Постанова

від 21.06.2018 по справі 823/2054/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/2054/17 Суддя (судді) першої інстанції:

Руденко А.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Беспалова О.О.

суддів: Губської О.А., Сорочка Є.О.

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного територіального управління юстиції у Черкаській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання дій неправомірними та скасування припису, вимоги та рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у якому просило:

- визнати дії в частині перевірки персоніфікованого обліку державних нотаріусів на предмет обліку спецстажу державних нотаріусів ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 неправомірними;

- скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування від 01.12.2017 №146 в частині зобов'язання подачі коригуючих відомостей із зазначенням коду підстави для обліку спецстажу ЗДС037АІ застрахованих осіб ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9;

- частково скасувати вимогу про сплату боргу від 01.12.2017 №Ю-6 щодо сплати недоїмки із страхових внесків на суму 3913 грн. 11 коп.;

- скасувати рішення №43 від 01.12.2017 про застосування санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 24080 грн. 61 коп.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 02.06.2000 року № 123 та від 05.05.2006 року № 169 Про умови оплати праці працівників державних нотаріальних контор (втратили чинність на підставі постанови КМУ від 11.09.2007 року № 1123), були визначені умови оплати праці працівників державних нотаріусів, відповідно до якого встановлення працівникам державних нотаріальних контор надбавок за ранги державних службовців не передбачено. Тому, на думку апелянта, зазначення у персоніфікованих відомостях коду підстави для обліку спец стажу є безпідставним та не врегульованим законодавчо.

Також апелянт зауважує, що дія ЗУ Про нотаріат не розповсюджується на п. 5 ст. 4 ЗУ Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , згідно якого для платників збору, які мають статус державного службовця або працюються на посадах, робота яких зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії, в тому числі і відповідно до ЗУ Про державну службу , встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірах від 1 до 5% (в залежності від суми сукупного оподатковуваного доходу). Таким чином, на думку апелянта, відповідно до п. 4 ст. 4 зазначеного Закону, ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі від 1 до 2% є правомірними.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до Київського апеляційного адміністративного суду 04.06.2018 року, відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Головне територільне управління юстиції у Черкаській області звернулось до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з листом від 15.11.20017 №10.1-20/5088, у якому просило провести позапланову перевірку в зв'язку з недостовірністю даних персоніфікованого обліку за 2007 рік по застрахованих особах ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_17

На підставі вказаного листа відповідач здійснив позапланову перевірку щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, про що склав акт від 28.11.2017 №332.

Згідно з пунктами 8,9,10,11 акта перевірки від 28.11.2017 №332 позивач подав відповідачу за 2007 звітний рік дві Індивідуальні відомості про застраховану особу на кожну із застрахованих осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з типом форми Початкові на код ЄДРПОУ 34924330 (код ЄДРПОУ позивача) та Індивідуальні відомості про застраховану особу з типом форми Призначення пенсії на код ЄДРПОУ 02894237 (код ЄДРПОУ Черкаського обласного управління юстиції). Внаслідок подання вказаних відомостей задвоюється сума заробітку, що враховується для пенсії, всі вищезазначені відомості подано без зазначення коду підстави для обліку спецстажу ЗДС037А1.

Згідно з пунктом 14 акта перевірки від 28.11.2017 року №332 позивачем у період з січня по грудень 2007 року застосовувалась ставка 0,5-2% для розрахунку обов'язкових утримань із сум заробітку (доходу) нотаріусів ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, що призвело до заниження обов'язкових утримань по тарифу 1-5%, а саме: у січні - на суму 99,78 грн., у лютому - на суму 416,24 грн., у березні - 252,30 грн., у квітні - 269,91 грн., у травні - 271,46 грн., у червні - 385,45 грн., у липні - 284,27 грн., у серпні - 391,53 грн., у вересні - 344,16 грн., у жовтні - 355,89 грн., у листопаді - 339,06 грн., у грудні - 503,06 грн.

На підставі акта перевірки від 28.11.2017 року №332 відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування від 01.12.2017 року № 146, у якому зазначено про порушення позивачем частин 2 та 6 статті 21 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та на підставі статті 13 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування запропоновано у термін до 31 грудня 2017 року подати початкові, коригуючі та скасовуючі індивідуальні відомості до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2000-2007 роки.

Крім цього, відповідач направив позивачу вимогу про сплату боргу від 01.12.2017 року № Ю-6 на загальну суму недоїмки 4734,64 грн., в т.ч. 3920,07 грн. недоїмки щодо несплати страхових внесків із заробітної плати (доходу) державних нотаріусів ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6

Також у зв'язку з донарахуванням недоїмки у сумі 3920,07 грн. відповідач прийняв рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 01.12.2017 року № 43, яким згідно з пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та абзацом 6 пункту 7 розділу V111 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосував до позивача фінансові санкції у сумі 24080,61 грн.

Надаючи правову оцінку діям Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач довів порушення позивачем порядку заповнення Індивідуальних відомостей про застраховану особу з типом форми Початкова та з типом форми Призначення пенсії в частині відсутності зазначення коду підстави для обліку спец стажу державних нотаріусів ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_20 та законність вимог щодо внесення змін до реєстру застрахованих осіб, тому припис про усунення вказаних порушень є законним і скасуванню не підлягає.

Колегія суддів знаходить такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-1V (в подальшому - Закон № 1058-1V).

Статтею 1 Закону № 1058-1V (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин) визначено, що застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

Згідно пункту 1 частини першої статті 11 Закону № 1058-1V загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058-1V страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України.

Згідно частини першої статті 15 Закону № 1058-1V платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно пунктів 4, 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-1V страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Облік застрахованих осіб на час виникнення спірних відносин здійснювався відповідно до Порядку формування та подання органами Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 10.06.2004 №7-6 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2004 року за № 1000/9599 (у подальшому - Порядок № 7-6).

Згідно з пунктом 1.2 Порядку № 7-6 ІНДАНІ - це індивідуальні відомості про заробіток (дохід), страхові внески застрахованої особи

Порядком № 7-6 передбачено подання страхувальником до органу Пенсійного фонду України таких звітів: первинний звіт - документальний звіт страхувальника за визначеною Пенсійним фондом формою документа, на підставі якого створюється відповідний електронний звіт у системі СПОВ (системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб); коригуючий звіт - документальний звіт страхувальника до СПОВ з позначкою "коригуюча", який є підставою для заміни значень реквізитів відповідного звіту, що попередньо був поданий до СПОВ; скасовуючий документ - документальний звіт страхувальника до СПОВ з позначкою "скасовуючий", який є підставою для повного скасування відповідного звіту, що попередньо був поданий до СПОВ.

Страхувальники, у яких кількість найманих працівників перевищує п'ять осіб, надають відомості в електронному вигляді та обов'язково в комплекті із завіреними підписом керівника та скріпленими печаткою документами у паперовому вигляді.

Порядок формування документа "Індивідуальні відомості про застраховану особу" (ІНДАНІ) передбачений пунктом 8 Правил № 7-6.

Так, відомості про застрахованих осіб до системи персоніфікованого обліку подаються за формою ІНДАНІ, що наведена у додатку 6 (пункт 8.1). Заповнення реквізитів здійснюється за наступними правилами:

- Реквізит 06. Тип форми - позначка "X": вноситься у клітинку відповідного варіанта: початкова, коли за певний звітний рік форма подається вперше; коригуюча, коли необхідно внести зміни до раніше поданих відомостей за певний звітний рік. При цьому у форму вносяться значення усіх необхідних реквізитів, включаючи і відкориговані; скасовуюча, коли потрібно повністю скасувати відомості поданого раніше звіту за певний звітний рік; призначення пенсії - в разі подання заяви на пенсію для додаткового обліку даних про застраховану особу за період, що минув після останнього звіту.

- Реквізит 26. Код підстави для обліку спеціального стажу: відповідний код (згідно із зафіксованими на виробництві умовами праці) із діючого у системі СПОВ довідника кодів підстав, що дають право на застосування пільг при визначенні пенсії для застрахованої особи, в інтервалі звітного року. Опис структури коду реквізиту "підстава" наведено у пункті 10.2 цього Порядку (реквізит 4 документа СПП).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач надав відповідачу Індивідуальні відомості про застрахованих осіб ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6 за типом форми Призначення пенсії за 2007 рік, окремо за січень-березень 2007 року, у яких роботодавцем вказано Обласне управління юстиції, та окремо за квітень-грудень 2007 року, у яких роботодавцем зазначено Головне управління юстиції у Черкаській області.

Також відповідач надав позивачу Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6 тип форми Початкова від 22.01.2008, у яких роботодавцем зазначено Головне управління юстиції у Черкаській області.

Зі змісту копій вказаних Індивідуальних відомостей про застрахованих осіб ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8ОСОБА_6 вбачається, що реквізит 26 Код підстави для обліку спеціального стажу позивачем не заповнений.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень Конституції України від 28.06.1996 №254-к/96-ВР Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції. Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

Пунктом 5 Указу Президента України від 23.08.1998 №932/98 Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні , прийнятим у відповідності до пункту 4 Перехідних положень Конституції України, було встановлено, що державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій. Вказаний Указ Президента був скасований Указом Президента України Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 23 серпня 1998 року N 932 від 26.03.2009 N 192/2009.

Відтак, протягом 2007 року робота на посаді державного нотаріуса була прирівняна до державної служби, а її код мав зазначатись у Індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-V1 (у подальшому - Закон №2464-V1), який діє на час розгляду справи, облік застрахованих осіб здійснюється у Реєстрі застрахованих осіб, який складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд.

Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення (частина п'ята статті 20 Закону №№2464-V1).

Згідно з пунктом 3 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 N 10-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за N 785/25562 дані до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вносяться на підставі звітності, що подається страхувальниками до органів доходів і зборів та передається до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією.

Пунктом 4 частини першої статті 13 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-V передбачено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб видавати приписи щодо усунення цих порушень, у разі їх невиконання у місячний строк - вносити відповідні зміни до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Щодо твердження апелянта з приводу розмірів нарахування ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 1 пункту 8 Прикінцевих положень Закону №1058-1V (у редакції, яка діяла на час існування спірних відносин) страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.

Пунктом 4 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Пунктом 5 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР встановлено, що для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону, які мають статус державного службовця або працюють на посадах, робота на яких зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року N 379/95 ставки збору встановлюються 1-5%.

Беручи до уваги, що позивач здійснював сплату збору за державних нотаріусів ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8ОСОБА_6 у розмірі 0,5-2%, суд прийшов до висновку, що позивачем порушено вимоги пункту 5 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР, внаслідок чого відповідач обґрунтовано нарахував недоїмку зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3920 грн. 07 коп.

Так, згідно з частиною першою статті 8 Закону №1058-1V право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом.

Статтею 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок; страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно статті 16 Закону №1058 застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку; на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно пункту 1.7 Порядку №7-6 відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, згідно із Законом використовуються територіальними органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат; надання застрахованій особі на її вимогу.

За змістом вказаних норм право на пенсію у застрахованої особи виникає лише у разі сплати страхових внесків у розмірі, встановленому Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР. Відтак, несплата страхувальником страхових внесків має своїм наслідком порушення права застрахованої особи на призначення пенсії.

Оскільки право державних нотаріусів на зарахування їх роботи до стажу державної служби визначено Указом Президента України від 23.08.1998 №932/98, сплата страхових внесків у нижчому розмірі є протиправною.

Згідно з абзацом 6 пункту 7 Закону №2464 на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 4 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058-1V передбачено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Оскільки за результатами перевірки позивачу донараховано 3920,07 грн. недоїмки за страховими внесками, рішення відповідача №43 від 01.12.2017 про застосування фінансових санкцій у розмірі 24080 грн. 61 коп. є таким, що прийнято на законних підставах.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного територіального управління юстиції у Черкаській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання дій неправомірними та скасування припису, вимоги та рішення залишити без задоволення .

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О.О. Беспалов

Суддя О.А. Губська

Суддя Є.О. Сорочко

(Повний текст постанови складено 21.06.2018 р.)