Постанова

від 18.06.2018 по справі 804/7798/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2018 рокусправа № 804/7798/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: суддя-доповідач: Шальєва В.А.

судді: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Лащенко Р.В.

за участі представника позивача Кисельова А.В.

представника відповідача Атрошенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства Сфера на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 р. (суддя Кучма К.С.) в справі № 804/7798/16 за позовом Приватного підприємства Сфера до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Сфера (далі - ПП Сфера ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2016 р. № 0006681407 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 515998,50 грн., в тому числі за основним платежем - 389734 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 126264,5 грн., № 0006691407 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1053558 грн., в тому числі за основним платежем - 702372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 351186 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позову. Апелянтом вказано про неправильний висновок суду першої інстанції про нереальність господарських операцій, що з урахуванням відсутності зауважень до первинних документів, якими такі операції оформлені, свідчить про необґрунтованість судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено планову документальну виїзну перевірку ПП Сфера з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2016 р., за результатами якої складено акт за № 419/04-36-14-03/30344629 від 06.09.2016 р., яким встановлено, що підприємством у 2014 р. завищено розмір валових витрат на загальну суму 2 763 553 грн., у 2015 році занижено базу оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 762 248,9 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств на суму 137 205 грн.; в порушення п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України підприємством неправомірно включено до складу витрат суми по взаємовідносинам з ТОВ Агатоптторг , ТОВ Еско Трейн , ТОВ Аркона Лідер за 2014 рік на суму 2 763 545,3 грн.; в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України підприємством неправомірно включено до складу витрат суми по взаємовідносинам з ТОВ Бонметон за 2015 рік на суму 762 248,9 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 22.09.2016 р. № 0006681407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 515 998,50 грн. (389 734 грн. - за основним платежем, 126 264,50 грн. - за штрафними санкціями); від 22.09.2016 р. № 0006691407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 053 558 грн. (702 372 грн. - за основним платежем, 351 186 грн. - за штрафними санкціями).

Також судом першої інстанції встановлено, що у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ Агатоптторг , які відбувались на підставі договору про надання послуг № 7 від 30 квітня 2014 року, предметом якого є виконання робіт по прибиранню приміщень; вартість робіт за 1 кв.м. складає 24 грн. з урахуванням податку на додану вартість; загальна площа приміщень складає 12 547,46 кв.м. Доводи позивача, що виконання договору підтверджується саме наявністю такого договору, актами виконаних робіт та податковою накладною, суд першої інстанції вважав необґрунтованими у зв'язку з тим, що щоденне прибирання значної площі приміщень (12 547,46 кв.м.) вимагає значної кількості персоналу, а відповідно до звітності ТОВ Агатоптторг довідки 1-ДФ взагалі не подавались, що унеможливлює встановлення кількість працюючих. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що основним видом діяльності цього підприємства є оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням, підприємство відсутнє за місцезнаходженням, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 24.07.2014 р., причина анулювання - ліквідація за власним бажанням.

З урахуванням зазначених обставин, а також того, що ТОВ Агатоптторг знаходилось в м. Запоріжжя, а послуги з прибирання надавались в м. Павлоград Дніпропетровської області, наявності кримінального провадження № 320150500000000003 від 26.01.2015 р. по підприємству ТОВ Агатоптторг відносно невстановлених осіб за ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), суд першої інстанції дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ Агатоптторг .

В перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ Бонметон на підставі договору купівлі-продажу № 44 від 02 березня 2015 року, при цьому станом на кінець І кварталу 2016 р. по ТОВ Бонметон рахується кредиторська заборгованість в сумі 850 669,78 грн.

Встановивши, що основним видом діяльності цього контрагента позивача є консультування з питань комерційної діяльності й керування, ТОВ Бонметон має стан 7, до ЄДР внесений запис про відсутність підтвердження відомостей, враховуючи анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість 28.09.2015 р.; неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 р.; невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару; показання засновника ТОВ Бонметон ОСОБА_4 про непричетність до господарської діяльності підприємства, надані в рамках кримінального провадження № 320141001000000099 від 09.07.2014 р., який повідомив про непричетність до реєстрації та ведення діяльності підприємства, суд першої інстанції дійшов висновку, що операції між ПП Сфера та ТОВ Бонметон здійснені з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток.

Щодо господарських відносин з ТОВ Аркона Лідер , які відбувались на підставі договору купівлі-продажу № 180 від 01 серпня 2014 р., судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження відповідних господарських операцій, в тому числі за запит контролюючого органу. Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ Аркона Лідер анульовано 01.10.2014 р., причина анулювання - до ЄДР внесений запис про вiдсутнiсть підтвердження; податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2014 р. не подавалась; податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим неможливо дослідити придбаний товар.

Враховуючи зазначені обставини, а також показання засновника ТОВ Аркона Лідер ОСОБА_5 про непричетність до господарської діяльності підприємства, надані в рамках кримінального провадження № 420140000000000259 від 10.04.2014 р. за ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, що операції між ПП Сфера та ТОВ Аркона Лідер здійснені з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток.

Стосовно господарських операцій з ТОВ Еско Трейн , які відбувались на підставі договору суборенди №14 від 01 серпня 2014 року, суд першої інстанції вважав недоведеними такі господарські операції належними первинними документами крім акту прийому-передачі майна, ненадання позивачем до податкової перевірки первинних документів.

Враховуючи викладене, а також те, що основним видом діяльності цього контрагента є будівництво житлових і нежитлових будівель, внесення до ЄДР відомостей про відсутність за місцезнаходженням, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість 06.10.2014 р., неподання податкової декларація з податку на прибуток підприємств за 2014 р., наявність вироку Солом'янського районного суду м. Києва в кримінальному провадженні № 3201410090000133 від 30.07.2014 р., яким засновника цього підприємства ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України (в тому числі щодо державної реєстрації ТОВ Еско Трейн ), суд першої інстанції дійшов висновку про нереальність господарських операцій з цим контрагентом.

Зазначені вище обставини стали підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС проведена документальна планова виїзна перевірка ПП Сфера з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2014 р., за результатами якої складено акт перевірки № 419/04-36-14-03/30344629 від 06.09.2016 р., яким встановлено порушення ПП Сфера пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат в розмірі 2763545 грн., внаслідок чого занижено розмір податкових зобов'язань з податку на прибуток в 2014 р. на 252529 грн.; пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено базу оподаткування податком на прибуток за 2015 р. на загальну суму 762249 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 137205 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено розмір податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість 702371,46 грн., в тому числі за травень 2014 р. по ТОВ Агатоптторг на суму 50189,84 грн., за серпень 2014 р. по ТОВ Еско Трейн на 379045,82 грн., за березень 2015 р. по ТОВ Бонметон на 152449,78 грн., за серпень 2014 р. по ТОВ Аркона Лідер на 120686,02 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС 22.09.2016 р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006681407 про збільшення ПП Сфера суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 515998,50 грн., в тому числі за основним платежем - 389734 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 126264,5 грн., № 0006691407 про збільшення ПП Сфера суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1053558 грн., в тому числі за основним платежем - 702372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 351186 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомлення-рішення є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ Агатоптторг , ТОВ Еско Трейн , ТОВ Бонметон , ТОВ Аркона Лідер .

Також судом встановлено, що ПП Сфера укладено з ТОВ Бонметон договір поставки № 44 від 02.03.2015 р. на поставку товару.

Фактичне здійснення господарської операції з придбання позивачем у ТОВ Бонметом товару (корму для тварин, чаю та інших продовольчих та непродовольчих товарів) у березні 2015 р. підтверджено податковою накладною № 55 від 31.03.2015 р. на загальну суму 914698,69 грн., в тому числі податок на додану вартість - 152449,78 грн., видатковою накладною № 55 від 31.03.2015 р. на загальну суму 914698,69 грн., в тому числі податок на додану вартість - 152449,78 грн.

Транспортування товару підтверджено подорожнім листом вантажного автомобілю від 31.03.2015 р.

ПП Сфера укладено з ТОВ Агатоптторг договір № 7 від 30.04.2014 р. на виконання робіт з прибирання приміщень, що розташовані в м. Павлограді та м. Тернівка. Додатком до договору № 1 визначена площа приміщень та перелік робіт з прибирання, за змістом якого загальна площа приміщень, що підлягає прибиранню, складає 12547,46 кв. м., види робіт - вологе протирання столів, сухе протирання стільців, видалення пилу, в тому числі з дверей, плінтусів, радіаторів, мийка вікон, скляних вітражів, протирання настінної плітки, вологе прибирання полу, мийка й дезобробка виробничого та торгового обладнання (щоденно), сортування та мийка посуду (щоденно), видалення засмічення та полірування сантехніки (щоденне).

Фактичне здійснення господарських операцій та отримання позивачем послуг з прибирання від ТОВ Агатоптторг у травні 2014 р. підтверджено актом здачі-прийняття виконаних робіт № 0531/05 від 31.05.2014 р. на суму 301139,04 грн., в тому числі податок на додану вартість - 50189,84 грн., податковою накладною № 665 від 31.05.2014 р. на загальну суму 301139,04 грн., в тому числі податок на додану вартість - 50189,84 грн.

ПП Сфера укладено з ТОВ Аркона Лідер договір купівлі-продажу № 180 від 01.08.2014 р. на поставку товару.

Фактичне здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ Аркона Лідер товару (продовольчих товарів) у серпні 2014 р. підтверджено податковими накладними, накладними, товарно-транспортними накладними.

ПП Сфера укладено з ТОВ Еско Трейн договір суборенди № 14 від 01.08.2014 р. нежитлових приміщень.

Фактичне здійснення господарських операцій з суборенди приміщення у серпні 2014 р. підтверджено актом приймання-передачі орендованого приміщення, актами підтвердження користування орендованими приміщеннями, податковими накладними.

Позивачем здійснена оплата придбаних товарів та послуг, зокрема, станом на час розгляду справи позивачем погашена кредиторська заборгованість по господарським операціям з ТОВ Бонметон в сумі 850 669,78 грн.

Оприбуткування отриманих від зазначених вище контрагентів товарів та послуг (робіт) підтверджено змістом акту перевірки.

Витрати щодо придбання товару та послуг за спірними господарськими операціями позивачем віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єктом оподаткування податком на прибуток, а податок на додану вартість, сплачений у складі вартості товару та послуг, - до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Основним видом діяльності ПП Сфера є неспеціалізована оптова торгівля.

Використання позивачем придбаного у вказаних контрагентів товару у власній господарській діяльності підтверджується фактом роздрібної реалізації раніше придбаних товарів в магазинах, які належать позивачу, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, книгами обліку розрахункових операцій.

Використання позивачем придбаних послуг з прибирання приміщення та послуг суборенди приміщення в межах господарської діяльності також вважається доведеним, оскільки позивачем такі послуги (роботи) придбавались саме з метою здійснення основного виду діяльності - роздрібної торгівлі.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Статтею 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Оскільки формування позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податковим на прибуток, по спірним господарським операціям підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, відтак, є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Правомірність формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, обумовлює правомірність формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з тим самим контрагентом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній в 2014 р., визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній в 2014 р., датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 цієї ж в зазначеній редакції статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2015 р., датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 цієї ж статті в тій самій редакції визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції з 01.01.2015 р. не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентами не є спірним питанням.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв'язку з придбанням товарів, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

За таких обставин суд вважає необґрунтованими доводи контролюючого органу, підтримані судом першої інстанції, про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на п.ідставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та робіт (послуг) за спірними угодами, оприбуткування таких товарів, робіт (послуг), подальший рух товарів та використання послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Крім того, суд вказує на наступне.

Суд першої інстанції вважав, що ТОВ Агатоптторг фізично не мав можливості надавати позивачу послуги в тому об'ємі, який декларує позивач, оскільки цим контрагентом не подавалось до контролюючого органу довідки 1-ДФ, відповідно, контролюючий орган не мав можливості встановити кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з цим підприємством та які могли надавати послуги з прибирання позивачу.

Разом з тим, контролюючим органом не надано доказів, зокрема, не укладання ТОВ Агатопоторг цивільно-правових договорів з фізичними особами задля виконання умов договору з позивачем.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 16.01.2018 р. в справі № 820/4648/13-а, в справі № 826/1398/17, яка полягає у тому, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Також суд вважає помилковим посилання контролюючого органу, підтримане судом першої інстанції, на наявність кримінального провадження № 320150500000000003 від 26.01.2015 р. відносно невстановлених осіб стосовно ТОВ Агатоптторг за ст. 205 Кримінального кодексу України.

Суд зауважує, що відкриття кримінального провадження жодним чином не може доводити нереальність господарських операцій такого підприємства, оскільки встановлені в ході досудового розслідування обставини, без підтвердження таких обставин вироком суду, що набрав законної сили, не є підставою для звільнення від доказування.

Також наявність на час здійснення податкової перевірки у позивача по господарським операціям з ТОВ Бонметон кредиторської заборгованості в сумі 850 669,78 грн. жодним чином не впливає на доведеність фактичного здійснення господарських операцій, оскільки позивачем суми податку на додану вартість віднесено до складу податкового кредиту за першою подією відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України - датою отримання платником податку товарів/послуг.

Щодо господарських відносин з ТОВ Аркона Лідер та ТОВ Еско Трейн суд зауважує наступне.

Дійсно, на запит контролюючого органу позивачем не надано первинні документи по господарським операціям з цими контрагентами, проте платником податку надано контролюючому органу у відповідь на запит пояснення про те, що факт здійснення господарських операцій з цими контрагентами у тому самому податковому періоді перевірявся контролюючим органом, а також про наявність судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлений факт реальності здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 р. в справі № 804/7664/15, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 24.12.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 967110 грн., в тому числі за основним платежем - 644740 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 322370 грн.

Цим судовим рішенням встановлена реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Аркона Лідер та ТОВ Еско Трейн у серпні 2014 р.

Щодо наявності вироку Солом'янського районного суду м. Києва в кримінальному провадженні № 3201410090000133 від 30.07.2014 р., яким засновника ТОВ Еско Трейн ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, а саме у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, завідомо неправдивих відомостей, а також у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчиненому повторно. При цьому за змістом цього вироку такі дії вчинені ОСОБА_6, зокрема, щодо державної реєстрації ТОВ Еско Трейн .

Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 р. у справі № 802/1853/16-а висловлена правова позиція, яка полягає у тому, що сам факт наявності вироків не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Враховуючи вказану правову позицію та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи вирок Солом'янського районного судому м. Києва від 11 . 09.2014 р. в справі № 760/18386/14-к, яким засновника контрагента позивача ТОВ Еско Трейн ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про помилковість висновків контролюючого органу та суду першої інстанції про нереальність здійснення господарських операцій з цим контрагентом, оскільки цим вироком не встановлено фіктивності господарських операцій ТОВ Еско Трейн за участю позивача, а лише встановлено факт реєстрації підприємства на ім'я ОСОБА_6 з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, які використали це підприємство для прикриття своєї незаконної діяльності, що саме по собі не є достатнім і необхідним у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України доказом, що підтверджує обставини безтоварності спірних господарських операцій, та не виключає факт здійснення позивачем з ТОВ Еско Трейн реальних господарських операцій, які підтверджено первинними документами.

При цьому судом встановлено, що первинні документи, видані позивачу ТОВ Еско Трейн в межах господарських операцій, що перевірялись, підписані не ОСОБА_6, а іншою особою як директором контрагента позивача, протиправність дій якого наведеним вироком не встановлена, а тому доводи відповідача про непричетність саме ОСОБА_6 до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ Еско Трейн не можуть бути прийняті судом як беззаперечний доказ нереальності здійснення господарських операцій.

Крім того, суд вказує на необґрунтоване прийняття судом першої інстанції в якості належних доказів пояснень показань засновника ТОВ Бетон ОСОБА_4 про непричетність до господарської діяльності підприємства, надані в рамках кримінального провадження № 320141001000000099 від 09.07.2014 р., а також показань засновника ТОВ Аркона Лідер ОСОБА_5 про непричетність до господарської діяльності підприємства, надані в рамках кримінального провадження № 420140000000000259 від 10.04.2014 р. за ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з 1 ст. 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Письмовими доказами згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Послідовний аналіз зазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що пояснення свідків є належним доказом в адміністративній справі, якщо такий свідок допитаний судом саме в процесі розгляду такої адміністративної справи.

Протоколи допиту свідків в рамках кримінального провадження, якщо в такому кримінальному провадженні відсутній вирок, який набрав законної сили, не можуть вважатися належними доказами в адміністративній справі ні як показаннями свідків, ні як письмовими доказами.

При цьому суд зауважує, що оцінку таким показанням свідків має компетенцію надавати лише суд в процесі розгляду саме кримінального провадження.

В розглядуваному випадку відсутні вироки, що набрали законної сили, у зазначених вище кримінальних провадженнях, а сам по собі факт відкриття кримінального провадження не має правового значення та жодним чином не стосується предмету доказування в цій справі. Тому факт відкриття кримінальних проваджень за умови відсутності відповідного процесуального рішення (вироку), яким встановлена вина певних осіб у вчиненні кримінального правопорушення, не може бути підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Відтак, висновок суду першої інстанції про відсутність належних доказів реальності здійснення спірних господарських операції є безпідставним та спростовується приведеними вище обставинами.

Сукупність досліджених судом доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання послуг не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, відповідно є протиправним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, відповідно, й нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача понесенні позивачем судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Сфера на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 р. в справі № 804/7798/16 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 р. в справі № 804/7798/16 за позовом Приватного підприємства Сфера до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Ухвалити в справі № 804/7798/16 нове судове рішення.

Позов Приватного підприємства Сфера до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006681407, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 22.09.2016 р., про збільшення Приватному підприємству Сфера суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 515998,50 грн., в тому числі за основним платежем - 389734 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 126264,5 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006691407, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 22.09.2016 р., про збільшення Приватному підприємству Сфера суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1053558 грн., в тому числі за основним платежем - 702372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 351186 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства Сфера судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 51544 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн. 35 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 18.06.2018 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.06.2018 р.

Суддя-доповідач: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко