Постанова

від 19.06.2018 по справі 910/12467/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р. Справа№ 910/12467/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Пашкіної С.А.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Клецова Л.О. довіреність № 01/11-327 від 21.09.17

від позивача: Герштман Ю.В. довіреність № 01/11-120 від 17.01.18

від відповідача: Зінкевіч Д.В. довіреність № б/н від 24.01.18

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року (повний текст складено 28.03.2018 р.)

у справі № 910/12467/17 (суддя Маринченко Я.В. )

за позовом Державного університету інфраструктури та технологій

до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління"

про стягнення 3095332,43 грн., -

в с т а н о в и в :

Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог просила стягнути з ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" заборгованість по орендній платі та відшкодуванню витрат балансоутримувача в розмірі 3095332,45 грн., з яких основний борг в розмірі 1435165,05 грн., 93519,18 грн. 3% річних, 1175098,35 грн. пені, 391549,85 грн. інфляційних (т.І, а.с. 3-8, т.ІІ, а.с. 30-40).

26 вересня 2017 року представник Державного університету інфраструктури та технологій подав клопотання про процесуальне правонаступництво , в якому просив суд замінити Позивача (Київську державну академію водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного) на Державний університет інфраструктури та технологій з посиланням на те, що в т.ч. первісного позивача реорганізовано шляхом злиття з утворенням на їх базі Державного університету інфраструктури та технологій, який є правонаступником всього майна, прав та обов'язків припинених учбових закладів (т.І,а.с. 118-177).

29 вересня 2017 року ухвалою Господарського суду міста Києва замінено позивача - Київську державну академію водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на його правонаступника - Державний університет інфраструктури та технологій (т.ІІ, а.с. 1-2).

12 грудня 2017 року відповідачем подано Заяву про застосування строків позовної давності за вимогами позивача про стягнення пені, яку мотивовано тим, що найпізнішою датою коли позивач дізнався про порушення свого права є 09.06.2016 р., а позовна заява датована 26.07.2017 р. (т.ІІ, а.с. 252).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року у справі №910/12467/17 позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" на користь Державного університету інфраструктури та технологій 1435165,05 грн. заборгованості, 807,92 грн. пені, 69195,99 грн. 3% річних, 348472,73 грн. інфляційних втрат, а також судового збору в сумі 27 804,67 грн. В іншій частині позову відмовлено (т.ІІІ, а.с.29-38).

17 квітня 2018 року ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року у справі № 910/12467/17, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в повному обсязі, "у позовних вимогах Державного університету інфраструктури та технологій про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2018 року, апеляційна скарга ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" у справі № 910/12467/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

25 квітня 2018 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12467/17, розгляд апеляційної скарги ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" на рішення Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року у справі № 910/12467/17 призначено на 29 травня 2018 року.

17 травня 2018 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

29 травня 2018 року розгулу справи відкладено на 19 червня 2018 року.

У судовому засіданні 19 червня 2018 року представник ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник Державного університету інфраструктури та технологій у судовому засіданні 19 червня 2018 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги . Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.

30 липня 2003 року між Вищим навчальним закладом "Київський технікум менеджменту транспортного будування", як орендодавцем та Вищим навчальним закладом "Національна академія управління", як орендарем укладено Договір оренди Державного майна №16 (т.І, а.с. 59-64).

21 грудня 2007 року між Київським технікумом менеджменту транспортного будування", що виступав орендодавцем в Договорі оренди №16 від 1.10.2003 р., Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, як орендодавцем та ЗАТ "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління", як орендарем, виступаючи правонаступниками договору оренди від 01.10.2003 № 16 укладено Договір №3968 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №16 від 1 жовтня 2003 р ., відповідно до якого Договір оренди №16 від 1 жовтня 2003 р. викладено у редакції Договору №3968 (т.І, а.с. 65-71).

Відповідно до п.1.1 Договору в редакції Договору №3968, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (майно), загальною площею 2438,8 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10, на І, ІІ, ІІІ, IV та V поверхах будинку, що перебуває на балансі Київського технікуму менеджменту транспортного будування (балансоутримувач).

Згідно з п.3.1 Договору в редакції Договору №3968, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2007 року 35478,38 грн. Орендна плата з перший місяць оренди грудень 2007 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень місяць 2007 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 Договору в редакції Договору №3968).

Пунктом 3.3 Договору в редакції Договору №3968 визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.4 Договору в редакції Договору №3968, у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно чинною Методикою розрахунку на основі плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

За умовами п. 3.6 Договору в редакції Договору №3968, перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до Державного бюджету; 50% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача .

У відповідності до п.5.2 Договору в редакції Договору №3968, орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 10.1 Договору в редакції Договору №3968 визначено, що цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 01.10.2003 до 31.08.2008 включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

28 березня 2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (орендодавець) та відповідачем укладено Договір №3968/04 , згідно з яким, сторони погодили внести зміни до договору оренди нерухомого майна №3968 від 21.12.2007 р . , зокрема в п.1.1 Договору, відповідно до якого: "орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежилого приміщення (майно) загальною площею 1119,4 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10 що перебуває на балансі Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (балансоутримувач) (т.І, а.с. 72-73).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2015 року - 94759,92 грн. Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2015 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за листопад місяць 2015 року (п.3.1 Договору в редакції Договору №3968/04).

28 квітня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (орендодавець) та Вищим навчальним закладом "Національна академія управління" (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №645/19 (з урахуванням змін, внесених Договором №645/02 від 13.04.2009 ), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 698,74 кв.м, розміщене за адресою м. Київ, вул. Вінницька, 10, що знаходиться на балансі Київського технікуму менеджменту транспортного будування (балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення студентської їдальні без права продажу товарів підакцизної групи - 652,74 кв.м та приватного навчального закладу - 46 кв.м. (т.І, а.с. 43-45, 46-48).

Відповідно до п.3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2009 року - 10684 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень-квітень 2009 року.

Згідно з п.3.2 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекси інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця, слідуючого за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до Державного бюджету; 50% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

У відповідності до п.5.2 Договору, орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п.10.1 Договору, цей договір укладено строком на 11 місяців з дати підписання його сторонами. Цей договір оренди може бути переукладений з орендарем строком на 5 років в разі врегулювання питання державної реєстрації договорів оренди відповідно до вимог чинного законодавства.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку чинності цього договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору.

14 вересня 2015 року між Київською державною академією водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, як балансоутримувачем та ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління", як орендарем укладено Договір №122/14/09/15-к на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, комунальних послуг та компенсації податку на землю , відповідно до п.1.1 якого, балансоутримувач забезпечує орендаря комунальними послугами: водопостачання, опалення, електроенергія, а орендар експлуатує приміщення балансоутримувача площею 2058,8 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10, зі всіма інженерними мережами згідно з умовами договору оренди між орендарем та РВ ФДМУ від 21.12.2007 №3968 та сплачує вартість комунальних послуг, а також відшкодовує балансоутримувачу витрати щодо сплати податку на землю пропорційно до займаної площі та витрати по утриманню будинку та прибудинкової території пропорційно до займаної площі (т.ІІІ, а.с. 6-8).

Цей договір укладено строком на період дії Договору оренди №3968 від 21.12.2007 тобто до 31.07.2016 (п. 6.1 Договору №122/14/09/15-к).

Також сторонами укладено Додаток №1 до Договору №122/14/09/15-к "Розрахунок відшкодування витрат за споживання питної води та водовідведення ПрАТ "ВНЗ "Національна академія управління" (т.ІІІ, а.с. 9) та Додаток №2 "Розрахунок відшкодування витрат на сплату електроенергії, опалення й фактичних витрат по утриманню будинку та прибудинкової території ПрАТ "ВНЗ "Національна академія управління" (т.ІІІ, а.с. 10)

10 грудня 2015 року між Київською державною академією водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, як балансоутримувачем та ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління", як орендарем укладено Договір №137/10/12/15-к на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, комунальних послуг та компенсації податку на землю, відповідно до п.1.1 якого, балансоутримувач забезпечує орендаря комунальними послугами: водопостачання, опалення, вивіз сміття, а орендар експлуатує приміщення балансоутримувача площею 698,74 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10, зі всіма інженерними мережами згідно з умовами договору оренди між орендарем та РВ ФДМУ від 28.04.2004 №645 та сплачує вартість всіх комунальних послуг, а також відшкодовує балансоутримувачу витрати щодо сплати податку на землю пропорційно до займаної площі та витрати по утриманню будинку та прибудинкової території пропорційно до займаної площі (т.І, а.с. 49-51, 52, т.ІІ, а.с. 158-161).

Договір розповсюджується на фактичні правовідносини оренди з 01.01.2015 (п. 1.3 Договору).

Пунктом 6.1 Договору визначено, що цей договір укладено строком на період дії Договору оренди №645 від 28.04.2004.

Відповідно до Акту прийому-передачі в оренду приміщень головного навчального корпусу за адресою: вул. Вінницька, 10 згідно Договору №16 від 1 жовтня 2003 р. Київський технікум менеджменту транспортного будування передав, а ВНЗ "Національна академія управління" прийняв в оренду нежилі приміщення в головному навчальному корпусі за адресою вул. Вінницька, 10, загальною площею 3402,4 кв.м., в т.ч. приміщення актового та спортивного залів (т.ІІ, а.с. 194-195).

Відповідно до Акту від 31.12.2006 р. прийому-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10 згідно Договору №645 від 28 квітня 2004 р., зі змінами, внесеними додатковим договором № 1 від 25.04.2007 р. Київський технікум менеджменту транспортного будування передав, а ВНЗ "Національна академія управління" прийняв в оренду приміщення загальною площею 698,74 кв.м. (т.ІІ, а.с. 196).

Позивачем надано до матеріалів справи виставлені відповідачу рахунки: за договором № 122/14/09/15-к на відшкодування комунальних видатків (електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення), за договором №137/10/12/15-к на відшкодування комунальних видатків (теплопостачання, водопостачання та водовідведення), за договором №137/10/12/15-к (по сплаті податку на землю), за договором №645 від 28.04.2004 р., а також за договором №3968 від 21.12.2009 р. та №3968/04 від 28.03.2016 р. (по сплаті орендної плати (50%) (т.ІІ, а.с. 205-239).

Також позивачем надано лист від 17.05.2016 р. №нк-5/159 у якому викладено перерахунок орендної плати за договором №3968 за період з 01.12.2015 р. по 31.03.2016 р. та перерахунку витрат на відшкодування комунальних послуг з використанням теплової енергії (т.ІІ, а.с. 220-222).

Крім того, позивачем надано "Перерахунок земельного податку за 01.2016-12.2016", за змістом якого до рахунки виписано на загальну суму 94553,91 грн., потрібно було на 105829,80 грн., до сплати підлягає 11275,89 грн. (т.ІІ, а.с. 208).

На підтвердження направлення балансоутримувачем відповідачу рахунків на оплату орендних платежів, податку на землю, відшкодування комунальних витрат, актів здачі-приймання наданих послуг та актів звірки взаєморозрахунків позивачем надано: листи від 02.08.2016 р. №НК-5/334, від 30.09.2016 №НК-5/397, від 11.10.2016 №НК-5/429, від 21.12.2016 №НК-5/468, від 10.01.2017 №НК-5/04 (т.ІІ, а.с. 197-201).

Також позивачем надано скріплені підписами та печатками сторін Акти звірки взаємних розрахунків №19 від 31.05.2016 за яким згідно договору оренди №3968 заборгованість складає 397759,01 грн., за договором №122/14/09/15-к заборгованість складає 84057,14 грн.; №21 від 31.05.2016 р. за яким за договором №645 заборгованість складає 135485,98 грн. та за договором №137/10/12/15-к - 78695,22 грн. (т.ІІ, а.с. 202-204).

Листом від 02.09.2016 №01/9-1005 позивач повідомив відповідача про те, що станом на 01.09.2016 р. за останнім рахується заборгованість в сумі 1 069 940,06 грн. по орендній платі та відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна (площею 1119,4 кв.м.), а тому просив провести звірку взаємних розрахунків та надати копії платіжних доручень (т.І, а.с. 74).

Листом від 02.09.2016 №01/9-1006 позивач повідомив відповідача про те, що станом на 01.09.2016 р. за останнім рахується заборгованість в сумі 356 742,37 грн. по орендній платі та відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна (площею 698,74 кв.м.), а тому просив провести звірку взаємних розрахунків та надати копії платіжних доручень (т.І, а.с. 53).

Звертаючись з позовом позивач зазначає, що всупереч умов укладених між Регіональним відділенням Фонду держаного майна України, як орендодавцем, Київською державною академією водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, як балансоутримувачем та ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління", як орендарем Договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №16 від 30.07.2003 (з урахуванням договорів про внесення змін №3968 від 21.12.2007 та №2968/04 від 28.03.2016) та №645/19 від 28.04.2004 (з урахуванням договору про внесення змін №645/02 від 28.04.2004), а також укладених між сторонами Договорів №122/14/09/15-к від 14.09.2015 та №137/10/12/15-к від 10.12.2015 про відшкодування витрат балансоутримувача та утримання орендованого нерухомого майна, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати (за період 09.06.2015-31.12.2016 за договором №3698 та 07.05.2015-31.09.2016 за договором № 645/19) та договорами на відшкодування витрат балансоутримувача (за період 11.02.2016-13.05.2016 за договором №137/10/12/15-к та 10.04.2015-31.12.2016 за договором №122/14/09/15-к), у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість по орендній платі та відшкодуванню витрат балансоутримувача в розмірі 1485357,20 грн ., яку просить стягнути позивач. На вказану заборгованість, у зв'язку з простроченням оплати відповідачем обумовлених договорами платежів, позивачем нараховано 93519,18 грн. 3% річних, 391549,85 грн. інфляційних втрат та пеню в розмірі 1175098,35 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач у апеляційній скарзі зазначає , що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що Державний університет інфраструктури та технологій не є стороною спірних договорів, а матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що останній є правонаступником Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, а також того, що до нього перейшло право вимоги до відповідача, відтак за доводами апелянта, новий позивач у справі не має права звертатись із позовом про стягнення заборгованості за спірними договорами. Відповідач не заперечує проти здійсненого позивачем розрахунку, проте зазначає, що за час оренди відповідачем здійснено капітальний ремонт орендованих приміщень на загальну суму 2536000 грн., внаслідок чого, відповідач вважає, що вказану суму має право зарахувати в рахунок орендної плати у даній справі.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на неї посилається на те, що клопотання про процесуальне правонаступництво було подано в зв'язку з реорганізацією Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, а саме, злиттям з Державним економіко-технологічним університетом транспорту та утворенням на їх базі Державного університету інфраструктури та технологій. Господарським судом м. Києва винесено ухвалу від 26.09.2017 р. по справі № 910/12467/17, якою замінено позивача, яку відповідачем в порядку ГПК України не оскаржено й відповідно строк на апеляційне оскарження пропущено. Договір від 04.01.1999 р. № 14 втратив чинність в зв'язку з укладанням договору оренди від 30.07.2003 р. № 16 (в редакції договору від 21.12.2007 р. №3968 та з подальшими змінами та доповненнями) та договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.04.2004 р. №645/19 (в редакції договору від 13.04.2009 р. №645/02 з подальшими змінами та доповненнями). Судовим рішенням у справі №910/5711/16 відмовлено у задоволенні позову відповідача про зобов'язання позивача зарахувати в рахунок орендної плати вартість проведеного поліпшення у сумі 2200032,00 грн.

З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Статтею 797 ЦК України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Факт користування відповідачем зазначеними в Договорах оренди приміщеннями останнім не заперечується. Крім того, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано факт надання балансоутримувачем орендарю послуг за Договорами про відшкодування витрат балансоутримувача, а також наявність у нього заборгованості у розмірі 1435165,05 грн. (зі сплати орендної плати та витрат балансоутримувача).

При цьому, відповідачем не заперечується наявність у нього цієї заборгованості, але заперечується необхідність її сплати з посиланням на те, що ним за період оренди було здійснено капітальний ремонт орендованого майна на суму 2536000 грн., яка підлягає, за доводами відповідача, зарахуванню в рахунок сплати заборгованості, що є предметом спору у даній справі.

Щодо вказаних доводів слід зазначити наступне.

За змістом п. 6.2. Договору №16 у редакції від 30.07.2003 р. орендар має право з дозволу орендодавця проводити поліпшення орендованого майна, здійснювати поточні та інші види ремонтів, його реконструкцію, технічне переозброєння , що зумовлює підвищення його вартості.

Відповідно до п. 6. Договору №16 у редакції від 30.07.2003 р. вартість поліпшень орендованого Майна, зроблених Орендарем за згодою Орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для Майна, підлягає компенсації Орендодавцем Орендарю.

Згідно з п. 4.3 Договору №16 в редакції Договору №3968, відновлення орендованого майна здійснюється орендарем відповідно до п.5.3, 5.6, 6.2 цього договору.

Для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар подає заяву і матеріали згідно з порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 №1523 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №1123/12997 від 18.10.2006 (п. 4.4 Договору №16 в редакції Договору №3968).

Пунктом 5.6 Договору №16 в редакції Договору №3968 сторони погодили, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

У разі якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, він зобов'язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень.

У Акті прийому-передачі в оренду приміщень головного навчального корпусу за адресою: вул. Вінницька, 10 згідно Договору №16 від 1 жовтня 2003 р. зазначено, що передані в оренду приміщення (загальною площею 3402,4 кв.м.) потребують поточного ремонту (т.ІІ, а.с. 194-195).

За змістом п.5.2 Договору №645/19 від 24.05.2004 р. (з урахуванням змін, внесених Договором №645/02 від 13.04.2009), орендар зобов'язується своєчасно здійснювати поточний вид ремонту орендованого майна.

Відповідно до п.6.2 Договору №645/19 від 24.05.2004 р. (з урахуванням змін, внесених Договором №645/02 від 13.04.2009) , орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що встановлює підвищення його вартості.

У Акті від 31.12.2006 р. прийому-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10 згідно Договору №645 від 28 квітня 2004 р., зі змінами, внесеними додатковим договором № 1 від 25.04.2007 р. про необхідність здійснення ремонту у прийнятих в оренду приміщеннях загальною площею 698,74 кв.м. - не зазначено (т.ІІ, а.с. 196).

При цьому, як було зазначено вище, поточний ремонт орендованого приміщення здійснюється за власний рахунок орендаря і є його договірним обовязком, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 776 ЦК України.

В той же час, у матеріалах справи відсутні докази звернення орендаря до орендодавця з метою отримання погодження на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна (що зумовлює підвищення його вартості) та не обґрунтовано необхідності їх вчинення таких дій.

Відсутність доказів додержання орендарем встановленого договором порядку отримання дозволу свідчить про відсутність у орендодавця обов'язку з відшкодування вартості здійснених відповідачем поліпшень. Більш того, орендодавцем за договором витупає РВ ФДМУ по м. Києву, в той час, як із позовом у даній справі звернувся балансоутримувач, який відповідно до умов укладених договорів має отримувати на свій розрахунковий рахунок 50 % орендної плати.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 776 ЦК України, на яку посилається апелянт, якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту.

Разом за тим відповідачем не надано доказів того, що непроведення капітального ремонту майна перешкоджало його використанню відповідно до призначення та умов договору.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 р. у справі №910/5711/16 відмовлено у задоволенні позову ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, Київської державної академії водного транспорту імені Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного про зарахування вартості проведення ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" капітального ремонту та здійснених невід'ємних поліпшень на суму 2200032,00 грн. в рахунок орендної плати, зокрема і за спірними договорами (т.ІІ, а.с. 172-179).

Рішення мотивовано тим, що: "сторони умовами договору оренди нерухомого майна, з урахуванням подальших змін до нього, узгодили, що орендар зобов'язується здійснювати за власний рахунок поточний та інші види ремонту орендованого майна без подальшої компенсації зі сторони орендодавця.

Разом з цим врахуванню підлягають положення ст. 602 ЦК України, відповідно до яких у разі спливу позовної давності не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог."

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене та те, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 у справі №910/5711/16 набрало законної сили, встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати та витрат балансоутримувача у сумі 1435165,05 грн.

Щодо доводів апелянта стосовно відсутності у Державного університету інфраструктури та технологій права на стягнення заборгованості за вказаними договорами та необґрунтованість здійснення заміни позивача слід зазначити наступне.

За змістом ч. 1 ст. 25 ГПК України (у чинній станом на момент винесення ухвали від 26.09.2017 р. редакції) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, затвердженого 30.12.2011 р., затвердженого наказом МОНмолодьспорт України від 18.01.2012 №31, із змінами, державну реєстрацію яких проведено 24.02.2015, академія створена постановою КМУ від 14.12.1998 р. №1970 на базі ліквідованих Київського інституту водного транспорту Одеської державної морської академії, Київського суднобудівного технікуму та є правонаступником вказаних навчальних закладів і підпорядкована Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України (т.І, а.с. 9-29).

За змістом п. 11.4 Статуту Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, затвердженого 30.12.2011 р., затвердженого наказом МОНмолодьспорт України від 18.01.2012 №31, із змінами, державну реєстрацію яких проведено 24.02.2015, у разі ліквідації академії як неприбуткової організації її активи повинні бити передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу бюджету, якщо інше не передбачено законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.02.2016 №151-р "Про деякі питання реорганізації вищих навчальних закладів" погоджено пропозицію Міністерства освіти і науки України щодо реорганізації Державного економіко-технологічний університету транспорту та Київської державної академію водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного шляхом злиття з утворенням на їх базі Державного університету інфраструктури і технологій (т.І, а.с. 120).

За змістом наказу Міністерства освіти і науки України №486 від 06.05.2016 р. "Про утворення Державного університету інфраструктури і технологій" наказано реорганізувати Державний економіко-технологічний університет транспорту та Київську державну академію водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного шляхом злиття з утворенням на їх базі Державного університету інфраструктури і технологій (п. 1.1.); встановлено, що Державний університет інфраструктури і технологій є правонаступником всього майна, прав та обов'язків припинених Державного економіко-технологічний університет транспорту та Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (пп. 1, п. 2) (т.І, а.с. 33-36).

Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.11.2016 №1347 затверджено статут Державного університету інфраструктури і технологій, за змістом п. 1.1 якого університет створено на підставі розпорядження КМУ від 29.02.2016 р. №151-р, наказу Міністерства освіти і науки України №486 від 06.05.2016 р. на базі ліквідованих : Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та Державного економіко-технологічний університет транспорту, правонаступником вказаних вищих навчальних закладів і підпорядкований МОН (т.І, а.с. 132-177).

Частина 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачає, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.05.2017 р. Державний університет інфраструктури та технологій у графі "данні про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа " зазначено в т.ч. "Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного , код ЄДРПОУ: 19036779" (т.І, а.с. 127-131).

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників . Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 ЦК України); комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття , приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 ЦК України).

Тобто, відповідно до вищезазначених норм права, при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено.

Передавальний акт , затверджений Міністерством освіти і науки України 04.05.2017, складено про те, що: "Майно, усі права та обов'язки Київською державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного після реорганізації шляхом злиття переходять в порядку правонаступництва до Державному університету інфраструктури та технологій". А також визначено складові переліку майна, що передається (т.ІІ, а.с. 180-187).

Відповідно до п. 1 розділу VIII Статуту Державного університету інфраструктури і технологій: "відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правової форми Університету, з метою забезпечення його статутної діяльності засновником закріплюються на основі права господарського відання споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, навчальні і навчально-виробничі судна, транспортні засоби та інше майно".

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України "Про закріплення державного майна за Державним університетом інфраструктури та технологій " №1164 від 14.08.2017 за Державним університетом інфраструктури та технологій на праві господарського відання закріплено державне майно, в т.ч. навчальний корпус, розташований за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 10, що є орендованим майном за спірними договорами (т.ІІ, а.с. 188, 189-193).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Державний університет інфраструктури та технологій набув усіх прав та обов'язків балансоутримувача за спірними договорами, а відтак є належним позивачем у даній справі, а тому заборгованість за Договорами оренди та Договорами про відшкодування витрат балансоутримувача у сумі 1435165,05 грн. підлягають до стягнення на користь Державного університету інфраструктури та технологій.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 136 ГК України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності ().

При цьому у абз. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (положення якого кореспондуються з ч. 1 ст. 770 ЦК України) у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права та обов'язки за договором оренди.

Також, колегія суддів зазначає, що з огляду на набрання 15.12.2017 р. чинності нової редакції ГПК України, п. 26 ч. 1 ст. 255 ГПК України якої передбачено право на апеляційне оскарження ухвал про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та п. 9 Перехідних положень ГПК України у редакції від 15.12.2017 р. (за змістом якої справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу), а також те, що оскаржуване рішення прийнято 20.03.2018 р., відповідач не був позбавлений права звернутись з відповідною апеляційною скаргою на ухвалу від 29.09.2017 р., проте таким правом не скористався.

Також серед позовних вимог заявлено до стягнення 3% річних у сумі 93519,18 грн. та інфляційних втрат у розмірі 391549,85 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем при здійсненні вказаного нарахування допущено арифметичні помилки та невірно визначено періоди нарахування. Тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за перерахунком, з відповідача підлягає стягненню з відповідача 69195,99 грн. 3% річних та 348472,73 грн. інфляційних втрат, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення пені з огляду на наступне.

У позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1175098,35 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до п. 3.8 Договору №16 в редакції Договору №3968, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Відповідно до п.3.5 Договору №645/16 в редакції договору № 645/03, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.2.2.2 Договорів №122/14/09/15-к та №137/10/12/15-к, орендар зобов'язується не пізніше 24 числа місяця, наступного за звітним, вносити на рахунок балансоутримувача приміщення плату вартості фактичних витрат на утримання приміщення та території, комунальних послуг та податок на землю . При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов'язань за вказаними договорами в частині своєчасного виконання зобов'язань по сплаті обумовлених наведеними договорами платежів, що є підставами для стягнення з відповідача пені, вимоги позивача в цій частині є законними та обґрунтованими.

В той же час, враховуючи подану відповідачем, в ході розгляду справи, заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність застосування позовної давності з огляду на наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи викладене, перевіривши надані позивачем розрахунки пені за спірними договорами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача пені за період з 28.07.2016 по 24.09.2016 за Договором №137/10/12/15-к в розмірі 807,92 грн ., в іншій частині вимог про стягнення з відповідача пені слід відмовити, у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010), а також те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року у справі №910/12467/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року у справі №910/12467/17 задоволенню не підлягає.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" на рішення Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року у справі №910/12467/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року у справі №910/12467/17 залишити без змін.

3. Справу №910/12467/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

С.А. Пашкіна

Дата складення повного тексту - 21.06.2018 р.