Рішення

від 20.06.2018 по справі 695/1119/18

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1119/18

номер провадження 2/695/785/18

20 червня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю секретаря - Бреуса В.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської сільської ради Золотоніського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2017 року помер батько позивача ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на майно до складу якого, серед іншого, увійшов будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 47, с. Подільське Золотоніського району Черкаської області та земельні ділянки площею 0,0863 га, площею 0,2389 га, площею 0,1638 га, площею 2,2868 га, які знаходяться в с. Подільське Золотоніського району Черкаської області. Вказане майно належало померлій 03.12.2013 року ОСОБА_3, яка була матір'ю ОСОБА_2, який прийняв спадщину після смерті матері шляхом володіння спадковим майном, хоча юридично своїх прав не оформив та теж помер.

Позивач виявив намір належним чином оформити вказане вище спадкове майно, а тому звернувся до Золотоніської районної державної нотаріальної контори з відповідними заявами. Однак оформити вказану спадщину так і не зміг, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів як на вказаний будинок так і на вказані земельні ділянки. За таких обставин позивачу, постановою нотаріуса від 17.04.2018 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки, а тому він був змушений звернутися до суду із відповідним позовом про визнання права власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за законом.

У судове засідання позивач та його представник ОСОБА_4 не з'явились, однак останній направив до суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просив провести за його відсутності та відсутності позивача, на задоволенні позовних вимог наполягала у повному обсязі.

Представник відповідача - Подільської сільської ради в судове засідання не з'явився, направивши до суду відповідне клопотання, згідно з яким просив суд справу розглянути без участі представника сільської ради, проти позовних вимог не заперечує, позов визнає.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, а відповідач позовні вимоги визнала повністю, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі та прийняти рішення на підставі доказів, що знаходяться у ній.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить з наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Як вбачається з Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження і відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України №00019653573 від 24.02.2018 року ОСОБА_2 народився 14.11.1970 року, а його матір'ю зазначена ОСОБА_3.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії І-СР №325658 від 24.02.2018 року) ОСОБА_3 померла 03.122.2013 року, про що зроблений відповідний актовий запис №11.

Із довідки, виданої виконкомом Подільської сільської ради Золотоніського району від 26.02.2018 року № 68 вбачається, що ОСОБА_3 була постійним жителем села і на день смерті з нею постійно проживав її син ОСОБА_2.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 до дня смерті ОСОБА_3 проживав разом із нею та вів спільне господарство, а після її смерті та до дня своєї смерті проживав у домогосподарстві, що належало його матері, що стверджується вказаною вище довідкою сільської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На підставі вказаного вище та враховуючи, що ОСОБА_2 постійно проживав із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, то суд вважає, що він прийняв спадщину, до складу якої входять усі права та обов'язки, які належали ОСОБА_3 і не припинилися після її смерті.

Як встановлено судом із копії свідоцтва про народження (серії ІІІ-СР№404324 від 10.08.1993 року) ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії І-СР №304395 від 16.06.2017 року) ОСОБА_2 помер 15.06.2017 року, про що зроблено відповідний актовий запис за №5.

Згідно з ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Нормами ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено судом вище, позивач є сином померлого ОСОБА_2 та на підставі ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги.

Згідно загальних норм закріплених в ст. 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Так згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.04.2018 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на вказані вище земельні ділянки та житловий будинок, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів.

Як вбачається судом із матеріалів справи, оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки втрачені, про що зроблено оголошення в газеті Вісник Золотоніщини за 29.03.2018 рік №13.

Водночас із копії державного акту, серії ЯИ №974253, виданого на підставі рішення Подільської сільської ради від 20.10.2009 року №30-3/V та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 06.11.2009 року №010978400012, вбачається, що ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 0.0863 га , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою вул. Шевченка 47, с. Подільське Золотоніського району Черкаської області.

Згідно з копією державного акту, серії ЯИ №974254, виданого на підставі рішення Подільської сільської ради від 20.10.2009 року №30-3/V та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 06.11.2009 року за №010978400013, вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0.2389 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою вул. Шевченка 47, с. Подільське Золотоніського району Черкаської області.

Відповідно до копії державного акту серії ЯИ №974255, виданого на підставі рішення Подільської сільської ради від 20.10.2009 року №30-3/V та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 06.11.2009 року за №010978400014, вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0.1638 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Подільске Золотоніського району Черкаської області.

Окрім того згідно з копією державного акту, серії ЯА №077943, виданого на підставі розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації від 01.10.2004 року №363 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 06.10.2004 року за №285, вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2.29 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Подільської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Суд також бере до уваги, що вказані земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі , що стверджується витягами з ДЗК про земельну ділянку №НВ-7106835902018, НВ-7106835882018, НВ-7106835892018, НВ-7106835912018 виданими Міськрайонним управлінням у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 28.02.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, окрім іншого, належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу.

Окрім того суд, при вирішенні вказаної справи бере до уваги, що згідно ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільська рада, як відповідач по справі та орган місцевого самоврядування, що здійснює представництво територіальної громади позовні вимоги визнала повністю, а отже визнала і факт належності вказаних земельних ділянок, ОСОБА_3, а в подальшому ОСОБА_2.

Оскільки ОСОБА_3 за життя отримала відповідні державні акти на право власності на земельні ділянки, які зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, а також відомості про які містяться в Державному земельному кадастрі, а орган місцевого самоврядування не заперечує проти наявності у власності померлої ОСОБА_3 вказаних земельних ділянок, а тому суд приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 за життя належали земельні ділянки площею 0,0863 га, площею 0,2389 га, площею 0,1638 га, площею 2,2868 га, які знаходяться в с. Подільське Золотоніського району Черкаської області.

Відповідно до вказаної вище довідки виконкому Подільської сільської ради, виданої на підставі по господарської книги №1, особовий рахунок №010075-3 за померлою 03.12.2013 року ОСОБА_3 числиться житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою вул. Шевченка №47, с. Подільске, Золотоніського району Черкаської області. Рік побудови - 1975.

Суд бере до уваги, що «Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР» , затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність) було вперше встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва. Тобто, до 05 серпня 1992 року не було передбачено процедури введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні прав власності.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалися рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад і додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).

Оскільки сам будинок був побудований в 1975 році, а в сільській раді наявний відповідний запис в погосподарській книзі про власника вказаного будинку, суд приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 за життя належав на праві власності будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: вул. Шевченка №47, с. Подільске, Золотоніського району Черкаської області, хоча за життя вона і не отримала відповідного свідоцтва про право власності на вказаний житловий будинок.

Таким чином суд приходить до обґрунтованого висновку, що за життя ОСОБА_3 була власницею вказаних вище земельних ділянок та будинку з господарськими будівлями і спорудами, які, після її смерті, були успадковані її сином ОСОБА_2 шляхом постійного проживання із нею на день смерті, хоча належним чином своїх спадкових прав ОСОБА_2 так і не оформив та теж помер.

Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 із заявиами про прийняття спадщини у встановленому законом порядк не зверталися, що стверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №52085287 від 30.05.2018 року.

Згідно із ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, а за життя право власності не було зареєстровано в належному порядку, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається із повідомлення Золотоніської районної державної нотаріальної контори №422/01-16 від 10.05.2018 року після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа за №268/2017. Підставою для її заведення була подана заява про прийняття спадщини від сина ОСОБА_1

Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач належним чином прийняв спадщину після смерті свого батька, який в свою чергу прийняв спадщину після смерті своєї матері, а оскільки оригінали правовстановлюючих документів відсутні, а власник помер, вбачається обмеження прав позивача у можливості прийняття та належного розпорядження своїм спадковим майном, а тому враховуючи, що існують завонні підстави, позов підлягає до повного задоволення

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 346, 1268 ЦК України та ст. 10,

ст., ст. 76,264,265 ЦПК України ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Подільської сільської ради Золотоніського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, село Подільське, вул. Шевченка, 47, та належав померлій 03.12.2013 року ОСОБА_3, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_2, який фактично спадщину прийняв, а юридично не оформив своїх спадкових прав, за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після померлого 15 червня 2017року його батька ОСОБА_2.

Визнати право власності на земельну ділянку, площею 0,0863 га, кадастровий номер 7121588501:01:001:0032, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться Черкаська область, Золотоніський район, с. Подільське, та належала померлій 03.12.2013 року ОСОБА_3, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_2, який фактично спадщину прийняв, а юридично не оформив своїх спадкових прав, за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після померлого 15 червня 2017року його батька ОСОБА_2.

Визнати право власності на земельну ділянку, площею 0,2389 га, кадастровий номер 7121588501:01:001:0033, надану для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Подільське, та належала померлій 03.12.2013 року ОСОБА_3, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_2, який фактично спадщину прийняв, а юридично не оформив своїх спадкових прав, за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після померлого 15 червня 2017року його батька ОСОБА_2.

Визнати право власності на земельну ділянку, площею 0,1638 га, кадастровий номер 7121588501:01:002:0035, надану для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Подільське, та належала померлій 03.12.2013 року ОСОБА_3, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_2, який фактично спадщину прийняв, а юридично не оформив своїх спадкових прав, за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після померлого 15 червня 2017року його батька ОСОБА_2.

Визнати право власності на земельну ділянку, площею 2,2868 га, кадастровий номер 7121588500:02:001:0121, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, Подільська сільська рада, та належала померлій 03.12.2013 року ОСОБА_3, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_2, який фактично спадщину прийняв, а юридично не оформив своїх спадкових прав, за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після померлого 15 червня 2017року його батька ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя : Середа Л.В.