Рішення

від 13.06.2018 по справі 916/2932/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2932/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

при секретарі судового засідання Шейнцис О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2932/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЛС Логістік" (65029, АДРЕСА_1);

про стягнення 211 432,37 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №9490-К-О від 07.11.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

28.11.2017р. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЛС Логістік", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість за Договором банківського обслуговування, за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок" в розмірі 211 432, 37 грн., з яких заборгованість за кредитом - 110 000грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 59 558,05 грн., комісія 7 810 грн., пеня 34 064,32 грн., а також витрати по сплаті судового збору

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 22.01.2014р. ТОВ "РЛС Логістік" приєдналося до Умов та Правил надання банківських послуг (далі -Умови) та Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 22.01.2014р., та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26005054321471 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" у розмірі 20 000 грн.

В подальшому, 21.08.2015р., розмір кредитного ліміту ТОВ "РЛС Логістік" було збільшено до 100 000 грн., що можливо побачити з виписок по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості.

Як вказує позивач, ПАТ КБ "Приватбанк" належним чином виконав умови договору банківського обслуговування від 22.01.2014р., проте ТОВ "РЛС Логістік" в порушення взятих на себе зобов'язань з договором, вимог законодавства, яке регулює існуючі між сторонами правовідносини (ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 530, 1048, 1054 УК України) не здійснило повернення банку в повному обсязі використаних кредитних коштів, не сплатило відсотки, комісію, у зв'язку з чим за товариством виникла заборгованість у заявленій до стягнення сумі.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань в частині сплати грошових коштів з метою погашення заборгованості, позивач і звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.12.2017р. порушено провадження у справі №916/2932/17 із призначенням її до розгляду в засіданні суду 17.01.2018р.

Судове засідання по справі №916/2932/17, призначене на 17.01.2018р., не відбулось, у зв'язку з виникненням технічних обставин, спричинених ускладненням погодних умов, що призвели до неможливості проведення судового засідання.

18.01.2018р. Представником позивача було подано до суду письмові пояснення (т.1 а.с.69) стосовно доказів, які підтверджують виникнення боргу у відповідача.

Крім того, 18.01.2018р. від ПАТ КБ"Приватбанк" до суду надійшло клопотання (т.1 а.с.70), в якому останнє просило суд справу №916/2932/17 розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 19.01.2018р., з урахуванням набрання 15.12.2017 р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VII, а також приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.70), справу № 916/2932/17 прийнято до розгляду за правилами ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 19.02.2018р.

19.02.2018р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду письмові заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження (т.1 а.с.87-88), внаслідок прийняття яких судом було оголошено протокольну ухвалу згідно до ст.250 ГПК України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у зв'язку із чим 19.02.2018р. у справі було розпочато підготовче засідання.

Крім того, у судовому засіданні 19.02.2018р. представником відповідача було подано до суду відзив на позов (т.1 а.с.89-93), згідно якого ТОВ "РЛС Логістік" просило суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що банком не було ознайомлено його ані з Умовами та Правилами надання банківських послуг, ані з тарифами, та доказів зворотного матеріали справи не містять.

При цьому, відповідач вказує на те, що додані до позову Умови та Правила не містять доказів щодо дати їх затвердження та чинності на момент підписання ТОВ "РЛС Логістік" заяви про приєднання саме в тій редакції, яка надана позивачем. Більш того, відповідач наголошує на тому, що до матеріалів справи залучено лише витяг з Умов та Правил, який не був оформлений належним чином: відсутня дата його складання, вихідні реквізити, не підписаний уповноваженою на складання, видачу таких документів особою банку.

З огляду на це, на думку відповідача, надані позивачем докази не відповідають вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, визначених положеннями ст.ст.76-79 ГПК України.

Також відповідач звертає уваги на відсутність у матеріалах справи і Тарифів банку.

На думку відповідача, за відсутності у матеріалах справи визначеної позивачем сукупності документів, що разом складають договір банківського обслуговування, правовідносини, що виникли між сторонами по справі, не можна визнати кредитними.

Крім того, обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач також наголошує на тому, що позивачем не було надано жодного первинного документу, який визначений пунктом 4.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України", затвердженого постановою Правління НБУ №254 від 18.06.2003р., на підтвердження факту надання кредитного ліміту на підставі заявки ТОВ "РЛС Логістік" на суму 100 000 грн. Таким доказом, на думку відповідача, може бути лише належним чином оформлений меморіальний первинний документ.

Ухвалою суду від 19.02.2018р., враховуючи необхідність встановлення строків для подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь, а також визначення у судовому засіданні переліку доказів, що мають бути подані сторонами, підготовче засідання у справі №916/2932/17 було відкладено на "19" березня 2018 р.

05.03.2018р. позивачем по справі подано до суду відповідь на відзив (т.1 а.с.116-119), в якій ПАТ КБ"Приватбанк" зазначило, що своєю заявою про приєднання до умов та правил надання Банківських послуг відповідач зазначив, що ознайомився із Умовами та Правилами, погодився з ним, та приєднується до таких умов у порядку, визначеному ст.634 ЦК України.

Стосовно відсутності у матеріалах справи Тарифів, позивач зазначив, що заборгованість ТОВ "РЛС Логістік" складається із тіла кредиту, заборгованості із прострочених процентів, заборгованості з комісії та пені, розмір та порядок нарахування яких передбачені саме Умовами та правилами.

При цьому, на думку позивача, у залученні до матеріалів справи Тарифів, які є додатком до Умов та Правил, немає необхідності, оскільки ними встановлені лише суми оплати розрахунково-касового обслуговування, розміри та ставки послуг банку за відкриття рахунків, видачу довідок та ін., які не є предметом даного спору.

Стосовно належних доказів, що підтверджують отримання відповідачем кредиту, на думку позивача це виписки за рахунками 2600* та 2067*, які відображають надання кредитів овердрафт.

У судовому засіданні 19.03.2018р. відповідачем було подано до суду заперечення (т.1 а.с.133-134), які містять обґрунтування, викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 19.03.2018р. строк підготовчого провадження у справі №916/2932/17 продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на "02" квітня 2018р.

29.03.2018р. позивачем подано до суду відповідь на відзив (доповнення) (т.2 а.с.1-3), згідно якої останній зазначив, що станом на день підписання заяви про приєднання відповідачем діяли Умови та Правила, затверджені наказом по банку від 17.12.2013р.

Положеннями п.1.1.6 Умов та Правил банк наділений повноваженнями вносити зміни в односторонньому порядку в дані Умови та Правила надання банківських послуг.

Станом на момент початку користування відповідачем лімітом почали діяти нові Умови та Правила, в редакції, затвердженій Наказом по Банку від 06.06.2015р.

При цьому, відповідач протягом 2015р. та аж до листопада 2016р. активно користувався кредитним лімітом, за весь час жодного разу не допускав порушень умов договору, своєчасно та в повному обсязі сплачував комісії, проценти за користування лімітом, проводив повернення тіла кредиту. Жодних претензій, заперечень чи листів про незгоду х умовами отриманого кредиту відповідачем на адресу банку не направлялося.

Ухвалою суду від 02.04.2018р. за клопотанням відповідача підготовче засідання у справі відкладено на "13" квітня 2018 р.

Ухвалою суду від 13.04.2018р. підготовче засідання у справі відкладено на "02" травня 2018 р.

Ухвалою суду від 02.05.2018р. підготовче провадження по справі №916/2932/18 було закрито із призначенням справи до розгляду по суті на 21.05.2018р.

У судовому засіданні 21.05.2018р., де були присутні обидві сторони справи, судом оголошено перерву до 13.06.2018р.

У судовому засіданні 13.06.2018р. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання 13.06.2018р. не з'явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся під розпис у попередньому судовому засіданні.

Також в процесі розгляду справи сторонами були надані наступні клопотання та заяви: про ознайомлення з матеріалами справи від 02.02.2018р. вх.№2237/18 (т.1 а.с.78), про надання додаткового часу для отримання правової допомоги, надання відзиву на позов від 02.02.2018р. вх.№2263/18 (т.1 а.с.79), ознайомлення з матеріалами справи від 12.02.2018р. вх.№3068/18 (т.1 а.с.80), про продовження строку розгляду підготовчого провадження від 19.03.2018р. вх.№2-1638 (т.1 а.с.136), відкладення розгляду справи від 02.04.2018р. вх.№7309/18 (т.2 а.с.37).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2014р. ТОВ "РЛС Логістік" було підписано та скріплено печаткою заяву про відкриття поточного рахунку (т.1 а.с.10) та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (т.1 а.с.9), відповідно до якої відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг (розміщені на сайті банку www.pb.ua) та Тарифів банку, що разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н. Підписавши, вказану заяву, відповідач тим самим взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 зазначених Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

З аналізу вказаних положень та підписаних позивачем заяв, судом встановлено, що відповідач, підписавши, вказану заяву, тим самим взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору банківського обслуговування, з огляду на що заперечення відповідача стосовно не ознайомлення його з умовами та правилами надання банківських послуг судом до уваги не приймаються.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зміст укладеного договору дає підстави вважати його і договором приєднання. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).

Зі змісту заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг вбачається, що ТОВ "РЛС Логістік" надало згоду на ведення з ПАТ КБ "ПриватБанк" документообігу, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг.

За приписами ч. 2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З правового аналізу умов укладеного шляхом підписання відповідачем 22.01.2014р. заяви про приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" договору випливає, що за своєю правовою природою вказаний договір банківського обслуговування б/н від 22.01.2014 р. є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору, правовідносини сторін за яким регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг (надалі - Умови) та Тарифами банку, які розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частинами 1 і 2 ст. 1067 Цивільного кодексу України унормовано, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Статтею 1069 Цивільного кодексу України визначено, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, умови кредитування рахунку відповідача передбачені пунктом 3.2.1. Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., яким, зокрема, встановлено вид та мету надання кредиту (п. 3.2.1.1.), порядок його видачі та погашення (п. 3.2.1.1.3.), умови щодо визначення кредитного ліміту (п.п. 3.2.1.1.5 - 3.2.1.1.7), строк користування кредитом (п. 3.2.1.1.8.), порядок розрахунку та сплати процентів за користування кредитом (п. 3.2.1.4.), права та обов'язки сторін (п. 3.2.1.2), відповідальність сторін (п. 3.2.1.5) тощо.

Проаналізувавши наведені умови кредитування, суд вважає, що укладений між сторонами у справі договір банківського обслуговування містить всі істотні умови договору, передбачені вимогами чинного законодавства для кредитних договорів.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір б/н від 22.01.2014 р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов та правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). Відповідно до п. 3.2.1.1.3 вказаних Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8 Умов визначено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - „Угода").

Згідно п. 3.2.1.1.6 вказаних Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Як встановлено судом, відповідно до укладеного між сторонами 22.01.2014р. договору банківського обслуговування позивач зобов'язався надавати клієнту кредитні кошти в межах суми встановленого кредитного ліміту, а відповідач як клієнт зобов'язався повернути ПриватБанку отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію (винагороду) в строки та в розмірі, визначеному в п.п. 3.2.1.4.1.1.-3.2.1.4.1.3., 3.2.1.4.4. Умов та Правил надання банківських послуг, а також виконувати інші зобов'язання, що передбачені Умовами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 22.01.2014р. виконав в повному обсязі, оскільки на виконання умов вказаного договору позивачем було встановлено відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок 26005054321471 в межах 20 000 грн., а потім збільшено до 100 000 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка по рахунку відповідача (а.с.23-43),яким відповідач почав користуватися з 21.08.2015р.

Наявна в матеріалах справи виписка з поточного рахунку №26005054321471 свідчить про те, що за класами вказаний рахунок класифікується як рахунок класу 2600.

Відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. № 280 визначено, що призначення рахунку класу 2600 є відображення наданих кредитів овердрафт. За дебетом цього рахунку проводяться надані кредити овердрафт, а за кредитом цього рахунку проводяться суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, а також відображаються залишки кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості.

Наданий відповідачу кредит за договором від 22.01.2014р. за своєю правовою природою є позикою овердрафт.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Так, згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30-5/7021 від 09.12.2003 року кредитове сальдо поточного рахунку, що утворюється за позикою овердрафт відображається на підставі виписки з банку кредитного рахунку.

Отже, надана позивачем до суду виписка з поточного рахунку №26005054321471 є належним доказом перерахування банком кредитних коштів відповідачу в силу вимог ст. 74 ГПК України.

З огляду на встановлення судом належності доказу - виписки з поточного рахунку №26005054321471, який підтверджує перерахування банком кредитних коштів відповідачу, суд не приймає до уваги заперечення ТОВ "РЛС Логістік" щодо ненадання ПАТ КБ "Приватбанк" первинних документів на підтвердження факту надання кредитного ліміту.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 розділу 3.2.1.4. Умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Так, пунктом 3.2.1.4.1.1. Умов встановлено, що за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015р. період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.

Пунктом 3.2.1.4.1.2. Умов визначено, що за сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 (тридцять три) % річних. За сумами кредиту , отриманими з 01.01.2016 , при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32 (тридцять два) % річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць. За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30 (тридцять) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць. За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29 (двадцять дев'ять) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць.

Згідно п. 3.2.1.4.1.3 Умов за сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015, у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 64 (шістдесят чотири) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016, у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 58 (п'ятдесят вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

В п. 3.2.1.4.1.4 Умов визначено, що під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Згідно з п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Також в п. 3.2.1.4.5 Умов передбачено, що клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.4. Умов.

Відповідно до п.3.2.1.4.4. Клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.

Згідно розрахунку заборгованості (а.с.45-47), здійсненого позивачем за договором банківського обслуговування б/н від 22.01.2014р., враховуючи те, що відповідач у встановлені договором строки не здійснив повернення кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування наданим кредитом, а також належні до сплати банку інші платежі, у ТОВ "РЛС Логістік" станом на 14.11.2017р. утворилась заборгованість за кредитом у сумі 110 000 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 59 558,05 грн., комісія 7 810 грн.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Разом з тим, за результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 22.01.2014р., а саме у встановлені договором строки не здійснив повернення кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування наданим кредитом, а також належні до сплати банку інші платежі.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідачем, згідно приписів ст.ст. 73-74 ГПК України, суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 110 000грн., по відсоткам за користування кредитом у сумі 59 558,05 грн., по комісії у сумі 7 810 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розглянувши вимоги про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 34 064,32 грн., суд вказує наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

В п. 3.2.1.5.1. Умов встановлено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 Умов, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим в п. 3.2.1.5.4. Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3 Умов, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Оскільки відповідач, всупереч п.п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.1.8, 3.2.1.4.4 Умов, не виконував належним чином прийняті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 22.01.2014р., суд, перевіривши розрахунок позивача (а.с.45-47) щодо сплати відповідачем пені у розмірі 34 064,32 грн. за період прострочення, вважає вимоги про стягнення пені такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЛС Логістік" (65029, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39542639) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 110 000 /сто десять тисяч/ грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 59 558 /п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім/ грн. 05 коп., заборгованість по комісії у сумі 7 810 /сім тисяч вісімсот десять/ грн., пеню у сумі 34 064 /тридцять чотири тисячі шістдесят чотири/ грн. 32 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 3 171 /три тисячі сто сімдесят одна/ грн. 49 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Одеського апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 червня 2018 р.

Суддя Ю.М. Щавинська