Рішення

від 20.06.2018 по справі 816/1300/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1300/18 Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом

позивача Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтор" Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів В С Т А Н О В И В:

19.04.2018 Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області, позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтор" (надалі - ТОВ "Інтор", відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - третя особа) про стягнення коштів з рахунків за податковим боргом у розмірі 28219,21 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем не сплачено у строк, визначений податковим законодавством, узгоджену суму податкового боргу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 816/1300/18, призначено засідання для розгляду справи по суті на 08.05.2018.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 відкладено розгляд справи на 07.06.2018.

07.06.2018 представником позивача та третьої особи надано до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с. 44/.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Інтор" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 30830259 та перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Полтаві /а.с.13/.

За даними позивача за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 28219,21 грн.

Так. податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. у розмірі 5522,94 грн, виник за наступних підстав.

ТОВ "Інтор" подано до ДПІ у М. Полтаві податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік № 9013191671 від 08.02.2017, якою самостійно визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 2761,20 грн /а.с. 16/.

За даними податкового органу станом на момент звернення до суду із цим позовом за вказаною декларацією рахується податковий борг у розмірі 5522,40 грн.

Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату зобов'язання у розмірі 0,54 грн, оскільки 03.01.2018 позивачем проведено сплату у сумі 6,15 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки /а.с. 46/.

Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. у розмірі 5522,94 грн.

Податковий борг з плати за землю у розмірі 22696,27 грн виник за наступних підстав.

08.02.2017 та 22.01.2018 ТОВ "Інтор" подані до ДПІ у м. Полтаві звітні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) по термінах сплати: 30.09.2017 - 3780,26 грн; 30.10.2017 - 3780,26 грн; 30.11.2017 - 3780,26 грн; 30.12.2017 - 3780,26 грн; до 30.01.2018 - 3780,24 грн; до 02.03.2018 - 3780,26 грн /а.с. 14, 15/.

Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату зобов'язання у розмірі 14,73 грн, оскільки 05.01.2018 відповідачем проведено сплату в розмірі 119,46 грн з земельного податку з юридичних осіб /а.с. 46/.

Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг з плати за землю у розмірі 22696,27 грн.

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується також відомостями облікових карток платника податків, копії яких надані позивачем /а.с. 33-34/.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункту 14.1.162 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу від 21.06.2017 № 1818-17 на суму податкового боргу в розмірі 33006,12 грн, яка направлена на адресу відповідача та отримана ним 30.06.2017 /а.с. 12/.

Вищевказана вимога вважається врученою відповідачу з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

Доказів оскарження вказаної вимоги учасниками справи не надано.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг у загальному розмірі 28219,21 грн не сплатив, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 39461639) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтор" (вул. Європейська, 146А, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код 30830259), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 39680655) про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтор" (вул. Європейська, 146А, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код 30830259) податковий борг:

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 5522,94 грн на р/р 31416612700002, код бюджетної класифікації 18010100, УК у м. Полтаві/м. Полтава/18010200, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;

- з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 22696,27 грн на р/р 33115364700002, код бюджетної класифікації 19010300, УК у м. Полтаві/м. Полтава/19010300, ЗКПО 3801951, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Т.С. Канигіна