Рішення

від 20.06.2018 по справі 826/16585/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року м. Київ № 826/16585/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 263 КАС України в порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві до Закритого акціонерного товариства Германос Телеком України про стягнення капіталізованих платежів,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (код ЄДРПОУ 41312290; адреса: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 92/2) з позовом до Закритого акціонерного товариства Германос Телеком України (код ЄДРПОУ 33192856; адреса: 04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корпус 25, поверх 4) про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 95 036,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.06.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про припинення діяльності Закритого акціонерного товариства Германос Телеком України в результаті ліквідації. Внаслідок нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 21.10.2006 під час перебування у трудових відносинах з Закритим акціонерним товариства Германос Телеком України , останній ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Відповідно до п. ч. 1 ст. 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Після публікації вищезазначеного запису позивачем було здійснено розрахунок сум капіталізованих платежів щодо доньки померлого - ОСОБА_3.

Згідно розрахунку капіталізованих платежів Закрите акціонерне товариство Германос Телеком України зобов'язане сплатити ОСОБА_3 95036,42 грн. капіталізованих платежів, проте такі платежі відповідачем не сплачені, а тому, як стверджує позивач, останні мають бути стягнені з відповідача за рішенням суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2017 у справі № 826/16585/17 відкрито провадження та встановлено відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копія вказаної ухвали від 21.12.2017 про відкриття провадження у справі направлена за визначеною у справі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресою відповідача (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корп. 25, поверх 4), однак не була вручена йому під час доставки 28.12.2017, 03.02.2018 з незалежних від суду причин, з огляду на що та, виходячи з положень ч. 4 ст. 124, ч. 1 ст. 127 та ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), копія ухвали суду вважається врученою, а відповідач - належним чином повідомленим про розгляд справи. При цьому, судом враховується, що ухвала розміщена в ЄДРСР за № 71262798.

Натомість відповідачем у встановлений строк та станом на момент прийняття рішення по справі не надано відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно Акта від 15.05.2007 № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, 21.10.2006 з ОСОБА_2 - завідуючим магазином № 16 Закритого акціонерного товариства Германос Телеком України під час виконання своїх службових обов'язків (доставки мобільного телефону), у робочий час стався нещасний випадок, внаслідок чого, ІНФОРМАЦІЯ_1 останній помер.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач призначив та виплачує ОСОБА_3 донці померлого ОСОБА_2, належні їй суми страхового відшкодування, як особі, яка має право на страхові виплати у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві.

23.06.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про рішення Закритого акціонерного товариства Германос Телеком України щодо припинення в результаті ліквідації.

Після публікації вищезазначеного запису та у зв'язку із припиненням (ліквідацією) відповідача без правонаступника, позивачем здійснено розрахунок сум капіталізованих платежів щодо доньки потерпілого - ОСОБА_3.

Відповідно до розрахунку капіталізованих платежів відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 95036,42 грн. капіталізованих платежів за період з 01.03.2014 по 15.07.2018..

11.07.2016 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві надіслало відповідачу претензію № 04-08/4847-14, вимоги якої стосувались визнання позивачем кредитором відповідача з грошовими вимогами на суму 95036,42 грн. капіталізованих платежів та їх сплати. До претензії був доданий розрахунок капіталізованих платежів, а також документи на підтвердження вимог.

Листом від 31.10.2016 № 31/10-2016 Ліквідаційна комісія Закритого акціонерного товариства Германос Телеком України повідомила, що визнає Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві кредитором, однак, зазначила, що наразі можливість погашення заборгованості перед Управлінням відсутня, а тому просила останнього не ініціювати судовий розгляд для забезпечення можливості встановити решту кредиторів та вирішення справи по суті.

При цьому, станом на момент розгляду справи судом, згідно довідки про стан заборгованості від 10.01.2018 №170-6 залишається несплаченою заборгованість на суму 95 036,42 грн. капіталізованих платежів.

Оскільки до цього часу відповідач грошові вимоги Фонду по капіталізації не сплатив, позивач звернуся до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини врегульовано положеннями Цивільного кодексу України, Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105-ХІV) та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за № 765.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом № 1105-ХІV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1105-ХІV, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-ХІV джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 41 Закону № 1105-ХІV у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Аналіз вищенаведених положень законодавства, дає підстави стверджувати, що на страхувальника покладено обов'язок проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві та мали право на одержання від нього утримання, а також дітям потерпілого, народженим після його смерті.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Положеннями п. 3 Порядку № 765 встановлено, що капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Так, судом встановлено та зазначалося раніше, що загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими складає 95036,42 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком.

Як вже наголошувалось судом, джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників.

Статтею 112 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу - щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно ч. 3 ст. 110 цього Кодексу якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст. 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Аналогічний правовий підхід щодо даної категорії справ відповідає висновку, висловленому Верховним Судом України у постанові від 26.06.2012 у справі № 21-156а12.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що капіталізовані платежі в розмірі 95036,42 грн. відповідачем не сплачено, розрахунок Закритим акціонерним товариством Германос Телеком України не оскаржений. Доказів зворотного суду відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями ст.ст. 2, 5 - 11, ч. 6 ст. 12, ст. ст. 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Германос Телеком України (код ЄДРПОУ: 33192856; адреса: 04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, корпус 25, поверх 4) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (код ЄДРПОУ: 41312290; адреса: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 92/2) капіталізовані платежі в розмірі 95036,42 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Кармазін