Постанова

від 13.06.2018 по справі 913/1240/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

13.06.2018 року справа №913/1240/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі судового засідання: За участю представників сторін: від позивача від відповідача - 1 від відповідача - 2 від відповідача - 3 ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 (адвокат) - за довіреністю б/н від 21.05.2018р.; ОСОБА_6 (адвокат) - за довіреністю №09-02/18-1 від 09.02.2018р.; ОСОБА_6 (адвокат) - за довіреністю №09-02/18-2 від 09.02.2018р.; ОСОБА_6 (адвокат) - за довіреністю №09-02/18-3 від 09.02.2018р.; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанське будівельно-монтажне управління", м. Кремінна Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року (повний текст складено 23.03.2018 року) у справі№ 913/1240/16 (головуючий суддя Лісовицький Є.А., судді Іноземцева Л.В., Ворожцов А.Г.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк", м. Київ до відповідачів за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1.Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна фірма "Роксолана", м. Кремінна Луганської області 2. Приватного підприємства "Рубежремстрой", м. Кремінна Луганської області 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанське будівельно-монтажне управління", м. Кремінна Луганської області Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів про Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест "Рубіжанськхімбуд", м. Кремінна Луганської області звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" (далі за текстом - ПАТ "Дельта Банк") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна фірма "Роксолана" (далі за текстом - ТОВ ВБФ "Роксолана"), Приватного підприємства "Рубежремстрой" (далі за текстом - ПП "Рубежремстрой"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" (далі за текстом - ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління") про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів у виконавчому провадженні.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено; стягнуто з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління", в якій просить:

- змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16, вказавши, що у задоволенні позову відмовлено за його необґрунтованістю;

- скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16 в частині стягнення судового збору з відповідача - ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" і ухвалити нове рішення в цій частині, яким судовий збір покласти на ПАТ "Дельта Банк";

- стягнути з ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" судовий збір за подання апеляційної скарги.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач-3 вказує про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Узагальнено зазначає про такі порушення:

- апелянт вважає, що право ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" на відчуження майна, стосовно якого існує судовий спір, не є обмеженим внаслідок виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання за Кредитним договором №11316367000 від 18.03.20108 року;

- стверджує про помилковість застосування судом ст. 23 Закону України "Про іпотеку", оскільки відповідачі, до яких перейшло право власності на нерухоме майно, не набули статусу іпотекодавців за Договором іпотеки №13774 від 18.03.2008 року;

- позивач не набув права вимоги по Кредитному договору №11316367000 від 18.03.2008 року;

- щодо нерухомого майна, на яке просив звернути стягнення позивач, та яке знаходиться на території проведення антитерористичної операції, зупиняється дія ст.ст. 41, 43-47 (в частині реалізації предмета іпотеки) Закону України "Про іпотеку" в силу мораторію, введеного на підставі Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції";

- позивач пропустив строк позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.04.2018 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів, яку визначено у складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), судді Геза Т.Д., Дучал Н.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" на рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16 залишено без руху; зобов'язано апелянта усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: доплатити судовий збір у розмірі 45918,44 грн. та надати до Донецького апеляційного господарського суду докази його сплати.

14.05.2018 року на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2018 року від ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" надійшла заява про усунення недоліків, до якої скаржником додано платіжне доручення про сплату судового збору розмірі 45918,44 грн.

На підставі розпорядження керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №380/2018 від 17.05.2018 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_7, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження призначено повторний автоматизований розподіл справи №913/1240/16 між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2018 року для розгляду апеляційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), судді Дучал Н.М., Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" на рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16; встановлено сторонам строк для подання відзиву з доказами його надсилання іншим учасникам справи в порядку ст. 263 ГПК України до 05.06.2018 року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.2018 року розгляд апеляційної скарги ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" на рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16 призначено у судовому засіданні на 06.06.2018 року.

У зв'язку із призначенням 25.05.2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України проведення комп'ютерного тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей суді ОСОБА_3, яка є членом колегії, на 06.06.2018 року, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду 29.05.2018 року розгляд апеляційної скарги ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" на рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16 призначено на 13.06.2018 року.

13.06.2018 року через канцелярію суду від ПАТ "Дельта Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16 в частині підстав для відмови у задоволенні позову та розподілу судових витрат без змін. Банк не погоджується з доводами відповідача-3 та узагальнено зазначає про наступне:

- в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 року у справі №913/744/15 встановлено обставини щодо: 1) належного переходу прав вимоги від ПАТ "УкрСиббанк" до ПАТ "Дельта Банк", а також сплати купівельної ціни за Договором купівлі-продажу прав вимоги; 2) повідомлення ПАТ "Дельта Банк" боржника (ТОВ "Трест "Рубіжанськхімбуд") про перехід прав вимоги від первісного кредитора до нового;

- позивач вважає необґрунтованими твердження апелянта про відсутність реєстрації Іпотечного договору №13775, оскільки в силу вимог законодавства, яке було чинним станом на момент виникнення правовідносин застави нерухомого майна між сторонами, діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації такого права;

- також зазначає, що зупинення реалізації права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва, яке передбачене наведеною нормою, не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово зупиняє можливість здійснювати реалізацію предмета іпотеки;

- щодо застосування наслідків спливу позовної давності Банк вказує, що подання позивачем позову 14.11.2013 року у справі №425/3857/13-ц та 31.08.2015 року у справі №913/744/15 є моментом переривання строку позовної давності. Крім того, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, проте у даному випадку апелянт визнає позов, але безпідставно зазначає, що пропущена позовна давність.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті відповідач-1 та відповідач-2 не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не надали його до суду.

Присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції 13.06.2018 року представник ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління", який також являється представником відповідачів - 1, - 2, підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив: змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16, вказавши, що у задоволенні позову відмовлено за його необґрунтованістю; скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16 в частині стягнення судового збору з 3 - відповідача - ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" і ухвалити нове рішення в цій частині, яким судовий збір покласти на ПАТ "Дельта Банк"; стягнути з ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" судовий збір за подання апеляційної скарги.

Представник позивача - ПАТ "Дельта Банк" у судовому засіданні апеляційної інстанції 13.06.2018 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, просив суд залишити рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16 в частині підстав для відмови у задоволенні позову та розподілу судових витрат - без змін.

Межі перегляду справи в апеляційній інстанції, згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, полягають в тому, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, не заперечується сторонами у справі, та підтверджується матеріалами справи, дослідженими судом апеляційної інстанції:

18.03.2008 року між ПАТ "УкрСиббанк", який є правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банка "УкрСиббанк" та ТОВ "Трест "Рубіжанськхімбуд" (далі за текстом - Позичальник) укладено Кредитний договір №11316367000 (далі за текстом - Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1000000,00 грн., у порядку і на умовах, визначених договором. Цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів (п. 1.4 Кредитного договору). Кінцева дата погашення кредиту - 18.03.2011 року.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Трест "Рубіжанськхімбуд" (далі за текстом - Іпотекодавець) був укладений Договір іпотеки №13775 від 18.03.2008 року, зареєстрований за №998 (далі за текстом - Іпотечний договір), за умовами якого Іпотекодавець передав, а Банк прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених Іпотечним договором, належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, буд. 5.

08.12.2011 року між АТ "Дельта Банк" та АТ "УкрСиббанк2 був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Договір купівлі-продажу прав вимоги. До складу цих вимог було включене і право вимоги виконання ТОВ "Трест "Рубіжанськхімбуд" зобов'язань за описаним вище кредитним договором та відповідними договорами забезпечення.

Таким чином, відповідно до умов Договору купівлі-продажу прав вимоги та згідно ст.ст. 512-514. 516, 517 ЦК України у зобов'язанні Позичальника за Кредитним договором відбулась зміна кредитора, а АТ "Дельта Банк" набуло статусу нового Кредитора.

До Кредитного договору №11316367000 від 18.03.2008 року укладено 5 додаткових угод, які є невід'ємними частинами договору, а саме: №1 від 17.02.2009 року, №2 від 17.04.2009 року, №3 від 25.05.2009 року, №4 від 30.06.2009 року, №5 від 23.10.2009 року.

Згідно з п. 1.1 Додаткової угоди №5 від 23.10.2009 року, сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме №11316367000, так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме №11316367001.

Отже, визначений у Договорі купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.2011 року Кредитний договір №11316367001 від 23.10.2009 року є тим самим Кредитним договором №11316367000 від 18.03.2008 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 28.11.2012, зареєстрованого приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за №2509, право власності на предмет іпотеки відчужено від ТОВ "Трест "Рубіжанськхімбуд" до ТОВ ВБФ "Роксолана" (код ЄДРПОУ 21772451).

Згідно з Договором купівлі-продажу №794 від 09.09.2016 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_10, право власності на предмет іпотеки відчужено в розмірі 30/100 частки на користь ПП "Рубежремстрой" (код ЄДРПОУ 34641632).

Відповідно до Договору купівлі-продажу №670 від 22.08.2016 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_10, право власності на предмет іпотеки відчужено в розмірі 67/100 частки на користь ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" (код ЄДРПОУ 34641611).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №71252666 від 24.10.2016 року, право власності ТОВ ВБФ "Роксолана" на предмет іпотеки зареєстровано в розмірі 3/100 частини. У відповідності до зазначеної інформаційної довідки, земельна ділянка за адресою: м. Рубіжне, вул. Трудова, 5 площею 1,014 га має кадастровий номер 4412500000:06:006:0003, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, належить Рубіжанській міській раді Луганської області.

13.11.2013 року АТ "Дельта Банк" подано позовну заяву до Рубіжанського міського суду Луганської області з вимогами до ТОВ "Трест "Рубіжанськхімбуд" про стягнення заборгованості за Кредитним договором №11316367000 від 18.03.2008 року.

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 25.03.2014 року у справі №425/3657/14 стягнуто з ТОВ "Трест Рубіжанськхімбуд" заборгованості в розмірі 1505857,00 грн.

Також ПАТ "Дельта Банк" зверталось з позовними вимогами до ТОВ "Трест Рубіжанськхімбуд" про звернення стягнення на предмет іпотеки до Господарського суду Луганської області.

Так, рішенням Господарського суду Луганської області від 05.10.2015 року у справі №913/744/15 відмовлено у задоволенні позову.

Поставою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 року рішення Господарського суду Луганської області від 05.10.2015 року у справі №913/744/15 залишено без змін, але з інших підстав. Підставами для відхилення апеляційної скарги AT "Дельта Банк" та відмови у задоволенні позову апеляційний суд визнав перехід права власності на предмет іпотеки від ТОВ "Трест "Рубіжанськхімбуд" до ТОВ ВБФ "Роксолана".

За змістом з ч. 5 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Трест Рубіжанськхімбуд" та ТОВ ВБФ "Роксолана" були учасниками справи №913/744/15, а саме - відповідачем та третьою особою.

В постанові Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 року встановлено, що Кредитний договір №11316367000 від 18.03.2008 року та Кредитний договір №11316367001 від 29.10.2009 року є одним і тим самим договором і тому AT "Дельта Банк" набуло права вимоги за зазначеним Кредитним договором.

Також у зазначеній постанові Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 року встановлено, що Позичальник за Кредитним договором не виконав зобов'язань на суму 2542592,28 грн.

Заборгованість ТОВ "Трест "Рубіжанськхімбуд" перед ПАТ "Дельта Банк" за Кредитним договором №11316367000 від 18.03.2008 року станом на 11.07.2016 року становить 2158286,48 грн., в тому числі: 768321 грн. 22 коп. - борг за кредитом; 1359232 грн. 42 коп. - проценти; 30732 грн. 84 коп. - комісія.

У даній справі ПАТ "Дельта Банк" звернулось з позовом до відповідачів: ТОВ ВБФ "Роксолана", ПП "Рубежремстрой", ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" в якому просить суд з метою погашення заборгованості ТОВ "Трест "Рубіжанськхімбуд" за Кредитним договором №11316367000 від 18.03.2008 року перед ПАТ "Дельта Банк" на загальну суму 2158286,48 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, 5, яка складається з: А - адміністративна будівля, Б - мехмайстерні, В - душ, Г, Д, У, Ж, З, И, К, Л - гаражі, Н, С, Т - навіси, О, П, Р - склади, У - вбиральня, І-7, І - споруди, яка належить на праві часткової власності в розмірі 3/100 частки ТОВ ВБФ "Роксолана" (юридична адреса: 92900, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 21775451); на праві часткової власності в розмірі 30/100 частки ПП "Рубежремстрой" (юридична адреса: 92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Вокзальна, буд. 2, код ЄДРПОУ 34641632); на праві часткової власності в розмірі 67/100 ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" (юридична адреса: 92900, Луганська область, м. Кремінна, проспект Дружби Народів, буд. 14, код ЄДРПОУ 34641611), яка розташована на земельній ділянці площею 10140 кв.м., кадастровий номер 4412500000:06:006:003, та належить на праві власності Рубіжанській міській раді Луганської області, з початковою ціною реалізації в розмірі 2000000,00 грн., шляхом проведення прилюдних торгів у виконавчому провадженні.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості ТОВ "Трест Рубіжанськхімбуд" за Кредитним договором №11316367000 від 18.03.2008 року перед ПАТ "Дельта Банк" на загальну суму 2158286,48 грн., нежитлові будівлі, які в процесі розгляду справи належали на праві власності відповідачам - юридичним особам, а в подальшому були відчужені на користь фізичних осіб.

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд встановив, що відповідачі втратили право власності на майно та не повинні відповідати за позовом, а залучити інших відповідачів суд не може, оскільки вони є фізичними особами та стали власниками на стадії розгляду справи по суті і зазначене призведе до зміни підвідомчості спору.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідачів, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду, визначених у ст. 269 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого суду щодо відмови у задоволенні позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Вказані положення, відповідно до ч. 2 ст. 35 цього Закону, не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що після порушення провадження у даній справі та призначення справи до розгляду по суті ТОВ ВБФ "Роксолана" заявою №12-03/18-1 від 12.03.2018 року повідомило суд про те, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №116560513 від 07.03.2018 року воно не є власником майна, на яке позивач просить суд звернути стягнення як на предмет іпотеки.

Від відповідача-2 надійшла заява №12-03/18-2 від 12.03.2018 року, в якій ПП "Рубежремстрой" зазначило, що не є власником майна, на яке позивач просить звернути стягнення, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №116559265 від 07.03.2018 року.

Крім того, відповідач-3 надав до суду заяву №12-03/18-3 від 12.03.2018 року, в якій зазначив, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №116558436 від 07.03.2018 року, який доданий до заяви, ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" не є власником майна, на яке позивач просить звернути стягнення.

Як свідчать наявні у справі докази, право власності на майно, стосовно звернення стягнення на яке заявлено в позові ПАТ "Дельта Банк", перейшло від ТОВ ВБФ "Роксолана" до ОСОБА_11 в повному обсязі щодо 3/100 частини всього іпотечного майна, від ПП "Рубежремстрой" до ОСОБА_12 в повному обсязі щодо 30/100 частини всього іпотечного майна, від ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" до ОСОБА_13 в повному обсязі щодо 67/100 всього іпотечного майна.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нотаріус в якості державного реєстратора (суб'єкта владних повноважень) зареєстрував перехід права власності від відповідачів до зазначених фізичних осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 вказаної статті Кодексу встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Передача відповідачами спірної нерухомості у власність фізичних осіб ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є правочином у розумінні наведеного положення законодавства, а спір про право цивільне в такому випадку має місце саме з набувачами цього права - фізичними особами.

В силу ст. 204 ЦК України Договори купівлі-продажу, укладені між відповідачами та та ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як правочин є правомірним, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом або якщо вони не визнанв судом недійсними.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правочин визнається судом недійсним з моменту його вчинення (ст. 216, 236 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні орган, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України чітко передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відтак враховуючи, що на час розгляду справи відповідачі втратили право власності на спірне майно та не повинні відповідати за позовом, а залучити інших відповідачів суд першої інстанції не мав можливості, оскільки вони є фізичними особами та стали власниками цього майна на стадії розгляду справи по суті і зазначене призведе до зміни підвідомчості спору, тому є вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову саме з підстав неможливості розгляду цього позову в порядку господарського судочинства.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для зміни судового рішеняня, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно і повно встановлених судоми, виходячи із такого.

За висновком суду апеляційної інстанції, ті обставини, на які посилається ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" в апеляційній скарзі та вважає, що їх необхідно встановити в мотивувальній частині рішення, повинні встановлюватись саме під час розгляду справи по суті - в т.ч. встановлення виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання за Кредитним договором №11316367000 від 18.03.20108 року, перехід права вимоги від ПАТ "УкрСиббанк" до ПАТ "Дельта Банк", наявності чи відсутності права на іпотеку у позивача.

Проте, з урахуванням відчуженням об'єкту іпотеки, на який просив звернути стягнення Банк, на користь фізичних осіб та неможливістю розгляду в порядку господарського судочинства позовних вимог, зазначені вище обставини, на які посилається скаржник, не входять до предмета доказування у дані справі, оскільки підлягають встановленню саме тим судом, до підсудності якого відноситься розгляд спорів за якими відповідати повинні фізичні особи - нові набувачі майна.

Тому, у зв'язку з відчуженням об'єкту нерухомості зобов'язаними особами, тобто особами до яких Банк мав претензії пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки, відповідачами повинні бути фізичні особи, оскільки сам спір про право цивільне повинен розглядатись відносно тих осіб, які порушують, не визнають або оспорюють законні права та інтереси Банку, тобто перешкоджають його праву на майно, за рахунок реалізації якого останній може задовольнити свої грошові вимоги шляхом проведення прилюдних торгів.

В даному випадку суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову дійшовши висновку про відсутність порушення прав позивача з боку відповідачів - юридичних осіб, оскільки останні станом на момент розгляду справи по суті реалізували предмет іпотеки на користь фізичних осіб та не були власниками нерухомості, на яку просив звернути стягнення Банк.

Наполягаючи змінити мотивувальної частини рішення суду першої інстанції шляхом її доповнення встановленими обставинами та фактами щодо необґрунтованості вимог Банку, апелянт не довів суду апеляційної інстанції яким саме чином його право порушується не встановленням таких фактів у рішенні суду, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідач-2 не є власником нерухомого майна, на яке просив звернути стягнення Банк, а також те, що останній не повинен відповідати за даним позовом, питання щодо встановлення обставин пов'язаних з розглядом справи по суті його вже не може цікавити, на відміну від нових власників майна - обтяженої нерухомості, яку вони придбали.

Таким чином, доводи скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, вони спростовуються наявними у справі доказами та відхиляються з вищенаведених судом апеляційної інстанції мотивів, у зв'язку з чим підстав для зміни мотивувальної частини законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Що стосується розподілу судових витрат, понесених ПАТ "Дельта Банк" за подання позовної заяви, за наслідком розгляду справи по суті та їх покладення на відповідачів пропорційно, судова колегія зазначає наступне.

Суд першої інстанції встановив, що відповідачі в процесі розгляду справи по суті перереєстрували право власності на спірне майно на фізичних осіб (тим самим змінили підвідомчість спору), тому дійшов висновку про наявність в діях відповідачів зловживання процесуальними правами, у зв'язку з чим відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України поклав судові витрати за подання позову ПАТ "Дельта Банк" на відповідачів пропорційно.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 4 ч. 2 вказаної статті встановлено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема у разі необґрунтованого або штучного об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставного залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

У даному випадку відповідачі будучи в повній мірі обізнаними про наявність судового спору стосовно нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки №13775 від 18.03.2008 року (предмета спору), перереєстрували право власності на спірне майно за фізичними особами, тим самим змінили підвідомчість спору.

За висновком суду апеляційної інстанції, свідоме відчуження нерухомого майна на користь фізичних осіб, що призвело до зміни підсудності, саме в процесі судового спору щодо цього нерухомого майна, що позбавило суд можливості встановити дійсні обставини кому саме належить право на це майно, свідчить про зловживання відповідачами своїми процесуальними правами та є неприпустимим.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для покладення витрат зі сплати судового збору на відповідачів пропорційно, оскільки саме у зв'язку із зловживанням останніми своїми процесуальними правами виникла необхідність залучити до розгляду даної справи відповідачів - фізичних осіб, які не можуть відповідати за даним позовом в порядку господарського судочинства, що в результаті призвело до неможливості встановлення обставини кому саме належить право на це майно в порядку господарського судочинства внаслідок зміни підсудності справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга ТОВ "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16 є законним, обґрунтованим, прийнятим із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанське будівельно-монтажне управління" на рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі №913/1240/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді Н.М. Дучал

ОСОБА_3

(У судовому засіданні 13.06.2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 18.06.2018 року).