ПОСТАНОВА
Іменем України
19 червня 2018 року
Київ
справа №815/4570/17
адміністративне провадження №К/9901/37325/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми КАТРАЛ до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача регіональна філія Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця про визнання протиправним та скасування рішення щодо накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 26 від 10.07.2017 року за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Самойлюк Г.П. від 17 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В., Романішина В.Л. від 07 лютого 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма КАТРАЛ (далі - ТОВФ КАТРАЛ ) звернулося до суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі -ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 26 від 10 липня 2017 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області № 26 від 10 липня 2017 року накладено штраф на ТОВФ КАТРАЛ у розмірі 2550 грн за порушення частини першої статті 16 Закону України Про рекламу . Проте, на думку ТОВ Ф КАТРАЛ зазначене рішення є протиправним, оскільки висновки відповідача про порушення товариством частини першої статті 16 Закону України Про рекламу щодо порядку розповсюдження зовнішньої реклами, а саме: розміщення зовнішньої реклами без відповідного дозволу на рекламній конструкції, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 141, є помилковими. Позивач вважає, що зазначена рекламна конструкція є рекламою на транспорті та її розміщення здійснюється з дотриманням вимог статей 1, 18 Закону України Про рекламу за наявності погодження лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами) та не потребує дозволу виконавчого органу місцевого самоврядування. ТОВФ КАТРАЛ зазначає, що оскільки реклама на зовнішніх поверхнях споруд залізничного транспорту є рекламою на транспорті, розміщення реклами на території підприємств залізничного транспорту, на зовнішніх поверхнях споруд підприємств залізничного транспорту погоджується лише з власниками об'єктів транспорту, а споруди, на яких розміщені рекламні конструкції, залізничні мости знаходяться на земляному полотні, що є основним засобом Одеської залізниці і знаходиться на обліку Одеської залізниці, рішення щодо накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 26 від 10 липня 2017 року підлягає скасуванню.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки спірну рекламну конструкцію було розміщено на території (земельній ділянці) Одеської залізниці, то дозвіл виконкому органу місцевого самоврядування на розміщення рекламної конструкції не потрібен, а відтак, рішення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області щодо накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 26 від 10 липня 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погоджуючись з постановами Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередньої інстанції та відмовити у задоволенні позову.
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували законодавство, що встановлює правовий режим реклами, яка, хоча і розташована на землях транспорту, однак, за формою та змістом не належить до транспортної, а є зовнішньою рекламою, а тому її розміщення потребує отримання дозволу.
Від ТОВФ КАТРАЛ відзиву на касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30 травня 2017 року т.в.о. начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Стратулат С.Д. складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 44 щодо ТОВФ КАТРАЛ про порушення частини першої статті 16 Закону України Про рекламу щодо порядку розповсюдження зовнішньої реклами, а саме: розміщення зовнішньої реклами без відповідного дозволу на рекламній конструкції, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 141.
08 червня 2017 року т.в.о начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято рішення № 44 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та призначено засідання на 30 червня 2017 року о 16.00 годині.
08 червня 2017 року ТОВФ КАТРАЛ адресовано повідомлення про розгляд справи щодо порушення законодавства про рекламу.
Згідно протоколу засідання № 44/1 у справі про порушення законодавства про рекламу від 30 червня 2017 року встановлено факт порушення частини першої статті 16 Закону України Про рекламу щодо порядку розміщення зовнішньої реклами, а саме: розміщення за адресою: м. Одеса, вул. Атамана Головатого, 141 (територія станції Одеса-Пересип), без відповідного дозволу виконавчого органу Одеської міської ради рекламного засобу типу біллборд розмірами 3 м х 6 м х 1 м сторону, за що частиною четвертою статті 27 Закону України Про рекламу передбачена відповідальність у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами. При цьому, у зв'язку з ненаданням TOBФ КАТРАЛ документів щодо вартості реклами, яка розповсюджується з порушенням вимог законодавства щодо її розміщення, вказано про доцільність застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій згідно з частиною сьомою статті 27 Закону України Про рекламу - відповідно до розрахунку.
10 липня 2017 року в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято рішення щодо накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 26, яким за порушення вимог частини першої статті 16 Закону України Про рекламу , на підставі пункту 3 частини другої статті 27, частини сьомої статті 27 Закону України Про рекламу накладено на TOBФ КАТРАЛ (код ЄДРПОУ 23858263) штраф у розмірі 2550,00 грн.
18 липня 2017 року на адресу TOBФ КАТРАЛ направлено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 26 від 10 липня 2017 року.
17 серпня 2017 року позивачем повідомлено ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про сплату штрафу у розмірі 2550,00 грн та надано відповідне платіжне доручення. Однак, ТОВФ КАТРАЛ не погоджується з вказаним рішенням та звернулось з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2015 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області у спірних правовідносинах регулюються нормами законів України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Про рекламу , Про транспорт , Про залізничний транспорт , Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26 травня 2004 року (далі - Порядок № 693).
Закон України Про рекламу визначає декілька видів реклами, зокрема, за способом її розміщення реклама поділяється на зовнішню, внутрішню, рекламу на транспорті, рекламу на телебаченні і радіо тощо.
Відповідно до статті 1 Закону України Про рекламу :
- зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;
- реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.
Згідно з положеннями частини першої статті 16 Закону України Про рекламу розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 18 Закону України Про рекламу передбачено, що розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму та зміст реклами забороняється. Розміщення реклами на транспорті повинно відповідати вимогам безпеки та правил дорожнього руху.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що реклама на транспорті є окремим видом реклами і має певні відмінності від інших видів, зокрема, зовнішньої реклами, та має окремий порядок регулювання розповсюдження реклами. Для розміщення реклами на транспорті дозвіл виконавчого комітету органу місцевого самоврядування не потрібен, необхідне лише погодження з власником об'єктів транспорту або уповноваженими ним органами. Натомість, розміщення зовнішньої реклами в обов'язковому порядку потребує отримання дозволу виконкому відповідної місцевої ради. Отже, для оцінки правомірності рішення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу на ТОВФ КАТРАЛ за розміщення реклами без дозволу необхідно встановити правовий режим рекламної конструкції.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2013 року у справі № 21-18а13.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що реклама, розміщена ТОВФ КАТРАЛ , належить до реклами на транспорті, у зв'язку з чим, у силу статті 18 Закону України Про рекламу , її розміщення не потребує дозволу, отже, рішення контролюючого органу про застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання за розміщення реклами без наявності дозволу є протиправним та підлягає скасування. Висновок судів попередніх інстанцій щодо віднесення реклами до реклами на транспорті ґрунтується на тому, що вона розміщена на землях залізничного транспорту, зокрема, землях Одеської залізниці ПАТ Укрзалізниця , які фактично складають територію підприємств транспорту загального користування (залізничного транспорту). Проте, колегія суддів не погоджується з наведеним висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Буквальне тлумачення понять зовнішня реклама та реклама на транспорті , визначення яких міститься у статті 1 Закону України Про рекламу , у системному зв'язку з положеннями статей 9, 11 Закону України Про транспорт , статті 6 Закону України Про залізничний транспорт , що визначають правовий режим майна та земель транспорту (залізничного транспорту), та положеннями Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Правила № 2067), дозволяє встановити, що ідентифікуючою ознакою зовнішньої реклами є її розміщення на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях або на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання. Разом з тим, реклама на транспорті розміщується на зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту або території підприємств транспорту загального користування.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що реклама ТОВФ КАТРАЛ не розміщена на зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування Укрзалізниці, а знаходиться на спеціальній рекламній конструкції, яка тимчасово розміщена шляхом монтажу на земельних ділянках Одеської залізниці ПАТ Укрзалізниця .
Відповідно до абзацу шостого пункту 2 Правил № 2067 спеціальні конструкції - це тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.
Отже, за способом розміщення реклама ТОВФ КАТРАЛ , яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 141, є зовнішньою рекламою, а не рекламою на транспорті, у зв'язку з чим її розміщення відповідно до статті 16 Закону України Про рекламу потребує отримання дозволу.
За таких обставин колегія суддів доходить до висновку про те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, неправильне застосування статей 1, 16, 18 Закону України Про рекламу , що призвело до неправильного вирішення справи та винесення рішення, що не відповідає закону.
У своєму рішенні від 8 квітня 2015 року у справі № 3-рп/2015 (справа за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України) Конституційний Суд України зробив наступний висновок: право на судовий захист включає в себе, зокрема, можливість оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, що є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протиправних посягань, в тому числі від помилкових і неправосудних судових рішень.
Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на таке, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність задоволення касаційної скарги ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення, яким у задоволенні позову ТОВФ КАТРАЛ відмовити.
Відповідно до частин другої, шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки скаржником не подано документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю фірми КАТРАЛ до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - регіональна філія Одеська залізниця ПАТ Укрзалізниця про визнання протиправним та скасування рішення щодо накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 26 від 10.07.2017 року відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: М.І. Гриців
Н.В. Коваленко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2018 |
Оприлюднено | 22.06.2018 |
Номер документу | 74820240 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Берназюк Я.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні