Рішення

від 12.06.2018 по справі 905/935/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.2018 Справа № 905/935/18

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ліфтовик 2 (87534, місто Маріуполь, вулиця Громової, будинок № 63, код ЄДРПОУ - 32035982)

до приватного підприємства Жилфонд-279 (87545, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ - 32320826)

про стягнення 64 888, 34 гривень,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю Ліфтовик 2 звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до приватного підприємства Жилфонд-279 про стягнення 64 888, 34 гривень заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду № 22 від 27.03.2012, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у заявленому розмірі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/935/18.

Вказаною ухвалою вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 12.06.2018, встановлено строк на подання письмових доказів.

У судове засідання 12.06.2018 представники сторін не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

27 березня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю Ліфтовик 2 (далі по тексту - підрядник) та приватним підприємством Жилфонд-279 (далі по тексту - замовник) укладено договір підряду №22 на технічне обслуговування ліфтів (далі по тексту - Договір), за умовами п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів на об'єктах, у відповідності з відомістю об'єктів робіт.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України), статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 2.3 Договору замовник зобов'язується щомісячно в строк до 5 числа наступного місяця здійснювати оплату підряднику за технічне обслуговування ліфтів у розмірі 25 612,00 гривень (в т.ч. єдиний податок 5 %) із розрахунку 337,00 гривень за кожний ліфт.

Сума договору становить 3 073 440,00 гривень в т.ч. єдиний податок 5 % (п.2.5. договору).

За порушення строків оплати робіт виконаних за цим договором замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% заборгованості за кожен день прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від подальшого виконання договірних зобов'язань (п.п.4.3, 4.4.).

Строк дії договору встановлений у п.5.1. договору з 01.04.2012 по 31.03.2022.

Зміна умов договору відбувається тільки за взаємною згодою замовника та підрядника,оформлені в письмовій формі у вигляді додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.6.3. договору).

Додатковою угодою №2 від 09.11.2012 у п.2 сторони узгодили вартість робіт за сумісними заходами на 1 ліфт складає 108,00 гривень, всього по 4 ліфтам - 432,00 гривень.

Згідно Додаткової угоди № 3 до договору, змінено п. 2.1 Договору та викладено його у наступній редакції: Договірна місячна ціна робіт з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, зазначена в Додатку № 1 до даного договору та включає в себе єдиний податок 5%. Розрахунок договірної ціни проведено на підставі тарифів затверджених Рішенням Маріупольської міської ради № 145 від 14. 07. 2016 року .

Також змінено п. 2.3 Договору: Замовник зобов'язується щомісячно в строк до 5 числа наступного місяця здійснювати оплату Підряднику за технічне обслуговування ліфтів у розмірі 43 396,00 гривен (в т.ч. єдиний податок 5 %).

У п.4 Додаткової угоди № 3сторони визначили строк дії договору з 01.2012 по 30.11.2019.

Додаткова угода №3 від 29.07.2016 вступила в силу з 01.08.2016.

Так, відповідно до актів приймання виконаних робіт за Договором, підписаних уповноваженими особами сторін та скріплених печатками підприємств, позивач передав, а відповідач прийняв з квітня 2012 року здійснені позивачем роботи з технічного обслуговування ліфтів на загальну суму 1 884 163,39 гривень.

Відповідач частково розрахувався за надані послуги в загальному розмірі на 1 819 275,05 гривень, що підтверджується копіями платіжних доручень.

На підтвердження існування заборгованості позивачем надано акти звіряння взаємних розрахунків станом на 29.10.2015, з якого вбачається наявність заборгованості відповідача у розмірі 54 856,28 гривень, а також станом на 30.09.2016, з якого вбачається наявність заборгованості відповідача у розмірі 84 658,75 гривень. Вказані акти звіряння підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вищевказаним Договором станом на 10.05.2018 на суму 64 888,34 гривень.

Матеріали справи не містять доказів на спростування факту виконання робіт та/або доказів своєчасної і в повному обсязі оплати прийнятих робіт.

За правовою природою відносини, що склалися між сторонами є господарсько-правовими та підпадають під правове регулювання Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Як випливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої в постановах № 6-49цс12 від 06.06.2012; № 6-40цс11 від 14.11.2011, правовідношення, в якому боржник зобов'язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціну договору, є грошовими зобов'язаннями.

Господарським судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме надав послуги з технічного обслуговування ліфтів, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі, а відповідач порушив умови Договору та не здійснив своєчасну та в повному обсязі оплату вартості наданих послуг, допустивши порушення строків розрахунків, що й зумовило звернення позивача до господарського суду з цим позовом.

На момент прийняття рішення у цій справі, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем суми основного боргу у заявленому розмірі, а тому грошове зобов'язання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам Договору перед позивачем залишилося невиконаним.

Враховуюче те, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають фактичним обставинам справи, то вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Ліфтовик 2 до приватного підприємства Жилфонд-279 про стягнення 64 888, 34 гривень - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства Жилфонд-279 (87545, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ - 32320826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ліфтовик 2 (87534, місто Маріуполь, вулиця Громової, будинок № 63, код ЄДРПОУ - 32035982) 40 530,22 гривень заборгованості, 9 109,06 гривень пені, 3 484,17 гривень 3% річних, 30 945,87 гривень інфляційних втрат, а також 1 762,00 гривень судового збору.

У судовому засіданні 12.06.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2018.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Ліфтовик 2 (87534, місто Маріуполь, вулиця Громової, будинок № 63, код ЄДРПОУ - 32035982)

Відповідач: приватне підприємство Жилфонд-279 (87545, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ - 32320826)

Суддя С.М. Фурсова