Рішення

від 20.06.2018 по справі 826/16310/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року м. Київ № 826/16310/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до треті особиДержавного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд Кучми Любов Володимирівни Приватне підприємство Національний мотив , Релігійна громада на честь Святого Рівноапостольного Князя Володимира у Голосіївському районі м. Києва, провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд Кучми Любов Володимирівни (далі - відповідач, державний реєстратор), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 06.11.2017 № 38164660 про відмову у державній реєстрації права власності на нежитлову будівлю-склад (літ. В ) загальною площею 195 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, як на окремий об'єкт нерухомого майна;

- зобов'язати державного реєстратора внести до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно зміни до запису про право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю-склад (літера В ), загальною площею 195 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , як на окремий об'єкт нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у 2008 році вона придбала нежитлову будівлю - склад (літ. В ), що входила до складу майнового комплексу. У 2013 році державним реєстратором до реєстру до державного реєстру прав на нерухоме майно внесено запис щодо державної реєстрації за позивачем права власності на майно, відповідно до якого позивач є власником 49/100 частин майнового комплексу загальною площею 396 кв.м., додаткові відомості: нежила будівля-склад (літ. В) загальною площею 195 кв.м.

Позивач зазначає, що на інші нежитлові будівлі - склад (літ. Г ) релігійна громада зареєструвала право власності як на окремий об'єкт. Крім того, ПП Надія людства зареєструвала на нежитлову будівлю (літ. Б ) право власності як на окремий об'єкт без визначення часток у майновому комплексі.

Тобто, остання наголошує, що вона є власницею нежитлової будівлі-складу (літ. В ) як окремого об'єкту нерухомого майна, а записи в реєстрі вказують на те, що вона є власницею 49/100 частин майнового комплексу.

У зв'язку з цим, як зазначено у позові, позивач звернулась до відповідача із заявою № 25198547 про реєстрацію права власності на будівлю-склад (літ. В ) загальною площею 195 кв.м. як на окремий об'єкт, без визначення частки у майновому комплексі.

Однак, 06.11.2017 державним реєстратором прийнято рішення № 38164660 про відмову у державній реєстрації у зв'язку з наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, оскільки наявна реєстрація за об'єктом в цілій частині.

Зокрема, в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до заяви від 14.11.2017 № 25198547 заявлено право, щодо припинення спільної часткової власності не можливе в зв'язку з наявною реєстрацією за об'єктом права приватної власності в цілій частині.

Поряд з цим, у додаткових поясненнях позивач також наголосила, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, майно інших співвласників майнового комплексу загальною площею 396 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вже виділено в натурі, у зв'язку з чим, остання вважає, що вона фактично є власницею нежитлової будівлі-складу (літ В )загальною площею 195 кв. м. за вказаною адресою як окремого об'єкту нерухомого майна

Таким чином, позивач вважає зазначене рішення протиправним та наголошує, що відмова у реєстрації створює перешкоди у реалізації її права власності на вказану будівлю.

Разом з тим, не зважаючи на належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Приватним підприємством Національний мотив (далі - третя особа 1, ПП Національний мотив ) до суду надіслано письмові пояснення, в яких представником зазначено про обґрунтованість позовних вимог.

Крім того, представник третьої особи 1 наголосив, що у нього відсутні будь-які заперечення щодо наведених позивачем у позовній заяві обставин та правових підстав позову.

Також останній підтвердив, що 17.02.2011 між ПП Надія людства (продавець) та ПП Національний мотив (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ПП Національний мотив придбало у ПП Надія людства окремий об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (літ. Б ) загальною площею 129,40 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому, 03.03.2011, на підставі вказаного договору БТІ зареєструвало за ПП Національний мотив право власності на зазначену нежитлову будівлю (літ. Б ) як на окремий об'єкт нерухомого майна. Нежитлова будівля (літ. Б ) загальною площею 129,40 кв. м., яка на даний час не входить до складу майнового комплексу.

Більш того, представник третьої особи зауважив, що ПП Національний мотив не є співвласником на праві спільної часткової власності майнового комплексу загальною площею 396 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та не є співвласником нежитлової будівлі (літ В ) загальною площею 195 кв. м., розташованої за вказаною адресою, яка належить на праві власності ОСОБА_1

Представник третьої особи 1 у своїх поясненнях також зауважив, що не претендує на вказаний об'єкт нерухомого майна та не заперечує проти того, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі (літ В ) загальною площею 195 кв. м., розташованою АДРЕСА_1, як окремого об'єкту нерухомого майна.

Отже, представник ПП Національний мотив посилається на наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Представник Релігійної громади на честь Святого Рівноапостольного Князя Володимира у Голосіївському районі м. Києва (далі - третя особа 2, релігійна громада) у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.12.2017 відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

У судовому засідання 17.05.2018 на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, 25.06.2002 Київською міською державною адміністрацією Територіальній громаді Голосіївського району міста Києва видано свідоцтво про право власності на майновий комплекс серія НОМЕР_2 (а.с. 13), яким посвідчено на праві комунальної власності майновий комплекс загальною площею 396 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

14.08.2008 між ТОВ Наталі № 528 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі за № 8308 (а.с. 14), відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нежилу будівлю - склад (літ В ) загальною площею 195 кв. м., що складає 49/100 частин (від майнового комплексу площею 396 кв. м.), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначив позивач у позовній заяві та не заперечується сторонами право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_1 26.08.2008 БТІ м. Києва.

22.08.2008 між Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва, що діє від імені Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (продавець) та Релігійною громадою Української Православної церкви парафії на честь Преподобної Єфросінії полоцької у Московському районі м. Києва (Релігійна громада на честь Святого Рівноапостольного Князя Володимира у Голосіївському районі м. Києва) (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилої будівлі - складу, зареєстрованого в реєстрі за № 6832. Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язується передати майно - нежилу будівлю - склад (літ. Г ) - у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти майно та - нежилу будівлю - склад (літ. Г ), що орендувалась ним та знаходиться в АДРЕСА_1

На виконання умов вказаного договору, 31.10.2008 Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва (продавець) передано Релігійній громаді Української Православної церкви парафії на честь Преподобної Єфросінії полоцької у Московському районі м. Києва (покупець) нежилу будівлю - склад (літ. Г ), розташовану за адресою: АДРЕСА_1), що підтверджується актом прийому-передачі нежилої будівлі, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

18.12.2008 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зареєстровано за Релігійною громадою Української Православної церкви парафії на честь Преподобної Єфросінії полоцької у Московському районі м. Києва (Релігійна громада на честь Святого Рівноапостольного Князя Володимира у Голосіївському районі м. Києва) право власності на нежилу будівлю - склад (літ. Г ), розташовану за адресою: АДРЕСА_1), про що здійснено запис в реєстрову книгу № 13з-222 за реєстровим № 824-3, що підтверджується реєстраційний посвідченням № 023098, копія якого наявна в матеріалах справи та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

24.12.2009 ПП Надія людства на підставі договору купівлі-продажу придбала нежитлову будівлю (літ Б ) загальною площею 129,4 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1).

У квітні 2010 року ПП Надія людства звернулось до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання права власності останньої на вказану будівлю (літ Б ) загальною площею 129,4 кв. м., як на окремий об'єкт нерухомого майна, розташовану адресою: АДРЕСА_1

21.04.2010 Фастівським міськрайонним судом Київської області прийнято рішення у цивільній справі № 2-1063/10, яким визнано за ПП Надія людства право власності на нежилу будівлю (літ. Б ) загальною площею 129,4 кв. м., як на окремий об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

17.02.2011 на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав, зареєстрованого в реєстрі за № 731, власником нежилої будівлі (літ. Б ) загальною площею 129,4 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 стало ПП Національний мотив , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 01.11.2017 № 102236537 (а.с. 71).

Як видно з вказаного витягу, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 22.11.2013 № 8245173 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції\ у м. Києві внесено до реєстру запис щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на майно, відповідно до якого, остання на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.2008, є власником 49/100 майнового комплексу, нежилої будівлі-складу (літ. В ) загальною площею 195 кв. м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1

Більш того, із зазначеної довідки також видно, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 12.04.2017 № 34755782 державним реєстратором Департаменту з питань державної реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внесено до реєстру запис щодо реєстрації за Релігійною громадою на честь Святого Рівноапостольного Князя Володимира у Голосіївському районі м. Києва права власності на майно, відповідно до якого, релігійна громада на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2008, серія та номер 6832, акту прийому-передачі нежилої будівлі від 31.10.2008, є власником нежитлової будівлі-складу (літ. Г ) загальною площею 71,6 кв. м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1

14.11.2017 позивач звернулась до відповідача із заявою № 25198547, в якій просила здійснити реєстрацію її права власності на нежилу будівлю-склад (літ. В ) загальною площею 195 кв. м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 як на окремий об'єкт нерухомого майна, без зазначення частки у майновому комплексі за вказаною адресою.

Однак, 16.11.2016 рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 38164660 відповідачем відмовлено у проведенні державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нежитлову будівлю-склад (літ. В ) загальною площею 195 кв. м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 як на окремий об'єкт нерухомого майна, без зазначення частки у майновому комплексі за вказаною адресою, мотивуючи вказану відмову тим, що існує суперечність між заявленим та вже зареєстрованим правом, оскільки наявна реєстрація за об'єктом в цілій частині.

Разом з тим, позивач, вважаючи що порушено її права звернулася з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на час прийняття оскаржуваних рішень та вчинення оскаржуваних дій/записів) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону одними із загальних засад є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 5 Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Водночас, за змістом п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.

Частиною 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме, у державній реєстрації може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього право набувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим право набувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Пунктом 28 Порядку № 1127 визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Підставою для відмови в державній реєстрації прав є, зокрема, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Разом з тим, судом встановлено, що нежитлові будівлі-склади: літ Б , загальною площею 129,4 кв. м., літ В , загальною площею 195 кв. м. та літ. Г , загальною площею 71,6 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1. були цілим майновим комплексом із загальною площею 396 кв. м.

В той же час, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 01.11.2017 № 102236537 (а.с. 19-30) видно, що нежитлові будівлі-споруди перебувають у приватній власності трьох осіб, а саме: ОСОБА_1 (право власності на нежитлову будівлю-споруду літ В , загальною площею 195,00 кв. м., що складає 49/100 частин від вищевказаного майнового комплексу загальною площею 396 кв. м.), ПП Національний мотив (право власності на нежитлову будівлю-споруду літ Б , загальною площею 129,4 кв. м. з відкриттям розділу ) та Релігійної громади на честь Святого Рівноапостольного Князя Володимира у Голосіївському районі м. Києва (право власності на нежитлову будівлю-споруду літ. Г , загальною площею 71,6 кв. м. з відкриттям розділу ).

При цьому, сторонами не заперечується що право власності , як на нежилу будівлю-споруду (літ. Г ) загальною площею 71,6 кв. м. так і на нежилу будівлю-споруду літ. Б , зареєстровано як на окремі об'єкти без визначення часток у майновому комплексі , тобто виділено в натурі, що фактично свідчить про те, що позивач є одноособовим власником нежитлової будівлі (літ. В ) загальною площею 195 кв. м., що складає 49/100 частин від майнового комплексу загальною площею 396 кв. м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Судом також враховується твердження представника третьої особи 1, що ПП Національний мотив не є співвласником на праві спільної часткової власності майнового комплексу загальною площею 396 кв. м. , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та не є співвласником нежитлової будівлі (літ В ) загальною площею 195 кв. м. , розташованої за вказаною адресою, яка належить на праві власності ОСОБА_1, а є лише власником нежилої будівлі-складу (літ Б ) загальною площею 129,4 кв. м., як окремого об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1), що також підтверджується рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.04.2010, прийнятого у цивільній справі № 2-1063/10.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 386 ЦК України передбачає забезпечення рівного захисту прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його права, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Таким чином, суд вважає безпідставним твердження відповідача в оскаржуваному рішення про наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, оскільки позивач звернулась із заявою про реєстрацію належного їй на праві власності майна - нежилої будівлі-складу (літ. В ) загальною площею 195 кв. м., як окремого об'єкту без визначення часток у майновому комплексі. При цьому, як встановлено судом два з трьох об'єктів, які входили до майнового комплексу, вже зареєстровані як окремі об'єкти з відкриттям розділу у реєстрі.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України на спростування доводів позивача та третіх осіб.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що рішення від 06.11.2017 № 38164660 про відмову у державній реєстрації права власності на нежитлову будівлю-склад (літ. В ) загальною площею 195 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, як на окремий об'єкт нерухомого майна є протиправним та підлягає скасуванню, а позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 06.11.2017 № 38164660 про відмову у державній реєстрації права власності на нежитлову будівлю-склад (літ. В ) загальною площею 195 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, як на окремий об'єкт нерухомого майна, прийняте Державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд Кучмою Любов'ю Володимирівною (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34).

Зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд Кучму Любов Володимирівну (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни до запису про право власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на нежилу будівлю-склад (літ. В ) загальною площею 195 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, шляхом реєстрації права власності на нього як окремого об'єкту нерухомого майна та належності його ОСОБА_1 у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін