закриттю, відповідно до п.2, 4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України. Решта суми боргу, в розмірі 38 400, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та відмови від частини позовних вимог, за наслідком судом перевірено арифметичний розрахунок заявлених до стягення позивачем сум та встановлено, що він є вірним та підлягає стягненню з відповідача у ромірі 48 754,89 грн. - інфляційні витрати, 12 294,60 грн. - 3% річних.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

При поданні позовної заяви позивачем, в якості підтвердження сплати судового збору було надано квитанцію №0.0.970650460.1 від 21.02.2018 року про сплату судового збору на суму 3 151,42 грн., виходячи з заявленого обсягу позовних вимог в сумі 210 094,57 грн.

Проте, скориставшись правом на зменшення загального обсягу позовних вимог, та з урахуванням висновку суду про закриття провадження у справі в частині 51 600, 00 грн., сума судового збору у розмірі 1 185, 00 грн. підлягає поверненню за клопотанням позивача, відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Решта суми судового збору в розмірі 1 965, 75 грн. покладається судом на відповідача в порядку п.1 ч.1 ст. 129, ч.3 ст.130 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей-Н» до Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Провадження по справі в частині стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Цефей-Н» з Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» заборгованості за договором поставки №26115жм від 26.11.2015р. в розмірі 51 600,00 грн. - закрити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика» на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей-Н» заборгованість в розмірі 38 400,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 48 754,89 грн., 3% річних в розмірі 12 294,60 грн.; витрати на оплату судового збору в розмірі 1 965,75 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2018 року.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цефей-Н» (49051, місто Дніпро, вулиця Калинова, будинок 8, кімната 24, ЄДРПОУ 39936622).

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Діанівська птахофабрика» (85783, Донецька область, Волноваський райной, село Діанівка, вулиця Миру, 1А, код ЄДРПОУ 30492941).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua .

Суддя О.М. Сковородіна