Рішення

від 14.06.2018 по справі 917/187/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2018 Справа № 917/187/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 капітал", 03067, м.Київ, бул. ОСОБА_2, 4, ідент. код 20026740

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, 37740, Полтавська обл., Оржицький р-н, с.Заріг, ідент. код НОМЕР_1

про стягнення 620 916, 53 грн.

Суддя Іванко Л.А.

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: ОСОБА_4, посв.№1934 від 03.06.2015 року

До господарського суду Полтавської області звернулось публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 капітал" з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення частини заборгованості за Кредитним договором № 37/15-К від 16.04.2015 року в розмірі 620916,53 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.02.2018р. відкрито провадження у справі № 917/187/18 та призначено підготовче засідання на 19.03.2018р.

19.03.2018 року відповідач подав суду відзив (вх.№ 2840) на позовну заяву.

19.03.2018 року від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 капітал" про визнання кредитного договору №37/15-К від 16.04.2015р. удаваним та недійсним.

Ухвалою господарського суду від 19.03.2018 року прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідачем за зустрічним позовом надано суду відзив (вх.№ 3820 від 16.04.2018 року) на зустрічну позовну заяву.

10.04.2018 року позивач за первісним позовом подав суду відповідь (вх.№ 3613) на відзив відповідача та відзив (вх.№ 3821 від 16.04.2018 року) на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою господарського суду від 17.04.2018 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 14.05.2018 року.

23.04.2018 року від відповідача надійшло клопотання (вх.№ 4126) про залишення без розгляду поданої ним у справі № 917/187/18 зустрічної позовної заяви про визнання кредитного договору удаваним та недійсним.

Заявлене відповідачем клопотання задоволено. Ухвалою господарського суду від 14.05.2018 року залишено зустрічний позов без розгляду. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.06.2018 року.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в поштовому повідомленні (додається, арк. спр.218).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а також враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами за відсутності представника позивача.

Під час розгляду справи судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, встановив:

16.04.2015 року між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 Капітал (далі - позивач, банк, кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - відповідач, позичальник) було укладено Кредитний договір №37/15-К (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого, кредитор 16.04.2015 надає позичальнику кредит, а саме, грошові кошти у сумі 20 000 000 грн. (далі - кредит) на поточну діяльність, а позичальник зобов'язується повністю повернути кредитору отриманий кредит до 29.05.2018 року (включно) та сплачувати 24 процентів річних від суми кредиту у порядку, визначеному цим Договором відповідно до графіку платежів, наведеному у Додатку № 2 до Договору.

Пунктом 1.2 Кредитного договору погоджено, що проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом (метод факт-факт ), кількість днів у році визначається фактична - 365/366.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору кредитор надає кредит на підставі письмової заяви позичальника шляхом переказу коштів з позичкового рахунку № 20639301000967/980 в АТ НК Банк м. Києва, МФО 322432 на поточний рахунок позичальника № 26008301000967/980 в АТ НК Банк м. Києва, МФО 322432 або сплати платіжних документів, наданих позичальником безпосередньо з позичкового рахунку.

Згідно з п. 3.2 Кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору нараховані за правилами цього Договору проценти за ставкою, вказаною у пункті 1.1 цього Договору, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом у гривнях.

У відповідності до пунктів 3.3 та 3.4 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (частини кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються протягом фактичного строку користування кредитом, тобто до повного погашення кредиту, а у разі прострочення погашення кредиту - протягом строку існування залишку заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом не нараховуються, а відповідно і не підлягають сплаті, за день, протягом якого позичальник остаточно та повністю погасив кредит кредиторові (повернув кредит кредиторові).

Проценти за користування кредитом позичальник щомісячно сплачує платіжним дорученням на рахунок кредитора не пізніше останнього робочого дня місяця зі свої поточних рахунків.

За умовами пункту 3.6 Кредитного договору позичальник зобов'язаний до 29.05.2018 (включно) погасити кредит шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок, вказаний п. 3.1 цього Договору, відповідно до графіку платежів, наведеному у Додатку № 2 до Договору.

Згідно з п. 3.7 Кредитного договору сторони домовились, що документом, який підтверджує розмір заборгованості позичальника перед кредитором за кредитом, фактичний строк користування кредитом, дати часткового погашення кредиту, дату повного погашення кредиту є виписка кредитора з вказаного в пункті 3.1 позичкового рахунку або іншого рахунку, на який переноситься заборгованість згідно нормативно-правових актів Національного банку України. Така виписка за вимогою позичальника може бути підписана особою, яка має право першого підпису від імені кредитора та скріплена круглою печаткою кредитора.

Сторони домовились, що документом, який підтверджує розмір заборгованості позичальника перед кредитором за процентами за користування кредитом, дати сплати процентів за користування кредитом є виписка кредитора з вказаного у пункті 3.5 цього Договору рахунку або іншого рахунку, на який переноситься заборгованість відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Така виписка за вимогою позичальника може бути підписана особою, яка має право першого підпису від імені кредитора та скріплена круглою печаткою кредитора.

Додатком № 2 до Кредитного договору сторонами викладено Графік платежів.

16.04.2015 позичальник звернувся до кредитора із Заявою № 16/04-15, у якій просив надати кредит у сумі 20 000 000 грн. по Кредитному договору, перерахувавши вказану суму на поточний рахунок.

Додатковою угодою № 1 від 24.12.2015 року до Кредитного договору сторони дійшли згоди викласти пункти 1.1, 3.6 Кредитного договору у новій редакції, а саме, згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 24.12.2015) кредитор 16.04.2015 року надає позичальнику кредит, а саме надає останньому грошові кошти у сумі 20 000 000 грн. на поточну діяльність, а позичальник зобов'язується повністю повернути кредитору отриманий кредит до 23.06.2025 (включно) та сплачувати 24 процентів річних від суми кредиту у порядку, визначеному цим Договором відповідно до графіку платежів, наведеному у Додатку № 2 до Договору.

Відповідно до п. 3.6 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 24.12.2015) позичальник зобов'язаний до 23.06.2025 року (включно) погасити кредит шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок, вказаний у п. 3.1 цього Договору, відповідно до графіку платежів, наведеному у Додатку № 2 до Договору.

Сторони домовились, що датою повного погашення кредиту є дата, коли на вказаному у пункті 3.1 цього Договору позичковому рахунку або іншому рахунку, на який переноситься заборгованість відповідно до нормативно-правових актів національного банку України, зафіксований нульовий залишок.

Також, Додатковою угодою № 1 від 24.12.2015 до Кредитного договору, графік платежів (Додаток № 2 до Кредитного договору) викладено у новій редакції (додається).

Додатковою угодою № 2 від 10.08.2016 року до Кредитного договору сторони дійшли згоди з 10.08.2016 встановити процентну ставку по кредиту за Кредитним договором в розмірі 17,00% річних, шляхом внесення відповідних змін до п. 1.1 Кредитного договору, виклавши його у новій редакції та погоджено, що зміни п. 1.1 Кредитного договору набирають чинності з 10.08.2016 року.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору у редакції Додаткової угоди № 2 від 10.08.2016 року кредитор 16.04.2015 року надає позичальнику кредит, а саме надає останньому грошові кошти у сумі 20 000 000 грн. на поточну діяльність, а позичальник зобов'язується повністю повернути кредитору отриманий кредит до 23.06.2025 (включно) та сплачувати 17 процентів річних від суми кредиту у порядку, визначеному цим Договором відповідно до графіку платежів, наведеному у Додатку № 2 до Договору.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 20 000 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 16.04.2015 (арк. спр.15), в свою чергу відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені Договором строки.

01.03.2017 року позивач звернувся до відповідача із Вимогою про сплату заборгованості за вих. № 18-16/169 (арк. спр.32-34), у якій вимагав сплатити прострочену заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01.12.2016 року по 28.02.2017 (включно) в сумі 564785,03 грн. та прострочену заборгованість по сплаті основної суми кредиту за 2016 рік у сумі 700000 грн., яка залишена відповідачем без задоволення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача частину простроченої заборгованості за Кредитним договором по сплаті основної суми кредиту в розмірі 300 000 грн. та частину простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01.12.2016 по 31.01.2017 року в розмірі 320916,53 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у відповідності до умов Кредитного договору, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру № 1 від 16.04.2015 року (арк. спр.15).

Відповідач в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, та перестав повертати кредитні кошти у строки, погоджені сторонами, відповідно до графіку платежів, наведеному у Додатку № 2 до Договору.

Статтею 1061 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як вбачається з погоджених сторонами умов Кредитного договору, кредитна ставка була погоджена у розмірі 24% річних, в свою чергу з 10.08.2016 сторонами було досягнуто згоди зменшити її до 17%, про що сторонами укладено Додаткову угоду № 2 від 10.08.2016 до Кредитного договору.

У відповідності до пунктів 3.3 та 3.4 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (частини кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються протягом фактичного строку користування кредитом, тобто до повного погашення кредиту, а у разі прострочення погашення кредиту - протягом строку існування залишку заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом не нараховуються, а відповідно і не підлягають сплаті, за день, протягом якого позичальник остаточно та повністю погасив кредит кредиторові (повернув кредит кредиторові).

Проценти за користування кредитом позичальник щомісячно сплачує платіжним дорученням на рахунок кредитора не пізніше останнього робочого дня місяця зі свої поточних рахунків.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач, починаючи з грудня 2016 року припинив сплачувати платежі для погашення основної суми заборгованості за кредитом та нарахованих відсотків за його користування у строки та у розмірах обумовлених Кредитним договором, що відповідачем не спростовано.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, оскільки відповідач своїх зобов'язань щодо належного виконання умов Кредитного договору не виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, заявлені до стягнення частини простроченої заборгованості по сплаті основної суми кредиту розмірі 300 000 грн. та простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами у період з 01.12.2016 по 31.01.2017 у розмірі 320 916,53 грн. документально доведені та відповідно підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (37740, Полтавська обл., Оржицький р-н, с.Заріг, ідент. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 капітал"(03067, м.Київ, бул. ОСОБА_2, 4, ідент. код 20026740) 300000 грн. заборгованості по сплаті основної суми кредиту, 320916,53 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 9313,75 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 20.06.2018 року

Суддя Іванко Л.А.