Постанова

від 12.06.2018 по справі 807/861/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/1833/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Пліша М.А., Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року у справі № 807/861/16 (час прийняття 10:50 год., м. Ужгород, головуючий суддя Луцович М.М., повний текст складений 05 лютого 2017 року) у справі за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

06 липня 2016 року фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління (ГУ) ДФС у Закарпатській області від 18 січня 2016 року за №0000021703 та №0000011703.

Рішенням від 26 січня 2018 року Закарпатський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Закарпатській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд допустив порушення вимог матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в повному обсязі з підстав, які не були зазначені в адміністративному позові. Зокрема суд першої інстанції застосував вимоги пункти 35, 36 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що є порушенням вимог ч.1 ст. 47 КАС України, оскільки письмові заяви про зміну підстав адміністративного позову позивачем до суду не подавалися.

Задовольняючи позовні вимоги, суд залишив поза увагою ті обставини, що відповідно до пункту 35 підрозділу 10 розділу XX ,,Перехідні положення» Податкового кодексу України розроблено Порядок скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, затверджений наказом Міністерства Фінансів України від 10.02.2016 №40.

Згідно ч.1 розділу II Порядку платник податків, який має намір скористатися цим правом, відповідає вимогам цього пункту та прийняв рішення про не оскарження суми податкового зобов'язання протягом терміну, встановленого абз.1 п.57.3 ст.57 розділу II Податкового кодексу України. При цьому платник податків забезпечує заповнення платіжних документів на сплату визначених податкових зобов'язань з дотримання вимог порядку, затвердженого нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що формує державну фінансову політику, з обов'язковим наведенням роз'яснювальної інформації про призначення платежу із зазначенням дати на номера акта перевірки та податкового повідомлення рішення, відповідно до якого визначено суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, вказаним Порядком саме контролюючим органам надано право приймати рішення про скасування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 35 підрозділу 10 розділу XX ,,Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Окрім того, під час розгляду справи суд першої інстанції не досліджував платіжні доручення №28/05/1 від 28.05.2015 та №28/05/2 від 28.05.2015 з приводу дотримання позивачем вимог ч. 1 розділу II вищезазначеного Прядку.

Також суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ГУ ДФС у Закарпатській області оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням строків, встановлених підпунктом 36 підрозділу 10 розділу XX ,,Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки провадження в кримінальній справі відносно позивача закрито 30.06.2016 року, а податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом лише у січні 2016 року, оскільки питання та відповідні докази про дату отримання податковим органом ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2015 року у справі №308/6617/15-к в судовому засідання не досліджувалися.

За таких обставин, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити повністю в задоволенні позову.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 подав пояснення на апеляційну скаргу, в якому обґрунтовує правомірність оскарженого відповідачем рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. До пояснення долучив копії платіжних доручень від 25 травня 2015 року про сплату ОСОБА_1 на суму 285256,13 грн. та 897732,20 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України дана обставина не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до ст. 351 МК України та на виконання рішення Державної фіскальної служби України від 07.12.2015 року №11483/1/99-99-10-01-06-25 посадові особи ГУ ДФС у Закарпатській області провели невиїзну документальну перевірку щодо повноти нарахування грошових зобов'язань, визначених ОСОБА_1Р.(РНОКПП НОМЕР_1) в акті перевірки № н0005/4/0716/НОМЕР_1 від 26.05.2015 року, за наслідками якої склали акт від 28.12.2015 року № н006/4/0716/НОМЕР_1.

В акті перевірки зазначено, що ОСОБА_1 30.10.2014 року о 20 год. 30 хв. незаконно ввіз в зону митного контролю на ділянку ,,Вїзд в Україну» вантажного напрямку митного посту ,,Тиса» Чопської митниці Міндоходів, що знаходиться в с.Соломоново Ужгородського району, сідловим тягачем марки ,,MAN» , реєстраційний номерний знак України АО8067АК, з напівпричепом марки ,,TANGO KARL ZCS» , реєстраційний номерний знак України АО5190ХХ, не задекларовані та не заявлені при усному опитуванні, приховані від митного контролю товари загальною вартістю 258 844,325 євро, у кількості 742 вантажні місця (піддони 2 шт., коробки 726 шт., тюки 14 шт.), в яких знаходилися товарно-матеріальні цінності у кількості 460 позицій, що становить 233 254 одиниць (штук, пар), а саме: мобільні телефони, взуття чоловіче та жіноче ,,NIKE» , ,,ADIDAS» , радіостанції ,,Kenwood» , зарядний пристрій до радіостанцій, акумуляторні батареї до радіостанцій, сумки дамські, акумулятори до мобільних телефонів, чохли до мобільних телефонів, люстри, дитячі рюкзаки і сумки, куртки, Led - панелі, гучномовці бездротові, кофти, майки, штани, шапки, телевізійні приймачі, автоматичні пристрої для обробки інформації-планшети, блузки жіночі, шляпи чоловічі, пристрої електричні, футболки трикотажні, сорочки трикотажні жіночі з довгим рукавом, корпуси до мобільних телефонів, запасні частини до мобільних телефонів, сенсорні панелі, екрани, захисні плівки, задні кришки, захисне скло, запасні частини до планшетів, екрани до планшетів; пуловери трикотажні жіночі та чоловічі, рюкзаки, лосіни жіночі, ремені жіночі, браслети жіночі, біжутерія, шарфи жіночі, теніски жіночі, сукні і спідниці жіночі, бейсболки-кепі, жакети жіночі та інші товари, чим фактично порушив вимоги статей 279,294,295,296 МК України та пункту 190.1 ст. 190 ПК України (а.с. 21-32).

На підставі вказаного акту ГУ ДФС у Закарпатській області 18 січня 2016 року прийняло податкові повідомлення рішення за №0000021703, яким позивачу збільшило суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по платежу ,,мито на товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами» на 54564,03 грн. та податкове повідомлення - рішення за №0000011703, яким позивачу збільшило суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по платежу ,,податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» на суму 224433,05 грн.(а.с. 17-20).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач сплатив ввізне мито та податок на додану вартість, а тому щодо нього підлягали застосуванню вимоги, передбачені підпунктом 35 підрозділу 10 розділу XX ,,Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 35 підрозділу 10 розділу XX ,,Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн. гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов'язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов'язання не підлягає подальшому оскарженню.

На підставі викладеного колегія судді дійшла висновку, що платник податків звільняється від сплати нарахованих штрафних на суму податкового зобов'язання санкцій у випадку добровільної сплати податкового зобов'язання.

Виходячи з логіки законодавства, колегія суддів вважає, що у випадку сплати платником податків податкового зобов'язання до нього в силу приписів пункту 35 не можуть бути застосовані штрафні санкції на суму сплаченого податкового зобов'язання.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2015 року у справі 308/6617/15-к, сплата донарахованих податків гр. ОСОБА_1 відповідно до акту перевірки №н0005/4/0716/НОМЕР_1 від 26.05.2015 підтверджується копіями платіжних доручень №28/05/1 від 28.05.2015 на суму 218 256,13 грн., згідно якого ОСОБА_1 сплатив до бюджету ввізне мито та №28/05/2 від 28.05.2015 на суму 897 732,20 грн., згідно якого ОСОБА_1 сплатив до бюджету податок на додану вартість.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що в акті перевірки від 28.12.2015 року № н006/4/0716/НОМЕР_1 на аркушах 10-11 посадові особи контролюючого органу посилаються на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2015 року у справі 308/6617/15-к, якою підтверджена сплата ОСОБА_1 до бюджету ввізного мита на суму 218 256,13 грн. та податку на додану вартість на суму 897 732,20 грн..

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки на час проведення перевірки в грудні 2015 року та винесення цих податкових повідомлень-рішень позивач сплатив податкові зобов'язання, а тому на підставі приписів пункту 35 підрозділу 10 розділу XX ,,Перехідні положення» Податкового кодексу України був звільнений від сплати штрафних санкцій.

Таким чином, застосування відповідачем штрафних санкцій на суму сплаченого позивачем податкового зобов'язання суперечить вимогам пункту 35 підрозділу 10 розділу XX ,,Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на Порядок скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, затверджений наказом Міністерства Фінансів України від 10.02.2016 №40, колегія суддів визнає безпідставним оскільки вказаним Порядком регламентована процедура скасування вже нарахованих на суму податкового зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій.

В даному випадку позивач оскаржує правомірність нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму податкових зобов'язань, які вже були сплачені на час нарахування цих санкцій.

Колегія судді також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення відповідачем строків винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пункту 36 підрозділу 10 розділу XX ,,Перехідні положення» Податкового кодексу України у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами, такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Як вже відзначалось колегія суддів апеляційного суду на час складення акту перевірки 28 грудня 2015 року у податкового органу була наявна ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2015 року у справі 308/6617/15-к, а тому податкові повідомлення-рішення мали бути складені протягом 10 робочих днів, тобто до 15 січня 2016 року.

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегія суддів визнає також безпідставним, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи, а в силу приписів ч.2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року у справі № 807/861/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді М.А. Пліш

ОСОБА_3

Постанова в повному обсязі складена 19 червня 2018 року.