Ухвала

від 14.06.2018 по справі 806/1296/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

14 червня 2018 року м. Житомир справа № 806/1296/18

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Коваля О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" в особі Житомирської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації", третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство Приватна комерційна фірма "Інтерпродукт", про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

встановив:

14.03.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, у якому вона просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Житомирської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37372784 від 03.10.2017 про державну реєстрацію права власності на приміщення загальною площею 140,8 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Житомир, вулиця Київська, будинок 102 за Приватною комерційною фірмою "Інтерпродукт" (номер запису про право власності 22625946).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.09.2003 між ним та ТОВ Терцет укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежилого приміщення загальною площею 140,8 кв.м., яке знаходиться у м. Житомирі по вулиці Київській, будинок № 102. 04.09.2003 сторонами договору підписано акт прийому-передачі приміщення, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв у власність приміщення у належному стані, розрахунки між сторонами проведено. 28.07.2010 Комунальним підприємством Житомирське ОМБТІ на підставі відповідного рішення органу державної реєстрації за позивачем зареєстровано право власності на нежиле приміщення за № 2377919. З моменту укладення договору купівлі-продажу з 2003 року до 2017 року нежиле приміщення використовувалось позивачем для ведення господарської діяльності, у тому числі, шляхом здачі його в оренду іншим суб'єктам господарювання. У 2016 році Приватна комерційна фірма Інтерпродукт звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовними вимогами про визнання укладеного між позивачем та ТОВ Терцет договору купівлі-продажу недійсним. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2017 у справі № 906/1180/16 рішення суду першої інстанції про відмову у позові скасовано, договір купівлі-продажу визнано недійсним. Позивачу стало відомо про те, що 03.10.2017 державним реєстратором Житомирської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" ОСОБА_3 проведено державну реєстрацію права власності на приміщення загальною площею 140,8 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Житомир, вулиця Київська, будинок 102 за Приватною комерційною фірмою "Інтерпродукт" (номер запису про право власності 22625946). Позивач вважає вказане рішення відповідача про реєстрацію права власності на приміщення, яке розташоване за адресою: м. Житомир, вулиця Київська, 102 за Приватним підприємством Приватною комерційною фірмою "Інтерпродукт" протиправним та таким, що порушує його законні права на володіння цим майном. Тобто, оскаржуване рішення відповідача призвело до незаконного позбавлення позивача права власності на добросовісно набуте ним майно за відплатним правочином. Оскільки, на думку позивача, визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності, не свідчить про позбавлення позивача права власності на майно, набуте за ним.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Житомирської області від 20.03.2018 відкрите провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання з повідомленням (викликом) осіб на 18.04.2018 на 10:00.

18.04.2018 розгляд справи відкладено на 15.05.2018 на 10:00 у зв'язку із неприбуттям представників сторін та задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи (а.с. 120).

15.05.2018 судове засідання, призначене на 10:00, перенесено на 31.05.2018 на 11:30 у зв'язку з перебуванням судді Єфіменко О.В. у відпустці (а.с. 124).

31.05.2018 підготовче засідання продовжено на місяць, розгляд справи відкладено на 14.06.2018 у зв'язку із зміною юридичної адреси відповідача та необхідністю належним чином повідомити останнього про розгляд справи (а.с. 194).

14.06.2018 у судовому засіданні представник позивача просив відкласти розгляд справи у зв'язку із неявкою представника відповідача та третьої особи.

Представник відповідача у судове засідання 14.06.2018 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином (а.с. 197-198).

Представник третьої особи у судове засідання 14.06.2018 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином (а.с. 205-206).

Судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечував.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідним закрити провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "…" питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів "…". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

У п. 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Судом встановлено, що в межах даного спору розглядаються питання, пов'язані із реєстрацією права власності на нежиле приміщення, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства, так як оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено які справи відносяться до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Спір у справі, що розглядається, стосується безпосередньо речових прав позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства Приватної комерційної фірми "Інтерпродукт".

Таким чином, виник спір про право, і подальше оспорювання права власності на спірне приміщення, що розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 102 не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей встановлювати (визнавати) належність таких прав.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 396/2550/17, від 04.04.2018 у справі № 826/11640/16, від 06.06.2018 у справі № 810/2421/16.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад її учасників, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 19, 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі № 806/1296/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 10014, ІПН НОМЕР_1) до Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" (вул. Бульвар І.Лепсе, 15-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 41217700) в особі Житомирської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" (вул. Перемоги, 10, офіс 211, м. Житомир, 01003, код ЄДРПОУ 41299411), третя особа на стороні відповідача - Приватне підприємство Приватна комерційна фірма "Інтерпродукт" (вул. Гололівська, 4, м. Житомир, 10012, код ЄДРПОУ 30198623) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривня) 00 копійок, сплачений позивачем при зверненні із позовом до суду згідно з платіжним дорученням № 165 від 22.02.2018 на суму 1762 грн.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.В. Єфіменко

Повний текст рішення виготовлено: 19 червня 2018 року.