Ухвала

від 15.06.2018 по справі 761/21779/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21779/18

Провадження № 1-кс/761/14786/2018

У Х В А Л А

Іменем України

15 червня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого з ОВС 6-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП ДФС ОСОБА_2 , погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100110000160від 05.07.2016року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст.212 КК України,

В С Т А Н О В И В :

12.06.2018 року в провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС 6-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП ДФС ОСОБА_2 , погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100110000160від 05.07.2016року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст.212 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що в СУ ФР Офісу ВПП ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100110000160 від 05.07.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст.212 КК України.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що невстановлені слідством особи діючи умисно та протиправно створили ряд суб`єктів господарської діяльності, серед яких: ТОВ «ЕНПАЙС» (код ЄДРПОУ 40330460), ТОВ «Бравібеллі» (код ЄДРПОУ 37035620), ТОВ «МЕЛЛВІЛ» (код ЄДРПОУ 41639370) з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки.

Крім того,в ходідосудового розслідуваннявстановлено,що взоні діїОдеської митниціДФС здійснюється митне оформлення вантажів, а саме імпорту різних товарно матеріальних цінностей вантажоотримувачем яких є ТОВ «МЕЛЛВІЛ» (код ЄДРПОУ 41639370), а підписантом від імені підприємства виступає ОСОБА_4 , яка повідомила про свою непричетність до здійснення господарської діяльності ТОВ «МЕЛЛВІЛ».

Також надійшли матеріали від оперативних працівників МОУ ОВПП ДФС, в тому числі ВМД, згідно яких встановлено вантаж у контейнерах, що згідно зазначених ВМД переміщуються в адресу ТОВ «Меллвіл» (код ЄДРПОУ 41639370) здійснюючи митне оформлення на території Одеської митниці ДФС, в наступних контейнерах: 1/ECMU 9769483/221/1; 1/PONU 7450793/221/1; 1/CAIU 7952988/221/1 ; 1/ARKU 8446936/221/1; 1/CCLU 7029950/221/1; 1/TCLU 9756091/221/1; 1/ZCSU 8685821/221/1; 1/DFSU 7800689/221/1; 4/SEGU 4471311/221/2; 2/CAIU 8888081/221/2; 1/TGHU 5297305/212/1; 1/YMLU8864883/221/2; 1/ZCSU8573267/221/2; 1/MIEU2013124/221/1; 1/TCKU3522695/211/2; 1/OOLU9982020/221/1; 1/MEDU2995062/211/2; 1/TGBU5467729/221/2; 1/YMLU8516379/221/2; 1/TCNU1051482/221/2; 1/YMLU8899431/221/2; 1/TCLU5899509/221/2; 1/MRKU 2363729/221/1; 1/ZCSU 7117771/221/1; 1/CXDU 2389612/221/1; 1/TCLU 5505462/221/1; 1/DRYU 9609270/221/1; 1/DRYU 4564866/221/1; 1/SEGU 4355728/221/1; 1/TEMU 8481628/221/1; 1/CCLU 7757847/221/1; 1/CXDU2189189/222/2; 1/GLDU7670155/221/2; 1/CAIU7902210/221/1; 1/MRKU5104017/221/1; 1/PONU7365813/221/2; 1/MEDU2995062/211/2.

Походження вказаних товарно-матеріальних цінностей на даний час не встановлено та документально не підтверджено, підприємство імпортер ТОВ «МЕЛЛВІЛ» (код ЄДРПОУ 41639370) має підтверджені ознаки фіктивності, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що вантаж (товарно-матеріальні цінності), які знаходяться у зазначених контейнерах отримані в наслідок вчинення кримінального правопорушення, фактично є об`єктом кримінально-протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути використані з метою забезпечення у подальшому відшкодування спричинених державі збитків

08.06.2018 року вище вказані товарно-матеріальні цінності постановою слідчого визнанні речовими доказами.

Єдиним способом збереження на даний час речових доказів-товарно-матеріальних цінностей, які ввозяться на митну територію України від імені ТОВ «МЕЛЛВІЛ», є накладення арешту, в розумінні ст. 170 КПК України.

Не накладенняарешту натоварно-матеріальніцінності надастьзможу невстановленимособам,які використовуютьдля прикриттянезаконної діяльностіпідприємство зознаками фіктивностіТОВ «МЕЛЛВІЛ»,приховати слідивчинення злочину,в томучислі шляхомзнищенням абопереховуванням товарно-матеріальних,що призведедо ухиленнявід сплатиподатків тамитних платежів,так якнаслідок спричинитьзначні втратидля Державногобюджету України.

З метою всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування кримінального провадження, а також припинення злочинної діяльності, необхідно накласти арешт на згадане майно, захищаючи економічні інтереси держави та недопущення виведення грошових коштів у тіньовий сектор економіки.

Слідчий суддя, перевіривши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Як убачається з витягу з ЄРДР кримінальне провадження № 32016100110000160 розслідується у зв`язку із вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.205;ч.3ст.212 КК України.

При цьому, у клопотанні порушується питання про накладення арешту на на товарно-матеріальні цінності (вантаж), який знаходиться в зоні дії Одеської митниці ДФС, що переміщуються в адресу ТОВ «МЕЛЛВІЛ» (код ЄДРПОУ 41639370)у наступнихконтейнерах:1/ECMU 9769483/221/1; 1/PONU 7450793/221/1; 1/CAIU 7952988/221/1 ; 1/ARKU 8446936/221/1; 1/CCLU 7029950/221/1; 1/TCLU 9756091/221/1; 1/ZCSU 8685821/221/1; 1/DFSU 7800689/221/1; 4/SEGU 4471311/221/2; 2/CAIU 8888081/221/2; 1/TGHU 5297305/212/1; 1/YMLU8864883/221/2; 1/ZCSU8573267/221/2; 1/MIEU2013124/221/1; 1/TCKU3522695/211/2; 1/OOLU9982020/221/1; 1/MEDU2995062/211/2; 1/TGBU5467729/221/2; 1/YMLU8516379/221/2; 1/TCNU1051482/221/2; 1/YMLU8899431/221/2; 1/TCLU5899509/221/2; 1/MRKU 2363729/221/1; 1/ZCSU 7117771/221/1; 1/CXDU 2389612/221/1; 1/TCLU 5505462/221/1; 1/DRYU 9609270/221/1; 1/DRYU 4564866/221/1; 1/SEGU 4355728/221/1; 1/TEMU 8481628/221/1; 1/CCLU 7757847/221/1; 1/CXDU2189189/222/2; 1/GLDU7670155/221/2; 1/CAIU7902210/221/1; 1/MRKU5104017/221/1; 1/PONU7365813/221/2; 1/MEDU2995062/211/2.

За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до положень статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання слідчого погоджене з прокурором не містить передбачених ст.170 КПК України правових підстав для накладення арешту на майно.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичної особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися саме в клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен гарантувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий за погодженням з прокурором, який вніс клопотання про арешт майна, не дотримався.

Так, зі змісту клопотання убачається, що метою накладення арешту є забезпечення відшкодування спричинених державі збитків.

Крім того, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Однак, у клопотанні відсутнє відповідне обґрунтування необхідності арешту майна з підстав забезпечення цивільного позову, так само до клопотання не додано будь-яких даних на підтвердження розміру збитків та заявленого цивільного позову, що свідчить про недоведеність слідчим співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Також уклопотанні порушуєтьсяпитання пронакладення арештуз метоюзбереження ревучих доказів.

Разом зтим,клопотання немістить відповідного обґрунтування, що згадане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки не надано даних, які б давали підстави вважати, що вони були об`єктом кримінального правопорушення, набуті внаслідок злочинних дій, або були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, слідчий порушуючи питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, додав до клопотання постанову від 08.06.2018 року про визнання майна ревучими доказами.

Разом з тим, згадана постанова слідчого про визнання речовим доказом не містить обґрунтування, яким чином тимчасово вилучене майно, на яке просить накласти арешт слідчий, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, а так само, яким критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідає це майно.

Тобто, постанова про визнання речовим доказом від 08.06.2018 року належним чином не необґрунтована, оскільки в ній відсутній висновок слідчого, який би давав підстави вважати, що згадане майно, відповідає критеріям речового доказу.

Варта й уваги те, що з у прохальній частині клопотання порушується питання, зокрема, дослівно «накласти арешт на товарно-матеріальні цінності (вантаж), який знаходиться в зоні дії Одеської митниці ДФС, що переміщуються в адресу ТОВ «МЕЛЛВІЛ» (код ЄДРПОУ 41639370) у наступних контейнерах».

Разом з тим, не надано будь-яких даних щодо власника зазначених вище товарно-матеріальних цінностей (вантажу) що переміщуються в адресу ТОВ «МЕЛЛВІЛ», так само не конкретизовано, що саме міститься у згаданих контейнерах.

Тобто, доводи клопотання слідчого погоджене з прокурором про арешт майна, не підтверджено матеріалами клопотання, що свідчить про його необґрунтованість.

Отже, у клопотанні не наведено належного обґрунтування, яке може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому, на відміну від розгляду клопотань про застосування запобіжних заходів, де ст. 185 КПК України передбачена можливість зміни або доповнення такого клопотання, при вирішенні питань про арешт майна та про застосування інших заходів забезпечення кримінального провадження такої можливості КПК України не передбачає, а встановлює, що у випадку внесення клопотання про арешт майна без додержання вимог ст. 171 КПК України, слідчий суддя повертає його прокурору для усунення недоліків в строк, який не перевищує 72 годин.

Відповідно до положення ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно вимог ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк у сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням наведеного, оскільки слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 КПК України, клопотання підлягає поверненню прокурору із встановленням строку у сімдесят дві години для усунення наведених вище недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 26, 170, 171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого з ОВС 6-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП ДФС ОСОБА_2 , погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100110000160від 05.07.2016року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст.212 КК України, повернути прокурору із встановленням строку у сімдесят дві години для усунення наведених вище недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчийсуддя ОСОБА_1