Постанова

від 14.06.2018 по справі 904/7403/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/7403/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Дармін М.О., Березкіна О.В., Іванов О.Г. від 01.02.2018 у справі

за позовом Криворізької міської ради до: 1) Приватного підприємства "Візаві"; 2) Виконавчого комітету Криворізької міської ради, за участю третьої особи-1: Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області, за участю третьої особи-2: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" про скасування державної реєстрації права власності відповідача-1 на нежитлове приміщення та визнання права власності на нежитлове приміщення за позивачем,

за участю представників:

позивача - Ольховська А.М., представник;

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - не з'явилися;

третьої особи-1- Діткун Т.С., представник;

третьої особи-2- не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Візаві" (далі - ПП "Візаві") та Виконавчого комітету Криворізької міської ради, за участю третьої особи-1: Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області, за участю третьої особи-2: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", в якому, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 24.10.2017, просила визнати за територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради право власності на нежитлове приміщення загальною площею 160,3 кв.м., вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності на зазначене нежитлове приміщення за ПП "Візаві", внесену до реєстру прав власності на нерухоме майно 13.06.2003 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1479574).

Позов обґрунтовано тим, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2003 у справі № 6/303 договір купівлі-продажу від 22.09.1999, укладений між Фондом комунальної власності міста та відповідачем-1 розірвано та зобов'язано останнього передати Управлінню комунальної власності виконкому Криворізької міської ради предмет договору купівлі-продажу згідно акта приймання-передачі приміщення загальною площею 162,3 кв.м. вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом оформлення акта приймання-передачі, проте ПП "Візаві" не визнає права власності Криворізької міської ради на спірне нерухоме майно, а державним реєстратором було відмовлено у реєстрації за позивачем права власності на зазначене майно.

Рішенням Господарського суду Дніпропетроської області від 21.11.2017 (суддя Новікова Р.Г.) позов задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права власності ПП "Визави" на нежитлове приміщення, вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, внесену до Реєстру прав власності на нерухоме майно 13.06.2003; визнано за територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради право власності на нежитлове приміщення загальною площею 160,3 кв.м, вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог Криворізької міської ради, що відповідно до вимог статей 327, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для їх задоволення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постанова обґрунтована посиланнями на помилкове застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносинах положень статей 327, 392 ЦК України, а також тим, що права позивача у спірних правовідносинах жодним чином не порушені.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі Криворізька міська рада посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 182, 316, 317, 327, 328, 334, 392 ЦК України, частини 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та частини 9 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі Криворізька міська рада просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнений виклад позиції і прохання інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу Виконавчий комітет Криворізької міської ради просить задовольнити касаційну скаргу.

У відзиві на касаційну скаргу ПП "Візаві" погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що права позивача не порушені, оскільки він не є власником спірного майна та не може обґрунтовувати свої вимоги положеннями статей 327, 392 ЦК України.

Від Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області із пропуском встановлених в ухвалі Верховного Суду від 05.04.2018, яку останнє отримало 17.04.2018, строків визначених на підставі частини 4 статті 294 ГПК України, 02.05.2018 надійшов відзив на касаційну скаргу, який залишається касаційним судом без розгляду, на підставі статей 118, 119 цього кодексу у зв'язку з відсутністю правових підстав для їх поновлення.

У судовому засіданні позивач підтримав подану ним касаційну скаргу та просив її задовольнити. Третя особа -1 також просила задовольнити касаційну скаргу позивача.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.09.1999 між Фондом комунальної власності міста (продавець) та ПП "Визави" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу майна та приміщення державного підприємства комісійної торгівлі "Сузір'я Водолія" за адресою: АДРЕСА_1 (далі - договір від 22.09.1999), за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцю приміщення загальною площею 162,3 кв.м., вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового житлового будинку за вказаною адресою, розміщене на земельній ділянці, власником якої є Криворізька міська рада, а покупець - сплатити 19 627 грн за придбаний об'єкт приватизації в терміни, визначені в статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

28.09.1999 придбане за договором від 22.09.1999 нерухоме майно передано ПП "Визави" по акту приймання-передачі.

22.11.1999 Фондом комунальної власності міста ПП "Визави" видано свідоцтво про власність № 632.

Також судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної ради м. Кривий Ріг від 18.06.2003 № 197 приміщенню магазину, вбудованого в перший поверх житлового будинку № 4, мкр. Ювілейний надано поштовий номер 97.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2003, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2004 у справі № 6/303 за позовом прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради до ПП "Визави" про розірвання договору купівлі-продажу майна від 22.09.1999, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2003 скасовано, позов задоволено в повному обсязі. Розірвано договір купівлі-продажу майна від 22.09.1999, укладений між Фондом комунальної власності міста та ПП "Визави" та зобов'язано останнього передати Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради предмет договору по акту приймання-передачі.

05.12.2003 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2003.

Судами встановлено, що в проміжок часу з 12.06.2003 по 09.07.2004 відповідачем-1 здійснено самовільну реконструкцію в придбаному ним приміщенні магазину, внаслідок чого загальна площа приміщення зменшилась на 2 кв.м. із 162,3 кв.м до 160,3 кв.м.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 98556957 від 27.09.2017 рішення про державну реєстрацію права власності ПП "Визави" на нежиле приміщення загальною площею 160,3 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, прийнято 13.06.2003, а підставою виникнення права власності зазначено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 25.10.1999 та зареєстрований в реєстрі за № 4341.

При цьому судами встановлено, що ПП "Визави" та ПП "Візаві" є однією юридичною особою, про що свідчить ідентифікаційний код юридичної особи - покупця/власника спірного приміщення - 21886640.

Згідно з постановою Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.06.2017 виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 6/303 закінчено виконанням рішення суду, проте 14.09.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_7 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності, форма власності: комунальна на приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 за суб'єктом: Територіальна громада м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, через наявність суперечностей у наданих заявником документах.

Відповідно до вимог статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність.

Пунктом 1 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 32, об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу.

Зі змісту постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2003 у справі № 6/303 вбачається, що підставою для розірвання договору купівлі-продажу від 22.09.1999 в судовому порядку стало невиконання покупцем договірних зобов'язань.

Судами встановлено, що рішенням Криворізької міської ради від 28.02.2003 № 647 Фонд комунальної власності міста реорганізовано шляхом перетворення в Управління комунальної власності міста виконкому міськради.

В пункті 1.5 Положення про Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради зазначено, що Управління є правонаступником усіх прав та обов'язків Фонду комунальної власності міста та Управління комунальної власності міста виконкому міськради.

У відповідності з положеннями статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом вказаної статті позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Зазначена правова норма, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (стаття 327 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи викладене, встановивши, що договір від 22.09.1999 розірваний у судовому порядку через невиконання відповідачем-1 своїх договірних зобов'язань; що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна наявна інформація про те, що власником нерухомого майна, переданого за вказаним договором є відповідач-1, який не визнає позивача власником цього нерухомого майна, а також те, що державним реєстратором відмовлено позивачу у реєстрації за територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради права власності на нежитлове приміщення загальною площею 160,3 кв.м., вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги Криворізької міської ради про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо неправильного застосування судом першої інстанції приписів статей 327, 392 ЦК України, з посиланнями на те, що метою Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів є саме забезпечення можливості проведення державними органами приватизації повторного продажу повернутих у державну власність об'єктів з використанням найбільш ефективних способів їх приватизації, оскільки неможливо провести повторний продаж нерухомого майна, яке зареєстроване на праві приватної власності за відповідачем-1, без проведення державної реєстрації права власності на це майно за позивачем.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає безпідставними доводи ПП "Візаві" про те, що саме воно є власником спірного майна, а місцевим господарським судом неправильно застосовано вимоги статей 327, 392 ЦК України.

У відповідності зі статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна Договірна держава має "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції". Виконання цього загального обов'язку може означати виконання позитивних обов'язків, що випливають з необхідності забезпечення ефективної реалізації гарантованих Конвенцією прав. З контексту статті 1 Першого протоколу випливає, що ці позитивні обов'язки можуть вимагати від держави вжиття необхідних заходів для захисту права власності (див. рішення у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (Sovtransavto Holding v. Ukraine), N 48553/99, п. 96, ECHR 2002-VII, та відповідні посилання, а також, mutatis mutandis, рішення у справах "Кіґан проти Ірландії" (Keegan v. Ireland) від 26 травня 1994 року, серія А, N 290, с. 19, п. 49, і "Крон та інші проти Нідерландів" (Kroon and Others v. the Netherlands) від 27 жовтня 1994 року, серія А, N 297-С, с. 56, п. 31).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Криворізької міської ради задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 у справі № 904/7403/17 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 у справі № 904/7403/17 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір