Рішення

від 12.06.2018 по справі 926/990/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Справа № 926/990/18

За позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ

до обслуговуючого кооперативу Житлове товариство №1 , м. Чернівці

про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені - 3206,70 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до обслуговуючого кооперативу Житлове товариство №1 про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені на загальну суму у розмірі 3206,70 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на обставини, пов'язані з неналежним виконання відповідачем укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу від 25.12.2013 за №2013/14-ТЕ-38 та додаткові угоди до цього договору.

Зокрема, згідно з пунктом 6.1. цього договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач зазначає, що згідно з умовами договору він передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 65631,51 грн, а відповідач, всупереч умовам договору, оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно в результаті чого позивачем нараховано відповідачу 261,39 грн. процентів річних, 1403,52 грн. інфляційних та 1541,79 грн. пені за період з 15.02.2014 по 16.12.2014.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.04.2018 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду у підготовчому засіданні на 15.05.2018.

У підготовчому засіданні 15.05.2018 представник відповідача позов не визнав, просив надати йому час для надання доказів у підтвердження необґрунтованості позову. Зокрема представником відповідача зазначено про можливість надання доказів, які спростовують твердження позивача про наявність у відповідача прострочки платежів за природний газ.

Ухвалою суду від 15.05.2018 підготовче засідання відкладено на 23.05.2018.

У підготовчому засіданні 23.05.2018 представником відповідача надану суду, а судом долучено до матеріалів справи: власний (здійснений представником відповідача) розрахунок оплати вартості використаного газу, акт звірки розрахунків між сторонами, акти звірки розрахунків між відповідачем та Управлінням праці та соціального захисту населення Першотравневої районної у місті Чернівці ради, копію листа ОК Житлового товариства №1 , адресованого ПАТ НАК Нафтогаз України щодо причин затримки оплати вартості отриманого газу.

Ухвалою суду від 23.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.06.2018.

На день розгляду справи по суті, 12.06.2018, представники сторін у судове засідання не з'явились та про причини своєї неявки, суд не повідомили.

Судом встановлено, що учасники справи повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання, зокрема, позивач - шляхом направлення на його адресу копії ухвали, а відповідач - шляхом оголошення представнику відповідача часу, дати та місця судового засідання безпосередньо у підготовчому засіданні 23.05.2018 про що свідчить звукозапис підготовчого засідання та оформлений за результатами підготовчого засідання протокол.

Виходячи з вимог частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, розгляд справи по суті відбувається без участі представників учасників справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив таке.

25 грудня 2013 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу природного газу за №2013/14-ТЕ-38 (Договір), згідно з умовами якого позивач, як продавець, зобов'язався передати у власність відповідачу, як покупцю, у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національною акціонерною компанією Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

У п.п. 11. Договору сторони обумовили між собою, що Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписано та скріплено печатками сторін. Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору, суду не подано.

Згідно з умовами пункту 2.1. Договору, продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 94 тис. куб. м.

Відповідно до підпункту 3.4. Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаний уповноваженим представникам та скріплений печаткою, або в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Ати є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з до п.п. 5.5 Договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Відповідно до пункту 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов Договору, позивачем в опалювальному сезоні 2014 року поставлено, а відповідачем прийнято газ на загальну суму 65631,51 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: в січні - на 20719,39 грн., у лютому - 18127,18 грн., у березні - 8525,51 грн., у квітні - 2026,65 грн., у жовтні - 4392,38 грн., у листопаді - 11840,40 грн.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку суми позову, здійсненого на підставі виписки з особового рахунку НАК Нафтогаз України (код ОКПО 20077720), відповідачем з простроченнями здійснено такі платежі на користь позивача: 05.03.2014 - 18127,18 грн., 08.04.2014 - 8525,51 грн., 06.05.2014 - 2026,65 грн., 10.11.2014 - 4392,37 грн., 09.12.2014 - 11840,40 грн., 13.01.2015 - 15,114,71 грн., 10.02.2015 - 15182,79 грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом встановлено, що відповідачем оплата за поставлений природний газ проводилась з порушенням строку, встановленого п. 6.1 Договору, а з розрахунку суми позову вбачається, що позивачем правильно нараховано відповідачу суми інфляціях, 3 % річних та пені.

Відповідачем не надано суду доказів в підтвердження факту оплати на користь позивача вартості отриманого газу у строк до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Подані відповідачем у підготовчому засіданні акти звірки, не є первинними документами, які можуть підтвердити певну господарську операцію, а тому не спростовують встановлені судом на підставі, поданих позивачем доказів, обставини справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 ГПК встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами статей 76, 77 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (належність доказів). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Суд констатує увагу на тому, що відповідачем будь-яких інших доказів, обставин справи та підстав неможливості задоволення позову у підготовчому засіданні не зазначено, а тому суд, виходячи з принципу змагальності сторін, вирішив спір за наявними в матеріалах справи доказами та надав оцінку приведеному учасниками справи законодавству України, що регулює спірні правовідносини.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 261,39 грн. процентів річних, 1403,52 грн. інфляційних та 1541,79 грн. пені. за період з 15.02.2014 по 16.12.2014.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4, 13, 20, 74, 123, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з обслуговуючого кооперативу Житлове товариство №1 (м. Чернівці, вул. Лук'яна Кобилиці, 56/58, код 21434702) на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 261,39 грн. процентів річних, 1403,52 грн. інфляційних, 1541,79 пені та 1762 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Львівського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Повне судове рішення складено 20.06.2018.

Суддя О.В. Гончарук