Рішення

від 13.06.2018 по справі 908/247/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/20/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2018 Справа № 908/247/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

За участю представників:

Представник ПП ТК «Східний експрес» - ОСОБА_1, ордер ДП № 1987 від 17.04.2018 р.;

представник ТОВ «Південна промислова компанія»- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 21.06.2017;

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/247/18

за первісним позовом: Приватного підприємства транспортної компанії «Східний експрес» (51830, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Лобойківка, вул. Шевченка, буд. 127 А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна промислова компанія» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3 Г)

про стягнення 67500,00 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна промислова компанія» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3 Г)

до відповідача: Приватного підприємства транспортної компанії «Східний експрес» (51830, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Лобойківка, вул. Шевченка, буд. 127 А)

про стягнення 106853,43 грн. шкоди, завданої пошкодженням вантажу

СУТЬ СПОРУ:

14.02.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 12/02 від 12.02.2018 р.) Приватного підприємства транспортної компанії Східний експрес до Товариства з обмеженою відповідальністю Південна промислова компанія про стягнення 67500,00 грн. основного боргу за договором про перевезення вантажу від 20.04.2016 р. № 169.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/247/18 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.02.2018 р. позовну заяву Приватного підприємства транспортної компанії Східний експрес залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (направлення відповідачу копії позовної заяви вих. № 12/02 від 12.02.2018 р., яка надійшла до суду).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.03.2018 р., у зв'язку з усуненням позивачем недоліків, позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрито провадження у справі № 908/247/18, якій присвоєний номер провадження 22/20/18, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 28.03.2018 р.

21.03.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява (вих. № б/н від 20.03.2018 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю Південна промислова компанія до Приватного підприємства транспортної компанії Східний експрес про стягнення 106853,43 грн. шкоди, завданої пошкодженням вантажу за договором про перевезення вантажу від 20.04.2016 р. № 169.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.03.2018 р. зустрічну позовну заяву передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 22.03.2018 р. суддею Ярешко О.В. прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, розгляд зустрічної позовної заяви призначено разом із первісним позовом у підготовчому засіданні 17.04.2018 р. за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.04.2018 р. на підставі ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 17.05.2018 р.

Ухвалою суду від 03.05.2018 р., у зв'язку з перебуванням судді Ярешко О.В. у відрядженні 17.05.2018 р., підготовче засідання призначено на 21.05.2018 р.

Ухвалою суду від 21.05.2018 р., згідно з усним клопотанням сторін, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжений строк підготовчого провадження до 22.06.2018 р. включно, підготовче засідання відкладено на 12.06.2018 р.

Ухвалою суду від 12.06.2018 р. підготовче провадження закрите, справа призначена до розгляду по суті у судовому засіданні 13.06.2018 р.

У судовому засіданні 13.06.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги, які мотивовані наступним. 20.04.2016 р. між сторонами у справі укладений договір про перевезення вантажу № 169. У телефонному режимі було досягнуто згоди з приводу умов оплати з доставки вантажу за маршрутом: м. Запоріжжя - смт. Вільшанка. Заявка на перевезення вантажу № 5 від 20.12.2017 р. та рахунок на оплату № 169-05 23.12.2017 р., під час подачі автомобілів під навантаження, були передані відповідачу на підпис. 22.12.2017 р. відповідач здійснив оплату 50% суми вартості наданих послуг (38500 грн.) за заявкою № 5. Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 23.12.2017 р. та подорожніми листами. Оскільки під час розвантаження вантажу вантажоодержувачем встановлено наявність дефектів вантажу, про що складений акт, вантаж не був прийнятий вантажоодержувачем. У встановлений заявкою № 5 строк - 26.12.2017 р. відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати 50% вартості послуги у сумі 38500 грн. Акти наданих послуг відповідачем не підписані. У зв'язку з неприйняттям вантажоодержувачем вантажу, між сторонами у справі у телефонному режимі була досягнута домовленість з приводу умов оплати з доставки вантажу у зворотному напрямку. Заявка № 6 та рахунок № 169-06 від 26.12.2017 р. були передані відповідачу через водія та направлені електронною поштою. У заявці № 6 була визначена оплата за перевезення 29000,00 грн. Вантаж був прийнятий відповідачем за місцем переадресування вантажу. Оплата за перевезення у сумі 29000,00 грн. відповідачем не здійснена. Акти виконаних послуг були повторно направлені відповідачу поштою 15.01.2018 р. Оскільки відповідач акти не підписав, мотивованої відмови від їх підпису не надав, акти вважаються прийнятими з виконанням перевізником своїх зобов'язань з 15.01.2018 р. Просив стягнути з відповідача 67500,00 грн. основного боргу. Позов обґрунтований ст.ст. 307, 311, 173, 175, 193 ГК України, ст.ст. 11, 12, 14, 509, 526, 530, 599, 626, 629, 908, 909, 919 ЦК України, Законом України Про транспортно-експедиторську діяльність , Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідач за первісним позовом у письмовому відзиві, який надійшов до суду 21.03.2018 р., зазначив, що позивач не виконав своїх зобов'язань за договором № 169 належним чином, у нього відсутні оформлені належним чином документи щодо виконання умов зобов'язання. При прибутті вантажу до пункту призначення (смт. Вільшанка) виявилося, що він пошкоджений. 25.12.2017 р. за участі вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізника був складений акт про пошкодження доставленого позивачем вантажу. Після цього було оформлено переадресування вантажу - назад до складу вантажовідправника для усунення пошкоджень. Вантаж відповідачу був доставлений 27.12.2017 р. та його огляд проводився за участю експертів Запорізької торгово-промислової палати, за наслідком чого був складений акт експертизи № О-974. Отже, позивач не виконав свої зобов'язання належним чином, оскільки вантаж був пошкоджений. У матеріалах справи відсутні належні докази того, що відповідач прийняв роботи позивача з перевезення. Відсутні докази досягнення домовленості між сторонами щодо оплати за повернення вантажу вантажовідправнику для усунення пошкоджень. Вантаж за місцем розвантаження був прийнятий відповідачем не на підставі заявки № 6, а на підставі товарно-транспортної накладної, в якій не міститься посилання ані на заявку № 6, ані на необхідність сплати грошових коштів. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У письмовій відповіді на відзив, що надійшла до суду 16.04.2018 р., позивач за первісним позовом зазначив, що мотивованої відмови від підписання актів виконаних послуг відповідач не надав, що свідчить про прийняття актів. Письмових зауважень або претензій до наданих позивачем послуг від відповідача у встановлені строки не надходило. Можливе завдання саме позивачем збитків відповідачу не звільняє останнього від обов'язку щодо оплати наданих послуг перевезення. Претензія відповідача була направлена позивачу лише після отримання ухвали про відкриття провадження у даній справі, майже через 2 місяці після отримання актів наданих послуг та 69 днів після складення акту експертизи № О-974. Розвантаження за заявкою № 6 відбулось 27.12.2017 р., вантаж прийнятий відповідачем, товарно-транспортна накладна підписана, розрахунки відповідач мав здійснити 27.12.2017 р. Просив позов задовольнити повністю.

Позивач за зустрічним позовом підтримав зустрічні позовні вимоги, які мотивовані таким. 20.12.2017 р. між сторонами були узгоджені умови заявки № 5 на перевезення вантажу, загальна сума склала 77000,00 грн. Прийняття вантажу перевізником підтверджується товарно-транспортною накладною № НОМЕР_1 від 23.12.2017 р. 25.12.2017 р. вантаж був доставлений у пункт розвантаження (смт. Вільшанка). Однак, при прибутті вантажу до пункту призначення виявилось, що він пошкоджений, про що був складений акт від 25.12.2017 р., в якому були зафіксовані пошкодження. Після цього було оформлено переадресування вантажу - назад до складу вантажовідправника для усунення пошкоджень. Вантаж був доставлений 27.12.2017 р., у товарно-транспортній накладній № НОМЕР_1 від 23.12.2017 р. був здійснений запис про те, що вантаж прибув у пошкодженому стані. Огляд вантажу проводився за участю експертів Запорізької торгово-промислової палати, за наслідком чого був складений акт експертизи № О-974. Для відновлення вантажу (підстанції КТПБМ 1000-10/0,4 У1) були придбані та використані матеріали згідно з переліком. 07.03.2018 р. позивачем за зустрічним позовом складена калькуляція вартості робіт по доробці дефектів виробу (підстанції) після транспортування відповідачем, сума якої становить 23095,00 грн. Крім того, підприємство у зв'язку з пошкодженням вантажу під час його транспортування відповідачем зазнало ще й інших витрат. Вказані факти свідчать про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з перевезення вантажу до місця призначення. Через пошкодження вантажу під час транспортування відповідачем, позивачу була заподіяна шкода у розмірі 106853,43 грн., яку позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача. Позов обґрунтований ст.ст. 174, 314 ГК України, ст.ст. 11, 509, 908, 909, 920, 924, 1166 ЦК України.

16.04.2018 р. від відповідача за зустрічним позовом надійшов письмовий відзив. Вважає зустрічний позов необґрунтованим. У заявці № 5 були визначені вимоги до транспортного засобу: відкрита платформа. У графі особливі умови нічого не зазначено. Із умов даної заявки вбачається, що замовником не повідомлено виконавцю інформацію у повному обсязі стосовно вантажу (характеристика вантажу, вид упаковки, а також умови, які забезпечують безпечне перевезення вантажу). Умовами договору № 169 на замовника покладений обов'язок забезпечити належне упакування вантажу, що виключає його пошкодження під час усього маршруту транспортування. Перевізник не відповідає за якість та масу нетто вантажів, які затарені, упаковані або опломбовані вантажовідправником. Відповідач за зустрічним позовом належним чином виконав своє зобов'язання з перевезення вантажу згідно умов, визначених у заявці, на відкритій платформі. Жодних інших зобов'язань сторони не погоджували. Відповідач не може нести будь-якої відповідальності за потенційно можливі збитки позивача, пов'язані з негативним впливом природного середовища, оскільки не був зобов'язаний контролювати стан упаковки навантаженого вантажу. Потрапляння вологи та бруду пов'язане з пакуванням вантажу. Псування вантажу сталося внаслідок власних дій позивача, причиною псування, намокання та забруднення вантажу є відсутність належної упаковки вантажу. Позивачем не доведена наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. У діях відповідача протиправна поведінка та вина відсутні, оскільки забезпечене сумлінне і належне виконання покладених договором та заявкою зобов'язань. Просив у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

02.05.2018 р. від відповідача надійшла письмова відповідь на відзив. З доводами, наведеними у відзиві, не погодився. У товарно-транспортній накладній № НОМЕР_1 від 23.12.2017 р. зазначено, що вантаж наданий для перевезення у стані, що відповідає правилам перевезень відповідних вантажів, на зворотному боці накладної зазначено найменування вантажу. У зв'язку з тим, що ані в заявці, ані в накладній не були передбачені вимоги до упаковки, то упаковка вантажу була належною. Вантаж позивачем був належним чином закріплений на транспортному засобі перевізника спеціальними ременями, у декілька шарів упакований плівкою. Даної упаковки достатньо для забезпечення схоронності вантажу. Причиною пошкодження вантажу стало здійснення транспортування неналежним чином, а не неналежність упаковки. Перевезення одночасно здійснювалося трьома транспортними засобами аналогічного вантажу. Вантаж був упакований однаково, перевезення здійснювалося одночасно за однакових погодних умов. Для подібного вантажу не передбачена спеціальна упаковка, оскільки він має особливі розміри. Вантаж був доставлений вантажоодержувачу не лише з пошкодженою упаковкою, а і з технічними пошкодженнями, що могли бути заподіяні лише через неналежне перевезення. Перевізник під час транспортування повинен був забезпечити не тільки доставку вантажу, а і його збереження під час транспортування у належному стані. У відзиві відповідач не наводить аргументів щодо вжиття водієм транспортного засобу заходів, спрямованих на відвернення пошкодження вантажу. Вантаж був наданий для перевезення у належній упаковці, відповідач не відмовився від перевезення. Наполягав на задоволенні зустрічного позову.

21.05.2018 р. від відповідача за зустрічним позовом надійшло письмове клопотання про визнання доказів неналежними та недостатніми, у якому виклав заперечення стосовно розрахунку понесених позивачем витрат.

12.06.2018 р. від позивача за зустрічним позовом надійшло письмове заперечення на вказане вище клопотання відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2016 р. між Приватним підприємством транспортною компанією Східний експрес (перевізник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Південна промислова компанія (замовник за договором) укладений договір перевезення вантажу № 169, за умовами якого перевізник зобов'язався доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення у встановлений договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язався сплатити за перевезення вантажу встановлену договором плату (п. 1.1 договору).

Найменування та кількість вантажу, термін подачі автомобіля під навантаження, адреса навантаження, адреса розвантаження, упаковка, строк перевезення визначаються сторонами в заявці на перевезення вантажу № 1, яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2). За узгодженням сторін обсяг перевезень може бути збільшений, у цьому випадку оформлюються наступні заявки на перевезення вантажів, які після підписання представниками сторін та скріплення їх печатками складають невід'ємну частину даного договору (п. 1.3).

ОСОБА_3 п. 2.1 договору перевезення вантажів здійснюється на підставі заявок на перевезення вантажу, що узгоджуються сторонами, та після підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками складають невід'ємну частину договору.

Заявка на перевезення вантажу подається замовником (п. 2.2). Перевізник зобов'язаний протягом однієї доби розглянути заявку на перевезення вантажів, зазначити вартість перевезення, строк доставки вантажу, узгодити інші умови перевезення шляхом підписання заявки на перевезення повноважним представником та скріплення печаткою, і повернути заявку замовнику або повідомити в цей же строк про відмову від перевезення (п. 2.3).

У розділі 5 договору сторони узгодили ціну та порядок розрахунків. ОСОБА_3 п. 5.1 розмір плати за перевезення визначається за взаємною згодою сторін і зазначається в заявках на перевезення вантажу, які є невід'ємною частиною цього договору.

У відповідності до п. 9.7 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє 12 місяців по 20.04.2017 р.

Додатковою угодою № 01 від 20.04.2017 р., сторони внесли зміни до пункту 9.7 договору № 169, визначивши термін дії договору: з 20.04.2017 р. по 20.04.2018 р.

Звертаючись до суду з первісним позовом, позивач зазначає про наявність заборгованості за договором № 169 від 20.04.2016 р. Позивач за зустрічним позовом зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору № 169 від 20.04.2016 р., внаслідок чого вантаж був пошкоджений, чим останньому завдано шкоду.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.

ОСОБА_3 з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовані договором перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, приписи якої кореспондуються зі ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

За змістом ч. 2 ст. 908 ЦК України, ч. 5 ст. 307 ГК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

ОСОБА_3 з матеріалами справи, між сторонами у справі на підставі договору № 169 від 20.04.2016 р. підписано заявку на перевезення вантажу № 5 від 20.12.2017 р., якою сторони узгодили умови перевезення: маршрут слідування: м. Запоріжжя - смт. Вільшанка, Вільшанський район, Кіровоградська область; термін подачі автомобіля під навантаження: 22.12.2017 р.; строк перевезення: 1-2 доби; найменування вантажу: обладнання; характеристика вантажу: кількість 4 од.; адреса навантаження: м. Запоріжжя, Північне шосе, 3г; вантажовідправник: ТОВ Південна промислова компанія ; спосіб навантаження/розвантаження: самозаїзд/краном; адреса розвантаження: смт. Вільшанка, Вільшанський район, Кіровоградська область; плата за перевезення: 24000,00 грн. - за одне авто б/г з ПДВ, 24000,00 грн. - за одне авто б/г з ПДВ, 29000,00 грн. - за одне авто б/г з ПДВ, загальна сума 77000,00 грн. б/г з ПДВ, оплата 50% - 22.12.2017 р., 50% - 26.12.2017 р.; вимоги до транспортного засобу: відкрита платформа; номери автопоїздів: а/м Renault АЕ0952СМ/АЕ9067ХМ, ОСОБА_4, а/м Renault АЕ0951СМ/АЕ1909ХХ, ОСОБА_5, а/м DAF АЕ1526ЕМ/АЕ0585ХР, ОСОБА_6

20.12.2017 р. позивач за первісним позовом виписав відповідачу рахунок № 169-05 від 20.12.2017 р. на суму 77000,00 грн.

22.12.2017 р. відповідач здійснив оплату 50% вартості послуг перевезення у сумі 38500,00 грн. згідно зазначеного рахунку.

ПП ТК Східний експрес здійснено перевезення вантажу згідно з заявкою № 5 трьома автомобілями НОМЕР_2/АЕ9067ХМ, водій ОСОБА_4 (подорожній лист № 75 від 11.12.2017 р.), № НОМЕР_3, водій ОСОБА_5 (подорожній лист № 71 від 17.11.2017 р.), № НОМЕР_4, водій ОСОБА_6 (подорожній лист № 73 від 30.11.2017 р.).

На вказане перевезення оформлено три товарно-транспортні накладні № НОМЕР_1 від 23.12.2017 р., в яких зазначено найменування вантажу: комплектна трансформаторна підстанція блочно-модульна КТПБМ 1000-10/0,4 У1 та вантажоодержувача: ТОВ Подільський енергоконсалтинг .

У двох товарно-транспортних накладних (водії ОСОБА_4, ОСОБА_5) у графі прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) міститься напис: виконроб ОСОБА_7В. та підпис.

Представники сторін під час розгляду справи у суді підтвердили отримання представником вантажоодержувача вантажу, доставленого двома автомобілями (водії ОСОБА_4, ОСОБА_5).

При доставці третім автомобілем (водій ОСОБА_6) вантаж був пошкоджений, про що представниками ПП ТК Східний експрес (водій ОСОБА_6М.), ТОВ Подільський енергоконсалтинг (виконавець робіт ОСОБА_7В.) та ТОВ Південна промислова компанія (начальник дільниці електромонтажних робіт ОСОБА_8О.) складений акт стану підстанції КТП-БМ-10У-УХЛ1 від 25.12.2017 р.

ОСОБА_3 з поясненнями позивача за первісним позовом, між сторонами була досягнута усна домовленість з приводу умов оплати з доставки пошкодженого вантажу у зворотному напрямку. Позивач за первісним позовом склав заявку на перевезення вантажу № 6 від 26.12.2017 р. та рахунок № 169-06 від 26.12.2017 р. на суму 29000,00 грн.

Заявка з боку відповідача за зустрічним позовом не підписана. У заявці визначено маршрут слідування: смт. Вільшанка, Вільшанський район, Кіровоградська область - м. Запоріжжя, плата за перевезення: 29000,00 грн. за одне авто б/г з ПДВ до розвантаження авто.

У судовому засіданні 12.06.2018 р. представник відповідача за первісним позовом підтвердив узгодження у телефонному режимі умов заявки № 6 з повернення пошкодженого вантажу відправнику, зокрема, умови з оплати перевезення у сумі 29000,00 грн. Позивач зазначив, що сума 29000,00 грн. відповідає тій сумі, що була визначена за доставку цього ж вантажу цим же автомобілем до смт. Вільшанка за заявкою № 5.

ОСОБА_3 ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Вантаж був доставлений відповідачу за зустрічним позовом, яким на товарно-транспортній накладній № НОМЕР_1 від 23.12.2017 р. зроблений напис кульковою ручкою від 27.12.2017 р. про прибуття вантажу на склад у м. Запоріжжя у пошкодженому стані, зазначено про проведення лише зовнішнього огляду, внутрішній огляд буде проводитися пізніше.

ТОВ Південна промислова компанія не заперечило доставку вантажу 27.12.2017 р. у зворотному напрямку.

ПП ТК Східний експрес за заявкою № 5 складені акти виконаних послуг (робіт) від 25.12.2017 р. № 169-05(1), № 169-05(2) на суму 24000,00 грн. кожен та № 169-05(3) на суму 29000,00 грн. та за заявкою № 6 - акт № 169-06 від 27.12.2017 р. на суму 29000,00 грн.

Вказані акти, рахунки на оплату, заявки №№ 5, 6, товарно-транспортні-накладні, подорожні листи, акт стану підстанції разом із супровідним листом вих. № 4 від 15.01.2018 р. були направлені ПП ТК Східний експрес на адресу відповідача. Перевізник вимагав повернути підписані акти виконаних послуг.

Вказаний лист був отриманий представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Також ПП ТК Східний експрес була направлена відповідачу претензія вих. № 3 від 15.01.2018 р. щодо погашення заборгованості у сумі 67500,00 грн., що виникла за договором № 169 від 20.04.2016 р., а також викладена вимога про повернення підписаних актів виконаних послуг. Вказана претензія була отримана представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Несплата відповідачем за первісним позовом плати за заявками №№ 5, 6 зумовила звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

ОСОБА_3 п. 3.2.8 договору № 169 замовник зобов'язався своєчасно оплачувати встановлену договором плату за перевезення.

Розрахунки між перевізником та замовником здійснюються на момент розвантаження і оформлення акту виконаних послуг (робіт), якщо інше не встановлено в заявці. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними (п. 5.2).

Пунктом 4.1 договору визначено, що виконання перевезення за цим договором фіксується в акті виконаних послуг (робіт), що підписуються сторонами. Акт за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними.

Замовник може відмовитися від прийому виконаних робіт, надавши перевізнику мотивовану відмову у письмовій формі, якщо, на його думку, роботи не відповідають умовам цього договору. Якщо протягом трьох днів із моменту передачі замовнику відповідного акту виконаних послуг (робіт) перевізник не одержить підписаний акт виконаних послуг (робіт) або мотивовану відмову, перевезення, зазначене у відповідному акті виконаних послуг (робіт), вважається прийнятим з виконанням перевізником своїх зобов'язань з дати передачі замовнику відповідного акту виконаних послуг (робіт) (п. 4.2).

Відповідач, отримавши акти виконаних послуг (робіт) від 25.12.2017 р. та від 27.12.2017 р. їх не підписав, письмової мотивованої відмові від їх підпису у встановлений договором строк не направив. Разом із тим, відповідач здійснення перевезень за заявками №№ 5, 6 не заперечив, зазначив про оформлення переадресування вантажу після виявлення його пошкоджень до м. Запоріжжя та включив суму 29000,00 грн. за перевезення за заявкою № 6 до розміру шкоди за зустрічним позовом.

У судовому засіданні 12.06.2018 р. представник ТОВ Південна промислова компанія зазначив, що склавши акт від 25.12.2017 р. та зробивши напис на накладній стосовно пошкодження вантажу, відповідач тим самим заявив про відмову від підписання актів. Крім того, перевізнику було відомо, що вантаж, доставлений одним із автомобілів, був пошкоджений та не прийнятий вантажоодержувачем.

Предметом зустрічного позову є вимога ТОВ Південна промислова компанія про стягнення з ПП ТК Східний експрес 106853,43 грн. шкоди, завданої пошкодженням вантажу у зв'язку з його перевезенням за договором № 169 від 20.04.2016 р.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами під час судового розгляду спору, вантаж ТОВ Південна промислова компанія , перевезення якого здійснювалося ПП ТК Східний експрес за заявкою № 5 від 20.12.2017 р. автомобілем НОМЕР_4 (водій ОСОБА_6М.), був пошкоджений, про що представниками перевізника, замовника та вантажоодержувача 25.12.2017 р. був складений акт стану підстанції КТП-БМ-10У-УХЛ1.

В акті зазначено, що при огляді підстанції після прибуття вантажу на місце розвантаження було виявлено слідуюче: - обірвана захисна плівка з комірок КСО 393 В-17 УЗ зав. № 2962, ком. № 9; КСО 393 В-17 УЗ зав. № 2961, ком. № 7; КСО 393 В-17 УЗ зав. № 2960, ком. № 5; КСО 393 В-17 УЗ зав. № 2963, ком. № 6; КСО 393 В-11 УЗ зав. № 2956, ком. № 4; КСО 393 В-14 УЗ зав. № 2959, ком. № 2; КСО 393 В-17 УЗ зав. № 2965, ком. № 10; КСО 393 В-17 УЗ зав. № 2964, ком. № 8, що призвело до попадання бруду, води, снігу всередину комірок і релейних ящиків; - вискочив штир кріплення дверці нижнього відсіку комірки КСО 393 В-17 УЗ зав. № 2962, ком. № 9, що призвело до випадіння дверці; - відірвані місця приварки комірок КСО 393 В-17 УЗ зав. № 2962, ком. № 9, КСО 393 В-17 УЗ зав. № 2961, ком. № 7, КСО 393 В-17 УЗ зав. № 2960, ком. № 5, внаслідок чого комірка під час транспортування здвинулась зі своєї позиції, пошкодивши підлогу блоку; - прим'ятий кут блоку РУ 10кВ; - у комірці КСО 393 В-17 УЗ зав. № 2964, ком. № 8 у ящику релейного захисту були виявлені вода та бруд; - виявлено пошкодження шлейфів релейного захисту, які знаходяться в ящику релейного захисту КСО 393 В-17 УЗ зав. № 2964, ком. № 8.

У товарно-транспортній накладній № НОМЕР_1 від 23.12.2017 р. при прибутті вантажу до м. Запоріжжя (у зворотному напрямку) представником ТОВ Південна промислова компанія було зроблено напис кульковою ручкою вантаж прибув на склад у м. Запоріжжя у такому стані: пошкоджене захисне упакування на комірках; бруд ззовні та всередині; зламаний замок (електро); вискочив штир кріплення дверці нижнього відсіку, що призвело до випадіння дверці. Проведено лише зовнішній огляд. Внутрішній огляд буде проводитися пізніше .

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що у момент доставки (повернення) вантажу його прийняття від перевізника та огляд проводився за участю експертів Запорізької торгово-промислової палати.

У матеріалах справи наявна копія акту експертизи № О-974 від 28.12.2017 р. Запорізької торгово-промислової палати (початок експертизи: 27.12.2017 р., закінчення експертизи: 28.12.2017 р.). В акті зазначено, що експертиза проводилася за участі представників ТОВ Південна промислова компанія ; на експертизу на території ТОВ Південна промислова компанія (м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3Г) пред'явлено 2 блоки з камерами збірними одностороннього обслуговування (КСО) до трансформаторної блочно-модульної підстанції КТПБМ 1000-10/0,4У1, навантажена на автопричепі № НОМЕР_5 з автотягачем № НОМЕР_4.

07.03.2018 р. позивач за зустрічним позовом направив відповідачу претензію (вих. № 3060 від 07.03.2018 р.) про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням вантажу на підставі товарно-транспортної накладної № НОМЕР_1 від 23.12.2017 р. у сумі 107860,00 грн.

Відповідач за зустрічним позовом шкоду позивачу не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача з зустрічним позовом до суду.

Відповідач за зустрічним позовом, заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог, стверджував, що пошкодження вантажу при його транспортуванні виникло з вини позивача через його неналежне упакування останнім.

ОСОБА_3 п. 3.2.1 договору № 169 від 20.04.2016 р. до прибуття автомобіля під навантаження замовник зобов'язаний підготувати вантаж для перевезення (затарувати, опломбувати, замаркувати, погрупувати по вантажоодержувачах, заповнити в документах на перевезення вантажів потрібні відомості по кожному вантажоодержувачу окремо…інші заходи, необхідні для виконання цього договору та збереження вантажу під час перевезення). Перевізник не відповідає за якість та масу нетто вантажів, які затарені, упаковані або опломбовані вантажовідправником. Також, відповідно до п. 3.2.6 договору, замовник зобов'язався повідомити перевізнику всю необхідну для здійснення перевезення інформацію про вантаж.

Перевізник, у свою чергу, зобов'язався: повідомити замовника про виявлені недоліки інформації, необхідної для виконання перевезення, що надана перевізнику, а у випадку надання неповної інформації - запитати необхідні дані (п. 3.1.2); точно дотримуватися вказівок замовника, якщо вказівка замовника заважає економічній і безпечній доставці вантажу, перевізник повинен негайно звернути на це увагу замовника (п. 3.1.3); подавати під навантаження справний рухомий склад у стані, придатному для перевезення даного виду вантажу, що відповідає санітарним вимогам, у строки, встановлені цим договором (п. 3.14); контролювати правильність розміщення та кріплення вантажу при його завантаженні та під час перевезення (п. 3.1.8).

ОСОБА_3 ст. 917 ЦК України відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Пунктом 8.20 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 (далі - Правила перевезень), визначено обов'язок водія перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Вантаж, який був поданий замовником у стані, що не відповідає правилам перевезень, і не був приведений у відповідний стан у строк, що забезпечує своєчасне відправлення, вважається неподаним, а перевезення таким, що не здійснилося з вини замовника (п. 10.4 вказаних Правил).

Після укладення договору або разового договору перевізник має право відмовитись від приймання вантажу для перевезення, якщо замовником не підготовлено вантаж (п. 10.6 Правил перевезень).

З наведеного вбачається, що перевізник при прийнятті вантажу до перевезення зобов'язаний перевірити його зовнішній стан, правильність кріплення та розміщення вантажу, а у разі виявлення будь-яких недоліків негайно повідомити про це замовника, у разі подання вантажу у упаковці, що не відповідає встановленим вимогам, перевізник мав право відмовитися від прийняття вантажу.

ОСОБА_3 п. 11.1 Правил перевезень основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

У товарно-транспортній накладній № НОМЕР_1 від 23.12.2017 р. зазначено, що вантаж наданий для перевезення у стані, що відповідає правилам перевезень відповідних вантажів. Жодних застережень, відміток чи записів при прийнятті до перевезення вантажу на даній накладній відповідачем за зустрічним позовом зроблено не було, будь-яких повідомлень позивачу щодо недоліків пакування вантажу не направлялося, від прийняття вантажу до перевезення відповідач не відмовився.

Таким чином, суд дійшов висновку що вантаж (трансформаторна підстанція) був прийнятий для перевезення відповідачем за зустрічним позовом у належному стані.

Крім того, трансформаторна підстанція направлялася до пункту призначення трьома автомобілями одночасно (за однакових погодних умов), два з яких доставили вантаж без пошкоджень. Вантаж в усіх автомобілях був упакований ідентично. Суд враховує, що перевізником вже здійснювалося перевезення обладнання відповідача на відкритій автомобільній платформі згідно з заявкою № 1 від 27.06.2017 р., відповідно, останньому були відомі характеристика вантажу та спосіб його упакування замовником.

Відповідно до п. 3.1.9 договору перевізник зобов'язався забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення та до моменту видачі в пункті призначення уповноваженій на одержання вантажу особі.

ОСОБА_3 п. 1.5 заявки № 5 від 20.12.2017 р. перевізник несе повну матеріальну відповідальність за вантаж під час його транспортування.

Пунктом 6.8 договору сторони визначили, що перевізник відповідає за збереження вантажу у розмірі фактичної шкоди з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

ОСОБА_3 п. 6.9 договору, у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і замовником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть слугувати підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 р. № 363.

Пунктами 15.1, 15.2, 15.3 Правил перевезень визначено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4. Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини, зокрема, пошкодження упаковки, вантажу, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника, вантажоодержувача і водія.

Як встановлено судом, при доставці вантажоодержувачеві вантажу було виявлено його пошкодження, про що представниками перевізника (водієм), замовника та вантажоодержувача був складений акт від 25.12.2017 р. Прибуття до місця призначення в одному із автомобілів вантажу у пошкодженому стані сторонами під час розгляду спору в суді не заперечувалося.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.

ОСОБА_3 приписів ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов'язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Пошкодження вантажу - це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій); нестача вантажу - доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено до перевезення.

У постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 р. у справі № 6-2086цс15 визначено, що перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.

Крім того, він також зобов'язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов'язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов'язку усунення зазначених обставин; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Звідси слід зробити висновок про те, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини першої статті 924 ЦК України, не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Враховуючи наведені положення законодавства та умови договору, суд приходить до висновку, що з моменту прийняття вантажу до перевезення без будь-яких зауважень, зокрема, щодо пакування вантажу, відповідальність за його схоронність до моменту передання вантажоодержувачу, несе перевізник ПП ТК Східний експрес . ПП ТК Східний експрес не було надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження відсутності його вини, як перевізника, у пошкодженні вантажу при здійсненні перевезення на підставі заявки № 5 від 20.12.2017 р. до договору перевезення вантажу № 169 від 20.04.2017 р., з огляду на те, що обов'язок доведення невинуватості перевізника покладається безпосередньо на нього вимогами чинного законодавства, що регулює правовідносини, що виникли між сторонами.

За первісним позовом до стягнення заявлена сума 67500,00 грн., яка складається з плати за доставку вантажу за заявкою № 5, за мінусом здійсненої передплати (50% від загальної суми перевезення), та плати за доставку вантажу за заявкою № 6.

Пунктом 136 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою ОСОБА_4 Міністрів Української РСР від 27.06.1969 р. № 401, автотранспортні підприємства і організації поряд з відшкодуванням встановленого збитку, зв'язаного з втратою, недостачею, псуванням або пошкодженням вантажу, що перевозиться, повертають провізну плату , стягнену за перевезення втраченого, невистачаючого, зіпсованого або пошкодженого вантажу, якщо ця плата не входить в ціну вантажу.

Враховуючи наведене вище, суд частково задовольняє первісний позов у сумі 38500,00 грн., виходячи з того, що за заявкою № 5 вантаж, розміщений у двох автомобілях, був доставлений без пошкоджень, відповідно, відповідач має сплатити провізну плату за дану доставку. У стягненні плати у сумі 29000,00 грн. за доставку вантажу автомобілем (водій ОСОБА_6) за заявкою № 5 судом відмовляється, оскільки вантаж даним автомобілем був доставлений із пошкодженнями, які сталися з вини позивача за первісним позовом. Сума 29000,00 грн. плати за доставку вантажу за заявкою № 6 підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом, оскільки дана доставка була здійснена позивачем, умови заявки № 6 були узгоджені сторонами, про що заявили представники сторін у судовому засіданні. Рахунок на оплату та акт виконаних послуг були отримані відповідачем, що підтверджується матеріалами справи. Мотивованої письмової відмови від підписання даного акту відповідач перевізнику не надав, здійснення доставки не заперечив. Крім того, дану суму (29000,00 грн.) відповідач включив у розрахунок збитків, які поніс внаслідок пошкодження вантажу, тобто визнав дану доставку та плату за неї.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 ст. 224 ГК України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

ОСОБА_3 ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, для відшкодування шкоди, заподіяної при перевезенні вантажу, необхідно встановити фактичний розмір суми, на яку зменшилася вартість пошкодженого вантажу, а також додаткові витрати, які понесла сторона у зв'язку, зокрема, з ремонтом пошкодженого вантажу.

Пунктом 136 Статуту автомобільного транспорту Української РСР автотранспортні підприємства або організації відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів, у таких розмірах: а) за втрату або недостачу вантажу - в розмірі дійсної вартості втраченого або невистачаючого вантажу; б) за пошкодження або псування вантажу - в розмірі тієї суми, на яку знизилася його вартість; в) за втрату вантажу, зданого до перевезення з оголошеною цінністю, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона нижча його справжньої вартості.

Матеріалами справи підтверджується і не оспорюється та обставина, що поставлений відповідачем за зустрічним позовом вантаж містить пошкодження, вантажоодержувач відмовився від прийняття товару у зв'язку з його пошкодженням.

У день доставки (повернення) вантажу до м. Запоріжжя у зв'язку з його неотриманням вантажоодержувачем, була проведена експертиза, про що складений акт експертизи № О-974 від 28.12.2017 р. Запорізькою торгово-промисловою палатою. Відповідно до акту, на експертизу на території ТОВ Південна промислова компанія , м. Запоріжжя, пред'явлені 2 блоки з камерами збірними одностороннього обслуговування до трансформаторної блочно-модульної підстанції КТПБМ 1000-10/0,4У1, навантажені на автопричепі № НОМЕР_5 з автотягачем № НОМЕР_4. Зазначено, що у наданому на експертизу стані (з наявністю пошкоджень, забруднень та слідів потрапляння вологи (наявність висохлих потьоків) вказані камери збірні одностороннього обслуговування не можуть бути використані за їх цільовим призначенням та потребують відновлювального ремонту, профілактичного обслуговування з можливою діагностикою окремих вмонтованих апаратів. Остаточний висновок про технічний стан камер збірних одностороннього обслуговування, а також про можливо наявні у них приховані дефекти , які утворилися після впливу вологи у процесі їх транспортування, може бути надане лише після діагностики вмонтованих апаратів : пристроїв релейного захисту РС-83-АВ2, РС-83-В1, аналізаторів мережі Nemo 96 HD+, індикаторів напруги в умовах підприємств виробників вказаних апаратів. Зазначено, що у присутності експерта пред'явлені на експертизу камери збірні одностороннього обслуговування не розбиралися, їх працездатність не перевірялась. У пункті 15 експертизи зазначено, що у камері збірній одностороннього обслуговування КСО-393В-17УЗ, заводський № 2965, на одному приводі рубильника зламаний блокуючий електрозамок.

ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів діяльності ТОВ Південна промислова компанія є виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що він самостійно виконував ремонт пошкодженої підстанції та на його складі були залишки деталей, зокрема, електрозамок, який був придбаний раніше. Зазначив, що для відновлення стану пошкодженої при перевезенні підстанції були придбані та використані деталі: замок ЗБ-1М (видаткова накладна № РН-0001451 від 30.10.2017 р., вартість 264,00 грн. з ПДВ); провід 100 м (видаткова накладна № 13539 від 29.12.2017 р., вартість 374,01 грн. з ПДВ); аналізатор мережі Nemo 96 HD+*Вх.1/5А 80-265Vca/100-300Vcc LV/MV (видаткова накладна № 13 від 11.01.2018 р., вартість 5375,42 грн.).

Оскільки актом експертизи № О-974 від 28.12.2017 р. встановлено пошкодження блокуючого електрозамку, суд вважає заявлену вимогу про стягнення вартості замка обґрунтованою. Разом з тим, відповідно до видаткової накладної № РН-0001451 від 30.10.2017 р. вартість замку ЗМ-1М складає 220,00 грн. без ПДВ, загальна сума за видатковою накладною також визначена без ПДВ. Доказів сплати позивачем ПДВ за замок матеріали справи не містять. Платіжне доручення № 1120 від 27.10.2017 р., згідно якого за замок була сплачена сума 5940,00 грн., суд до уваги не приймає, оскільки даний платіж здійснений згідно рахунку № 1124 від 26.10.2017 р., а поставка за видатковою накладною № РН-0001451 здійснена за іншим рахунком. Таким чином, з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача стягується сума 220,00 грн. за пошкоджений замок.

Доказів пошкодження та проведення робіт із заміни 100 м проводу та аналізатору мережі Nemo 96 HD матеріали справи не містять. В акті експертизи № О-974 зазначено, що остаточний висновок про технічний стан та наявність прихованих дефектів у вмонтованих апаратах, зокрема, аналізаторі мережі Nemo 96 HD, може бути зроблений лише після їх діагностики. Доказів проведення такої діагностики та її результатів позивач суду не надав, зазначив, що після розбирання підстанції до експертної установи не звертався. Відповідно, судом відмовляється у стягненні суми 374,01 грн. вартості проводу та 5375,42 грн. вартості аналізатору мережі Nemo 96 HD у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю.

Позивачем було складено калькуляцію (вих. № 3056 від 07.03.2018 р.) вартості робіт по доробці дефектів виробу (КТПБМ 1000-10/0,4У1) після транспортування автомобілем ПП ТК Східний експрес . У калькуляції зазначено про проведення робіт на загальну суму 23095,00 грн., а саме: 1. Демонтаж високовольтних шаф із корпусу трансформаторної підстанції, розбирання основних вузлів, комплектуючих та механізмів високовольтних камер - 2309,5 грн.; кількість годин, витрачених на дану роботу - 32 години, вартість однієї години роботи - 72,172 грн. 2. Чистка блоків корпусу трансформаторної підстанції та високовольтних шаф, заміна дефектних проводів у високовольтних шафах - 6928,50 грн.; кількість годин, витрачених на дану роботу - 96 годин, вартість однієї години роботи - 72,172 грн. 3. Збірка основних вузлів, комплектуючих та механізмів високовольтних камер - 4619 грн.; кількість годин, витрачених на дану роботу - 64 години, вартість однієї години роботи - 72,172 грн. 4. Монтаж високовольтних шаф із корпусу трансформаторної підстанції та контроль працездатності високовольтних шаф та систем освітлення, обігріву та вентиляції - 6928,5 грн.; кількість годин, витрачених на дану роботу - 96 годин, вартість однієї години роботи - 72,172 грн. 5. Повторне забарвлення дефектних місць блоків корпусу трансформаторної підстанції - 2309,50 грн.; кількість годин, витрачених на дану роботу - 32 години, вартість однієї години роботи - 72,172 грн.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд не приймає до уваги складену позивачем калькуляцію у якості належного та допустимого доказу на підтвердження проведення робіт стосовно пошкодженої підстанції, оскільки у ній не зазначено (не розшифровано), які саме основні вузли розбиралися (не зазначено їх найменування, марка), чистка яких блоків проводилася, яка фарба використовувалася та у якій кількості, які проводи були замінені, тощо. Матеріали справи не містять також доказів необхідності проведення вказаних позивачем робіт; відсутнє економічне обґрунтування встановленої позивачем вартості однієї години роботи; кошторис або складені внутрішні форми КБ-3, КБ-2в на проведення таких робіт позивач до матеріалів справи не подав. Таким чином, суд відмовляє у стягненні 23095,00 грн. шкоди у зв'язку з недоведеністю.

Також до суми, заявленої до стягнення, позивачем включено: 1. Витрати, пов'язані з поверненням вантажу на адресу позивача по маршруту: смт. Вільшанка - м. Запоріжжя на суму 29000,00 грн.; 2. Витрати на послуги Запорізької торгово-промислової палати щодо перевірки технічного стану частин комплектної трансформаторної підстанції блочно-модульної КТПБМ 1000-10/0,4У1 у сумі 3680,00 грн.; 3. Витрати на послуги автокрана щодо розвантаження комплектної трансформаторної підстанції блочно-модульної КТПБМ 1000-10/0,4У1 після її повернення для усунення пошкоджень у сумі 1750,00 грн.; 4. Витрати на послуги автокрана щодо навантаження комплектної трансформаторної підстанції блочно-модульної КТПБМ 1000-10/0,4У1 для її повторного транспортування вантажоодержувачу у сумі 1500,00 грн.; 5. Витрати на повторне транспортування комплектної трансформаторної підстанції блочно-модульної КТПБМ 1000-10/0,4У1 вантажоодержувачу після усунення пошкоджень у сумі 25000,00 грн.

Суд задовольняє позовні вимоги у даній частині на загальну суму 60930,00 грн., які підтверджуються наступними доказами: 1. Рахунком № 169-06 від 26.12.2017 р. та актом виконаних послуг (робіт) № 169-06 від 27.12.2017 р. на суму 29000,00 грн., заявкою № 6 від 26.12.2017 р. на перевезення вантажу за маршрутом: смт. Вільшанка, Вільшанський район, Кіровоградська область - м. Запоріжжя, а також поясненнями представників сторін, які підтвердили перевезення вантажу у зворотному напрямку (після відмови вантажоодержувача прийняти пошкоджений вантаж). 2. Актом № О-974 від 28.12.2017 р. прийому-передачі наданих послуг: перевірка технічного стану частин комплектної трансформаторної підстанції блочно-модульної КТПБМ 1000-10/04У1, на автомобілі НОМЕР_6/АЕ0585ХР зовнішнім оглядом на суму 3680,00 грн., платіжним дорученням № 1893 від 28.12.2017 р., згідно якого на рахунок Запорізької торгово-промислової палати перераховано суму 3680,00 грн., актом експертизи № О-974 від 28.12.2017 р. 3. Актом № ОУ-2017700 від 27.12.2017 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) з надання послуг автокрана на суму 1750,02 грн., платіжним дорученням № 2188 від 26.01.2018 р. на суму 1750,02 грн. 4. Актом № ОУ-0000012 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.01.2018 р. з надання послуг автокрана на суму 1500,01 грн., платіжним дорученням № 2379 від 12.02.2018 р. на суму 1500,01 грн. 5. Актом № ОУ-0000033 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.01.2018 р. на суму 25000,00 грн. з надання автотранспортних послуг м. Запоріжжя - смт. Вільшанка Кіровоградської області, а/м ДАФ АЕ18-92АМ, н/п АЕ97-47ХМ, платіжними дорученнями № 2051 від 15.01.2018 р., № 2025 від 12.01.2018 р. на суму 12500,00 грн. кожне. Суд також враховує, що сторонами у судовому засіданні не заперечувався факт, що навантаження/розвантаження трансформаторної станції на транспортний засіб для її транспортування здійснювалося за допомогою автокрану. Суд приймає до уваги, що вантаж (трансформаторна підстанція), яка була доставлена вантажоодержувачу трьома автомобілями, фактично була одним електричним обладнанням, а доставлялася у розбірному стані трьома блоками. Відповідно, для функціонування даної підстанції необхідні усі три її складові та пошкоджений блок (частина комплектної трансформаторної підстанції) була доставлена вантажоодержувачу після її ремонту.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат, пов'язаних із відправленням складових частин підстанції КТПБМ 1000-10/0,4У1, заводський № 1291, на тестування до м. Києва на загальну суму 515,00 грн. На підтвердження даних витрат позивачем надані експрес-накладні № 59998057138701 від 29.12.2017 р. на суму 460 грн., № 59000318123675 від 18.02.2018 р. на суму 55 грн. (відправник: ТОВ Південна промислова компанія , одержувач: ТОВ Р ЗА Системз ). Як вбачається з даних накладних здійснювалося відправлення посилок з описом: електричне обладнання та матеріали. Із матеріалів справи та даних експрес-накладних не вбачається чи саме складові частини підстанції КТПБМ 1000-10/0,4У1 направлялися на тестування, зокрема, не надано відповідного договору на здійснення тестування. Крім того, відповідно до вказаних експрес-накладних відправлення під час приймання не оглядалося. Експрес-накладна на суму 55 грн. датована 18.02.2018 р., тобто після направлення підстанції до смт. Вільшанка, а позивачем не доведено необхідність проведення тестування обладнання після направлення його вантажоодержувачу. Судом відмовляється у стягненні 515,00 грн. у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю.

Позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення суму 2700,00 грн. витрат на відрядження працівників позивача до смт. Вільшанка Кіровоградської області для налагодження комплектної трансформаторної підстанції блочно-модульної КТПБМ 1000-10/0,4У1 після її пошкодження. Суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги у зв'язку з її недоведеністю. Так, на підтвердження даних витрат позивач подав до суду довідки головного бухгалтера від 07.03.2018 р., згідно яких з 15.02.2018 р. по 16.02.2018 р., з 22.02.2018 р. по 24.02.2018 р. у відрядження до смт. Вільшанка Кіровоградської області були спрямовані працівники, а також подав накази про відрядження від 14.02.2018 р., від 31.02.2018 р., згідно яких наказано відрядити працівників ТОВ Південна промислова компанія до смт. Вільшанка Кіровоградської області з метою усунення зауважень замовника. Разом із тим, із даних документів не вбачається, що працівники були відряджені саме до вантажоодержувача, тобто ТОВ Подільський енергоконсалтинг (не зазначено найменування підприємства, до якого відряджено працівників). Не вказано, що відрядження відбувається саме стосовно пошкодженої підстанції. Ціль відрядження для усунення зауважень замовника не дає змоги встановити, які саме зауваження замовника та якого замовника слід усунути працівникам, чи виникли ці зауваження стосовно пошкодженої підстанції, у зв'язку з чим вони виникли, тощо. У матеріалах справи відсутні також докази перебування працівників у відрядженні (посвідчення про відрядження з відміткою замовника про прибуття та вибуття).

Суд відмовляє у задоволенні зустрічної позовної вимоги щодо стягнення 13600,00 грн. витрат на транспортування обладнання (окремих частин комплектної трансформаторної підстанції блочно-модульної КТПБМ 1000-10/0,4У1) та монтажників до смт. Вільшанка для усунення претензій з боку вантажоодержувача з приводу зазначених вище пошкоджень у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю. Наданими позивачем доказами (акт № СТ-0018 від 19.02.2018 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 6800,00 грн. із перевезення вантажів по маршруту: Запоріжжя - Вільшанка (Кіровоградська обл.) - Запоріжжя, акт № СТ-020 від 23.02.2018 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 6800,00 грн. із перевезення вантажів по маршруту: Запоріжжя - Вільшанка (Кіровоградська обл.) - Запоріжжя, платіжні доручення № 2491 від 22.02.2018 р., № 2816 від 26.03.2018 р. на суму 6800,00 грн. кожне), не підтверджено, які саме окремі частини направлялися якої саме трансформаторної підстанції, позивачем не обґрунтований маршрут доставки вантажу до м. Запоріжжя із смт. Вільшанка.

На підставі викладеного вище, суд задовольняє зустрічний позов частково у сумі 61150,00 грн., у стягненні 45703,43 грн. судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

У зв'язку з частковим задоволенням первісного та зустрічного позовів, на підставі ст. 129 ГПК України сплачені суми судових зборів за вказаними позовами покладаються на сторони (за кожним із позовів) пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сума 1004,99 грн. судового збору за первісним позовом стягується з відповідача на користь позивача за первісним позовом. Сума 1007,78 грн. судового збору за зустрічним позовом стягується з відповідача на користь позивача за зустрічним позовом.

Позивач за первісним позовом надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та просив стягнути з відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_3 частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Позивач до позовної заяви долучив: - копію договору про надання правничої допомоги від 15.01.2018 р., укладений між ПП ТК Східний експрес та адвокатом ОСОБА_1, згідно якого адвокат зобов'язався надавати клієнту юридичні послуги з питань захисту прав та законних інтересів клієнта, а клієнт зобов'язався прийняти та оплатити юридичні послуги на умовах, передбачених даним договором, якщо безоплатне надання правової допомоги не передбачено його умовами; - копію додаткової угоди від 30.01.2018 р. до вказаного договору, відповідно до якої вартість юридичних послуг, які надаються адвокатом клієнту - 5000,00 грн., порядок оплати юридичних послуг - передоплата в розмірі 100% на картковий рахунок, відкритий у ПАТ КБ Приватбанк , викладено, що під юридичними послугами сторони розуміють: юридичне супроводження стягнення з ТОВ Південна промислова компанія у судовому порядку (перша інстанція) заборгованості за договором про перевезення вантажу № 169 від 20.04.2016 р., що складається з, але не виключно: підготовки та подання позовної заяви до господарського суду Запорізької області, направлення копії позовної заяви відповідачеві, підготовки та подання інших процесуальних документів до господарського суду Запорізької області, представлення в суді інтересів клієнта під час судового розгляду справи (за необхідності), отримання рішень суду в господарській справі, а також проведення пов'язаних із вказаним судовим процесом консультацій, та інше); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 2975 ОСОБА_1; оригінал ордеру серії ДП № 1981 від 12.02.2018 р. про надання правової допомоги ПП ТК Східний експрес адвокатом ОСОБА_1.

У порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не подано доказів на підтвердження здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме сплати 5000,00 грн. Також не подано доказів на підтвердження виконання послуг адвокатом (фактичного надання послуг), зокрема, підписаного акту виконаних робіт із детальним розшифруванням наданих послуг та їх вартості.

Враховуючи наведене, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом Приватного підприємства транспортної компанії «Східний експрес» до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна промислова компанія» про стягнення 67500,00 грн. задовольнити частково, у сумі 38500 (тридцять вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу. У стягненні 29000,00 грн. відмовити.

Позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна промислова компанія» до відповідача - Приватного підприємства транспортної компанії «Східний експрес» про стягнення 106853,43 грн. задовольнити частково, у сумі 61150 (шістдесят одна тисяча сто п'ятдесят) грн. 00 коп. шкоди, завданої пошкодженням вантажу. У стягненні 45703,43 грн. відмовити.

Провести зустрічне зарахування позовних вимог за первісним та зустрічним позовах на суму 38500 (тридцять вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та 1004 (одна тисяча чотири) грн. 99 коп. (судовий збір).

Стягнути з Приватного підприємства транспортної компанії «Східний експрес» (51830, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Лобойківка, вул. Шевченка, буд. 127 А, код ЄДРПОУ 33523165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна промислова компанія» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3 Г, код ЄДРПОУ 31507980) грошову суму 21645 (двадцять одна тисяча шістсот сорок п'ять) грн. 01 коп. та 1007 (одна тисяча сім) грн. 78 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 червня 2018 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко