Постанова

від 18.06.2018 по справі 808/2237/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2018 рокусправа № 808/2237/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: суддя-доповідач: Шальєва В.А.

судді: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Лащенко Р.В.

за участі представника позивача Ярошенка Р.С.

представника відповідача Михайлюченка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька-Агропромислова-Компанія на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2018 р. (суддя Батрак І.В.) в справі № 808/2237/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька-Агропромислова-Компанія до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізька-Агропромислова-Компанія (далі - ТОВ ЗАК ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Вільнянська ОДПІ) про визнання протиправними дій щодо відмови в поверненні на поточний рахунок помилково сплачених грошових зобов'язань в розмірі 204328,18 грн.; зобов'язання провести повернення на розрахунковий рахунок ТОВ ЗАК помилково сплачені грошові зобов'язання в розмірі 204328,18 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2018 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати судове рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, встановленого п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу, та який дорівнює 1095 дням від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, оскільки вперше позивач звернувся із такою заявою до контролюючого органу 16.12.2011 р., проте відповідачем відмовлено у поверненні надміру сплаченої суми. Така відмова не оскаржена позивачем у зв'язку з тим, що в подальшому виник спір про право, а саме контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 р. № 0000061521, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати в сумі 354968,08 грн. За наслідками судового оскарження вказане податкове повідомлення-рішення скасоване, судове рішення набрало законної сили 22.07.2014 р. 20.05.2014 р. позивач повторно звернувся із заявою про повернення надміру сплачених сум, на що отримана відповідь від 22.01.2015 р., за змістом якої контролюючим органом внесено зміни, пов'язані із скасуванням податкового повідомлення-рішення, в частині зміни в стані переплати в інтегрованій картці позивача та збільшено суми переплати, тобто лише у 2015 р. збільшено переплату, що свідчить про неправильний висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Стосовно посилання суду першої інстанції про наявність рішення контролюючого органу про списання переплати, то апелянт вказує, що таке рішення не доводилось до відома платника податків, прийнято тільки в 2017 р., на що думку позивача, підтверджує існування переплати.

Також вважає безпідставним висновок суду першої інстанції, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту порушеного права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.12.2008 р. між Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області та позивачем укладений договір оренди землі, зареєстрований в реєстрі за № 11450 та у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах 25.12.2008 р. за № 040826000013, відповідно до якого Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області надано ТОВ ЗАК в строкове платне користування земельну ділянку для малоповерхневої житлової та громадської забудови із земель запасу (житлової та громадської забудови) Сонячної сільської ради, розташовану в селищі Научний Запорізького району Запорізької області, загальною площею 14,8 га, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:14:001:0003, на строк 12 років.

17.12.2008 р. між Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області та ТОВ ЗАК укладений договір оренди землі, зареєстрований в реєстрі за № 11451 та у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах 25.12.2008 р. за № 040826000012, відповідно до якого Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області надано ТОВ ЗАК в строкове платне користування земельну ділянку для малоповерхневої житлової та громадської забудови із земель запасу (житлової та громадської забудови) Сонячної сільської ради, розташовану в селищі Научний Запорізького району Запорізької області, загальною площею 29,9 га, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:14:001:0004, на строк 12 років.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.02.2010 р. по справі № 3/234/09-11/4д/10 за позовом Запорізької районної державної адміністрації, ТОВ Незалежна аграрна індустрія до Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області, ТОВ Запорізька-агропромислова-компанія про визнання недійсним договору оренди землі визнано недійсним договір оренди землі від 17.12.2008 р. на земельну ділянку площею 14,8 га, укладений між Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області та ТОВ ЗАК .

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.12.2009 р. у справі № 28/358/09 за позовом Запорізької районної державної адміністрації, ТОВ Незалежна аграрна індустрія до Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області, ТОВ Запорізька-агропромислова-компанія про визнання недійсним договору оренди землі визнано недійсним договір оренди землі від 17.12.2008 р. на земельну ділянку площею 29,9 га, укладений між Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області та ТОВ ЗАК , реєстровий № 11451.

ДПІ у Запорізькому районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ЗАК з питань дотримання вимог податкового законодавства з нарахування та сплати сум орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на території Сонячної сільської ради Запорізького району за період з 25.12.2008 р. по 27.04.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки від 21.10.2011 р. № 329/1521/35037008, за висновками якого ТОВ ЗАК за період з 25.12.2008 р. по 27.04.2010 р. порушено ч. 1 та 4 ст. 2, ст. 13, 14, ч. 1 та 2 ст. 15, ст. 17, 27 Закону України Про плату за землю , ст. 1, 17, 21 Закону України Про оренду землі , п. 3 ч. 1 ст. 9, п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України Про систему оподаткування , ст. 1, абз. 1 п. 5.1 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16, пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9, п. 288.1 ст. 288, п. 288.7, п. 1 та 3 ст. 287, пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого безпідставно занижено податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в Сонячну сільську раду Запорізького району, у зв'язку з поданням до ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (уточнюючих) всього у сумі 284 594,02 грн., в тому числі за 2008 рік у сумі 3 441 грн. 76 коп., за 2009 рік у сумі 210 706 грн., за 2010 рік у сумі 70 446 грн. 26 коп. (за січень 2010 року в сумі 18 594 грн. 81 коп., за лютий 2010 року у сумі 18 594 грн. 81 коп., за березень 2010 року у сумі 18 594 грн. 81 коп., за квітень 2010 року у сумі 14 661 грн. 83 коп. (за договорами оренди від 17.12.2008 №11450, №11451).

За змістом акту перевірки до ДПІ у Запорізькому районі ТОВ ЗАК подані податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності:

- податкова декларація за 2008 рік № 22802 від 21.01.2008 (за договором оренди № 11450 від 17.12.2008), задекларована до сплати сума -1139,33 грн. (сплачена до бюджету у повному обсязі);

- податкова декларація за 2008 рік № 22803 від 21.02.2009 (за договором оренди № 11451 від 17.12.2008), задекларована до сплати сума - 2302,43 грн. (сплачена до бюджету у повному обсязі);

- податкова декларація за 2009 рік № 677 від 27.01.2009 (за договором оренди №11450 від 17.12.2008), задекларована до сплати сума - 69750,09 грн. (сплачена до бюджету у повному обсязі, але з порушенням строків сплати орендної плати до бюджету за лютий 2009 року, грудень 2009 року);

- податкова декларація за 2009 рік № 1485 від 02.02.2009 (за договором оренди № 11451 від 17.12.2008), задекларована до сплати сума - 140955,91 грн. (сплачена до бюджету у повному обсязі, але з порушенням строків сплати орендної плати до бюджету за лютий 2009 року, грудень 2009 року);

- податкова декларація за 2010 рік № 2172 від 28.01.2010 (за договорами оренди № 11450 від 17.12.2008 та № 11451 від 17.12.2008), задекларована до сплати сума - 223137,65 грн. (не сплачено).

Так, 20.05.2010 ТОВ ЗАК подано податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (уточнюючі): вхідний № 24694 (за 2008 рік - на суму 3441,76 грн.), видний № 23747 (за 2009 рік - на суму 210706 грн.), вхідний № 8692 (за 2010 рік - на суму 223137,65 грн.), згідно з якими зменшені податкові зобов'язання на загальну суму 437 285,41 грн. Підставою для здійснення уточнюючих розрахунків є рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2010 р. та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2010 р., відповідно до яких договір оренди землі від 17.12.2008 р. № 11450 визнаний недійсним, а також рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.2009 р. та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 22.04.2010 р., відповідно до яких договір оренди землі від 17.12.2008 р. № 11451 визнаний недійсним.

На підставі ч. 6 ст. 21 Закону України Про оренду землі орган державної податкової служби прийшов до висновку про безпідставне заниження ТОВ ЗАК податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в Сонячну сільську раду Запорізького району Запорізької області.

На підставі зазначеного акту перевірки та з урахуванням рішення ДПІ в Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 27.01.2012 р. № 478/10/25-020, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 р. № 0000061521, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 354 968 грн. 08 коп., в т.ч. за основним платежем 283 974,46 грн. та штрафними санкціями 70 993,62 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2012 р. по справі № 0870/3892/12 визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення форми Ф від 09.02.2012 № 0000061521.

16 грудня 2011 р. ТОВ ЗАК звернулась із заявою про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань в розмірі 204 328,18 грн. до ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області, у якій зазначало, що у зв'язку із поданням 20.05.2010 р. уточнюючих податкових декларацій станом на 20.10.2011 р. згідно із карткою особового рахунку підприємства рахується переплата по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сум 204 328,18 грн.

Листом від 30.12.2011 р. № 3227/10/15-211 контролюючим органом відмовлено в задоволенні заяви щодо повернення коштів.

20 травня 2014 р. позивач повторно звернувся до ДПІ у Запорізькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області із заявою №0520-01 щодо повернення помилково сплачених грошових зобов'язань в розмірі 204 328,18 грн., посилаючись на набрання законної сили постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2012 р. у справі № 0870/3892/12, так як не була подана апеляційна скарга.

Зі змісту листа ДПІ у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області від 22.05.2015 р. № 217/8/15-02 вбачається, що рішення суду виконано шляхом внесення змін, пов'язаних із скасуванням податкового повідомлення-рішення, в частині зміни в стані переплати в інтегрованій картці позивача та збільшення суми переплати, та зауважено, що іншого порядку виконання судового рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Податковим кодексом України та КАС України не передбачено.

У червні 2014 р. ДПІ у Запорізькому районі подана апеляційна скарга на вищевказану постанову, проте ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 189 КАС України, оскільки відповідачем апеляційна скарга подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

19 січня 2017 р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ ЗАК до Вільнянської ОДПІ, в якому позивач просив суд визнати протиправною відмову про повернення помилково сплаченої позивачем орендної плати за земельні ділянки у розмірі 204 328,18 грн. та зобов'язати відповідача провести повернення помилково сплаченої позивачем орендної плати за земельні ділянки, однак ухвалою від 17.05.2017 р. по справі №808/294/17 позовну заяву залишено без розгляду, у зв'язку із поданням заяви з порушенням установленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.

24 травня 2017 р. на адресу Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від позивача надійшла заява №57 про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань в розмірі 204 328,18 грн. на поточний рахунок підприємства.

Листом від 06.06.2017 р. № 887/10/08-08-07 відповідач повідомив підприємство, що останнім були пропущені строки, встановлені ст. 43 Податкового кодексу України, на повернення помилково/надміру сплаченої суми грошового зобов'язання, а саме 1095 днів від виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Крім того, повідомлено, що підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень щоденно списує помилково та/або надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в ІКП більше 1095 днів, за умови відсутності заяви платника про повернення таких сум, у зв'язку із чим повернення помилково сплачених коштів не вважається за можливе.

Відповідачем прийнято рішення від 30.06.2017 р. № 6-07/10 про списання переплати, зокрема, щодо ТОВ Запорізька-Агропромислова-компанія у розмірі 204 328,20 грн. після 2521 днів існування переплати.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачем не дотримано строки, встановлені п. 43.3 ст. 43 та п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, для звернення із заявою про повернення надмірно сплачених коштів, при цьому в цьому випадку строки давності потрібно відраховувати, починаючи з моменту настання факту сплати надмірної суми коштів до відповідного бюджету, та до моменту подання платником податку заяви про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток. Оскільки переплата за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 204 328,18 грн. виникла у позивача за межами 1095 днів, а тому позивач відповідно втратив право на її повернення.

Тому, приймаючи до уваги пропуск платником податків 1095-денного строку звернення із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, а також враховуючи те, що цей є строк матеріальний, а не процесуальний, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в поверненні помилково сплачених грошових зобов'язань в розмірі 204 328,18 грн.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання провести повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, суд першої інстанції вказав, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту порушеного права, зазначивши, що правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає поверненню з бюджету.

Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 17.12.2008 р. між Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області та позивачем укладений договір оренди землі, зареєстрований в реєстрі за № 11450 та у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах 25.12.2008 р. за № 040826000013, відповідно до якого Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області надано ТОВ ЗАК в строкове платне користування земельну ділянку для малоповерхневої житлової та громадської забудови із земель запасу (житлової та громадської забудови) Сонячної сільської ради, розташовану в селищі Научний Запорізького району Запорізької області, загальною площею 14,8 га, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:14:001:0003, на строк 12 років.

17.12.2008 р. між Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області та ТОВ ЗАК укладений договір оренди землі, зареєстрований в реєстрі за № 11451 та у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах 25.12.2008 р. за № 040826000012, відповідно до якого Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області надано ТОВ ЗАК в строкове платне користування земельну ділянку для малоповерхневої житлової та громадської забудови із земель запасу (житлової та громадської забудови) Сонячної сільської ради, розташовану в селищі Научний Запорізького району Запорізької області, загальною площею 29,9 га, кадастровий номер земельної ділянки 2322188800:14:001:0004, на строк 12 років.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.02.2010 р. по справі № 3/234/09-11/4д/10 за позовом Запорізької районної державної адміністрації, ТОВ Незалежна аграрна індустрія до Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області, ТОВ Запорізька-агропромислова-компанія про визнання недійсним договору оренди землі визнано недійсним договір оренди землі від 17.12.2008 р. на земельну ділянку площею 14,8 га, укладений між Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області та ТОВ ЗАК .

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.12.2009 р. у справі № 28/358/09 за позовом Запорізької районної державної адміністрації, ТОВ Незалежна аграрна індустрія до Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області, ТОВ Запорізька-агропромислова-компанія про визнання недійсним договору оренди землі визнано недійсним договір оренди землі від 17.12.2008 р. на земельну ділянку площею 29,9 га, укладений між Сонячною сільською радою Запорізького району Запорізької області та ТОВ ЗАК , реєстровий № 11451.

ДПІ у Запорізькому районі на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЗАК з питань дотримання вимог податкового законодавства нарахування та плати сум орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на території Сонячної сільської ради Запорізького району за період з 25.12.2008 р. по 27.04.2010 р. від 21.10.2011 р. № 329/1521/35037008 та з урахуванням рішення ДПІ в Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 27.01.2012 р. № 478/10/25-020 прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 р. № 0000061521, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 354 968,08 грн., в тому числі за основним платежем - 283 974,46 грн., за штрафними санкціями - 70 993,62 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2012 р. в справі № 0870/3892/12 визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення форми Ф від 09.02.2012 р. № 0000061521.

16.12.2011 р. ТОВ ЗАК звернулось до контролюючого органу із заявою про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань в розмірі 204 328,18 грн., у якій зазначало, що у зв'язку із поданням 20.05.2010 р. уточнюючих податкових декларацій станом на 20.10.2011 р. згідно із карткою особового рахунку підприємства рахується переплата по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 204 328,18 грн.

Листом від 30.12.2011 р. № 3227/10/15-211 контролюючим органом відмовлено в задоволенні заяви про повернення коштів.

20.05.2014 р. позивач повторно звернувся до ДПІ у Запорізькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області із заявою № 0520-01 про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань в розмірі 204 328,18 грн., посилаючись на набрання законної сили постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2012 р. у справі № 0870/3892/12.

Зі змісту листа ДПІ у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області від 22.05.2015 р. № 217/8/15-02 вбачається, що рішення суду виконано шляхом внесення змін, пов'язаних із скасуванням податкового повідомлення-рішення, в частині зміни в стані переплати в інтегрованій картці позивача та збільшення суми переплати, та зауважено, що іншого порядку виконання судового рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Податковим кодексом України та КАС України не передбачено.

У червні 2014 р. ДПІ у Запорізькому районі подана апеляційна скарга на судове рішення у справі № 0870/3892/12, проте ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 189 КАС України, оскільки відповідачем апеляційна скарга подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

19 січня 2017 р. позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного судуз позовом до Вільнянської ОДПІ про визнання протиправною відмову у поверненні помилково сплаченої орендної плати за земельні ділянки у розмірі 204 328,18 грн. та зобов'язання відповідача провести повернення помилково сплаченої позивачем орендної плати за земельні ділянки. Ухвалою від 17.05.2017 р. в справі № 808/294/17 позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із поданням заяви з порушенням установленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.

24 травня 2017 р. на адресу Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від позивача надійшла заява позивача № 57 про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань в розмірі 204 328,18 грн. на поточних рахунок підприємства.

Листом від 06.06.2017 р. № 887/10/08-08-07 відповідачем повідомлено підприємство, що останнім були пропущені строки, встановлені ст. 43 Податкового кодексу України, на повернення помилково/надміру сплаченої суми грошового зобов'язання, а саме 1095 днів від виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Крім того, повідомлено, що підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень щоденно списує помилково та/або надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в ІКП більше 1095 днів, за умови відсутності заяви платника про повернення таких сум, у зв'язку із чим повернення помилково сплачених коштів не вважається за можливе.

Відповідачем прийнято рішення від 30.06.2017 р. № 6-07/10 про списання переплати, зокрема, щодо ТОВ Запорізька-Агропромислова-компанія у розмірі 204 328,20 грн. після 2521 днів існування переплати.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За приписами пп. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, відповідно до якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст. 43 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Тобто, необхідними і достатніми умовами повернення платнику з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов'язань є сукупність таких обставин: наявність спірної суми в якості суми коштів, зарахованої до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань; відсутність у платника податків податкового боргу; подання про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі із зазначенням напряму перерахування коштів.

Учасниками справи не надано доказів наявності або відсутності податкового боргу на час звернення із заявою про повернення помилково сплачених коштів позивачем.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, платник податків має право на повернення надміру сплачених грошових коштів у випадку подання ним заяви про таке повернення з урахуванням дотримання строків давності, встановлених п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, які необхідно обчислювати з моменту фактичної сплати платником податків суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, відповідно є правильним висновок суду першої інстанції, що позивачем не дотримано строки, встановлені п. 43.3 ст. 43 та п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, для звернення із заявою про повернення надмірно сплачених коштів, строки давності потрібно відраховувати, починаючи з моменту настання факту сплати надмірної суми коштів до відповідного бюджету, та до моменту подання платником податку заяви про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток. Оскільки переплата за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 204 328,18 грн. виникла у позивача за межами 1095 днів, тому позивач відповідно втратив право на її повернення, що й стало підставою для обґрунтованого висновку суду першої інстанції про відмовк у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в поверненні помилково сплачених грошових зобов'язань в розмірі 204 328,18 грн.

Доводи апелянта про помилковість висновку суду першої інстанції про пропуск позивачем строку подання заяви про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання та про те, що такий строк необхідно рахувати з часу набрання законної сили судовим рішенням про скасування податкового повідомлення-рішення, тобто з 22.07.2014 р., суд вважає необґрунтованими, оскільки Податковии кодексом України імперативно встановлено початок перебігу 1095 днів - за днем виникнення такої переплати. При цьому є правильним зазначення судом першої інстанції, що переплата у позивача виникла не внаслідок сплати грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2012 р. № 0000061521, судове рішення про скасування якого набрало законної сили 22.07.2014 р.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача провести повернення надміру сплаченої суми суд зазначає наступне.

По-перше, суд вказує про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити повернення надміру сплачених грошових зобов'язань через пропуск платником податків строку на звернення із заявою про таке повернення.

По-друге, суд вказує на обґрунтованість висновку суду першої інстанції про недотримання позивачем процедури повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Так, відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124.

Пунктом 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок № 1146) передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1146, у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються, зокрема, на поточний рахунок платника податку в установі банку.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1146, після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку. Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Пунктом 8 Порядку № 1146 передбачено, що у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу маж державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.

Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, передає його згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1146 на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Враховуючи приведені вище приписи законодавства, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що правильним способом захисту позивача була б вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає поверненню з бюджету.

Доводи апелянта про те, що обраний ним спосіб захисту порушеного права він вважає правильним, спростовані зазначеними вище нормами законодавства щодо процедури повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, яка не дотримана позивачем.

Крім того, суд вказує на той факт, що контролюючим органом прийнято рішення про списання переплати ТОВ ЗАК у розмірі 204 328,20 грн., тобто в інтегрованій картці платника податку така переплата не обліковується, а позивачем не оскаржене рішення перо списання переплати.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька-Агропромислова-Компанія на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2018 р. в справі № 808/2237/17 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2018 р. в справі № 808/2237/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька-Агропромислова-Компанія до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 18.06.2018 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.06.2018 р.

Суддя-доповідач: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко