Рішення

від 13.06.2018 по справі 922/984/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2018 р.Справа № 922/984/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2005", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "УКРЕЛЕКТРОМАШ", м. Харків про стягнення 129 734,05 грн. за участю представників:

позивача - Петраков В.А. довіреність № б/н від 23.02.2018;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2005" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" заборгованість за договором поставки № 29/04-01 від 29.04.2015 в сумі 129 734,05 грн., з яких: 97 113,21 грн. - основна заборгованість; 23 592,86 грн. - пеня; 7 088,85 грн. - інфляційні втрати; 1 939,13 грн. - 3% річних.

Витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 16.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/984/18; встановлено про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 13.06.2018, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а також надав до суду заяву (вх. № 17120) про долучення до матеріалів справи Акту виконаних робіт/послуг про надання послуг правової допомоги по Договору № 02/23-1/18 від 23.02.2018 (про надання правової допомоги).

Представник відповідача в судове засідання 13.06.2018 не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомляв.

Враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому чинним законодавством правом на викладення своєї позиції у відзиві на позовну заяву, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; виходячи з того, що неявка представника Публічного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи, визначені ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2005" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" (Покупець) 29.04.2015 укладено Договір поставки № 29/04-01 (далі -Договір), відповідно до умов якого постачальник продає, а покупець набуває Товар, номенклатура, кількість і ціна якого визначаються відповідно до рахунків / фактур і накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору оплата Товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах: 80% передоплата протягом 5 (п'яти) банківських днів після виставлення рахунку, інші 20% вартості Товару оплачується покупцем протягом п'яти робочих днів з дати отримання Товару.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачено умови поставки: 14 робочих днів з моменту отримання передоплати. Товар вважається поставленим за умови надання постачальником в розпорядження покупця рахунку, видаткової накладної, податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до умов Договору поставки позивач 15.06.2017 виставив відповідачу рахунок на оплату № 242 від 15.06.2017, Товар - Відливка "Щит фланцевий ЛС59" -216 шт., на суму 40 543,20 грн. (без ПДВ), та Відливка "Кільце ЛС59" у кількості 252 шт., на суму 7 912,80 грн. (без ПДВ.), а усього з ПДВ на суму 58 147,20 грн., шляхом відправки на електронну адресу покупця - ir@helz.ua, що підтверджується витягом з електронної скриньки ТОВ "Арсенал 2005" - arsenalltd@ukr.net про надіслані повідомлення та електронні листи.

Відповідно наданого рахунку ПАТ "ХЕЛЗ "Укрелектромаш" 15.06.2017 було сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 46 011,00 грн. (платіжне доручення № 1393).

03 липня 2017 року ТОВ "Арсенал 2005" було відвантажено, а представником ПАТ "ХЕЛЗ "Укрелектромаш", який діяв на підставі довіреності № 362 від 30.06.2017, прийнято товар на суму 58 147,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 144 від 03.07.2017 та товарно-транспортною накладною № 144 від 03.07.2017.

Однак остаточного розрахунку за отриманий згідно видаткової накладної № 144 Товар відповідач так і не провів, таким чином дебіторська заборгованість ПАТ "ХЕЛЗ "Укрелектромаш" перед ТОВ "Арсенал 2005" по рахунку № 242 складає 12 136,20 грн.

27 липня 2017 року позивач також виставив відповідачу рахунок на оплату № 310 від 27.07.2017, Товар - Відливка БИМП 741354.003 СтЗ5л, у кількості 1500 шт. на суму 109 260,00 грн., шляхом відправки на електронну адресу покупця - ir@helz.ua, що підтверджується витягом з електронної скриньки ТОВ "Арсенал 2005" - arsenalltd@ukr.net про надіслані повідомлення та електронні листи.

Відповідно наданого рахунку ПАТ "ХЕЛЗ "Укрелектромаш" 02.08.2017 було сплачено на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. (платіжне доручення № 1828).

В позовній заяві ТОВ "Арсенал 2005" зазначає, що станом на 6-й банківський день, після виставлення рахунку № 310, тобто з 04.08.2017 у відповідача виникла заборгованість в розмірі недоплаченої суми передплати, яка складає 67 408,00 грн. (109 260,00 грн.* 0,8 = 87 408,00 грн. - сума боргу по передплаті у розмірі 80%, яка підлягає по сплаті до 04.08.2017 - 20 000,00 грн., що сплачені 02.08.2017).

Проте позивач, з метою виконання умов Договору поставки № 29/04 від 29.04.2015 та за проханням ПАТ "ХЕЛЗ "Укрелектромаш", у зв'язку з гострою необхідністю в отриманні товару за рахунком на оплату № 310 від 27.07.2017, дотримуючись принципів добросовісності, відвантажив, а останній прийняв товар згідно рахунку №310 від 27.07.2017, у наступному порядку:

- відливка БИМП 741354.003 Ст35л, у кількості 69 шт. на суму 5 025,96 грн., у т.ч. ПДВ 20%., що підтверджується видатковою накладною № 189 від 16.08.2017 та товарно-транспортною накладною № 189 від 16.08.2017 (товар прийнято представником відповідача на підставі довіреності № 458 від 16.08.2017);

- відливка БИМП 741354.003 СтЗ5л, у кількості 189 шт. на суму 13 766,76 грн., у т.ч. ПДВ 20%., що підтверджується видатковою накладною № 194 від 21.08.2017 та товарно-транспортною накладною № 194 від 21.08.2017 (товар прийнято представником відповідача на підставі довіреності № 458 від 16.08.2017);

- відливка БИМП 741354.003 Ст35л, у кількості 210 шт. на суму 15 296,40 грн., у т.ч. ПДВ 20%., що підтверджується видатковою накладною № 195 від 28.08.2017 та товарно-транспортною накладною № 195 від 28.08.2017 (товар прийнято представником відповідача на підставі довіреності № 479 від 28.08.2017);

- відливка БИМП 741354.003 Ст35л, у кількості 369 шт. на суму 26 877,96 грн., у т.ч. ПДВ 20%., що підтверджується видатковою накладною № 229 від 10.10.2017 (товар прийнято представником відповідача на підставі довіреності № 542 від 09.10.2017);

- відливка БИМП 741354.003 Ст35л, у кількості 369 шт. на суму 26 877,96 грн., у т.ч. ПДВ 20%., що підтверджується видатковою накладною № 244 від 25.10.2017 (товар прийнято представником відповідача на підставі довіреності № 574 від 25.10.2017).

Так, по рахунку № 310 від 27.07.2017 позивачем відвантажено товар на загальну суму 87 845,04 грн. в т.ч. ПДВ 20 %. Однак, остаточного розрахунку за отриманий згідно вищевказаних видаткових накладних Товар відповідач так і не провів, у зв"язку з чим позивач вираховує суму заборгованості ПАТ "ХЕЛЗ "Укрелектромаш" наступним чином:

- 87 408,00 грн. (80% від загальної суми по рахунку № 310 від 27.07.2017), з якої відрахуванню підлягає 20 000,00 грн. передплати: 87 408,00 грн. - 20 000,00 грн. = 67408,00 грн.;

- відвантажено товару по рахунку № 310 від 27.07.2017 на суму 87 845,04 грн., отже заборгованість у вигляді 20 % вартості поставленого товару із дати його отримання, складає : 17 569,01 грн. (87 845,04 * 20%= 17 569,01 грн.);

Підсумовуючи, за розрахунком позивача загальна сума боргу по передплаті (80% - 67 408,00 грн.) та залишку боргу (20% - 17 569,01 грн.) складає 84 977,01 грн.

Крім того, на суму передплати за рахунком № 310 та на суму основного боргу за рахунками № 242 та № 310 позивачем нараховано також інфляційні втрати в розмірі 7 088,58 грн., 3% річних в розмірі 1 939,13 грн. та пеню в загальному розмірі 23 592,86 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За змістом статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окремим видом зобов'язання є договір поставки. Так, згідно з частинами 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 655 ЦК України передбачає, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Із наведеного вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Крім того, відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Суд зауважує, що здійснюючи передачу товару за договором поставки № 29/04-01 від 29.04.2015 без попередньої оплати, продавець скористався своїм законним правом у зустрічному зобов'язанні.

Таким чином, застосовуючи до спірних правовідносин положення ст. 538 ЦК України про зустрічне виконання зобов'язання, суд зазначає, що поставка товару без попередньої оплати є правом позивача, що, в свою чергу, не змінює умов договору щодо порядку розрахунків. Отже, відповідач мав належним чином виконувати умови договору щодо здійснення попередньої оплати товару, або ж оплатити отриманого товару, відповідно до приписів ст.ст. 692, 538 ЦК України.

Що ж до приписів ст. 693 ЦК України, то, як встановлено судом, договором були встановлені строки щодо остаточного розрахунку за поставлений товар (протягом п'яти робочих днів з дати отримання Товару).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, не надав доказів оплати отриманого за договором поставки Товару, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право на вимогу щодо стягнення 12 136,20 грн. основної заборгованості за отриманий згідно видаткової накладної № 144 від 03.07.2017 товар.

Разом з тим, до стягнення не підлягає заявлена позивачем сума передплати (80% від загальної вартості товару) за рахунком № 310, а лише заборгованість за товар, отриманий відповідачем за видатковими накладними № 189 від 16.08.2017, № 194 від 21.08.2017, № 195 від 28.08.2017, № 229 від 10.10.2017 та № 244 від 25.10.2017 на загальну суму 87 845,04 грн., з урахуванням часткової проплати відповідачем грошових коштів у розмірі 20 000,00 грн. (платіжне доручення № 1828 від 02.08.2017).

Отже, позовні вимоги Товариств з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2005" в частині стягнення основної заборгованості за договором поставки № 29/04-01 від 29.04.2015 підлягають частковому задоволенню в сумі 79 981,24 грн.

В стягненні заявленої позивачем заборгованості в розмірі 17 131,97 грн. - суд відмовляє у зв'язку з безпідставним пред'явленням.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає таке.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму передплати (80% від загальної вартості товару в розмірі 67 408,00 грн.) за рахунком № 310, в стягненні якої судом було відмовлено.

Крім того, здійснивши перерахування періодів заборгованості з урахуванням часткової проплати відповідачем Товару, що перекрило борг за видатковими накладними № 189 від 16.08.2017 на суму 5 025,96 грн., № 194 від 21.08.2017 на суму 13 766,76 грн., а також частково за видатковою накладною № 195 від 28.08.2017 на суму 15 296,40 грн. (залишок - 14 089,12 грн.) та зробивши власний розрахунок, по встановленим договором строкам щодо остаточного розрахунку за поставлений товар (протягом п'яти робочих днів з дати отримання Товару), суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме: 3% річних в розмірі 478,27 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 657, 86 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій також передбачено ст. 230 ГК України.

Пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату поставленого Товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0.1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (ст. 231 ГК України).

Відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 ГК України також зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача передплати (80% від загальної вартості товару в розмірі 67 408,00 грн.) за рахунком № 310, суд відмовляє також в задоволенні позову в частині нарахування на неї пені в розмірі 16 919,41 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (виключаючи нарахування на передплату), господарський суд зазначає, що передбачена в п. 6.3. Договору пеня у розмірі 0.1% перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у зазначений позивачем період. Зробивши власний перерахунок, беручи до уваги шестимісячний період нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України та часткову проплату відповідачем Товару, що перекрило борг за видатковими накладними № 189 від 16.08.2017, № 194 від 21.08.2017 та частково за видатковою накладною № 195 від 28.08.2017, суд приходить до висновку що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 089,18 грн.

Щодо розподілу судових витрат на оплату послуг з надання правової допомоги у розмірі 10 500,00 грн. за Договором № 02/23-1/18 від 23 лютого 2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв"язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 23 лютого 2018 року між Адвокатом Петраковим Володимиром Анатолійовичем, що діє на підставі Свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 14 червня 2017 року іменований далі виконавець (або Адвокат), з однієї сторони і ТОВ "Арсенал 2005", ЄДРПОУ 33289063 в особі директора Федосеєнко Ю.В., діючого на підставі Статуту, іменований (-а) далі Замовник, або Клієнт укладено Договір про надання правової допомоги № 02/23-1/18, відповідно до умов якого виконавець, зобов'язується у відповідності до Конституції України та чинного законодавства здійснювати захист, представництво інтересів Замовника (Клієнта), в Господарському суді Харківської області, з приводу правовідносин, що склалися у Замовника (Клієнта) з ПУАТ "ХЕЛЗ "УКРЕЛЕКТРОМАШ", ЄДРПОУ 00213799, по виконанню Договору Поставки № 29/04-01, від 29.04.2015, а зокрема про стягнення з останнього на користь Замовника (Клієнта) суми заборгованості за вказаним договором Поставки, що включає підготовку документів, подання відповідного позову, та представництво Клієнта у Господарському суді Харківської області.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що вартість послуг, що надаються Виконавцем Замовнику відповідно до розділу 1 цього договору, визначається даним Договором, Протоколом узгодження Договірної ціни, або Рахунком-фактурою, який надається Виконавцем (Адвокатом) - Замовнику (Клієнту), та оплачується останнім у встановлений термін. Замовник (Клієнт) сплачує авансом Виконавцю (Адвокату) за надання правової допомоги, у відповідності до п.п. 1.1.,п.1 даного договору фіксовану суму у розмірі 10500,00 (десять тисяч п'ятсот) грн.

Згідно п.п. 4.2. 4.3. Договору оплата коштів, передбачених у п. 2.2. цього договору, проводиться у готівковій або безготівковій формі, згідно виданого Рахунку-фактури, за домовленістю сторін.

Оплата за цим базовим договором проводиться - у вигляді передплати, у розмірі визначеному даним Договором, Рахунком-фактурою, або Протоколі узгодження Договірної ціни за ведення справи у Господарському суді Харківської області, представництво, та надання інших видів правової допомоги у Господарському суді Харківської області, та у відповідності до предмету даного договору (п.п. 1.1 ,п. 1 Договору).

Як встановлено вище, повноваження адвоката - Петракова Володимира Анатолійовича (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 14 червня 2017 року), як представника ТОВ "Арсенал 2005" у даній справі, підтверджується довіреністю № 1 від 23.02.2018 та ордером серія ХВ № 000026 від 11 квітня 2018 року, виданим адвокатом Петраковим В.А.

На виконання умов Договір про надання правової допомоги № 02/23-1/18 від 23.02.2018 та на підставі Рахунку - фактури № 06/03/18-02/23-1/18 від 06.03.2018 позивач перерахував на рахунок адвоката Петракова В.А. 10 500,00 грн., що підтверджується відповідним реєстром платіжних документів.

13 червня 2018 року адвокатом Петраковим В.А. також надано до суду Акт виконаних робіт/послуг про надання послуг правової допомоги по Договору № 02/23-1/18 від 23.02.2018, з якого вбачається, що сума витрат на професійну правничу допомогу складає 10 500,00грн.(десять тисяч п'ятсот грн.); клієнт не має претензій до Виконавця стосовно якості наданих послуг; сторони претензій щодо складання цього акту не мають.

Отже, позивачем відповідно до вимог ст. 126 ГПК України доведено надання адвокатом Петраковим В.А. правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № 02/23-1/18 від 23.02.2018 та документально підтверджено оплату позивачем витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, на суму 10 500,00 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, покладаються на відповідача частково в розмірі 6 977,11 грн.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір в розмірі 1 170,82 грн. підлягає стягненню з відповідача, а 591,18 грн. залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 20, 73-80, 86, 123, 126, 129, ст.ст. 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "УКРЕЛЕКТРОМАШ" (Код ЄДРПОУ 00213799, адреса: 61001, м. Харків, вул. Іскринська, будинок 37) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал 2005" (код ЄДРПОУ 33289063, адреса: 61052, м. Харків вул. Конева, 2) основну заборгованість в розмірі 79 981,24 грн., пеню в розмірі 4 089,18 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 657, 86 грн., 3% річних в розмірі 478,27 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 170,82 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 977,11 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.06.2018 р.

Суддя Л.В. Шарко