07.12.2017 637/1201/17
РІШЕННЯ
Іменем України
5 грудня 2017 року с.м.т.Шевченкове
Шевченківський районний суд Харківської області
у складі: головуючого - Тордія Е.Н.
за участю секретаря - Сергієнко В.С.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі ОСОБА_2 сільської ради Шевченківського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом ,-
ВСТАНОВИВ:
8 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, після смерті: ОСОБА_3, яка померла 07 серпня 2013 року.
У судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги. В обгрунування своїх вимог зазначив, що 07 серпня 2013 року в Харківському обласному центрі паліативної медицини ХОСПИС знаходячись на лікуванні померла ОСОБА_3, яка доводилась рідною тіткою його дружині ОСОБА_4, а для неї він був зятем, який доглядав за нею та допомагав по господарству. Враховуючи, що ОСОБА_3 лише короткий період, а саме до 25 листопада 2008 року знаходилася за місцем свого мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_1, а з 25 листопада 2008 року по 8 травня 2013 року вона мешкала в геріартричному пансіонаті в с.Волоська Балаклія Шевченківського району Харківської області, спілкування з померлою хоча і було постійним але щодо того ,що вона має намір розпорядитися належним їй майном на його користь не повідомляла, враховуючи що була літньою та хворою людиною. Після смерті ОСОБА_3 він вважав, що спадщину отримує його дружина, так як вона померлій доводиться племінницею. В 2007 році вони з дружиною розлучилися і довгий час не спілкувалися. На початку 2017 року до нього звернулася дружина ОСОБА_4, та повідомила, що перебираючи речі та документи в будинку де проживала її тітка ОСОБА_3 нею було знайдено заповіт, який ОСОБА_3 склала на його ім'я ще в 2008 році, а також серед документів був знайдений державний акт на право приватної власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_3, яку згідно заповіту померла ОСОБА_3 заповідала йому. Звернувшись до нотаріальної контори для введення у права спадкування йому було відмовлено, з приводу пропуску встановленого законом строку. Вважає, що строк він пропустив з поважної причини, так як не знал і не міг занити про розпорядження спадкодавця, тому змушений звернутися до суду за захистом свого не визнаного права та просить суд поновити строк звернення до суду з позовом та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом строком на 3 (три) місяці.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Шевченківського раойну Харківської області, в судове засіданні не з'явився надавши письмову заяву з клопотанням про розгляд справи у своєї відсутності. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.
Суд заслухавши пояснення позивача, свідка, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст.11 ЦПК України передбачено ,що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлені такі факти, і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до заповіту складеного 13 листопада 2008 року ОСОБА_3 та посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Шевченківського району Харківської області за №488, на випадок своєї смерті заповідала у власність приватизовану ділянку призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить їй згідно державного акту на право приватної власності на землю, площею 7.0515 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Шевчерківського раойну Хакрівської області (серія Р2 №741126 кадастровий номер 6325785900:03:000:0133), а також майновий пай (свідоцтво серія ХА №064065), який знаходиться в ЗАТ КСП ім.Куйбишева (СТОВ Куйбишево ) с.Семенівка Шевченківського району Харківської області в розмірі 1831.94 грн., або 0.15 відсотків, заповідала у власність чоловіку її племінниці ОСОБА_1, який народився 5 серпня 1958 року в с.М-Камишевате Красноградського району Харківської області. Все інше майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось, все те, що буде їй належати та на що вона буде мати право за законом, заповідає в рівних частках племінниці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилася в м.Харкові та племінниці ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка народилася в м.Харкові.
Згідно свідоцтва про смерть ( серії І-ВЛ № 411099, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкоу реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 07 серпня 2013 року, ОСОБА_3, померла 07 серпня 2013 року.
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7.0515 гектари право на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 741126, кадастровий номер 6325785900:03:000:0133 від 13 травня 2003 року, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Шевченківського району Харківської області; майновий пай (свідоцтво серія ХА №064065), який знаходиться в ЗАТ КСП ім.Куйбишева (СТОВ Куйбишево ) с.Семенівка Шевченківського району Харківської області в розмірі 1831.94 грн., або 0.15 відсотків.
Допитаний в судовому засіданні свідок: ОСОБА_4, пояснила, що вона є дружиною позивача та небогою померлої ОСОБА_3 Тітка була літня людина після смерті її матері ,яка була рідною сестрою вона пропонувала тітки переїхати до них, але та відмовилась не бажала нікого обтяжувати. Чоловіка вона дуже поважала та любила. Він допоміг її влаштувати у лікарню провідував її до самої смерті .Так сталось ,що деякий час вони не жили разом, розлучались , зараз живуть разом знову. Після смерті тітки залишився сільський будинок який ніким не успадкований там були де яки речі померлої, перебираючи які на початку 2017 року вона знайшла документи у тому числі державний акт на право власності на землю та заповіт на її чоловіка.
З письмової відповіді №1578/01-16 приватної нотаріальної контори Харківського нотаріального округу від 04 вересня 2017 року, позивачу відмовлено у заведенні спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 07 серпня 2013 року, так як пропущено строк для прийняття спадщини, передбачений ст.1270 Цивільного кодексу України , та запропоновано звернутися до суду.
Також з відповіді №358/01-16 приватного нотаріуса Шевченківскього районного нотаріального округу Харківської обалсті від 28 листопада 2017 року зазначено, що спадкові справи після смерті вищезазначеної особи не заводились. 13 листопада 2008 року за реєстровим №488 ОСОБА_2 сільською радою Шевченківського району Харківської області був посвідчений заповіт, складений гр.ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Таким чином з дня відкриття спадщини по день подачі позову, пройшло більше ніж 6 місяців, визначених законом як строк для прийняття спадщини.
Відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України, який набрав чинності 1 січня 2004 року та застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, оскільки спадщина після смерті спадкодавця відкрилася 07 серпня 2013 року.
Згідно вимог ст.ст. 1216, 1217, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтями 1233, 1235 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
За приписами статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Положеннями ст.ст. 1270, 1272 Цивільного кодексу України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Виходячи з того, що відповідачем не заявлено про застосування судом строків позовної давності, суд вважає можливим поновити строки звернення до суду з позовом.
З метою реалізації конституційних та майнових прав позивачу, який може мати право на спадщину за заповітом, суд визнає причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною та вважає за необхідне поновити права та визначити ОСОБА_1 додатковий строк.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 1216,1217, 1218, 1223, 1233, 1235, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади в особі ОСОБА_2 сільської ради Шевченківського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті: ОСОБА_3, яка померла 07 серпня 2013 року. Початком строку вважати день набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ
Суд | Шевченківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2017 |
Оприлюднено | 21.06.2018 |
Номер документу | 74804246 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд Харківської області
Тордія Е. Н.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні