Рішення

від 20.06.2018 по справі 235/2852/18

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.06.18

Провадження № 2/235/1329/18

Справа № 235/2852/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Кучерявого М.Ю.

позивач ОСОБА_1, представник відповідача Лисівської сільської ради Покровського району (не з явилися)

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Лисівської сільської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 23.05.2018 року звернулася до суду із позовом до Територіальної громади в особі Лисівської сільської ради про визнання права власності, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року за місцем свого мешкання у с. Сухий Яр Лисівської сільської ради Красноармійського району Донецької області, помер батько позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті батька залишилося спадкове майно та позивач, як рідна донька померлого, є його спадкоємцем за законом на підставі ст.1261 ЦК України.

Інші спадкоємці відсутні, а саме мати позивача - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року, а її рідний брат ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, помер у ІНФОРМАЦІЯ_7 року (відомості зазначені згідно свідоцтв про смерть вказаних осіб).

За життя батько позивача ОСОБА_7 у 1962 році (дані згідно по господарської книги) побудував житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, у яком прожив все своє життя.

У подальшому, згідно розпорядження Лисівського сільського голови № 44 від 24.11.2015 року Про перейменування вулиць Лисівської сільської ради , АДРЕСА_1 було перейменовано на АДРЕСА_1.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.05.2016 року № 1353-VIII Про перейменування деяких населених пунктів , у Донецькій області Красноармійський район перейменовано на Покровський район.

Після смерті батька не залишилось будь-яких документів, які б підтверджували реєстрацію права власності на будинок. За інформацією сільською ради, 30.08.1989 року виконавчим комітетом Красноармійської районної ради народних депутатів приймалось рішення № 193 Про оформлення права власності на будівлі, належні окремим громадянам та колгоспним господарствам на праві особистої власності , у якому нібито зазначалось про оформлення права власності на будинки мешканців с. Сухий Яр. Однак згідно відповідей на адвокатські запити Лисівської сільської ради, районного архіву Покровського району, Державного архіву Донецької області, будь-які рішення про оформлення права власності на даний будинок відшукати не вдалось. Таке рішення можливо зберігається в колишньому Державному архіву Донецької області у м. Донецьку, однак у зв'язку з тим, що це місто є територію, тимчасово непідконтрольною органам державної влади України, перевірити наявність такого рішення не є можливим.

В теперішній час позивач самостійно як спадкоємець замовила технічний паспорт на одноквартирний (садибний) житловий будинок АДРЕСА_1. Згідно вказаного технічного паспорту, вартість цього будинку та господарських споруд складає 35 215 грн.

Крім того, за життя її батько ОСОБА_7 набув право власності на земельну ділянку, розташовану у с. Сухий Яр Лисівської сільської ради, загальною площею 0,415 га, з яких 0,25 га для обслуговування вищезазначеного житлового будинку, 0,165 га - для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішення Лисівської сільської ради від 11.06.1999 року. Після смерті батька оригінал цього державного акту було втрачено, а тому позивач отримала його посвідчену копію у відділу у Покровському районі міськрайонного управління Держгеокадастру в Донецькій області.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.05.2018 року, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,2500 га, власник ОСОБА_7, розташована за адресою: АДРЕСА_1, її цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель ті споруд (присадибна ділянка). Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.05.2018 року № 593, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки складає 164 825 грн.

Крім того, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.05.2018 року, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0,1650 га, власник ОСОБА_7, розташована за адресою: АДРЕСА_1, її цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.05.2018 року № 594, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки складає 6 782,75 грн .

Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 9578714 від 10.05.2007 року.

01.03.2018 року вона звернулась до державного нотаріуса Другої покровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та надала нотаріусу всі наявні у неї документи. За результатами вивчення документів 02.03.2018 року постановою державного нотаріуса Другої покровської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_7 у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на будинок, який також не зареєстрований у БТІ, а також у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача Лисівської сільської ради у підготовче судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника. Позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріли справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року за місцем свого мешкання у с. Сухий Яр Лисівської сільської ради Красноармійського району Донецької області, помер батько позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.10).

Позивач є єдиною спадкоємицею після смерті батька, оскільки згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_5, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Красноармійському району Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, мати позивача ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року, актовий запис № 113 (а.с.11) та згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_6, виданого Виконавчим комітетом Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області, брат позивача - ОСОБА_6, помер у ІНФОРМАЦІЯ_7 року, актовий запис № 3 (а.с.12).

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з господарським спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який він побудував у 1962 році та проживав все своє життя. Документів, які б підтверджували реєстрацію права власності на будинок після смерті батька позивача не залишилось.

Також після смерті батька позивача залишилось дві земельні ділянки, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.05.2018 року, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,2500 га, власник ОСОБА_7, розташована за адресою: АДРЕСА_1, її цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель ті споруд (присадибна ділянка) та згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.05.2018 року, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0,1650 га, власник ОСОБА_7, розташована за адресою: АДРЕСА_1, її цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (а.с.18, 22).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 9578714 від 10.05.2007 року (а.с.31) позивач прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_7

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Другої покровської державної нотаріальної контори (а.с.32) позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_7 у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на будинок, який також не зареєстрований у БТІ, а також у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Позивач просить визнати за нею у порядку спадкування право приватної власності на будинок та господарські споруди за адресою: АДРЕСА_1, а також на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,2500 га, а також на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,1650 га.

Зі змісту ст.3 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Крім того, статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна за законом відповідно до ст.1217 ЦК України.

Ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1216-1265 ЦК України.

Відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частина 5 ст.1268 ЦК України встановлює, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Статтями 1296 та 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, та зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до роз'яснень п.23 постанови Пленуму Верхового Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі п.4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Крім того, згідно п. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Виходячи з положень п. г ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України, яким передбачено, що громадяни України набувають право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, я маю право на набуття права власності на вказану земельну ділянку у порядку спадкування.

Відповідно до ст.152 ЗК України, держава забезпечує рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Тому суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного вище та керуючись 3, 15, 16, 392, 1216, 1217, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 78, 81, 152 ЗК України, статтями 4-5, 175-177, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у порядку спадкування, право приватної власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у порядку спадкування, право приватної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель ті споруд (присадибна ділянка).

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у порядку спадкування, право приватної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0,1650 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2.

Відповідач: Лисівська сільська рада Покровського району Донецької області ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04343116, місце знаходження Покровський район Донецької області, с. Лисівка, вул.. Центральна, 68.

Рішення суду є правовстановлюючим документом та підлягає державній реєстрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 20 червня 2018 року.

Суддя О.Є.Філь