Рішення

від 19.06.2018 по справі 917/269/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2018. Справа № 917/269/18

м. Полтава

За позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЮНІТЕК", вул. 23 Серпня, 20-А, м. Харків, 61072

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип`янка - Агроальянс", вул. Половки 64, м. Полтава, 36010

про стягнення 494359,68 грн.

Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явися;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "ЮНІТЕК" (далі - позивач/ ПП "НВФ "ЮНІТЕК") звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип`янка - Агроальянс" (далі - відповідач/ ТОВ "Лип`янка - Агроальянс") 494359,68 грн., в тому числі 348690,20 грн. основного боргу, 46700,12 грн. пені, 36869,02 грн. штрафу, 4894,40 грн. 3% річних, 16419,22 грн. інфляційних втрат, 40786,72 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № ТК057 від 10.05.2017.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.04.2018. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 08.05.2018.

08.05.2018. у зв'язку з неявкою в підготовче засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали, суд відклав підготовче засідання у справі на 06.06.2018.

Ухвалою від 06.06.2018. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.06.2018.

В судове засідання 19.06.2018. представники сторін не з'явилися.

06.06.2018. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового розгляду справи по суті, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення відповідачу та розпискою представника позивача. Таким чином, неявка в судове засідання сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв'язку з цим відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2017. між позивачем (продавець за договором) та відповідачем (покупець за договором) було укладено договір купівлі-продажу № ТК057 (далі - договір, копія договору - в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується поставити і передати покупцю в строки, передбачені цим договором, продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар) в асортименті, кількості та за цінами згідно відповідних додатків (Специфікацій, видаткових накладних) до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку, визначених у цьому договорі. Товаром за цим договором є засоби захисту рослин (далі - ЗЗР) та/або насіння, та/або мікродобрива.

Згідно з п. 1.2 договору орієнтовна номенклатура, асортимент, кількість та загальна вартість товару визначаються специфікаціями у відповідних додатках до цього договору (далі - додатки). Фактична номенклатура, асортимент та кількість товару, що постачається продавцем, визначаються у видатковій накладній на поставку товару.

Відповідно до п. 5.1 договору за даним договором поставляється виключно продукція, що дозволена до використання на території України, асортимент, кількість, ціна якої визначається додатками та накладними, що оформлюються (укладаються) в період дії цього договору і є невід'ємною його частиною.

Згідно п. 1 додатку № 1н від 10.05.2017. до договору, поставці підлягає товар в наступному асортименті, кількості, ціні та вартості:

- Насіння кукурудзи СИ Топмен в кількості 200,00 п.о., на суму 414 000,00 грн.;

- Насіння кукурудзи НК Фальконе 80К в кількості 70,00 п.о., на суму 112 700,28 грн.

Всього сторонами в додатку № 1н було погоджено поставку товару на суму 526700,28 грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 526700,28 грн., що підтверджується видатковою накладною № 901 від 12.05.2017. та довіреністю № 9 від 12.05.2017., виданою директору відповідача на отримання ним насіння кукурудзи від позивача.

Відповідно до п. 3.1 договору продавець має право передати товар покупцеві на умовах товарного кредиту, відповідно до положень, зазначених у цьому договорі. Згідно з п. 3.2 договору строк, на який покупцеві надається відстрочення розрахунку за окрему партію товару, вказується у відповідних додатках до договору та рахунках, що виставляються продавцем. Покупець зобов'язаний дотримуватися графіку погашення зобов'язань за наданим товарним кредитом, що визначаються згідно з термінами, вказаними у відповідних додатках до договору.

Згідно з п. 3.1 додатку № 1н до договору покупець зобов'язаний сплатити продавцю загальну вартість товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця у наступні строки:

- 30% попередня оплата до 12.05.2017;

- 70% відстрочка оплати до 25.09.2017.

Позивач стверджує, що відповідач виконав свої зобов'язання щодо оплати товару не в повному обсязі. Так, позивач сплатив відповідачу передоплату у розмірі 158010,08 грн. відповідно до платіжного доручення № 56 від 12.05.2017., а також сплатив 20000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 109 від 27.10.2017. (копії банківських виписок - в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач має заборгованість по оплаті за поставлений товар у розмірі 348690,20 грн.

Вказана сума заборгованості відповідача також підтверджується двохстороннім актом звірки за період з 02.01.2017. по 04.12.2017., копія якого наявна в матеріалах справи.

19.10.2017. позивач направив відповідачу лист, в якому просив погасити прострочену заборгованість у розмірі 368690,20 грн. Отримання вказаного листа відповідачем підтверджується відміткою на відповідному повідомленні про вручення поштового відправлення.

Саме після отримання вказаного листа, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості 27.10.2017. на суму 20000,00 грн.

21.11.2017. позивач направив відповідачу повторний лист-вимогу в якому просив погасити прострочену заборгованість у розмірі 348 690,20 грн. Вказаний лист 23.11.2017. було особисто вручено директору відповідача ОСОБА_1, що підтверджується його підписом на листі.

01.03.2018. позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості за договором, в якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 348690,20 грн.

Позивач зазначає, що за результатами вжитих ним заходів досудового врегулювання спору, відповідач так і не погасив заборгованість за договором.

В звязку з цим позивач просить стягнути з відповідача 348690,20 грн. основного боргу.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача основного боргу суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем отриманого ним за договором товару в повному обсязі.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості за отриманий товар підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 348690,20 грн.

Крім цього, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 46700,12 грн. пені, 36869,02 грн. штрафу, 4894,40 грн. 3% річних, 16419,22 грн. інфляційних втрат та 40786,72 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача суми пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 8.6 договору покупець за несвоєчасну оплату за товар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такої несплати за кожен день прострочення оплати. Нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар триває до дня, коли зобов'язання щодо оплати фактично виконане покупцем або до моменту звернення продавцем до суду (господарського суду) з позовом про стягнення заборгованості.

Згідно п. 8.7 договору у випадку порушення покупцем строку оплати товару, зазначеного у відповідних додатках (Специфікаціях) до договору, покупець сплачує продавцю додатково разовий штраф у розмірі 7,0 % (семи відсотків) від загальної ціни товару.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням викладеного, позивач правомірно нарахував відповідачу за невиконання зобов'язання щодо оплати товару, пеню за період з 27.10.2017. по 13.03.2018., штраф у розмірі 7% від загальної ціни товару, 3% річних за період з 27.10.2018. по 13.03.2018. та інфляційні нарахування за період з листопада 2017 року по січень 2018 року.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки пені, штрафу і 3% річних та встановлено їх правильність. В зв'язку з цим вимоги позивача про стягнення з відповідача 46700,12 грн. пені, 36869,02 грн. штрафу і 4894,40 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань, судом встановлено, що позивачем при нарахуванні допущено арифметичну помилку, внаслідок чого розмір інфляційних нарахувань завищено. Сума інфляційних, нарахованих на заборгованість у розмірі 348690,20 грн. за період з листопада 2017 року по січень 2018 року становить 16410,98 грн. (перерахунок здійснено за допомогою калькулятора системи "Ліга.Закон Підприємство 9.5.3").

Таким чином, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню частково, в сумі 16410,98 грн. В іншій частині стягнення інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення 40786,72 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаної вимоги позивач посилається на п. 10.1. договору, ст. 536 ЦК України та ч. 3 ст. 692 ЦК України.

Так, згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Положеннями ст. 692 ЦК України регулюються правовідносини з оплати товару, частиною 3 якої встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 10.1 договору сторони погодили, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, покупець сплачує на користь продавця проценти за неправомірне користування коштами в розмірі 25 (двадцять п'ять) процентів річних з простроченої суми.

Згідно п. 2.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України), зокрема процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (частина п'ята статті 694 названого Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов'язань, ані штрафною санкцією.

Таким чином, позивач правомірно нараховує відповідачу проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25% річних.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами та встановлено його правильність.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 40786,72 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип`янка - Агроальянс" (вул. Половки 64, м. Полтава, 36010; код ЄДРПОУ 40167848) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЮНІТЕК" (вул. 23 Серпня, 20-А, м. Харків, 61072; код ЄДРПОУ 33901332) 348690 грн. 20 коп. основного боргу, 46700 грн. 12 коп. пені, 36869 грн. 02 коп. штрафу, 4894 грн. 40 коп. 3% річних, 16410 грн. 98 коп. інфляційних втрат, 40786,72 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 7415 грн. 27 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення складено 21.06.2018.

Суддя О.С. Семчук