Постанова

від 13.06.2018 по справі 806/3617/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/3617/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"13" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

за участю секретаря Шведюк М.М.,

представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чуднівської центральної районної лікарні на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "05" лютого 2018 р. у справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Чуднівської центральної районної лікарні про застосування заходів реагування ,

суддя в 1-й інстанції - Панкеєва В.А.,

місце ухвалення рішення - м.Житомир,

дата складання повного тексту рішення - 07.02.2018р.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017р. Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулось до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме: заборонити подальшу експлуатацію підвальних приміщень головного корпусу будівлі Чуднівської центральної районної лікарні шляхом опечатування дверей і відключення від електропостачання.

Обґрунтовуючи позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області вказало, що за результатами позапланової перевірки Чуднівської центральної районної лікарні щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки виявлено порушення, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Вважає, що виявлені порушення є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у відповідності з статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.02.2018р. позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (вул.Героїв Пожежних,67-Б, м.Житомир, 10006, код ЄДРПОУ 38624322) задоволено повністю. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до Чуднівської центральної районної лікарні (вул. Житомирська,15, м.Чуднів, Житомирська область, 13200, код ЄДРПОУ 01991961) шляхом заборони подальшої експлуатації підвальних приміщень головного корпусу будівлі Чуднівської центральної районної лікарні шляхом опечатування дверей і відключення від електропостачання до повного усунення порушень викладених в акті № 147 від 07.12.2017.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Чуднівська центральна районна лікарня звернулась до суду зі скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм права, при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи. На їх думку суд не взяв в до уваги, що відповідачем проводиться робота по усуненню наявних порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, підтвердженням чому є зменшення кількості таких порушень за період з вересня - грудня 2017р. Скаржник зазначає, що Чуднівська районна рада (власник приміщення) відмовляється фінансувати протипожежні заходи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 7 грудня 2018 року року головним інспектором Чуднівського районного сектору Управління ДСНС України у Житомирській області капітаном служби цивільного захисту Кузьмінським В.М. проведено перевірку Чуднівської центральної районної лікарні на підставі посвідчення на проведення перевірки від 04.12.2017 № 154 (а.с.17).

За результатами позапланової перевірки складено акт № 147 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Акт № 147 підписано головним лікарем Чуднівської центральної районної лікарні без зауважень (а.с.9-16).

За результатами перевірки встановлені порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, а саме:

- система внутрішнього протипожежного водопроводу несправна. В пожежних кран-комплектах № № 22, 23, 24, 19, 17, 4, 8, 12, 14 вода відсутня. В пожежних кран-комплектах № №20, 21 низький тиск води (порушено підпункт 2 пункту 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417);

- пожежні кран-комплекти № № 4, 8, 12, 14, 18, 17, 19, 24 не доукомплектовані пожежними рукавами та стволами (порушено підпункт 2 пункту 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417);

- будівлі, приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту (порушено пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417);

- в підвалі лікарняного корпусу, перед дверима евакуаційного виходу, який виходить безпосередньо назовні (із сторони інфекції) влаштовано трубу опалення на висоті понад 0,05 метра (порушено пункт 2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417);

- в лікарняному корпусі, на правій сходовій клітині із сторони центрального входу, евакуаційне освітлення не працює (порушено пункти 2.31 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417);

- в лікарняному корпусі три дверні прорізи, які ведуть з підвалу безпосередньо до загальних сходових клітин першого поверху не заповнені протипожежними дверима (порушено пункт 2.3 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417).

Наведені обставини слугували підставою для звернення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме: заборонити подальшу експлуатацію підвальних приміщень головного корпусу будівлі Чуднівської центральної районної лікарні шляхом опечатування дверей і відключення від електропостачання.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що виявлені порушення під час перевірки Чуднівської центральної районної лікарні створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів враховує наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено частиною 1 статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 877 виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

За приписами статті 39 Закону України "Про охорону праці", посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як зазначено в частині 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів крім іншого є:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно з пунктом 2 статті 12 Закону № 877, у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Так, як вказано вище, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме: заборонити подальшу експлуатацію підвальних приміщень головного корпусу будівлі Чуднівської центральної районної лікарні шляхом опечатування дверей і відключення від електропостачання.

Виявлені порушення при перевірці Чуднівської центральної районної лікарні, зафіксовані актом перевірки обґрунтовані Правилами пожежної безпеки в Україні затвердженими Наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила).

Підпунктами 1,2,3 пункту 2.2. розділу 5 Правил визначено, що система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей; кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; у вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим.

Згідно з пуктом 1.2. розділу 5 Правил будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відповідно до п.2.37 розділу 3 Правил не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

Згідно з пунктом 2.31 розділу 3 Правил сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Приписами пункту 2.3. розділу 3 Правил під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Законом №877 не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Під час апеляційного розгляду справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що на час перевірки було виявлено, що система внутрішнього протипожежного водопроводу несправна. В пожежних кран-комплектах № № 22, 23, 24, 19, 17, 4, 8, 12, 14 вода відсутня. В пожежних кран-комплектах № №20, 21 низький тиск води (порушено підпункт 2 пункту 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); пожежні кран-комплекти № № 4, 8, 12, 14, 18, 17, 19, 24 не доукомплектовані пожежними рукавами та стволами (порушено підпункт 2 пункту 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); будівлі, приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту (порушено пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); в підвалі лікарняного корпусу, перед дверима евакуаційного виходу, який виходить безпосередньо назовні (із сторони інфекції) влаштовано трубу опалення на висоті понад 0,05 метра (порушено пункт 2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); в лікарняному корпусі, на правій сходовій клітині із сторони центрального входу, евакуаційне освітлення не працює (порушено пункти 2.31 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417); в лікарняному корпусі три дверні прорізи, які ведуть з підвалу безпосередньо до загальних сходових клітин першого поверху не заповнені протипожежними дверима (порушено пункт 2.3 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417).

Відповідачем не заперечувався факт існування виявлених порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Разом з тим суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив , що 01.03.2017 року була проведена позапланова перевірка головним інспектором структурного підрозділу ДСНС у Житомирській області щодо стану усунення порушень вимог законодавства відповідачем та встановлено наступне:

- проведено ремонт та заповнено водою пожежні кран - комплекти № 12, 14, 16, 17;

- укомплектовано пожежні кран - комплекти 12, 14, 16, 17 пожежними рукавами;

- демонтовано трубу опалення в підвалі лікарняного корпусу перед дверима евакуаційного виходу, який виходить безпосередньо назовні ( зів сторони інфекційного відділення);

- відремонтоване евакуаційне освітлення в лікарняному корпусі, на правій сходовій клітині зі сторони центрального входу.

В даному випадку встановлено, що застосувати заходи реагування позивач просить стосовно підвального приміщення головного корпусу будівлі лікарні.

На даний час стосовно даного приміщення залишились не усунутими порушення щодо встановлення систем протипожежного захисту.

Інші не усунуті порушення не стосуються підвального приміщення головного корпусу лікарні стосовно якого позивач ставить питання застосувати заходи реагування, що не заперечили представники сторін в судовому засіданні.

Відповідач по справі Чуднівська ЦРЛ не є суб'єктом владних повноважень, її кошторис затверджується головним розпорядником коштів Чуднівською РДА, а тому відповідно до Бюджетного кодексу України не має права використовувати кошти не за цільовим призначенням, тобто на свій розсуд використати кошти на обладнання системи протипожежного захисту. Дії щодо необхідності надання відповідного фінансування відповідачем вчинено, що стверджують матеріали справи.

Зазначене вище свідчить проте, що відповідачем усвідомлюється значимість виявлених порушень, не заперечується факт їх виявлення, здійснено та здійснюються необхідні заходи щодо усунення виявлених перевіркою порушень, зокрема щодо підвального приміщення центрального корпусу лікарні.

Крім того відповідно до змісту апеляційної скарги та акту від 04.06.2018 року, наданого суду апеляційної інстанції, встановлено, що загалом застосування заходів реагування, про які йдеться в даній справі та їх наслідки призведе до закриття лікарні. Заборона подальшої експлуатації підвального приміщення головного корпусу будівлі Чуднівської ЦРЛ , шляхом опечатування дверей та відключення від електропостачання призведе до відключення станції доочистки води та електорощитової, закриття теплопункту, закриття гардеробу, закриття складського приміщення з резервом ліків Чуднівського відділення КУ "Житомирського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Житомирської обласної ради", закриття побутових кімнат для обслуговуючого персоналу.

Знаходження персоналу лікарні в підвальному приміщенні, за твердженням представника відповідача, свідчить про те, що такий персонал постійно, за посадовими обов'язками перебуває у приміщенні підвалу і сприяє виявленню, запобіганню небезпечного фактору.

З пояснень представників сторін суд встановив, що аналогічні порушення маються і в інших сусідніх районних лікарнях, що може бути перешкодою для лікування хворих Чуднівської ЦРЛ, у разі їх звернення.

Суд апеляційної інстанції зазначає.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає, що існуючі ( що залишились не усунутими щодо підвального приміщення центрального корпусу) у відповідача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки в їх сукупності не можуть бути підставою для застосування заходів реагування, що також є не співмірним із порушенням яке усувається.

Отже, колегія суддів вважає, що під час апеляційного розгляду справи, відповідачем було надано докази, доводи стосовно часткового усунення порушень щодо експлуатації підвального приміщення центрального корпусу лікарні, які є підставою для відмови у застосуванні відповідних заходів реагування.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чуднівської центральної районної лікарні задовольнити, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "05" лютого 2018 р. скасувати та прийняти нову постанову про відмову Управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "19" червня 2018 р.