Ухвала

від 19.06.2018 по справі 757/13559/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13559/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у місті Києві клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Елаєнс-Сервіс» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року у справі№757/67197/17-к в рамках кримінального провадження №42017000000001932, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Елаєнс-Сервіс» в порядкуст. 174 КПК Українипро скасування арешту майна (грошових коштів), які знаходяться на наступних банківських рахунках: №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (російський рубль), НОМЕР_4 (євро), НОМЕР_5 , НОМЕР_6 (українська гривня), які відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»,накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року у справі №757/67197/17-к в рамках кримінального провадження №42017000000001932.

Обґрунтовуючи подане клопотання представник власника майна зазначає, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписівст. 170 КПК України.Так, в матеріалах справи відсутні докази та/або посилання на такі докази, які б свідчили про прямий взаємозв`язок ТОВ «Елаєнс-Сервіс» з особами, які зазначені в клопотанні і мали будь-яке відношення до ТОВ «Елаєнс-Сервіс» і, відповідно, відсутні будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках товариства і були здобуті в ході господарської діяльності останнього.

Представник ТОВ «Елаєнс-Сервіс» у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав суду клопотання, вказав, що підтримує доводи клопотання про скасування арешту майна і просив його задовольнити, розгляд справи провести в його відсутність.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, приходить до висновку про задоволення клопотання, з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001932, відомості про яке 16 червня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.190, ч. 5 ст.185, ч. 2 ст.361-1, ч. 2 ст.200, ч. 2 ст.361, ч. 3 ст.209, ч. 1 ст.203-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від 10 листопада 2017 року у справі№757/67197/17-кякою було задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , накладено арешти на грошові кошти ТОВ «Елаєнс-Сервіс», які знаходяться на наступних банківських рахунках: №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (російський рубль), НОМЕР_4 (євро), НОМЕР_5 , НОМЕР_6 (українська гривня), які відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ «Елаєнс-Сервіс» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ізст. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави,втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року у справах № 757/67197/17-к, при накладенні арештів слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що грошові кошти на рахунках ТОВ «Елаєнс-Сервіс» можуть бути предметом злочину, а також зважаючи на те, що незастосування накладення арешту може призвести до приховування, зникнення, втрати, використання відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, доведеності необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Як встановлено в судовому засіданні, не заперечувалось сторонами кримінального провадження та вбачається з матеріалів кримінального провадження, посадовим особам ТОВ «Елаєнс-Сервіс» в порядку ст.ст.1,42, ч. 1 ст.111, ч. 3 ст.276ч. 1, ст.278 КПК Українине було повідомлено про підозру, так само, як і відсутні докази того, що грошові кошти на рахунках товариства є предметом кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвал від 10 листопада 2017 року про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Зокрема, згідно із ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на грошові кошти, які належать ТОВ «Елаєнс-Сервіс», слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, а саме те, що майно відповідає критеріям, передбаченимст. 98 КПК України, а тому з метою попередження можливого зникнення грошових коштів та забезпечення кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти.

Відповідно до вимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано суду допустимих, в розумінніст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з ТОВ «Елаєнс-Сервіс», а також відсутні підстави відповідальності цього товариства за незаконні дії третіх осіб.

Поряд із тим, в судовому засіданні прокурором не доведено, що спірні рахунки були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто його відповідність критеріям, визначенимст. 98 КПК України, як і можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать, що на даний час відсутні підстави для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання про накладення арешту не було зазначено та не було визначено слідчим суддею під час розгляду такого клопотання, оскільки, наразі наявні та встановлені обставини, які не були предметом дослідження, та докази, які не були надані слідчому судді при вирішенні питання про накладення арешту.

Також слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченомуст. 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченомуст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, та з матеріалів провадження вбачається, що на момент розгляду провадження відсутні дані про те, що ТОВ «Елаєнс-Сервіс» або його посадовим особам повідомлено про підозру, а у відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно достатті 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. В той же час згідно із ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви, стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, винесення рішень може ґрунтуватися лише на достатніх доказах. Обґрунтованість рішення не може розглядатися без оцінки достатності доказів для досягнення того рівня знань про обставини справи, який вимагається для цього рішення. Достатність доказів утворюють належні, допустимі та достовірні докази.

Як встановлено п. 2 ч. 1ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання ТОВ «Елаєнс-Сервіс» про скасування арешту майна (коштів), накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року №757/67197/17-к в рамках кримінального провадження №42017000000001932 підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року у справі №757/67197/17-к на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Елаєнс-Сервіс» (код ЄДРПОУ 38866151) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (українська гривня), НОМЕР_3 (російський рубль), НОМЕР_4 (євро), НОМЕР_5 , НОМЕР_6 (українська гривня), які відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяКарабань